Постанова

від 06.06.2011 по справі 2а-1089/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловсь кого, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 р. № 2а-1089/11/1370

Львівський окружний адмі ністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засідань Кукси В.А.

представників:

від позивача - Дорошенк о Б.М.,

від відповідача - не з' явився,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в м.Львові адміністративну справу за позовом Дочірньог о підприємства (надалі ДП) «Со локія-Сервіс»Товариства з об меженою відповідальністю (на далі ТзОВ) «ЛВТП Солокія»до Д ержавної податкової інспекц ії (надалі ДПІ) у Франківськом у районі м.Львова про визнанн я протиправним та скасування податкового повідомлення-рі шення, -

в с т а н о в и в :

ДП «Солокія-Сервіс»ТзО В «ЛВТП Солокія»звернулося д о Львівського окружного адмі ністративного суду з позовом , з врахуванням уточнень від 06 .06.2011 року, про визнання протипр авним та скасування податков их повідомлень-рішень від 19.01.20 11 року за №0000052340, від 11.05.2011 року за №0 000362340 та за №0000322340 прийнятого ДПІ у Франківському районі м.Льво ва.

Позивач вважає, що вис новки в акті перевірки стосо вно порушення підприємством п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.7.7.2 п.7.7 ст.7 З акону України «Про податок н а додану вартість»не відпові дають дійсності, оскільки ни м правомірно було заявлено д о бюджетного відшкодування с уму податку на додану вартіс ть, сплачену в результаті гос подарських відносин з ТзОВ « Позашляхові машини України» .

Представники позивача в с удовому засіданні позовні ви моги підтримали, просять поз ов задовольнити.

Відповідач в запереченні на позовну заяву вважає, що сп ірні податкові повідомлення -рішення є законними та обґру нтованими, а тому в задоволен ні позову про визнання їх про типравними та скасування слі д відмовити.

Справа розглядається за ві дсутності представника відп овідача.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, розглянув ши матеріали справи, досліди вши надані докази, суд даючи п равову оцінку спірним правов ідносинам виходив з наступно го.

За результатами позаплан ової виїзної перевірки ДП «С олокія-Сервіс»ТзОВ «ЛВТП Сол окія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на до дану вартість на розрахунков ий рахунок за жовтень 2010 року, я ка виникла за рахунок від' є много значення з податку на д одану вартість, що декларува лось в період: серпень 2010 року, органом державної податково ї служби складено акт від 14.01.2011 року за №24/23-4/25550500 та прийнято под аткове повідомлення-рішення від 19.01.2011 року за №0000052340, яким пози вачу зменшено суму бюджетног о відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 201 0 року в розмірі 56740 грн. 76 коп. та застосовано штрафну (фінанс ову) санкцію - 14185 грн. 19 коп.

Перевіркою встановлено п орушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п .7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про п одаток на додану вартість»вн аслідок чого підприємством з авищено заявлену суму бюджет ного відшкодування за жовтен ь 2010 року в розмірі 56740 грн. 76 коп.

За результатами документ альної позапланової невиїзн ої перевірки ДП «Солокія-Сер віс»ТзОВ «ЛВТП Солокія»з пит ань правових відносин з ТзОВ «Позашляхові машини України »за липень 2010 року, органом дер жавної податкової служби скл адено акт від 07.02.2011 року за №129/23-4/255 50500 та прийнято податкове пові домлення-рішення від 16.02.2011 року за №0000082340, яким позивачу зменше но суму бюджетного відшкодув ання з податку на додану варт ість за вересень 2010 року в розм ірі 19881 грн. 33 коп. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію - 4970 грн. 33 коп.

В результаті адміністрати вного оскарження вищенаведе ного рішення ДПІ у Франківсь кому районі були прийняті по даткові повідомлення рішенн я від 11.05.2011 року за №0000362340 та за №00003223 40.

Перевіркою встановлено п орушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість»внаслідок чо го підприємством завищено су му податкового кредиту за ли пень 2010 року в розмірі 19881 грн. 33 к оп., що призвело до завищення с уми бюджетного відшкодуванн я заявлену по податковій дек ларації за вересень 2010 року в р озмірі 19881 грн. 33 коп.

Даючи правову оцінку спірн им правовідносинам, суд врах ував наступні обставини спра ви та норми чинного законода вства.

