Постанова

від 02.03.2011 по справі 2а-14827/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТ ИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № 1/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 березня 2011 року 09:58 № 2а-14827/10/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі к олегії суддів: головуючого с удді Клочкової Н.В., суддів Огу рцова О.П. Каракашьяна С.К. , Ка ракашьяна С.К. при секретарі с удового засідання Попадин О. Б. вирішив адміністративну с праву

за позовом Спільного Українсько-ні мецького підприємства "Марко м" у формі товариства з

обмеженою відповідальніст ю

до Державної податкової ін спекції у Дарницькому районі міста Києва

про визнання недійсним та ска сування податкового повідом лення-рішення від

20.09.2010 р. № 0002682307/0/34483,

за участю представників с торін:

представник позивача Оре л П.В.;

представник відповідача Штогрина П.А.,

прокурор - не з'явився, не пов ідомивши про причини неявки

На підставі частини т ретьої статті 160 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни в судовому засіданні 02 б ерезня 2011 року проголошено вс тупну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

19 жовтня 2010 року Спільне українсько-німецьке підприє мство "Марком" у формі Товарис тва з обмеженою відповідальн істю (далі по тексту - позива ч, Спільне українсько-німець ке підприємство "Марком" у фор мі ТОВ) звернулось до Окружно го адміністративного суду м. Києва з адміністративним по зовом до Державної податково ї інспекції у Дарницькому ра йоні м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дарницьком у районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повід омлення-рішення № 0002682307/0/34483 від 20.09 .2010 р. (далі по тексту - ППР № 0002682307/0/344 83).

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 22 жовтня 2010 року позовну заяву в адміністративній справі № 2а -14827/10/2670 залишено без руху та пози вачу встановлено строк до 08 ли стопада 2010 року для усунення н едоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 05 листопада 2010 року відкрито пр овадження в адміністративні й справі № 2а-14827/10/2670 та справу при значено до судового розгляду на 02 грудня 2010 року.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 02 грудня 2010 року розгляд адміні стративної справи № 2а-14827/10/2670 від кладено на 18 січня 2011 року.

Згідно протоколу розподіл у справ між суддями від 13.01.2011 р. н а підставі пункту 2.5.15 "Положенн я про автоматизовану систему документообігу в адміністра тивних судах" у зв'язку з припи ненням повноважень судді Шел ест С.Б., у справі № 2а-14827/10/2670 суддю призначено повторно та пере дано судді Клочковій Н.В.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 14 січня 2011 року суддею Окружног о адміністративного суду м. К иєва Клочковою Н.В. справу № 2а -14827/10/2670 прийнято до свого провад ження та призначено судове з асідання на 31 січня 2011 року.

В судовому засіданні 24 люто го 2011 року представник позива ча надав додаткові пояснення до адміністративного позову , які були залучені до матеріа лів справи. Суддя оголосив пе рерву до 02 березня 2011 року.

Представник позивача позо вні вимоги підтримав в повно му обсязі виходячи з непідтв ердженності належними доказ ами нікчемності правочинів т а доведеністю обставин, вста новлених рішенням суду, що на брало законної сили. Позиція позивача в тому числі ґрунту ється на тому, що якщо ТОВ "Тер мілюкс" в особі та під керівни цтвом директора ОСОБА_3 не сплачувало податки до бюдже ту, то ОСОБА_3 має нести кри мінальну відповідальність з а ознаками злочину, що кваліф ікується за ст. 212 КК України як ухилення від сплати податкі в - строк давності за який не минув. Крім того, ст. 212 КК Украї ни передбачає більш суворе п окарання, ніж ст. 205 КК України, по якій вже сплив строк давно сті. Тому ОСОБА_3 на підста ві власних показів уникає кр имінального переслідування за ознаками злочину, передба ченого ст. 212 КК України і стає л ише співучасником за ст. 205 КК У країни. А враховуючи сплив ст року давності по ст. 205 КК Украї ни взагалі уникає кримінальн ого переслідування.

На думку позивача, для висно вків про застосування наслід ків несплати податків (заниж ення податкових зобов' язан ь будь-яким способом) за нікче мним правочином слід мати бе зспірні докази такої нікчемн ості.

Позиція відповідача про те , що право платника податку на додану вартість на податков ий кредит залежить від право мірності дій його контрагент ів, на думку позивача, не відпо відає чинному законодавству і тому висновки Акту № 5422/2307/14364757 с лід вважати необґрунтованим и, внаслідок чого винесене на підставі даного Акта ППР № 000268 2307/0/34483 є недійсним та підлягає с касуванню.

Також позивач звертає уваг у на те, що при формуванні пода ткового кредиту на суму 1 430 310,00 г рн. він керувався нормами Зак ону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Пр о податок на додану вартість " (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР).

