Постанова

від 24.04.2007 по справі 49/203-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/203-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 24.04.07 р.          № 49/203-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Шипка  В.В.

 суддів:                                          Алданової  С.О.

                                        Борисенко  І.В.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -Войнович В.А. – (дов. № 17/02 від 11.01.2007р.)

 від відповідача -Шестюк О.М. – (дов. № 23 від 28.03.2007р.)

від прокуратури - Бондарчук Д.М. – (посвідчення № 18 від 18.01.2007р.)  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратура м. Києва

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 07.12.2006  

 у справі № 49/203-А (Хрипун О.О.)

 за позовом                               Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва

 до                                                   ВАТ "Комерційний банк "Славутич"

 про                                                  стягнення 10549699,01 грн.

 Постанова приймається 24.04.2007р. у зв'язку з оголошенням в судовомузасіданні 03.04.2007р. перерви відповідно до ст. 150 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

 Управління пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Славутич” про стягнення 10549699,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2006р. у справі № 49/203-Азакрито провадження у справі.

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Прокуратура м. Києва оскаржила її в апеляційному порядку, просила скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.12.2006р. по справі № 49/203-А повністю, а матеріали справи направити до господарського суду м. Києва для розгляду по суті.

Від представника відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу в яких просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта  в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги   та наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні від представника Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Національний стандарт” надійшло клопотання в якому зазначено, що 17.03.2007р. в газеті “Урядовий кур'єр” за № 48, яка згідно указу президента України від 10.06.1997р. № 503/97 є офіційним друкованим виданням, було опубліковано оголошення про перейменування Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Славутич” на Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Національний стандарт”.

Рішення про зміну назви було прийнято Загальними зборами акціонерів 06.12.2006р.

Статут Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Національний стандарт” зареєстрований Головним Управлінням НБУ по м. Києву та Київській області 02.03.2007р.

Свідоцтво про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Національний стандарт”, який згідно статуту є правонаступником Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Славутич”, видано 06.03.2007р.

Згідно довідки Головного управління статистики у м. Києві № 1851 від 13.03.2007р. Відкрите акціонерне товариство комерційний банк “Національний стандарт” внесено в єдиний державний реєстр підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 19020301 – 01.03.2007р.

Вказані обставини є беззаперечною підставою вважати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Національний стандарт” є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Славутич” , а тому  колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни відповідача Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Славутич” на його правонаступника Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Національний стандарт”.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного  судочинства України, у разі вибуття або зміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він змінив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2006р на підставі п. 1 ст. 157 КАС України закрито провадження у справі № 49/203-А за позовом Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва до ВАТ “Комерційний банк “Славутич” про стягнення 10549699,01 грн. збору з операцій купівлі-продажу безготівкової валюти.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого суду, з огляду на наступне.

Місцевим судом  не врахований наданий представником Прокуратури м. Києва інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.02.2006 № 01-8/301 “Про деякі питання, пов'язані з розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів”.

Так, у п. 3 цього листа зазначено, що відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України (далі-Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно з п.1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 ( далі-Положення про управління пенсійного фонду), управління у районах, містах і районах у містах ( далі-Управління) є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.

Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів, та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату та доставку пенсій.

З вищенаведеного вбачається, що управління у прийнятті рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.

Згідно з п.п. 7 п. 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду Управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені ними суми страхових внесків.

За змістом статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” саме територіальним органам Пенсійного фонду надано право приймати рішення про сплату простроченої заборгованості із сплати страхових внесків.

У п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України чітко визначено, що з урахуванням наведеного справи за участю відповідних органів, пов'язані із здійсненням ними владних повноважень (пункти 2-5 цього листа), підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому КАС України.

Таким чином, на думку колегії суддів, приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі з підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства,  місцевий суд дійшов необґрунтованого висновку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу,  апеляційна скарга підлягає задоволенню, отже ухвала суду першої інстанції повинна бути скасовано.

Керуючись ст.ст. 9, 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства  України,  Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу прокуратури м. Києва задовольнити повністю, ухвалу Господарського суду м. Києва  від 07.12.2006 р. у справі № 49/203-А скасувати.

  Матеріали справи № 49/203-А  повернути до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті.                  

 Головуючий суддя          Шипко  В.В.

 Судді

           Алданова  С.О.

          Борисенко  І.В.