Постанова

від 01.06.2011 по справі 2а-12546/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 01 червня 2011 року                     № 2а-12546/09/2670

10:31

За позовом

Відкритого акціонерного товариства «Електротехнічний завод»

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009 № 0009681504/0

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009 № 0009681504/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм законодавства України про оподаткування, оскільки позивач є добросовісним платником податків.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

податковим органом проведено 30.07.2009 камеральну перевірку, за результатом якої вкладено Акт про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) № 865/15-310 від 30.07.2009.

Так, перевіркою встановлено, що розмір земельного податку, зазначеного платником податку у податковій декларації (розрахунку) є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкового розрахунку земельного податку Підприємством розраховано земельний податок за квітень-травень 2009 року за земельні ділянки по яких право власності або право оренди не оформлено у розмірі 1 % замість 3 % (п. рішення Київської міської державної адміністрації № 944/944 від 25.12.2008), що призвело до заниження податкового зобов’язання на 156695,04 грн.

На підставі вказаного акта податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0009681504/0 від 30.07.2009, яким Відкритому акціонерному товариству «Електротехнічний завод»визначено суму податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 164529,79 грн., з якої: 156695,04 грн. –за основним платежем, 7834,75 грн. –за штрафними санкціями.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган керувався Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлено, що 01.04.2009 плата за земельні (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об’єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою, прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують права на такі земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб’єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких у встановленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України “Про оренду землі”(3%).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

З аналізу п. 35 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” видно, що орган місцевого самоврядування вирішує питання затвердження ставки земельного податку відповідно до закону, тобто у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону у сфері оподаткування.

Спеціальними законами, які регулюють суспільні відносини у сфері встановлення, нарахування та сплати земельного податку є Закон України “Про систему оподаткування”, який відповідно до преамбули визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, а також Закон України “Про плату за землю”, преамбулою якого встановлено, що цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до змісту п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів, а ч. 2 ст. 14 цього ж закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

З системного аналізу п. 8 ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”, ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України “Про плату за землю” видно, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України “Про плату за землю”. Натомість, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо встановлення, нарахування та сплати земельного податку відповідно до змісту ч. 5 ст. 7 Закону України “Про плату за землю” належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України “Про плату за землю”.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України “Про плату за землю”, суд приходить до висновку, що п. 2 Рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 “Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві”, яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Закону України “Про плату за землю”, п. 8 ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”, а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України підлягає ч. 1 ст. 7 Закону України “Про плату за землю”.

З огляду на такі обставини, твердження відповідача про допущення позивачем порушень вимог п. 2 Рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 "Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві" є необґрунтовані та спростовані позивачем. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (с. 2 ст. 71 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 30.07.2009 № 0009681504/0.

Відшкодувати Відкритому акціонерному товариству «Електротехнічний завод»(03680, м. Київ, вул. Сімї Сосніних, 9, код ЄДРПОУ 22965117) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. за рахунок Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в місті Києві (01004, м. Київ, вул. Терещінківська, 11-а)).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                              О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 10.06.2011.