Постанова

від 15.04.2008 по справі 49/203-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/203-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.04.2008р.м.Київ№ 49/203-А

За позовомУправління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва

доВідкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Національний стандарт»

за участю Прокуратури м. Києва

простягнення 10.549.699,01 грн.

Суддя  Євсіков О.О.

Секретар судового засідання Пунейко Л.М.

Представники

від позивача       Мацько О.Ф. (представник за дов.);

від відповідачаРадкевич С.О. (представник за дов.);

від Прокуратури м. Києване з'явились.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.04.2008 о 09 год. 45 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 21.04.2008 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено представникам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Національний стандарт»несплачену суму боргу з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти в сумі 10.549.699,01 грн.

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 24.04.2007 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.12.2006 у справі 49/203-А, а справу скеровано до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Ухвалою від 24.05.2007 справу № 49/203-А прийнято до свого провадження суддею Євсіковим О.О., призначено попереднє судове засідання у справі.

Ухвалою від 24.05.2007 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.07.2007.

Ухвалою від 09.07.2007 провадження у справі було зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України адміністративної справи № 13/486-А за позовом ВАТ «КБ «Національний стандарт»до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва про визнання неправомірними дій посадових осіб Управління ПФУ в Подільському районі міста Києва та скасування Акта перевірки правильності повноти нарахування своєчасності перерахування збору з операцій купівлі-продажу валюти від 09 березня 2006 року за № 256.

19.03.2008 від відповідача надійшло клопотання поновити провадження у справі з доданням відповідних доказів усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 21.03.2008 поновлено провадження у справі № 49/203-А на стадії судового розгляду; призначено засідання з судового розгляду справу на 04.04.2008.

У судовому засіданні 04.04.2008 позивачем було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 04.04.2008 відкладено засідання з судового розгляду справи на 15.04.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в за результатами перевірки відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва було складено Акт №256 від 09.03.2006, яким встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а також роз'яснень Пенсійного фонду України від 28.11.2005 № 14902/03-20 та Національного банку України від 28.11.2005 № 18-310/5174-11819, що призвело до несплати банком збору на суму 10.549.699,01 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник в судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що постановою Господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2007, задоволено позов ВАТ "Комерційний банк "Славутич", правонаступником якого є ВАТ "Комерційний банк "Національний стандарт", про визнання неправомірними дій посадових осіб УПФ України в Подільському районі м. Києва щодо проведення перевірки відповідача та скасовано акт перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності перерахування збору з операцій купівлі-продажу валюти № 256 від 09 березня 2006 року.

Прокуратура м. Києва підтримала позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами, прокурором документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, з 15 по 17 лютого 2006 року Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва (далі - УПФ України в Подільському районі м. Києва) проводилась перевірка правильності й повноти нарахування, своєчасності перерахування збору з операцій купівлі-продажу валюти позивачем - ВАТ "Комерційний банк "Славутич", правонаступником якого є ВАТ "Комерційний банк "Національний стандарт".

За результатами перевірки відповідача Управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва було складено акт № 256 від 09.03.2006, яким встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а також роз'яснень Пенсійного фонду України від 28.11.2005 № 14902/03-20 та Національного банку України від 28.11.2005 року № 18-310/5174-11819, що призвело до несплати банком збору на суму 10.549.699,01 грн.

Позивач просить стягнути вказану суму з позивача до бюджету, посилаючись на акт перевірки № 256 від 09.03.2006 як на підставу стягнення  вказаної суми. Інших підстав, як то рішення, вимоги  УПФ України в Подільському районі м. Києва чи інших контролюючих органів, позивачем не зазначено. Доказів прийняття таких рішень суду не надано.

У вересні 2006 року Відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Славутич" (далі - ВАТ КБ "Славутич") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про визнання неправомірними дій посадових осіб УПФ України в Подільському районі м. Києва щодо проведення перевірки позивача (з 15 по 17 лютого 2006 року) та скасування акта перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності перерахування збору з операцій купівлі-продажу валюти № 256 від 09 березня 2006 року.

Постановою Господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року у справі № 13/486-А задоволено позов ВАТ "Комерційний банк "Славутич", правонаступником якого є ВАТ "Комерційний банк "Національний стандарт", про визнання неправомірними дій посадових осіб УПФ України в Подільському районі м. Києва щодо проведення перевірки відповідача та скасовано акт перевірки правильності повноти нарахування, своєчасності перерахування збору з операцій купівлі-продажу валюти № 256 від 09 березня 2006 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року це судове рішення скасовано та у задоволенні позову ВАТ "Комерційний банк "Національний стандарт" відмовлено.

ВАТ "Комерційний банк "Національний стандарт" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову місцевого господарського суду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2007 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Національний стандарт" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року скасовано; постанову господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року залишено в силі.

Таким чином постановою Господарського суду м. Києва від 10 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2007, що набрали законної сили і є чинними станом на день розгляду спору, скасовано акт перевірки УПФ України в Подільському районі м. Києва правильності повноти нарахування, своєчасності перерахування збору з операцій купівлі-продажу валюти № 256 від 09 березня 2006 року.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Частиною 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що орган Пенсійного  фонду  має  право   звернутися   до   суду   чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як встановлено судом, позивач просить стягнути вказану суму з позивача до бюджету, посилаючись на скасований у судовому порядку акт перевірки № 256 від 09.03.2006, який станом на день розгляду спору не породжує для позивача жодних обов'язків.

Інших підстав, як то рішення, вимоги  УПФ України в Подільському районі м. Києва чи інших контролюючих органів, позивачем не зазначено. Доказів прийняття позивачем чи іншим уповноваженим органом таких рішень, які породжували б для відповідача обов'язок сплатити спірну суму чи могли б бути підставою для стягнення з відповідача спірної суми у зв'язку з їх невиконанням відповідачем, суду не надано.

Як встановлено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 1 ст.  6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що немає фактичних та правових підстав для задоволення заявлених податковим органом позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           О.О. Євсіков

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –21.04.2008.