Рішення

від 15.04.2011 по справі 5013/171/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5013/171/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "15" квітня 2011 р.Справа № 5013/171/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/171/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг", м. Київ  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга", Кіровоградська область, м. Олександрія     

про стягнення  45 909,12 грн.   

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" звернулось до господарського суду з позовною заявою (з урахуванням заяви від 07.04.2011 р., а.с. 86) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга"  заборгованості в розмірі  45 909,12 грн., з якої:  5 415,98 грн.  винагорода згідно графіку сплати лізингових платежів,  20 775,77 грн. сума валютного коригування на сплачені лізингові платежі, 13 854,56 грн. сума валютного коригування  на не сплачені лізингові платежі; 3 965,04 грн. пеня, 1 515,07 грн. 3% річних та 382,70 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов  договору фінансового лізингу №155 від 02.08.2007 р. щодо своєчасної сплати лізингових  та інших платежів.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 07.04.2011 р., заявлені позовні вимоги підтримав повністю. В судове засідання 15.04.2011 р. представник позивача не з'явився та направив до суду клопотання про підтримання позовних вимог і розгляд справи за відсутності представника (а.с. 128).

Відповідач участі уповноваженого представника в судові засідання по справі не забезпечив, поштові відправлення, що надсилались відповідачеві, повернуті на адресу суду з відмітками "За закінченням терміну зберігання", "За вказаною адресою фірма не знаходиться".

Поміж тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про судові засідання, оскільки всі процесуальні документи надсилались на адресу відповідача, зазначену в позові та за якою його зареєстровано в ЄДРПОУ (а.с. 83-84). Отже, господарський суд вжив всіх залежних від нього заходів для належного повідомлення відповідача. До повноважень господарського суду не віднесено розшук сторони на час здійснення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України  якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, господарський суд розглядає справу за відсутності представників сторін та за наявними у  справі документами.

Дослідивши наявні матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

                                                        ВСТАНОВИВ:

02.08.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Радуга"  (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №155, за умовами якого є надання Лізингодавцем в користування Лізингоодержувачу предмета лізингу (майна) для підприємницьких цілей на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (п. 1.1 договору).

Предметом лізингу за договором є автобус ПАЗ 4234 АБС у кількості 1 шт., ціна разом з ПДВ  - 166 730,00  грн.  (додаток № 2 до договору, а.с. 23).

За користування майном Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору, а.с. 22), які включають в себе відшкодування частини вартості предмету лізингу та винагороду (комісію).

Додатковою угодою від 05.03.2009 р. сторонами  затверджено новий графік сплати лізингових платежів (а.с. 24, 117).

Усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок (п. 3.5 договору).

Договором передбачено, що Лізингоодержувач здійснює платежі за цим договором відповідно до графіку лізингових платежів (додаток № 1 до договору) з наступним коригуванням на зміну курсу до долару США, крім авансового лізингового платежу (п. 3.5.1 договору). Порядок визначення суми лізингових платежів, що підлягають сплаті, передбачений підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 договору, застосовується у випадку, коли курс гривні до долару США, встановлений Національним Банком України на дату фактичного виконання лізингового платежу перевищує курс гривні до долару США, за яким банк по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. В інших випадках лізингоодержувач сплачує лізингові платежі за графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) без коригування на зміну курсу гривні до долару США (п. 3.5.2 договору).

Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України від 16.12.1997 N 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" (зі змінами та доповненнями). За цим Законом фінансовий лізинг -  це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 2 даного Закону встановлено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно  зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту приймання-передачі від 23.08.2007 р. позивач передав відповідачеві обумовлений договором предмет лізингу  - автобус ПАЗ 4234 АБС у кількості 1 шт. (а.с. 25).

Відповідач в свою чергу, прийняв зазначений автобус, свідченням чого є підписання вказаного акту та скріплення його печаткою товариства. Однак,  свої зобов'язання щодо належної оплати лізингових платежів у відповідності до узгодженого графіку відповідач не виконав.

Права та обов'язки сторін за договором фінансового лізингу детально визначені у статтях 10, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Зокрема, лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

З матеріалів справи слідує, що Лізингодавець вилучив у товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга" відповідний транспортний засіб   28.12.2010 р., про що складено акт (а.с. 28). Поміж тим, заборгованість, яка утворилася за відповідачем на час вилучення транспорту, сплачена ним не була.