Представник відповідача п роти позову заперечував вихо дячи з нікчемності договорів та первинних бухгалтерських документів, укладених між по зивачем та Товариством з обм еженою відповідальністю "Тер мілюкс" (далі по тексту - ТОВ "Те рмілюкс").

Зокрема, відповідач посила ється на пояснення ОСОБА_3 від 14.07.2010 р. по кримінальній спр аві № 222-11, порушеній за ознакам и злочину, передбаченого ч. 2 с т. 205 Кримінального кодексу Ук раїни (далі по тексту - КК Укра їни), про те, що в травні 2006 року н евідомі люди за винагороду з ареєстрували на його ім' я Т ОВ "Термілюкс" і він, займаючи посаду директора даного підп риємства, не підписував жодн их документів від імені ТОВ "Т ермілюкс".

Виходячи з вищенаведеного , відповідач прийшов до висно вку, що укладені позивачем з в казаним Товариством договор и є нікчемними, а первинні док ументи недійсними.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, всебічно і повно з' ясува вши всі фактичні обставини, н а яких ґрунтується позов, об' єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адмін істративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Дарницькому райо ні м. Києва 30 серпня 2010 року було проведено невиїзну документ альну перевірку Спільного ук раїнсько-німецького підприє мства "Марком" у формі ТОВ з пи тань фінансово-господарськи х відносин з ТОВ "Термілюкс" за період з 01.03.08 р. по 31.03.08 р., в резуль таті якої було встановлено п орушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2, п п. 7.4.4-пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР У країни.

За результатами перевірки було складено Акт № 5422/2307/14364757 від 30.08.2010 р..

24 вересня 2010 року позивач отр имав ППР № 0002682307/0/34483, яким, на підст аві Акту № 5422/2307/14364757, п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII "Про держ авну податкову службу в Укра їні" (далі по тексту - Закон № 509-XII), пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону Укр аїни від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про поря док погашення зобов' язань п латників податків перед бюдж етами та державними цільовим и фондами" (далі по тексту - Закон № 2181-ІІІ), в результаті завищення позивачем податко вого кредиту по податку на до дану вартість в загальній су мі 1 430 310,00 грн. за березень 2008 року , відповідачем застосовано д о Спільного українсько-німец ького підприємства "Марком" у формі ТОВ суму штрафних (фіна нсових) санкцій у розмірі 715 155,00 грн.

Листом від 16.09.2010 р. № 34073/10/23-717 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва п овідомила позивача про резул ьтати розгляду заперечення д о Акту № 5422/2307/14364757. Згідно зазначе ного листа, посадові особи ДП І Дарницького району м. Києва провели перевірку у відпові дності з чинним законодавств ом, згідно первинних докумен тів, наданих ОВС СУ ГУБОЗ МВС У країни по кримінальній справ і № 222-11, а тому підстави для пере гляду висновків Акту № 5422/2307/14364757 в ідсутні.

Листом від 07.10.2010 р. № 37390/10/23-717 ДПІ у Дарницькому районі м. Києва п овідомила позивача про резул ьтати розгляду скарги на дії посадових осіб ДПІ у Дарниць кому районі м. Києва. Згідно за значеного листа ДПІ у Дарниц ькому районі м. Києва не знайш ло підстав щодо притягнення до відповідальності посадов их осіб ДПІ у Дарницькому рай оні м. Києва.

Не погоджуючись з результа тами досудового оскарження п одаткових повідомлень-рішен ь позивач звернувся за захис том до Окружного адміністрат ивного суду міста Києва.

Висновки відповідача про д опущені позивачем порушення ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснював взаєморо зрахунки з наступним суб' єк том господарювання - ТОВ «Те рмілюкс»(код 34509356), яке за відомо стями відповідача є припинен ими, але не зняти з обліку, зас новником та директором є ОС ОБА_3.

Відповідач в Акті № 5422/2307/14364757 ві д 30.08.2010 р. про результати невиїз ної документальної перевірк и позивача посилається на ви сновки експерта Науково-досл ідного експертно-криміналіс тичного центу при управлінні МВС України на Південно-захі дній залізниці № 692 від 14.05.2010 р., в я кому зазначено, що підписи ві д імені засновника і директо ра ТОВ "Термілюкс" ОСОБА_3 в графах договору № 03/12-2007 ТМ від 03. 12.2007 р., договору № 01/12-2007 TM від 01.12.2007 р., А кту № 13 здачі-прийняття робіт по договору № 01/12-2007 TM від 01.12.2007 р., Ак ту № 14 здачі-прийняття робіт п о договору № 03/12-2007 ТМ від 03.12.2007 р., по датковій накладній № 14 від 31.03.200 8 р., податковій накладній № 13 ві д 31.03.2008 р., що укладалися з позива чем, виконані іншою особою.

