Постанова

від 30.05.2011 по справі 12/1689

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "30" травня 2011 р.                                                                                    

Справа № 12/1689  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддів

Кролевець О.А.

Іванової Л.Б.

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу

Державної екологічної інспекції в Черкаській області

на постанову Київського  апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р.

у справі                               № 12/1689

                                             господарського суду Черкаської області

за позовом

Державної екологічної інспекції в Черкаській області

до

Приватного підприємства "Везувій"

про

стягнення 7 503,46 грн.

за участю представників:

позивача: не з’явився

відповідача: не з’явився

встановив:

Державна екологічна  інспекція в Черкаській області (надалі –"Інспекція") звернулась до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства (надалі –"ПП") "Везувій" про стягнення 7 503,46 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст. 1166 ЦК України, ст.ст.  68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639; надалі –"Методика № 639").

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 р. (суддя Грачов В.М.) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з ПП "Везувій" суму шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря, на користь: бюджету із зарахуванням на реквізити казначейського рахунку Худяківської сільської ради 2 858,11 грн.; бюджету із зарахуванням на реквізити казначейського рахунку м. Корсунь-Шевченківський 3 056,34 грн.; бюджету із зарахуванням на реквізити казначейського рахунку Михайлівської сільської ради 1 589,01 грн.; стягнуто судові витрати.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності порушення відповідачем норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та відповідності положенням Методики № 639 здійснених позивачем розрахунків сум збитків, заподіяних державі зазначеними порушеннями.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р. (судді Корсакова Г.В., Гаврилюк О.М., Мальченко А.О.) рішення місцевого господарського суду скасовано та викладено резолютивну частину рішення в новій редакції, згідно якої позов задоволено частково, стягнуто з ПП "Везувій" суму шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря, на користь бюджету із зарахуванням на реквізити казначейського рахунку Худяківської сільської ради 2 858,11 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позиція суду апеляційної інстанції мотивована необґрунтованістю позовних вимог в частині 3 056,34 грн. та 1 589,01 грн., які Інспекція просила стягнути з відповідача із зарахуванням на реквізити казначейських рахунків відповідно м. Корсунь-Шевченківський та Михайлівської сільської ради.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Інспекція звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р. у зв’язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права, і залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 11.11.2010 р.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.12.2009 р. Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання ПП "Везувій" вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено відповідний Акт перевірки. З останнього вбачається встановлення позивачем здійснення АЗС ПП "Везувій", що знаходиться в адміністративних межах Худяківської сільської ради (112 км автодороги Канів-Кременчук), викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу. 25.12.2009 р. Інспекцією відповідачу внесено Припис про усунення виявлених порушень № 266.

Крім того, Інспекцією складено Протокол про адміністративне правопорушення № 001616 від 23.12.2009 р. та винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення № 001348 від 24.12.2009 р., на підставі яких на Головного інженера ПП "Везувій" Данільченко В.М., як відповідальну посадову особу та винного у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 10, 11 Закону, накладено  адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 136,00 грн.

На підставі вище зазначеного Акту від 23.12.2009 р. судами встановлено порушення відповідачем вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Нормами ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Стаття 2  Закону України "Про охорону атмосферного повітря" закріплює, що відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"(надалі –"Закон") та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у ст. 69 Закону, якою закріплено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З посиланням на зазначені норми Інспекція звернулась до господарського суду з позовом про стягнення збитків, завданих наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферу за період лютий –грудень 2009 року від АЗС №1 ПП "Везувій" в с. Худяки, Черкаського району (2 858,11 грн.), від АЗС №2 ПП "Везувій" в       м. Корсунь-Шевченківський, Черкаського району (3 056,34 грн.), від АЗС №3 ПП "Везувій" в с. Михайлівка, Кам’янського району (1 589,01 грн.).

Судами мотивовано зазначено, що для визначення розміру збитків, що підлягають відшкодування державі внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, має застосовуватись Методика № 639.

Враховуючи встановлення судами факту порушення ПП "Везувій" норм Закону, а також здійснену судами арифметичну перевірку заявлених до стягнення сум збитків, колегія суддів оцінює як правомірний висновок судів обох інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині 2 858,11 грн. Щодо вирішення судами спору в частині решти позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2.2. Методики № 639 закріплено, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб’єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. За результатами перевірки суб’єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п. 2.8. Методики № 639).

Відповідно до п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 р. № 464) акт перевірки –це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб’єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Пунктом 4.15. Порядку унормовано, що в акті перевірки зазначаються, зокрема, повне найменування суб'єкта господарювання (об’єкта перевірки) та його місцезнаходження, виявлені порушення.

Апеляційним господарським судом встановлено, що Акт перевірки від 23.12.2009 р. складений Інспекцією в адміністративних межах Худяківської сільської ради, а об’єктом перевірки була АЗС ПП "Везувій", що знаходиться в адміністративних межах Худяківської сільської ради автодорога Канів-Кременчук, 112 км.

В той же час, Акт позапланової перевірки від 23.12.2009 р. не містить інформації щодо порушення відповідачем природоохоронного законодавства на АЗС № 2 в м. Корсунь-Шевченківський та АЗС № 3 в с. Михайлівка Камянського району.

З огляду на дане, а також норми ст.ст. 22, 1166 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність доказів порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства на об’єктах АЗС № 2 та АЗС № 3, що унеможливлює задоволення позовних вимог в частині 3 056,34 грн. та 1 589,01 грн. Твердження скаржника висновків суду не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 43, 99, 103 - 105 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов’язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р. у справі № 12/1689 залишити без змін.

Головуючий, суддя          О. Кролевець

Судді:          Л. Іванова

                                                                                                      С. Шевчук