Рішення

від 15.06.2011 по справі 36/9пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/9пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.06.11 р.                                                                                 Справа № 36/9пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.          

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: релігійної громади „Християнська церква „Слово життя”, м. Ясинувата Донецької області  

до відповідача: Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, м. Донецьк

про зобов'язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області прийняти в експлуатацію самочинно збудовані споруди, що знаходяться за адресою: 86000 Донецька обл.., м. Ясинувата, вул.. Октябрьська, 124,  а саме: сарай Д (площа 7,7 кв.м), котельної а-3 (площа 9,7кв.м) та приміщення церкви – літ.А (площа 250,9 кв.м) та переобладнаний гараж В-1 зі складу та визнати право власності.

При участі представників:

від позивача: не  з'явився  

від відповідача:  не  з'явився  

Релігійна громада „Християнська церква „Слово життя”, м. Ясинувата Донецької області (далі – позивач)   звернулась до господарського суду з позовом до  Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, м. Донецьк (далі – відповідач),  в якому просить (з урахуванням уточнень до позову) зобов'язати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області прийняти в експлуатацію самочинно збудовані споруди, що знаходяться за адресою: 86000 Донецька обл.., м. Ясинувата, вул.. Октябрьська, 124,  а саме: сарай Д (площа 7,7 кв.м), котельної а-3 (площа 9,7кв.м), приміщення церкви – літ.А (площа 250,9 кв.м) та   переобладнаний гараж В-1 зі складу та визнати за позивачем  право власності на вказані об'єкти.

Свої вимоги позивач обгруновує ст.ст. 319, 331, 376 Цивільного кодексу України. Крім того, зазначає, що листом від 17.11.2010р. відповідачем відмовлено позивачу в видачі сертифікату відповідності.

Відповідач у судове засідання не з'явився,  відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 15.06.11р. оголошено  вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази , господарський суд –

                                                           ВСТАНОВИВ:

          Розпорядженням голови облдержадміністрації  за № 59 від  27 січня 1997 року зареєстровано Релігійну громаду Християнської церкви повного Євангелія "Слово життя", що знаходиться за адресою: 86000, м.Ясинувата вул. Нахимова буд. 48.

29 червня 1999 року між колективним підприємством „Ясинуватський ОРС НОД - 1" в особі Голови Ради Литвиненко С.А. та Релігійною громадою Християнської церкви повного Євангелія "Слово життя" в особі пастора Солодкого Ю.О.  укладено договір купівлі-продажу приміщення магазину та складу загальною площею 256,6 кв.м., розташованих за адресою: 86000, Україна, Донецька область, м. Ясинувата, вул. Октябрська буд.124.

16.07.1999 року проведено державну реєстрацію права власності на вказане майно за №41, в книзі 1, про що Донецьким бюро технічної інвентаризації видано реєстраційний надпис.

17.11.1999 року виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради було прийнято рішення № 401 про перехід права користування земельною ділянкою, розташованою по вулиці Октябрська буд.124 та надання дозволу на складення проекту реконструкції магазину під Релігійну громаду Християнської церкви повного Євангелія "Слово життя". Цим рішенням було дозволено проведення проектно-дослідницьких робіт по реконструкції магазина під церкву «Слово життя», по вул. Октябрська, буд. 124.

В подальшому  змінено назву Релігійної громади Християнської церкви повного Євангелія "Слово життя"  на Релігійну громаду «Християнська церква «Слово життя» міста Яснувата Донецької області та зареєстровано згідно свідоцтва про державну реєстрацію за адресою: м. Ясинувата, Донецької області  вул. Октябрська буд. 124.

Позивачем до матеріалів справи долучено Архітектурно-планувальне  завдання на реконструкцію магазину під приміщення церкви, яке затверджено начальником відділу архітектури та містобудування 21.11.1999 року та  ескізні проекти перебудування складу і   магазину під церкву «Слово життя».

Крім того, до матеріалів справи долучено висновок №4079/2006р.  зроблений  АТЗТ ТПИ «Донбасгражданпроект», згідно якого несучі конструкції будівлі  церкви «Слово життя» по вул.Октябрська буд. 124 в м. Ясинувата знаходяться в належному стані та забезпечують їх безпечну та надійну експлуатацію.