Крім цього, в Акті перевірки зазначено, що з наданих ОСО БА_3 пояснень встановлено, о станній не засновував підпри ємство ТОВ «Термілюкс»та буд ь-яких юридично значимих дій від імені цієї юридичної осо би не вчиняв.

На цій підставі відповідач ем було зроблено висновок пр о те, що укладені позивачем з д аним контрагентом договори у період, за який проводилась п еревірки, є нікчемними, а перв инні документи - недійсними .

Оцінивши за правилами ст. 86 К одексу адміністративного су дочинства України, надані ст оронами докази та пояснення, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 204 ЦК України існує презумпція правомірності пр авочину. Правочин є правомір ним, якщо його недійсність пр ямо не встановлена законом а бо якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України вс тановлено, що зміст правочин у не може суперечити цьому Ко дексу, іншим актам цивільног о законодавства, а також мора льним засадам суспільства.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин). Фіктивний пра вочин - вчинений без наміру ст ворення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином відноситься до оспорюв аних правочинів. Фіктивний п равочин визнається судом нед ійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно ст. 228 ЦК України право чин вважається таким, що пору шує публічний порядок, якщо в ін був спрямований на поруше ння конституційних прав і св обод людини і громадянина, зн ищення, пошкодження майна фі зичної або юридичної особи, д ержави, Автономної Республік и Крим, територіальної грома ди, незаконне заволодіння ни м.

Пленум Верховного Суду Укр аїни у пункті 18 Постанови № 9 ві д 06 листопада 2009 року "Про судов у практику розгляду цивільни х справ про визнання правочи нів недійсними" навів перелі к правочинів, які є нікчемним и як такі, що порушують публіч ний порядок, визначений стат тею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на п орушення конституційних пра в і свобод людини і громадяни на;

2) правочини, спрямовані на з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об'єктами права власності українського наро ду - землею як основним націон альним багатством, що перебу ває під особливою охороною д ержави, її надрами, іншими при родними ресурсами (стаття 14 Ко нституції України); правочин и щодо відчуження викраденог о майна; право чини, що порушую ть правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об' єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спря мовані на порушення інших об ' єктів права, передбачені і ншими нормами публічного пра ва, не є такими, що порушуют ь публічний порядок.

При кваліфікації правочин у за ст. 228 ЦК України має врахов уватися вина, яка виражаєтьс я в намірі порушити публічни й порядок сторонами правочин у або однією зі сторін. Доказо м вини може бути вирок суду, по становлений у кримінальній с праві, щодо знищення, пошкодж ення майна чи незаконного за володіння ним тощо.

Намір юридичної особи пору шити публічний порядок довод иться через мету відповідног о керівника або фізичної осо би, яка на момент укладання уг оди виконувала представниць кі функції за статутом (полож енням) або довіреністю. Наявн ість мети у такої фізичної ос оби тягне кримінальну відпов ідальність за відповідними с таттями КК України за скоєни й злочин, замах на злочин або г отування до злочину. Такі обс тавини можуть бути доведені обвинувальним вироком.

Проте, постановою Шевченкі вського районного суду м. Киє ва від 15 лютого 2011 року (яка набр ала законної сили на момент с удового розгляду) скасовано постанову старшого слідчого в ОВС СУ ГУБОЗ МВС України Л атанюка О.М. про порушення к римінальної справи відносно службових осіб Спільного ук раїнсько-німецького підприє мства "Марком" у формі ТОВ, за ф актом скоєння ними умисного ухилення від сплати податків , що призвело до фактичного не надходження до бюджету кошті в в особливо великих розміра х, за ознаками злочину, передб аченого ч. 3 ст. 212 КК України від 07.10.2010 р.

Стосовно наміру вчинення н ікчемного правочину з боку Т ОВ «Термілюкс»та вини осіб, я кі виступали від його імені, б удь-яких доказів щодо притяг нення їх до кримінальної від повідальності відповідачем не надано суду.

Судом оцінено доводи відп овідача про недійсність перв инних документів з посилання м на обставини, встановлені в исновками експертів.

Відповідно до ст.9 Закону Ук раїни первинні та зведені об лікові документи можуть бути складені на паперових або ма шинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: н азву документа (форми); дату і місце складання; назву підпр иємства, від імені якого скла дено документ; зміст та обсяг господарської операції, оди ницю виміру господарської оп ерації; посади осіб, відповід альних за здійснення господа рської операції і правильніс ть її оформлення; особистий п ідпис або інші дані, що дають з могу ідентифікувати особу, я ка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна є з вітним податковим документо м і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно пп 7.2.6 п 7.2 ст. 7 Закон у № 168/97-ВР податкова накладна в идається платником податку, який поставляє товари (послу ги), на вимогу їх отримувача, т а є підставою для нарахуванн я податкового кредиту.

