Рішення

від 20.06.2011 по справі 39/60пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАР СЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Д онецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.11 р. Сп рава № 39/60пд

Господарський суд Донець кої області у складі судді Мо рщагіної Н.С.

при секретарі Староконь Л.М .

розглянувши у відкритому с удовому засіданні господарс ького суду справу

за позовом: Товариства з обм еженою відповідальністю “Ал ьтком-Керам” смт. Очеретино

до відповідача: Маріупольс ького міського благодійного фонду “Азовмаш” м. Маріуполь

про визнання договору пост авки № 2/2010 від 19.07.2010р. недійсним

За участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 . - за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеж еною відповідальністю “Альт ком-Керам” смт. Очеретино, зве рнувся до господарського суд у Донецької області з позово м до відповідача, Маріупольс ького міського благодійного фонду “Азовмаш” м. Маріуполь , про визнання договору поста вки № 2/2010 від 19.07.2010р. недійсним.

В обґрунтування своїх вимо г позивач посилається на нед ійсність договору поставки № 2/2010 від 19.07.2010р. з підстав, передба чених ст. 215 ЦК України, оскільк и при укладені договору, пору шені вимоги ч. 1 ст. 203 ЦК України .

Представник позивача чере з канцелярію суду 31.05.2011р. надав клопотання про об' єднання н а підставі ст. 58 ГПК України в о дне провадження справ № 39/60пд, № 39/44 у зв' язку з тим, що дані спр ави пов' язані між собою, оск ільки в них приймають участь одні й ті ж сторони, підставою позовних вимог за даними спр ави є договір поставки № 2/2010 ві д 19.07.2010р.

Суд, дослідивши матеріали с прави та подані докази, врахо вуючи заперечення позивача в об' єднанні в одне провадже ння зазначених справ, відмов ив у задоволенні клопотання відповідача про об' єднання в одне провадження справ № 39/60п д, № 39/44.

Представник відповідача ч ерез канцелярію суду надав в ідзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, зо крема, зазначив, що вимогу від 09.07.2010р. про нотаріальне посвідч ення договору поставки № 2/2010 ві д 19.07.2010р. від позивача не отриму вав, на підтвердження чого на дав витяг з журналу вхідної к ореспонденції. Крім того, заз начив, що в період дії договор у сторони виконували його ум ови, зокрема, позивач здійсни в попередню оплату за товар, а відповідач частково постави в оплачений товар. Додатково через канцелярію суду 20.06.2011р. п редставником відповідача бу ли надані письмові пояснення , згідно яких останній зазнач ив, що відповідач згідно укла деного договору виконав свої зобов' язання у повному обс язі, здійснивши попередню оп лату за товар згідно виставл ених позивачем рахунків.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши матеріали справи та подані д окази, господарський суд вст ановив.

19.07.2010р. між позивачем, Товарис твом з обмеженою відповідаль ністю “Альтком-Керам” смт. Оч еретино (Постачальник), та від повідачем, Маріупольським мі ським благодійним фондом “Аз овмаш” м. Маріуполь (Покупець ), укладено договір поставки № 2/2010, відповідно до умов якого П остачальник зобов' язався п оставити, а Покупець прийнят и та оплатити товар в асортим енті, кількості та за цінами з гідно специфікації № 1, яка є н евід' ємною частиною діючог о договору.

У відповідності з п. 1.2. Догов ору зміна номенклатури, кіль кості товару оформлюється шл яхом підписання уповноважен ими представниками сторін сп ецифікацій.

Згідно з п. 4.1. Договору поста вка товару здійснюється авто мобільним транспортом на умо вах CPT - склад покупця, м. Маріу поль, згідно “Інкотермс - 2000” .

Загальна сума Договору скл адає - 549 500,00грн. (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору розрахунок за поставлений то вар покупець здійснює банків ським платежем на розрахунко вий рахунок постачальника шл яхом 100% передплати на підстав і рахунку, виставленого пост ачальником.

Позивач звернувся до госпо дарського суду Донецької обл асті з позовом про визнання н едійсним означеного договор у поставки № 2/2010 від 19.07.2010р., з підс тав передбачених ст. 215 ЦК Укра їни, посилаючись на недійсні сть спірного договору через відсутність нотаріального п освідчення останнього за вим огою позивача.

За доводами позивача, 09.07.2010р. н а адресу відповідача був нап равлений лист з вимогою про н отаріальне посвідчення Дого вору, але відповіді на даний л ист позивач не отримав.

Статтею 203 Цивільного кодек су України визначені загальн і вимоги до чинності правочи ну, що стосуються правомірно сті його змісту, дієздатност і сторін, волевиявлення їх, фо рми укладеного правочину, ре альності передбачуваних пра вових наслідків.