За розрахунком позивача, підтвердженим матеріалами справи, відповідачем не сплачено згідно Графіку винагороду (комісію) за період з 21.03.2009 р. по 21.08.2010 р. в загальній сумі 5 415,98 грн.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк .

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з умовами договору фінансового лізингу відповідач, як Лізингоодержувач, зобов'язався сплачувати лізингові платежі в терміни, на умовах та у сумах, визначених Графіком.

За пунктом 5.1.8. договору  вилучення майна не звільняє Лізингоодержувача від сплати всіх несплачених платежів до дати вилучення майна,  в тому числі несплаченої суми штрафних санкцій і відшкодування заподіяної шкоди.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем узгоджених в Графіку платежів, заявлена позивачем сума винагороди (комісії) в розмірі  5 415,98 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Нормою статті 1 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що офіційний валютний курс – це курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави. Згідно зі статтею 36 цього Закону України Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент залучення позивачем кредитних коштів під придбання майна, наданого відповідачеві в лізинг, базовий офіційний курс гривні до долару США становив 5,00 грн. (а.с. 27).

Зазначений курс у визначений позивачем період змінювався у напрямку зростання долару США, а отже виникли обумовлені пунктом 3.5.2. договору умови для проведення валютного коригування на фактично здійснені відповідачем лізингові платежі.

Поміж тим,  05.03.2009 р. між сторонами підписано додаткову угоду, якою затверджено новий Графік сплати лізингових платежів та внесено зміни до пунктів 3.5.1., 3.5.2. договору фінансового лізингу і змінено умови валютного коригування (а.с. 24, 117).

Так, згідно внесених змін сторони узгодили, що черговий лізинговий платіж  по Графіку лізингових платежів здійснюється в два етапи:

1) Лізингоодержувач здійснює лізинговий платіж в сумі та строк згідно графіку сплати лізингового платежу.

Лізингодавець зобов'язаний протягом 3-х банківських днів з дати отримання лізингового платежу від Лізингоодержувача здійснити придбання  доларів США на Українській міжбанківській валютній біржі.

2) Після фактичного придбання доларів США на Українській міжбанківській валютній біржі здійснюється перерахунок лізингового платежу за формулою, зазначеною в даному пункті. Лізингоодержувач зобов'язаний в термін двох днів провести доплату грошових коштів у зв'язку  із збільшенням курсу долару США до гривні.

При цьому, сторони узгодили, що у випадку якщо курс долару США до гривні, за яким буде здійснене придбання доларів США на Українській міжбанківській валютній біржі нижче офіційного курсу НБУ, у формулі буде використовуватися показник: Кn - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату фактичного отримання Лізингодавцем лізингового платежу. У протилежному випадку показник у формулі  Кn - це курс гривні до долару США, за яким фінансово кредитна установа, що надала валютний кредит Лізингодавцю для придбання майна, по дорученню лізингодавця фактично здійснила придбання доларів США на Українській міжбанківській валютній біржі з метою погашення лізингодавцем чергових платежів платежів по валютному кредиту.

Отже, за внесеними до договору фінансового лізингу змінами необхідною умовою для здійснення валютного коригування є придбання Лізингодавцем доларів США на Українській міжбанківській біржі. Відповідно до курсу, за яким здійснено придбання долару США, здійснюється валютне коригування.

Поміж тим, позивач при нарахуванні сум валютного коригування після 05.03.2009 р.  доказів придбання долару США в узгодженому угодою  порядку  до суду не надав та здійснив розрахунок за умовами договору в попередній редакції без урахування змін, обґрунтовуючи вказане отриманням додаткової угоди із запізненням.

Господарський суд таке нарахування позивача вважає безпідставними, оскільки додаткова угода від 05.03.2009 р., оригінал якої оглянуто в судовому засіданні 07.04.2011 р., не містить будь-якої іншої дати підписання, тоді як пункт 5 цієї угоди передбачає, що вона набирає чинності з моменту її підписання повноважними представниками сторін.

Крім того, позивачем не повідомляється та жодним чином не доводиться конкретна дата отримання додаткової угоди, тоді як в розрахунку заборгованості ним використовуються платежі згідно з новим Графіком.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів фактичного придбання позивачем долару США на Українській міжбанківській валютній біржі протягом 3-х банківських днів з дати отримання лізингового платежу, суми валютного коригування  підлягають стягненню за період до внесення змін до договору згідно розрахунку позивача (а.с.132 ), а саме:

1 324,91 грн., нарахована за строком платежу згідно графіку за 21.12.2008 р. по фактичній сплаті 30.12.2008 р.;

2 351,73 грн., нарахована за строком платежу згідно графіку за 21.01.2009 р. по фактичній сплаті 28.01.2009 р.;

2 325,14 грн., нарахована за строком платежу згідно графіку за 21.02.2009 р.  по фактичній сплаті 03.03.2009 р.

