Рішення

від 21.06.2011 по справі 11/50/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/50/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 червня 2011 р.                    Справа 11/50/2011/5003

за позовом    Першого заступника прокурора області в інтересах держави в особі

                      Іллінецької районної державної адміністрації,  м. Іллінці   

до                  фермерського господарства «Україна»,  с. Стара Прилука Липовецького району  

третя особа   Павлівська сільська рада  

про                 звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки сільськогосподарського                     

                      призначення площею 16,3 га

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

прокурор            -   В. Олексюк;  

від позивача       -   не з'явився;

відповідач           -  не з'явився;

третьої особи      -  не з'явився.      

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов'язання фермерське господарство «Україна» повернути самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 16,3 га на території Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області та привести її у придатний для використання стан.

Позовні вимоги мотивовано  тим, що фермерське господарство «Україна» використовує на території Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) із земель не наданих у власність та користування (запасу) площею 16,3 га за межами населеного пункту, без будь-яких належним чином зареєстрованих договорів оренди, що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України.

Відповідач у відзиві № 77 від 15.06.2011р. вказує, що господарство не мало наміру обробляти спірну земельну ділянку без відповідного оформлення права користування. На даній земельній ділянці межеві знаки в натурі не визначені, томі при обробітку суміжного поля механізаторами було здисковано і вказану земельну ділянку. Відповідач зобов'язується повернути земельну ділянку на першу вимогу власника.

20.06.2011р. до суду надійшло клопотання позивача за № 1719-02-12 від 16.06.2011р. про витребування у відділі Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області оригіналів документів про порушення фермерським господарством «Україна»вимог земельного законодавства самовільним зайняттям земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 16,3 га, розташованої на території Павлівської сільської ради Іллінецького району за межами населеного пункту.

Зважаючи, що матеріали справи містять належним чином засвідчені копії документів про які клопоче позивач, суд вважає матеріали справи достатніми для вирішення спору в даній справі, а відтак не  вбачає підстав для його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора,  оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено  наступне.

04 березня 2011р. відділом Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства фермерським господарством «Україна»(надалі ФГ «Україна»), за результатами якої складено  акт.

Даною перевіркою встановлено факт  використання ФГ «Україна»земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) із земель не наданих у власність та користування (запасу) площею 16,3 га на території Павлівської сільської ради, за межами населеного пункту.

Вказана земельна ділянка використовується для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На момент проведення перевірки  правовстановлюючі документи на право  використання земельної ділянки площею 16,3 га земель у ФГ «Україна» були відсутні.

За фактом правопорушення на голову ФГ «Україна» було складено протокол від 10.03.2011р. за № 212027, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КупАП та видано припис від 04.03.2011р. за № 212045 на усунення порушень вимог земельного законодаства терміном до 02.04.2011р..

За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відділом Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області винесено постанову про накладення на голову ФГ «Україна»  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн., який сплачено згідно квитанції  від 25.03.2011р.

Окрім того, 04.03.2011р. голові ФГ «Україна»направлено повідомлення про відшкодування заподіяної шкоди  в розмірі 18 682,34 грн..  Матеріали справи свідчать, що відповідачем шкода в розмірі 18 682,34 грн. відшкодована в добровільному порядку (платіжне доручення № 236 від 15.03.2011р.).

Наведене засвідчує факт самовільного використання ФГ «Україна»земельної ділянки площею 16,3 га на території Павлівської сільської ради, за межами населеного пункту.

Беручи до уваги встановлені обставини суд зважає на таке.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно  до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за  використанням  та охороною земель»самовільне  зайняття  земельної  ділянки  - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є  правомірними.

Згідно із ст.ст. 83, 84 Земельного кодексу України землі, які, належать на праві власності територіальним громад сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. В державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.  

Згідно п. б ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

         Положеннями ст. 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

         Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги щодо зобов'язання фермерське господарство  «Україна» повернути самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 16,3 га на території Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області та привести її у придатний для використання стан.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на викладене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат  за правилами ст.49  ГПК України.          

Керуючись  ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:   

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов‘язати фермерське господарство «Україна» (22511, Вінницька область, Липовецький район, с. Стара Прилука, вул. Островського, 27, код 20092010) повернути Іллінецькій районній державній адміністрації (22700, Вінницька область, м. Іллінці, вул. Леніна, 18, код 04327942) самовільно зайняту земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 16,3 га на території Павлівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області  та привести її у придатний для використання стан.

3.          Стягнути з фермерського господарства «Україна» (22511, Вінницька область, Липовецький район, с. Стара Прилука, вул. Островського, 27, код 20092010) до Державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. –державного мита та  236 (двісті тридцять шість) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення направити сторонам та третій особі .

                                                                           Повне рішення складено 23.06.2011р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (22700, Вінницька область, м. Іллінці, вул. Леніна, 18)

3 - Павлівській сільській раді   (22713, Вінницька область, Іллінецький район, с. Павлівка, вул. 600-річчя

    Жовтня, 104)

4 - відповідачу  (22511, Вінницька область, Липовецький район, с. Стара Прилука, вул. Островського, 27)