Постанова

від 02.06.2011 по справі 30/227-07-6330

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/227-07-6330

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р. Справа № 30/227-07-6330

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Т.А Величко,

суддів: Бойко Л. І., Воронюка О. Л. (згідно розпорядження в.о. голови суду №360 від 01.06.2011р.)

при секретарі Павлюк О. М.

представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Суворовського району м. Одеси

на рішення господарського суду  Одеської області від 07.08.2007р.

по справі № 30/227-07-6330

за позовом ТОВ „Трансбуд-СУ 5”

до ТОВ “Більшовики”

3-тя особа без самостійних вимог –Одеська міська рада

про визнання фактичним землекористувачем та зобов'язання не чинити перешкод

встановив:

В липні 2007р. ТОВ „Трансбуд-СУ 5” звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ТОВ “Більшовики” про визнання ТОВ „Трансбуд-СУ 5” фактичним землекористувачем  земельної ділянки загальною площею 27,2441га, що розташована за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 42; зобов'язання ТОВ “Більшовики” не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою загальною площею 27,2441га, що розташована за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 42.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між сторонами 02.07.2007р. було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці загальною площею 25га з адресою:м. Одеса, Балтська дорога, 42 та відображеній в технічному паспорті.

Фактично, як зазначає позивач, придбаний ним цілісний майновий комплекс розташований на земельній ділянці площею 27,2441га, що і було зафіксовано в попередньому договорі і помилково вказано площу 25га в договорі купівлі-продажу.

Відповідач відмовляється звільнити продану позивачу територію  цілісного майнового комплексу, чим порушуються його права на користування земельною ділянкою, на якій він розташований. Вказана земельна ділянка є відокремленим об'єктом та огорожена забором.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.08.2007р. (суддя Рога Н.В.) позовні вимоги задоволено повністю.

Судове рішення мотивоване посиланнями на ст.ст. 15, 626, 635, 525, 526 ЦК України, а також тим, що цілісний майновий комплекс фактично займає земельну ділянку площею 27,2441га, позивач є фактичним землекористувачем саме цієї земельної ділянки, а ТОВ “Більшовики” відмовляється звільнити продану позивачу територію  цілісного майнового комплексу, посилаючись на те, що у договорі купівлі-продажу від 02.07.2007р.  обумовлено, що цілісний майновий комплекс розташований на земельній ділянці площею 25 га, і дії відповідача порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ „Трансбуд- СУ 5”.

В травні 2011р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради на рішення господарського суду  Одеської області від 07.08.2007р. по справі № 30/227-07-6330, в якій він просить рішення господарського суду  від 07.08.2007р. скасувати, в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Доводи скаржника грунтуються на такому:

- про наявність оспорюваного рішення прокуратурі стало відомо лише в березні 2011р. в результаті проведеної перевірки "Щодо виявлення порушень земельного законодавства при використанні земельної ділянки ТОВ “Більшовик - термінал”;

- з моменту прийняття рішення Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1107-ХХІУ „Про затвердження технічної документації, припинення права користування на земельну ділянку площею 15,9991 га та оформлення права постійного користування Одеському лінолеумному заводу „Більшовик” на земельну ділянку площею 11,2450 га за адресою: м. Одеса, Суворовський район, Балтська дорога, 42” - в постійному користуванні Одеського лінолеумного заводу „Більшовик” знаходилася земельна ділянка площею 11,2450 га;

- оспорюваним судовим рішенням за  ТОВ „Трансбуд-СУ 5” визнано право користування земельною ділянкою площею 27,2441га, в т.ч. земельною ділянкою площею 15,9991 га, яка, згідно рішення Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1107-ХХІУ зарахована до земель запасу міста, що свідчить про "узаконення" самовільного зайняття земельної ділянки. До набувача права власності на цілісний майновий комплекс колишнього заводу „Більшовик” могло перейти право користування лише земельною ділянкою, яка перебувала в законному користуванні заводу площею 11,2450 га;

- за затвердженою 23.07.2004р. господарським судом Одеської області у справі № 21-2-32/139-03-5083 мировою угодою до ТОВ "Еріда Плюс" перейшло  право власності на цілісний майновий комплекс заводу „Більшовик”,  розташований на земельній ділянці площею 99 491 кв.м. (9,9491га), що також свідчить про припинення права користування заводом „Більшовик” земельною ділянкою площею 15,9991 га та фактичне її повернення до земель територіальної громади;

- висновок суду щодо визнання ТОВ „Трансбуд-СУ 5” фактичним землекористувачем  земельної ділянки загальною площею 27,2441га є помилковим і не відповідає наявним в матеріалах справи документам;