За змістом позовної заяви, позивач виходячи з виробничих потреб у 2004 році самочинно побудував сарай Д (площа 7,7 кв.м.),  а у 2008 році - добудував котельню АЗ (площа 9,7 кв.м.)

Спірні об'єкти  розташовані на земельній ділянці, що належить  позивачу на підставі договору оренди  від 25 грудня 2008 року на праві користування строком на 50 років, тобто до 17.09.2057р. Вказаний договір зареєстровано  в Ясинуватському районному відділі ДРФ ДП „УДЗК", про що свідчить  запис від 20 січня 2009 року за № 04.09.170.00006.

12.06.2009 року за інвентаризаційною справою № 5679 було виготовлено Технічний паспорт на громадський будинок - будівлю церкви, склад та гараж.

За результатами інвентаризації було встановлено, що будівля церкви літ, А1 перебудовано з магазину; збудована котельня аЗ (2,95 х 3,3); збудовано сарай Д (3,0 х 2,55) та гараж В-1 переобладнаний зі складу (8,22 х 6,10).

Крім того, до матеріалів справи долучено технічний висновок 001/10-ТЗ  ТОВ «Укргеоінжинірінг» (ліцензія АВ 445363)  2010 р. виготовлення, згідно якого конструкція будівлі церкви з добудованими котельнею і нежитловими спорудами (сарай, гараж, склад) знаходяться в належному стані та забезпечують їх безпечну та надійну експлуатацію.

Фундамент, стіни і крівля виконані відповідно до вимог протипожежних, санітарно - гігієнічних і будівельних норм, як для самої будівлі церкви і господарських споруд, розташованих на ділянці, так і для прилеглих будинків і територій.

13.10.10 Релігійна Громада ”Християнська церква „Слово життя" звернулася до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про видачу сертифікату відповідності для прийняття в експлуатацію об'єкту реконструйованого без дозволу на виконання будівельних робіт.

Оскільки, позивачем  будівництво спірних об'єктів   здійснювалось  господарським способом, самовільно, без розроблення необхідної проектної документації, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на позивача було накладено штрафи  на загальну суму 7712,04 грн.

Листом від 17.11.10р., надісланим на адресу позивача Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області  повідомила релігійну громаду „Християнська церква „Слово життя” про те, що питання прийняття в експлуатацію об'єкта реконструйованого без дозволу на виконання будівельних робіт законом не врегульовано.

За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з посиланням на ст. 331, ч. 3, 5  статті 376 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засідання докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 за № 923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" (далі – Постанова) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який установлює механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Відповідно до п. 2 Постанови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно вимог п. 3 Постанови для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає письмову заяву згідно з додатком 2 інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, або інспекції за місцем розташування закінченого будівництвом об'єкта, якщо проводилися будівельні роботи, на виконання яких не вимагається дозвіл, або будівельні роботи проводилися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Відповідно до п.12 за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування Господарським процесуальним кодексом України покладено на сторони.

В даному випадку   позивач мав довести  факт порушення його права  відповідачем та надати відповідні докази.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу  України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача із заявою про видачу сертифікату.

Особа може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно, у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна.

При цьому, позивачем  щодо визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб.

Відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин, тобто особа, яка оспорює право власності, або особа, яка хоча і не оспорює, але і не визнає його.

Що стосується статусу відповідача, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, то він  є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Держархбудінспекція) та  входить  до сфери її управління.

Основними завданнями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є, зокрема, участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено,  що відповідачем оспорюється чи заперечується правомірність набуття спірного майна позивачем.

Обов‘язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідача законних та охоронюваних інтересів позивача, оскільки відповідач не оспорює право власності позивача на спірне майно як таке.

За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Виходячи з того, що з боку відповідача не було припущено будь-яких порушень, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:   

Відмовити в задоволенні позову вимоги релігійної громади „Християнська церква „Слово життя”, м. Ясинувата Донецької області до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, м. Донецьк про зобов'язання Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області прийняти в експлуатацію самочинно збудовані споруди, що знаходяться за адресою: 86000 Донецька обл.., м. Ясинувата, вул.. Октябрьська, 124,  а саме: сарай Д (площа 7,7 кв.м), котельної а-3 (площа 9,7кв.м) та приміщення церкви – літ.А (площа 250,9 кв.м) та переобладнаний гараж В-1 зі складу та визнати право власності.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                               Гриник М.М.           

Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2011р.