Ухвала

від 17.06.2011 по справі 1/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/47

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                                У Х В А Л А  

17.06.11 р.                                                                                                    Справа № 1/47           

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

При секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянувши заяву Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD”м. Донецьк про відстрочку виконання рішення на строк один рік

за позовом Публічного  акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція”, м. Донецьк

до відповідача: Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD”м. Донецьк

Представники сторін:

Від заявника: Аміров Р.С.

Від позивача по справі: Пільгун М.В.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. по справі №1/47 було  стягнутно  зі Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD” (83121, м. Донецьк, пр-т Київський, буд.1, п/р № 2600.7.198055901 у ДФ ВАТ “Кредитпромбанк”, код банку 335593, ЄДРПОУ 23778162) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” (83001, м. Донецьк, бул. Шевченко, 13а, рах. №29096000003086, код банку 321767, ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитом у сумі 2 078 992, 64 доларів США (16 611 151 грн. 19 коп.), прострочену заборгованість за кредитом у сумі 344 137, 92 доларів США (2 749 661 грн. 98 коп.), відсотки у сумі 275 710, 67 доларів США (2 202 928 грн. 25 коп.), пеню у сумі 637 917 грн. 47 коп., річні у сумі 90 880 грн. 94 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

На примусове виконання даного рішення господарським судом Донецької області було видано наказ від 12.07.2010р. по справі №1/47.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. по справі №1/47 залишено без змін.

           07.06.2011р. до господарського суду Донецької області надійшла заява від  Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD”, м. Донецьк про відстрочку виконання судового рішення по справі №1/47 на один рік.

          В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення по справі №1/47 відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан підприємства, наявність заборгованості за заробітною платою  та  за податками і платежами до державного бюджету,  також суду надані банківські довідки, які підтверджують що  коштів на поточних рахунках боржника недостатньо для погашення заборгованості.

         Позивач по справі письмового відзиву на заяву не надав, однак в судовому засіданні просить суд розглянути заяву про відстрочення виконання рішення на розсуд суду (протокол судового засідання від 17.06.2011р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника та стягувача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується  у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Відтак, саме на відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.   

З огляду на наявність низки законів, прийнятих Верховною Радою України у зв'язку із світою фінансовою кризою, зокрема від 25.12.2008р. N 799-VI, від 18.12.2008р. N 694-VI, від 04.02.2009р. N 923-VI, від 25.12.2008р. N 800-VI, від 31.10.2008р. N 639-VI, від 04.02.2009р. N 922-VI, факт наявності такої кризи та негативність її впливу на вітчизняних суб'єктів господарювання, у тому числі –сторін розглядуваного спору, є загальновідомою обставиною у розумінні ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

        Виходячи із наданих суду документів у відповідача наявна заборгованість перед працівниками по заробітній платі в розмірі 157158,45 грн., заборгованість по податкам та платежам в бюджет в розмірі 109712,41грн.,  він перебуває у скрутному фінансовому становищі, ступінь якого істотним чином впливає на можливість продовження поточної господарської діяльності із одночасним виконанням грошових зобов'язань перед позивачем, встановлених рішенням у розглядуваній справі.

       Між тим, належними доказами підтверджено, що відповідач продовжує вести  підприємницьку діяльність, здійснює проведення розрахунків з контрагентами.

Відповідачем  доведено недостатність  коштів  на його рахунках в  установах банків для погашення заборгованості перед банком.

        Судом  також приймається до уваги, що  заборгованість за кредитним договором частково погашається, що підтверджено матеріалами справи,  відповідач по справі  є не  позичальником   за кредитним договором, а поручителем.  

На підставі вищевикладеного, відповідач  надав   докази   в  обґрунтування  заяви  і  суд знаходить можливим  задовольнити заяву частково, відстрочивши  виконання   рішення  на  8  місяців.

         Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

          Заяву Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD”м. Донецьк, задовольнити частково.            

          Відстрочити  виконання  рішення  від  01.07.2010р.  по  справі  № 1/47 на 8 місяців  до 17 березня 2012р.

          В іншій частині заяви відмовити.  

Суддя                                                               Курило Г.Є.