Правові наслідки недодерж ання сторонами при вчиненні правочину вимог закону встан овлені у статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсност і правочину є недодержання в момент вчинення правочину с тороною (сторонами) вимог, які передбачені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 4 статті 129 К онституції України, статей 33, 34 Господарського процесуаль ного кодексу України, кожна с торона повинна довести ті об ставини, на які вона посилаєт ься, як на підставу своїх вимо г і заперечень, суд приймає ті льки ті докази, які мають знач ення для справи. Обставини сп рави, які відповідно до закон одавства повинні бути підтве рджені певними засобами дока зування, не можуть підтвердж уватися іншими засобами дока зування. Обов'язок доказуван ня визначається предметом сп ору. За загальним правилом тя гар доказування певних обста вин покладається на особу, як а посилається на ці обставин и.

Оцінивши в сукупності пред ставлені в обґрунтування зая влених позовних вимог та над аних заперечень докази та ви кладені сторонами доводи, су д вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Альтком-Керам” смт. Очерет ино задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодекс у України передбачено, що цив ільні права і обов' язки вин икають із дій осіб, що передба чені актами цивільного закон одавства, а також з дій осіб, щ о не передбачені актами циві льного законодавства, але за аналогією породжують цивіль ні права і обов' язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є дого вори та інші правочини.

Дослідивши зміст представ леного договору поставки № 2/20 10 від 19.07.2010р., з якого виникли цив ільні права та обов' язки По стачальника та Покупця, суд д ійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за св оїм змістом та своєю правово ю природою є договором поста вки та підпадає під правове р егулювання норм статті 712 ЦК У країни та статей 264-271 ГК Україн и. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного право чину також застосовуються но рми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ста тті 655-697 ЦК України).

У відповідності до визначе ння договору поставки, навед еного в ст. 712 ЦК України, за до говором поставки продавець (постачальник), який здійсню є підприємницьку діяльніст ь, зобов'язується передати у встановлений строк (строк и) товар у власність покупц я для використання його у під приємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашн ім або іншим подібним викори станням, а покупець зобов'язу ється прийняти товар і сплат ити за нього певну грошову су му.

Відповідно до п. 1ст.179 ГК Укра їни майново-господарські зоб ов' язання, які виникають мі ж суб' єктами господарюванн я або між суб' єктами господ арювання і не господарюючими суб' єктами - юридичними ос обами на підставі господарсь ких договорів, є господарськ о-договірними зобов' язання ми. Пункт 7 цієї ж статті перед бачає, що господарські догов ори укладаються за правилами , встановленими ЦК України з у рахуванням особливостей, пер едбачених цим кодексом, інши ми нормативно-правовими акта ми щодо окремих видів догово рів.

Частиною 2 статті 207 ЦК Україн и передбачено, що правочин вв ажається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він під писаний стороною (сторонами) . Правочин, який вчиняє юридич на особа, підписується особа ми, уповноваженими на це її ус тановчими документами, довір еністю, законом або іншими ак тами цивільного законодавст ва , та скріплюється печаткою .

Згідно частин 2,3 ст. 181 ГК Украї ни проект договору може бути запропонований будь-якою ст ороною. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює дого вір відповідно до вимог ч.1 ст. 181 ГК України і повертає один п римірник договору другій сто роні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у два дцятиденний строк після одер жання договору.

Згідно вимог ст. 638 Цивільног о кодексу України, договір є у кладеним, якщо сторони в нале жній формі досягли згоди з ус іх істотних умов договору.

Істотними умовами договор у є умови про предмет договор у, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а т акож усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторі н має бути досягнуто згоди. За значені норми кореспондують ся з приписами ст.180 Господарс ького кодексу України.

Зазначена правова норма ко респондується із ч. ч. 2, 3 ст. 180 Го сподарського кодексу Україн и, відповідно до яких господа рський договір вважається ук ладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядк у та формі досягнуто згоди що до усіх його істотних умов. Іс тотними є умови, визна ні такими за законом чи необх ідні для договорів даного ви ду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін пови нна бути досягнута згода. При укладенні господарського до говору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити пре дмет, ціну та строк дії догово ру.

Частиною 1 статті 215 Цивільно го кодексу України встановле но, що підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог, які вс тановлені частинами першою-т ретьою, п' ятою, шостою статт і 203 Цивільного кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 209 ЦК України пра вочин, який вчинений у письмо вій формі, підлягає нотаріал ьному посвідченню лише у вип адках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Правочин, який вчинений у пи сьмовій формі, підлягає нота ріальному посвідченню лише у випадках, встановлених зако ном або домовленістю сторін. Частина 4 зазначеної правово ї норми встановлює, що на вимо гу фізичної або юридичної ос оби будь-який правочин з її уч астю може бути нотаріально п освідчений.