При цьому, надання правово ї оцінки згаданим висновкам суд робить в розрізі обґрунт ованості чи необґрунтованос ті податкової вигоди.

У відповідності до наявних в матеріалах справи докумен тів ДП «Солокія-Сервіс»ТзОВ «ЛВТП Солокія»перебувало у г осподарських відносинах з Тз ОВ «Позашляхові машини Украї ни».

В матеріалах справи наявні :

- видаткова накладна №РН-0000003 в ід 26.08.2010 року на загальну суму 3127 09 грн. 32 коп., в тому числі подато к на додану вартість - 52118 грн. 00 к оп., згідно якої ТзОВ «Позашля хові машини України»(постача льник) передало ДП «Солокія-С ервіс»ТзОВ «ЛВТП Солокія»(од ержувач) автонавантажувач 40810 , 5т в/п 3,3 м. та автонавантажувач ЛЕВ 41030, 5т в/п 4,5 м.;

- видаткова накладна №РН-0000001 в ід 19.07.2010 року на загальну суму 1192 88 грн. 00 коп., в тому числі подато к на додану вартість - 19881 грн. 33 к оп., згідно якої ТзОВ «Позашля хові машини України»(постача льник) передало ДП «Солокія-С ервіс»ТзОВ «ЛВТП Солокія»то варно-матеріальні цінності з гідно рахунку-фактури.

- видаткова накладна №РН-0000002 в ід 02.08.2010 року на загальну суму 1886 7 грн. 24 коп., в тому числі подато к на додану вартість - 3144 грн. 54 к оп., згідно якої ТзОВ «Позашля хові машини України»(постача льник) передало ДП «Солокія-С ервіс»ТзОВ «ЛВТП Солокія»то варно-матеріальні цінності з гідно рахунку-фактури.

В підтвердження обставин виконання вищенаведених гос подарських операцій позивач ем представлено податкові на кладні, платіжні доручення, я кі відповідають вимогам чинн ого законодавства та долучен і до матеріалів справи.

Орган державної податково ї служби вважає, що вищезгада ні господарські операції є б езтоварними та нікчемними, о скільки постачальник ТзОВ «П озашляхові машини України»- ТзОВ «Екопласт Львів»не знах одиться за юридичною адресою , зареєстрований на осіб, які д о діяльності юридичної особи відношення не мають, свідоцт во платника податку останньо го анульовано.

Як передбачено п.1.7 ст.1 Закон у України «Про податок на дод ану вартість»податковий кре дит - сума, на яку платник под атку має право зменшити пода ткове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з ц им Законом.

Відповідно до підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” Податко вий кредит звітного періоду визначається виходячи із дог овірної (контрактної) вартос ті товарів (послуг), але не вищ е рівня звичайних цін, у разі я кщо договірна ціна на такі то вари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товар и (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сп лачених) платником податку з а ставкою, встановленою пунк том 6.1 статті 6 та статтею 81 цьог о Закону, протягом такого зві тного періоду, зокрема, у зв'яз ку з придбанням або виготовл енням товарів (у тому числі пр и їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяль ності платника податку.

Не підлягають включенню д о складу податкового кредиту , згідно з підп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 даного Закону, суми сплаченого (нара хованого) податку у зв'язку з п ридбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими на кладними чи митними декларац іями (іншими подібними докум ентами згідно з підпунктом 7.2. 6 цього пункту).

У відповідності до підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, дато ю виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг);

У відповідності до вимог п ідп.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону , зокрема, податкова накладна видається платником податку , який поставляє товари (послу ги), на вимогу їх отримувача, т а є підставою для нарахуванн я податкового кредиту.

Судом встановлено, що позив ачем на підтвердження обгрун тованості віднесення до скла ду податкового кредиту сум п одатку на додану вартість за перевірені періоди було над ано податкові накладні, що зн аходяться в матеріалах справ и, які не мають недоліків та, п орядок заповнення яких, відп овідав встановленому чинним законодавством.

Зазначені обставини давал и право позивачу включити су му податку на додану вартіст ь до кладу податкового креди ту.