Всього: 6 001,78 грн.

З огляду на відсутність зазначених доказів, не підлягають стягненню нараховані позивачем  суми валютного коригування в розмірі 13 854,56 грн. на  несплачені лізингові платежі (а.с. 133). Крім того, по вказаним нарахуванням фактична сплата лізингових платежів відсутня.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми валютного коригування підлягають частковому задоволенню в розмірі 6 001,78 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині стягнення валютного коригування господарський суд відмовляє.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Сторонами в пункті 11.2.11. договору встановлено, що за порушення обов'язку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором, Лізингодавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної суми заборгованості за лізинговими  платежами за кожен день прострочення.

Крім того,  ч. 2 статті  625 Цивільного кодексу України містить положення, у відповідності з якими боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За викладених норм, з відповідача підлягають стягненню заявлені позивачем суми пені, 3% річних та інфляційних, однак в межах сум, нарахованих на заборгованість, прострочення з оплати яких встановлено вище господарським судом, та з урахуванням правильних ставок НБУ і інфляційних, а саме:

- пеня (згідно та в межах розрахунку позивача, а.с. 134) в сумі:

155,80 грн., нарахована за період з 30.12.2008 р. по 28.06.2009 р. (180 днів) на суму заборгованості валютного коригування 1 324,91 грн.;

273, 70 грн.,  нарахована за період з 21.01.2009 р. по 20.07.2009 р. (180 днів) на суму заборгованості валютного коригування 2 351,73 грн.;

265,80 грн.,  нарахована за період з 21.02.2009 р. по 20.08.2009 р. (180 днів) на суму заборгованості валютного коригування 2 325,14 грн.;

111,22 грн., нарахована за період з 21.04.2009 р. по 18.10.2009р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія)  1 023,54 грн.;

87,03 грн., нарахована за період з 21.08.2009р. по 17.02.2010р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія) 860,90 грн.;

65,54 грн., нарахована за період з 21.11.2009р. по 20.05.2010р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія) 648,30 грн.;

58,22 грн., нарахована за період з 21.12.2009р. по 19.06.2010р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія) 578,71 грн.;

52,82 грн., нарахована за період з 21.01.2010р. по 20.07.2010р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія)  535,57 грн.;

45,62 грн., нарахована за період з 21.02.2010р. по 20.08.2010р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія) 479,20 грн.;

36,21 грн., нарахована за період з 21.03.2010р. по 17.09.2010р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія) 396,38 грн.;

25,25 грн., нарахована за період з 21.05.2010р. по 17.11.2010р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія)  304,23 грн.;

20,12 грн., нарахована за період з 21.06.2010р. по 18.12.2010р. (180 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія) 253,73 грн.;

13,36 грн., нарахована за період з 21.07.2010р. по 28.12.2010р. (160 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія) 194,42 грн.;

7,72 грн., нарахована за період з 21.08.2010р. по 28.12.2010р. (129 днів) на суму заборгованості винагороди (комісія) 141,00 грн.

Всього, пеня в сумі 1 218,41 грн.

- 3% річних (згідно та в межах розрахунку позивача, а.с. 102) в сумі:

79,28 грн., нараховані за період з 30.12.2008 р. по 28.12.2010 р. на суму заборгованості валютного коригування 1 324,91 грн.;

136,46 грн.,  нараховані за період з 21.01.2009 р. по  28.12.2010 р. на суму заборгованості валютного коригування 2 351,73 грн.;

129,00 грн.,  нараховані за період з 21.02.2009 р. по  28.12.2010 р. на суму заборгованості валютного коригування 2 325,14 грн.;

51,82 грн., нараховані за період з 21.04.2009 р. по  28.12.2010 р. на суму заборгованості винагороди (комісія)  1 023,54 грн.;

34,95 грн., нараховані за період з 21.08.2009р. по  28.12.2010 р.  на суму заборгованості винагороди (комісія) 860,90 грн.;