- в матеріалах справи відсутні докази наявності спору між сторонами: докази чинення відповідачем перешкод позивачу в користуванні земельною ділянкою, на якій розташований проданий ним 02.07.2007р. цілісний майновий комплекс;

- на час прийняття оскаржуваного рішення власником цілісного майнового комплексу за договором купівлі-продажу від 02.07.2007р. і землекористувачем земельної ділянки під ним було ТОВ “Більшовик - термінал”, і прийняття цього рішення порушує права нового власника, а самовільне зайняття земельної ділянки без оформлення права на її використання порушує права територіальної громади в особі Одеської міської ради.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає  задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи,  20 червня 2007р. між  ТОВ „Більшовики” та ТОВ „Трансбуд- СУ 5” було укладено попередній договір, за яким сторони зобов'язалися у строк не пізніше одного місяця укласти договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу , розташованого на земельній ділянці загальною площею 27,2441 га з адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 42.

02 липня 2007р. між ТОВ „Більшовики” та ТОВ „Трансбуд- СУ 5” був укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, що знаходиться в м. Одеса, Балтська дорога, 42, та розташований на земельній ділянці розміром 25 га, яка знаходиться у фактичному користуванні продавця.

08.07.2007р. ТОВ „Трансбуд- СУ 5” звернулося до ТОВ „Більшовики” з листом про підписання додаткової угоди, якою усунути допущену в договорі купівлі-продажу помилку стосовно розміру земельної ділянки - не 25га, а 27,2441га.

ТОВ „Більшовики” листом від 16.07.2007р. відмовилось внести зміни в договір купівлі-продажу в частині збільшення розміру земельної ділянки, що і стало, за твердженням ТОВ „Трансбуд- СУ 5”, підставою для звернення з відповідною  позовною заявою до суду.

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами позивача, послався на таке:

- рішення Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1107-ХХІУ виконано не було, земельна ділянка площею 15,9991 у заводу „Більшовик” вилучена не була, а тому ТОВ „Більшовики” здійснювало фактичне використання земельної ділянки площею 27,2441 га;

-  цілісний майновий комплекс фактично займає земельну ділянку площею 27,2441 га, а тому позивач є  фактичним землекористувачем саме цієї земельної ділянки.

З обгрунтованістю висновків суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують закріплення (або фактичне користування) за ТОВ „Більшовики” земельної ділянки площею 25га, а також площею 27,2441 га.

Натомість, рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1107-ХХІУ затверджено технічну документацію, припинено право користування на земельну ділянку площею 15,9991 га та оформлено право постійного користування Одеського лінолеумного заводу „Більшовик” на земельну ділянку площею 11,2450 га за адресою: м. Одеса, Суворовський район, Балтська дорога, 42.

Твердження про те, що дане рішення не було виконано і за заводом залишилася земельна ділянка площею 27,2441 га не приймається до уваги, оскільки документально не підтверджено.

Крім того, як вбачається із наданих скаржником документів, станом на 17.07.2007р., згідно договору купівлі-продажу, затвердженого 20.07.2007р., ТОВ „Трансбуд- СУ 5” продало ТОВ “Більшовик - термінал” нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Одесі, Балтська дорога, 42, загальною площею 45 232,2кв.м.

На підставі рішення Одеської міської ради № 2330-V ТОВ “Більшовик - термінал” було передано в оренду земельну ділянку для обслуговування цього цілісного майнового комплексу площею 26,7602га строком на 5 років.

Тобто, станом на дату звернення із вказаним позовом - 24.07.2007р., позивач - ТОВ „Трансбуд- СУ 5” вже не було власником цілісного майнового комплексу по Балтській дорозі, 42 в м. Одесі, а тому і відсутні порушення його прав і необхідність їх задоволення за рахунок ТОВ „Більшовики”.

ТОВ „Більшовики”, як вбачається із рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2006р. у справі № 5/273-06-7335, стало власником цілісного майнового комплексу по Балтській дорозі, 42 в м. Одесі, який розташований  на земельній ділянці площею 9,9410га, в результаті його придбання за договором купівлі-продажу від 20.07.2006р., укладеного з ТОВ "Еріда Плюс" .

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи,  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули   статусу   суб'єкта  підприємницької  діяльності,   мають   право   звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів,  а  також  для  вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням.

Позивачем не надано доказів порушення його прав власності, не надано доказів в підтвердження необхідності їх захисту саме вибраним способом, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105  ГПК України,

колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2007р. у справі № 30/227-07-6330  скасувати, в позові відмовити.

Постанова - в порядку ст. 105 ГПК України - набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                         Т.А. Величко

судді :                                                                                         Л. І. Бойко

                                                                                                    О. Л. Воронюк

Повний текст складено та підписано 07.06.2011р.