Таким чином, Цивільний коде кс України не встановлює заг альнообов'язковості нотаріа льного посвідчення (нотаріал ьної форми) правочинів. Нотар іальне посвідчення правочин у вчиненого у письмовій форм і, необхідне лише тоді, коли це прямо встановлено законом а бо передбачено домовленістю сторін.

Як зазначає позивач, ним 09.07.201 0р. на адресу відповідача був н аправлений лист № 08/07-03 від 08.07.2010р. з вимогою про нотаріальне по свідчення договору, на підтв ердження чого представив суд у копію витягу з журналу реєс трації вихідної кореспонден ції ТОВ “Альтком-Керам”.

Відповідач, заперечуючи пр оти позовних вимог, зазначив , що жодного листа від позивач а про нотаріальне посвідченн я оспорюваного договору ним не отримувалось, на підтверд ження чого надав суду журнал реєстрації вхідної документ ації за спірний період.

Ухвалами господарського с уду позивача неодноразово бу ло зобов' язано надати доказ и направлення відповідачу ли ста № 08/07-03 від 08.07.2010р., а саме поштов і квитанції, описи вкладення у цінні листи тощо, однак, поз ивачем зазначені документи н а момент винесення судом ріш ення надані не були.

Статтею 32 ГПК України перед бачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під ставі яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи в ідсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і запере чення сторін, а також інші обс тавини, які мають значення дл я правильного вирішення госп одарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожн а сторона повинна довести ті обставини, на які вона посила ється як на підставу своїх ви мог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Код ексу господарський суд прий має тільки ті докази, які мают ь значення для справи. Обстав ини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засоба ми доказування, не можуть під тверджуватись іншими засоба ми доказування.

Статтею 43 ГПК України перед бачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об'єктивному розгляді в су довому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керую чись законом. Ніякі докази не мають для господарського су ду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши фактичні обста вини справи, оцінивши предст авлені в обґрунтування заявл ених позовних вимог докази, н адавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходяч и з фактів, встановлених у про цесі розгляду справи, правов их норм, які підлягають засто суванню, та матеріалів справ и, зважаючи на пояснення відп овідача про неотримання спір ного листа, на підтвердження чого останнім було надано ко пію витягу з журналу реєстра ції вхідної кореспонденції, суд дійшов висновку, що предс тавлена копія витягу з журна лу реєстрації вихідної корес понденції ТОВ “Альтком-Керам ” не може бути розцінена як до каз направлення відповідачу листа № 08/07-03 від 08.07.2010р., оскільки ж урнал вихідної кореспонденц ії на підприємстві є внутріш нім документом позивача та з а відсутності інших документ ів, зокрема, поштових чеків та квитанцій, поштових повідом лень, які підтверджують факт направлення/вручення спірно го листа відповідачу не може прийматися як самостійний д оказ у справі.

Крім того, господарський су д зважає на ті обставини, що зм іст запису в журналі вихідно ї кореспонденції не дає можл ивості вірогідно встановити , як факт направлення спірног о листа на адресу саме відпов ідача, так і факт того, що згід но з журналом направлявся са ме лист № 08/07-3 від 08.07.2010 р., оскільки Журнал не містить будь-яких і дентифікуючих даних ні відно сно адресата, ні відносно док умента, у тому числі, організа ційно-правової форми підприє мства, його адреси, номеру та д ати листа, його змісту.

Таким чином, враховуючи вик ладене, позивачем у розумінн і ст.ст. 33-34 ГПК України не предс тавлено суду належних та доп устимих доказів на підтвердж ення наявності обставин, які свідчать про недійсність до говору поставки № 2/2010 від 19.07.2010р. з підстав, передбачених ст. 215 ЦК України, тобто не доведено ти х обставин, на які він посилає ться як на підставу своїх вим ог.

З урахуванням викладених в ище обставин, в позовних вимо гах Товариства з обмеженою в ідповідальністю “Альтком-Ке рам” смт. Очеретино слід відм овити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягают ь віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст.22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК У країни, суд -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Товарис тва з обмеженою відповідальн істю “Альтком-Керам” смт. Оче ретино - відмовити.

В судовому засіданні оголо шено повний текст рішення. Рі шення суду набирає законної сили після закінчення десяти денного строку з дня його при йняття і може бути оскаржене через господарський суд Дон ецької області в апеляційном у порядку протягом десяти дн ів з дня прийняття рішення.

Суддя Морщагіна Н.С.