Окрім того, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про под аток на додану вартість” пла тник податку - особа, яка згідн о з цим Законом зобов'язана зд ійснювати утримання та внесе ння до бюджету податку, що спл ачується покупцем, або особа , яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначе ні у підп. „а”, „в”, „г”, „д” п.10.1 ст.10 вищезазначеного Закону , відповідають за дотримання достовірності та своєчасно сті визначення сум податку, а також за повноту та своєчасн ість його внесення до бюджет у відповідно до закону (п. 10.2 с т. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення в ід сплати) при фактичному зді йсненні господарської опера ції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюдже тного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встано влює, що органи державної вла ди та органи місцевого самов рядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України .

Отже, податкові органи не мо жуть нараховувати податок на додану вартість при несплат і цього податку продавцем, ос кільки чинне законодавство н е встановлює підстав для так ого нарахування.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду У країни викладеною у постанов і від 26.09.2006 року.

Орган державної податково ї служби в акті перевірки при йшов до висновків, що господа рські операції з приводу при дбання товарів (робіт, послуг ) ТзОВ «Позашляхові машини Ук раїни»у ТзОВ «Екопласт Львів »фактично не відбувались, як і грунтується на даних ДПІ у З алізничному районі м.Львова, викладених в акті перевірки за №3315/23-2/33196220 від 30.12.2010 року про нікч емність господарських опера цій між ТзОВ «Екопласт»та йо го контрагентами.

Однак, висновки ДПІ у Залізн ичному районі м.Львова, які ви кладені у вищенаведеному акт і перевірки, не можуть стосув атись господарських операці й між позивачем та ТзОВ «Поза шляхові машини України», оск ільки фактичність даних госп одарських операцій підтверд жується наявними в матеріала х справи первинними бухгалте рськими документами, які в св оїй сукупності вказують на р еальність здійснених господ арських операцій.

Окрім того, дотримуючись п ринципу офіційного з'ясуванн я всіх обставин у справі, судо м також досліджено обставини використання позивачем у го сподарській діяльності това ру, придбаного у ТзОВ «Позашл яхові машини України».

Зокрема, в матеріалах справ и наявні вантажно-митні декл арації, платіжні доручення, р ахунки, рахунки-фактури, угод а про надання транспортних п ослуг від 25.08.2010 року, згідно яки х підприємством здійснювало сь оформлення і транспортува ння товару з метою подальшог о продажу за кордон.

Більше того, висновки зазн ачені в згаданому акті №3315/23-2/331962 20 від 30.12.2010 року, вказують на те, щ о ТзОВ «Екопласт»відображал о в податковому обліку опера ції з придбання у своїх контр агентів товарів (робіт, послу г), правомірність відображен ня яких ставиться під сумнів органом державної податково ї служби.

Слід зазначити, що визначен ня органом державної податко вої служби позивачу податков их зобов' язань, як наслідок встановлених в акті перевір ки за №3315/23-2/33196220 від 30.12.2010 року поруш ень, є недотримання принципу індивідуалізації відповіда льності. За таких обставин пр авопорушенням є несплата под атків, неправомірне їх декла рування, відповідальність за що передбачена чинним закон одавством. При цьому, відпові дальність контрагента, в дан ому випадку, не може переклад атись на покупця - позивача у справі.

Дана позиція суду викладе на також у рішенні Європейсь кого Суду з прав людини від 22 с ічня 2009 року у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/ 03) зазначив, що платник податк у не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов' язань зі сплати податку і в результаті сплач увати податок на додану варт ість другий раз, а також сплач увати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тяга рем для платника податку, що п орушило справедливий баланс , який повинен підтримуватис я між вимогами суспільного і нтересу та вимогами захисту права власності.

Слід звернути увагу і на те, що у відповідності до вимог с т.19 Конституції України, право вий порядок в Україні грунту ється на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути при мушений робити те, що не перед бачено законодавством.

А відтак, з врахуванням того , що ДП «Солокія-Сервіс»ТзОВ « ЛВТП Солокія»не включало до валових витрат витрати на тр анспортування товару, отрима ного від ТзОВ «Позашляхові м ашини України», у нього відсу тній визначений чинним закон одавством обов' язок зберіг ання таких документів.

З цих міркувань не берутьс я до уваги посилання відпові дача в запереченні на позовн у заяву про відсутність доку ментів, які свідчать про тран спортування.