21,42 грн., нараховані за період з 21.11.2009р. по  28.12.2010 р.  на суму заборгованості винагороди (комісія) 648,30 грн.;

17,69 грн., нараховані за період з 21.12.2009р. по  28.12.2010 р.  на суму заборгованості винагороди (комісія) 578,71 грн.;

15,01 грн., нараховані за період з 21.01.2010р. по  28.12.2010 р.  на суму заборгованості винагороди (комісія)  535,57 грн.;

12,21 грн., нараховані за період з 21.02.2010р. по  28.12.2010 р.  на суму заборгованості винагороди (комісія) 479,20 грн.;

9,19 грн., нараховані за період з 21.03.2010р. по  28.12.2010 р.  на суму заборгованості винагороди (комісія) 396,38 грн.;

5,53 грн., нараховані за період з 21.05.2010р. по  28.12.2010 р. на суму заборгованості винагороди (комісія)  304,23 грн.;

3,96 грн., нараховані за період з 21.06.2010р. по  28.12.2010 р.  на суму заборгованості винагороди (комісія) 253,73 грн.;

2,56 грн., нараховані за період з 21.07.2010р. по  28.12.2010 р. на суму заборгованості винагороди (комісія) 194,42 грн.;

1,49 грн., нараховані за період з 21.08.2010р. по 28.12.2010р.  на суму заборгованості винагороди (комісія) 141,00 грн.

Всього, 3 % річних в сумі 520,57 грн.

Інфляційні витрати підлягають нарахуванню з урахуванням розрахунку позивача (а.с. 135):

на заборгованість з валютного коригування в сумі:

1 324,91 грн. за період з  січня 2009 р. по серпень 2010 р., що становить 227,71 грн. інфляційних;

2 351,73  грн. за період з  лютого 2009 р. по серпень 2010 р., що становить 326,54 грн. інфляційних;

2 325,14 грн. за період з березня 2009 р. по серпень 2010 р., що становить 283,71  грн. інфляційних;

на заборгованість по винагороді (комісії) в сумі:

1 023,54 грн. за період з квітня 2009 р. по серпень 2010 р., що становить 109,03  грн. інфляційних;

860,90 грн. за період з вересня 2009 р. по серпень 2010 р., що становить 71,09  грн. інфляційних;

648,30 грн. за період з грудня  2009 р. по серпень 2010 р., що становить 34,24 грн. інфляційних;

578,71 грн. за період з січня. по серпень 2010 р., що становить 25,13 грн. інфляційних;

535,57 грн. за період з лютого по серпень 2010 р., що становить 13,38 грн. інфляційних;

479,20 грн. за період з березня по серпень 2010 р., що становить 2,81  грн. інфляційних;

396,38 грн. за період з квітня по серпень 2010 р. інфляційні відсутні;

304,23 грн. за період з червня по серпень 2010 р., що становить 1,80 грн. інфляційних;

253,73 грн. за період з липня по серпень 2010 р., що становить 2,53 грн. інфляційних;

194,42 грн. за період за серпень 2010 р., що становить 2,33 грн. інфляційних.

А всього - 1 100,30 грн.

Поміж тим, заявою від  07.04.2011 р. позивач просить стягнути інфляційні в сумі 382,70грн., а  тому господарський суд стягує лише заявлену позивачем суму.

Подані позивачем нові розрахунки, у т.ч. інфляційні в розмірі 394,77 грн. (а.с.130-135 ), не є заявою позивача про збільшення розміру позовних вимог в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 13 539,44 грн., з якої: 5 415,98 грн. винагорода (комісія),   6 001,78 грн. сума валютного коригування, 1 218,41 грн. пеня, 520,57 грн. 3% річних та 382,70 грн. інфляційні. У задоволенні позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Пролетарська, 44, кв. 18, ідентифікаційний код 24714796, п/р 26004230077001 у відділенні № 23 філії ВАТ КБ "Надра" Кіровоградського РУ, МФО 323583) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (04073,   м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний код 33635277, п/р 26008060294196 в філії "Розрахунковий центр" ЗАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві, МФО 320649) заборгованість в сумі 13 539,44 грн., з якої: 5415,98 грн. винагорода (комісія), 6001,78 грн. сума валютного коригування, 1218,41грн. пеня, 520,57 грн. 3% річних та 382,70 грн. інфляційні, а також державне мито в сумі 135,39  грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  69,60 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 18.04.2011 р.