Рішення

від 17.06.2011 по справі 5010/936/2011-12/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5010/936/2011-12/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 червня 2011 р.   Справа № 5010/936/2011-12/22   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  судді  Матуляк П. Я.   , при секретарі судового засідання Михалевич А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:  Івано-Франківського обласного  колективного підприємства "Медтехніка", вул.Хмельницького,90а, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" вул.Майданська,5, м.Надвірна,78400,

про зобов"язання вчинити дії

за участю представників сторін:

Від позивача:    не з"явився.

Від відповідача:не з"явився.

встановив, що Івано-Франківське обласне колективне підприємство "Медтехніка" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом  до Відкритого акціонерного товариства  "Нафтохімік Прикарпаття" про зобов"язання вчинити дії - забрати  у Івано-Франківського  обласного колективного підприємства "Медтехніка" ртуть металеву в кількості 31, 975 кг  .

Ухвалою суду від 04.05.11р. порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду  в судовому засіданні  на  17.05.11р.

17.05.11р. судове засідання не відбулося у зв"язку з перебуванням судді Матуляка П.Я. у відпустці.

Ухвалою суду від 30.05.11 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.06.11.

В судовому засіданні 14.06.11 оголошувалася перерва до  17.06.11 .

В судове засідання 17.06.11 сторони не з"явилися , хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлені , що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про оголошення перерви в судовому засіданні .

14.06.11 від позивача надійшла заява щодо розгляду справи за відсутності представника Івано-Франківського  обласного колективного підприємства "Медтехніка". Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.          

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,  суд  вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача  за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права. При  цьому судом враховано приписи статті 69 ГПК України щодо   вирішення  господарським судом  спору у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.  

Розглянувши матеріали справи,  із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються  вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив наступне.    

03.11.03 та 24.10.06  Відкритим акціонерним товариством   "Нафтохімік Прикарпаття"  за актами приймання-передачі  передано Івано-Франківському  обласному колективному підприємству "Медтехніка" ртуть металеву в кількості 31, 975 кг  , що підтверджується актами приймання-передачі та інвентаризаційним описом від 01.02.2011 , копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Разом з тим , постановою гоподарського суду Івано-Франківської області  від 12.10.10 у справі № Б-23/95 Івано-Франківське  обласне колективне підприємство "Медтехніка" визнано банкрутом ,  відкрито ліквідаційну процедуру  та призначено ліквідатором Мацокіна В.В.  Ухвалою суду від 11.01.11 у цій же справі продовжено строк ліквідаційної процедури до 05.07.11.

Як вбачається з позовної заяви , в результаті проведення ліквідаційних заходів  ліквідатором виявлено , що у позивача відсутня можливість подальшого зберігання  ртуті , оскільки з 2009 р. у  приміщень , в яких знаходиться   Івано-Франківське  обласне колективне підприємство "Медтехніка" , є інший власник , а також у позивача відсутня ліцензія на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами .

23.12.10  позивачем на адресу відповідача направлено  претензію щодо повернення відповідачу за актами приймання-передачі ртуті металевої в кількості 31, 975 кг .

Виходячи зі змісту листа  відповідача вих. № 1095-юр від 05.04.11  в задоволенні претензійних вимог позивача відмовлено у зв'язку з відсутністю у відповідача ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та зазначено , що до моменту  укладення договору  між відповідачем  та підприємством , наділеним ліцензією наздійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами , позивач зобов"язаний  забезпечити зберігання ртуті .

08.04.11 позивач на адресу відповідача повторно  направлено претензію щодо повернення відповідачу за актами приймання-передачі ртуті металевої в кількості 31, 975 кг, відповіді на яку позивачем не отримано.

За приписами статті 1 Господарського кодексу України цей  Кодекс  визначає  основні  засади  господарювання  в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.  

Статтею7 цього ж кодексу встановлено , що відносини у сфері господарювання регулюються  Конституцією України , цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є  договір .

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В контексті ст.9 Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.       

За змістом  ст.936 Цивільного кодексу України  за  договором  зберігання  одна  сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Приписами статті 937 Цивільного кодексу України  встановлено , що  договір зберігання укладається у письмовій формі.

Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.937 ЦК України, письмова форма договору зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією, або іншим документом, підписаним зберігачем.

Системний аналіз вищенаведеного дає підстави для висновку суду про те , що  між позивачем та відповідачем укладений договір зберігання ртуті , оскільки волевиявлення сторін зафіксовано у актах приймання-передачі від  03.11.03 та 24.10.06 .

Відповідно до ст.938 Цивільного кодексу України зберігач  зобов'язаний  зберігати  річ  протягом   строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.Якщо   строк   зберігання   речі    визначений    моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Приписами статті 948 Цивільного кодексу встановлено , що поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Згідно   чинного законодавства ртуть металева  відноситься до небезпечних  відходів.

За змістом  частини третьої  статті 9 Закону України "Про ліцензування  певних видів господарської діяльності" відповідно до  цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності , зокрема , як  операції у сфері поводження з небезпечними відходами .

Згідно  Ліцензійних умов провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами , затверджених  Наказом Державного комітету  України з питань регуляторної політики та  підприємництва, Міністерства екології та природних    ресурсів України    12.02.2001 N 27/44 та зареєстрованих в Міністерстві  юстиції України   1 березня 2001 р.  за N 187/5378 , операції поводження  з  небезпечними  відходами  -  збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення небезпечних відходів.  

Доказів наявності у сторін ліцензії  на право здійснення операцій поводження  з  небезпечними  відходами  суду не подано.

Враховуючи приписи статті 948 Цивільного кодексу України  , вимогу позивача , пред"явлену відповідачеві щодо  повернення йому  ртуті  , та визнання позивачем банкрутом, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов"язання  відповідача забрати передану позивачу ртуть металеву в кількості 31, 975 кг.

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.124 Конституції України , ст.ст.525, 526, 629, 937, 938 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.49, 75,  ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Івано-Франківського обласного колективного підприємства "Медтехніка" до Відкритого акціонерного товариства  "Нафтохімік Прикарпаття" про зобов"язання вчинити дії - забрати  у Івано-Франківського  обласного колективного підприємства "Медтехніка" ртуть металеву в кількості 31, 975 кг задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття"( м.Надвірна , вул.Майданська , 5 , код ЄДРПОУ 00152230) 85 грн.(вісімдесят п"ять гривень) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Івано-Франківського обласного колективного підприємства "Медтехніка" (м.Івано-Франківськ , вул.Богдана Хмельницького , 90 А , код ЄДРПОУ 03568451 ).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                           Матуляк П. Я.

Повне рішення складено 21.06.11

Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"