Крім того, перелік правочин ів, які є нікчемними як такі, щ о порушують публічний порядо к, визначений статтею 228 ЦК Укр аїни, згідно якої правочин вв ажається таким, що порушує пу блічний порядок, якщо він був спрямований на порушення ко нституційних прав і свобод л юдини і громадянина, знищенн я, пошкодження майна фізично ї або юридичної особи, держав и, Автономної Республіки Кри м, територіальної громади, не законне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об' єктами пра ва власності українського на роду - землею як основним на ціональним багатством, що пе ребуває під особливою охорон ою держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статт я 14 Конституції України); прав очини щодо відчуження викрад еного майна; правочини, що пор ушують правовий режим вилуче них з обігу або обмежених в об ігу об' єктів цивільного пра ва тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об' є ктів права, передбачені інши ми нормами публічного права, не є такими, що порушують публ ічний порядок.

Дана позиція викладена у По станові Пленуму Верховного С уду України №9 від 06.11.2009 року «Пр о судову практику розгляду ц ивільних справ про визнання правочинів недійснии».

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікч емності правочину в акті пер евірки покликався саме на ст .228 ЦК України, наведені обстав ини враховуються судом при п рийнятті судового рішення.

Таким чином, наявні в матері алах справи докази не підтве рджують висновки органу держ авної податкової служби щодо безтоварності господарськи х операцій між позивачем та Т зОВ «Позашляхові машини Укра їни».

А тому, враховуючи реальн ість господарських операцій між ДП «Солокія-Сервіс»ТзОВ «ЛВТП Солокія»та ТзОВ «Поза шляхові машини України», не в ідповідають фактичним обста винам справи висновки відпов ідача про завищення підприєм ством заявленої суми бюджетн ого відшкодування за жовтень 2010 року в розмірі 56740 грн. 76 коп. та за вересень 2010 року в розмірі 1 9881 грн. 33 коп.

Оскільки правомірність в изначенння органом державно ї податкової служби сум пода ткових зобов' язань за основ ним платежем не знайшло свог о підтвердження під час судо вого розгляду, відповідачем у справі безпідставно застос овано штрафні (фінансові) сан кції.

З огляду на викладене суд в важає, що позовні вимоги є під ставними та обґрунтованими , а тому адміністративний поз ов підлягає до задоволення.

Щодо судових в итрат, то у відповідності до в имог ст.94 КАС України, такі нал ежить присудити на користь п озивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 К АС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольни ти.

2. Визнати протиправними та скасувати, прийняті Державно ю податковою інспекцією у Фр анківському районі м.Львова, податкові повідомлення-ріше ння від 19.01.2011 року за №0000052340, від 11.05.20 11 року за №0000362340 та за №0000322340.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь Дочі рнього підприємства «Солок ія-Сервіс»Товариства з обмеж еною відповідальністю «ЛВТП Солокія»(код ЄДРПОУ 25550500), що зн аходиться за адресою м.Львів , вул.Героїв УПА, 57а/1, 3 грн. 40 коп. с удового збору.

4. Постанова набирає за конної сили після закінчення строку подання заяви про апе ляційне оскарження, встановл еного цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо бул о подано заяву про апеляційн е оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк , встановлений цим Кодексом, п останова набирає законної си ли після закінчення цього ст року. У разі подання апеляцій ної скарги судове рішення, як що його не скасовано, набирає законної сили після поверне ння апеляційної скарги, відм ови у відкритті апеляційного провадження або набрання за конної сили рішенням за насл ідками апеляційного провадж ення. Якщо строк апеляційног о оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова с уду не набрала законної сили .

5. Апеляційна скарга н а постанову суду першої інст анції подається протягом дес яти днів з дня її проголошенн я. У разі застосування судом ч астини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття по станови у письмовому провадж енні апеляційна скарга подає ться протягом десяти днів з д ня отримання копії постанови . Якщо суб'єкта владних повнов ажень у випадках та порядку, п ередбачених частиною четвер тою статті 167 цього Кодексу, бу ло повідомлено про можливіст ь отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеля ційне оскарження постанови с уду обчислюється з наступног о дня після закінчення п'ятид енного строку з моменту отри мання суб'єктом владних повн оважень повідомлення про мож ливість отримання копії пост анови суду.

Повний текст постано ви виготовлений та підписани й 06 червня 2011 року.

Суддя В.Я.Мартинюк