Рішення

від 09.06.2011 по справі 5021/1092/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.06.11

          Справа № 5021/1092/2011.

За позовом: Редакції Недригайлівської районної газети Сумської області «Голос Посулля», смт. Недригайлів, Сумська область

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 8515 грн. 12 коп.

СУДДЯ  КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Скрипченко І.В.

від відповідача:  не прибув

при секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

          Розгляд справи розпочато 17.05.2011р., у зв’язку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи та витребування у сторін інших доказів, розгляд справи відкладався до 09.06.2011р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 8515 грн. 12 коп., а саме: борг з повернення коштів за попередньо оплачений і не поставлений товар в сумі 7500 грн. 00 коп., 3% річних - 98 грн. 52 коп., інфляційні збитки  - 330 грн. 00 коп., пеня - 516 грн. 60 коп., послуги юриста - 70 грн. 00 коп., а також державне мито у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Відповідач відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції по справі не подав, доказів сплати заборгованості не подав, в засідання суду не з‘явився, тому, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу виробів з метало пластикового профілю та виробів з металу (Робіт з завершення будівництва) № 3-11.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 зазначеного договору, відповідач зобов’язується поставити товар, а позивач зобов‘язувався прийняти його і провести оплату на умовах даного договору.

Згідно із пп. 3.1 п. 3 договору купівлі-продажу виробів з метало пластикового профілю та виробів з металу (Робіт з завершення будівництва) № 3-11 від 03.11.2010р., загальна вартість робіт складає 7500 грн., а пп. 3.3 п. 3 даного договору передбачає попередню оплату вартості товару.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач платіжним дорученням № 300 від 03.11.2010р. перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 7500 грн., а відповідач порушив свої зобов’язання, товар не поставив, чим порушив умови договору купівлі-продажу виробів з метало пластикового профілю та виробів з металу (Робіт з завершення будівництва) № 3-11 від 03.11.2010р., вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України та вимоги ст. 173 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов’язку.

У статті 175 Господарського кодексу України, зазначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Суду надано на огляд оригінали, а копії приєднано до матеріалів справи, рахунку-фактури № В0000007 від 05.11.2010р. на суму 7500 грн. та платіжного доручення № 300 від 05.11.2010р. на суму 7500 грн., які підтверджують факт попередньої оплати позивачем вартості товару на загальну суму 7500 грн. за договором купівлі-продажу виробів з метало пластикового профілю та виробів з металу (Робіт з завершення будівництва) № 3-11 від 03.11.2010р., укладеного між сторонами у справі.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання-відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться.  До виконання господарських договорів  застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Тому, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 7500 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 98 грн. 52 коп. – 3% річних за період з 20.11.2010р. по 29.04.2011р. та 330 грн. інфляційних збитків з листопада 2010р. по квітень 2011р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем заявлені вимоги по стягненню пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі 516 грн. 60 коп. у відповідно до вимог ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, яка визначає, що у разі невиконання або не належного виконання зобов’язання боржником, він зобов’язаний сплатити кредиторові неустойку.

Проте, суд дійшов висновку, що дані вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 516 грн. 60 коп. задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору купівлі-продажу виробів з метало пластикового профілю та виробів з металу (Робіт з завершення будівництва) № 3-11 від 03.11.2010р., укладеного між сторонами у справі, не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у вигляді неустойки (пені).

Також позивач у поданому ним позові просить суд стягнути з відповідача послуги юриста фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 70 грн., але зазначені вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки положеннями ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Крім того, позивачем не надану суду належних доказів понесення останнім витрат на оплату послуг юриста фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в розмірі 70 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 7500 грн., 3 % річних в сумі 98 грн. 52 коп. та інфляційних збитків в сумі 330 грн., а в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Редакції Недригайлівської районної газети Сумської області «Голос Посулля» (42100, Сумська область, Недригайлівський район, смт. Недригайлів, вул. Леніна, буд. 4; п/р 260073101806 Сумського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 337568, код 02475196) 7500 грн. боргу, 98 грн. 52 коп. - 3 % річних, 330 грн. інфляційних збитків, 94 грн. 97 коп. державного мита та 219 грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                            КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 14.06.2011р.