Судом встановлено, що позив ач отримав податкові накладн і від постачальника послуг в ідповідно до вказаної вище н орми Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV первинні та зведені обл ікові документи можуть бути складені на паперових або ма шинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: н азву документа (форми); дату і місце складання; назву підпр иємства, від імені якого скла дено документ; зміст та обсяг господарської операції, оди ницю виміру господарської оп ерації; посади осіб, відповід альних за здійснення господа рської операції і правильніс ть її оформлення; особистий п ідпис або інші дані, що дають з могу ідентифікувати особу, я ка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2 Порядку заповн ення податкової декларації, затвердженим наказом Держав ної податкової адміністраці ї України від 30 травня 1997 р. № 165 п одаткову накладну складає ос оба, яка зареєстрована як пла тник податку в податковому о ргані і якій присвоєно індив ідуальний податковий номер п латника податку на додану ва ртість.

Згідно з п.5 Порядку податко ва накладна вважається недій сною у разі її заповнення інш ою особою, ніж вказаною у пунк ті 2 даного Порядку.

Як вбачається з доданих до с прави документів, первинні д окументи, про недійсність як их зазначив відповідач, скла дені відповідно до вимог чин ного законодавства.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягаю ть включенню до складу подат кового кредиту суми сплачено го (нарахованого) податку у зв ' язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені пода тковими накладними чи митним и деклараціями.

Суми сплаченого позивачем податку підтверджені наявни ми в матеріалах справи подат ковими накладними, які оформ лені у відповідності до вимо г п. 7.2.1 Закону № 168/97-ВР.

Відтак, суд прийшов до висно вку, що порушення норм Закону № 168/97-ВР, наведені в Акті № 5422/2307/1436475 7, відсутні.

Разом з тим, в Акті № 5422/2307/14364757 не наведено жодних доказів про невикористання у господарсь кій діяльності позивача прид баних у ТОВ "Термілюкс" робіт ( послуг), а будь-які інші підста ви не є обґрунтуванням для за стосування вказаних пунктів Закону № 168/97-ВР.

Щодо посилань відповідач а на факт підписання від імен і ТОВ “Термілюкс” угод не вст ановленими особами, суд зазн ачає, що підписання договору від імені юридичної особи не тією особою не може свідчити про його недійсність чи нікч емність, зважаючи на приписи ст. 241 ЦК України.

Наведені позивачем у якост і обґрунтування мети, що супе речить інтересам держави та суспільства, доводів про ска сування державної реєстраці ї ТОВ “Термілюкс”, суд не прий має до уваги, з огляду на припи си ч.3 ст.18 Закону України “Про д ержавну реєстрацію юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців” та погоджується з по зицією позивача про те, що він користувався інформацією з державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців яка є для нього достов ірною та не спростована в суд овому засіданні. Суд приймає до уваги той факт, що застосов аними позивачем заходами пер евірки відомостей щодо юриди чних осіб - ТОВ “Термілюкс” (за пит до Києво-Святошинської р айонної державної адміністр ації від 25.06.2010) виявилися, що вка зані юридичні особи не виклю чені з Державного реєстру юр идичних осіб та з реєстру пла тників ПДВ.

Зважаючи на вищевикладен е, суд приходить до висновку п ро безпідставність позиції п озивача щодо визначення спір ного правочину як такого, що у кладений з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства.

Згідно статті 72 Кодексу адм іністративного судочинства України обставини, встано влені судовим рішенням в адм іністративній, що набрало за конної сили, не доказуються п ри розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі ос оби або особа, щодо якої встан овлено ці обставини.

В наявній в матеріалах спра ви постанові Окружного ад міністративного суду м. Києв а від 13.07.2010 р. по справі № 2а-8807/10/2670, що набрала законної сили 21.10.2010 за позовом Спільного україн сько-німецького підприємств а "Марком" у формі ТОВ до ДПІ у Д арницькому районі м. Києва пр о визнання протиправним і не чинним податкових повідомле нь-рішень від 04.06.2010 р. № 0001552302/0/19851 та № 0001542302/0/19852, прийнятих відповідаче м на підставі Акту № 3357/2302/14364754 від 21.05.2009 р. планової виїзної перев ірки позивача з питань дотри мання вимог податкового зако нодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2009 р., зазначено, що судом було оцінено доводи відповідача про недійсність первинних до кументів з посиланням на обс тавини, встановлені висновка ми експертів. На підставі дод аних до справи документів су д встановив, що первинні доку менти, про недійсність яких з азначив відповідач, були скл адені відповідно до вимог чи нного законодавства.

Згідно вищевказаної поста нови суду від 13.07.2010 р. по справі № 2а-8807/10/2670 щодо посилань відповід ача на факт підписання від ім ені ТОВ "Термілюкс" документі в невстановленими особами, с лід звернути увагу, що підпис ання договору не тією особою не може свідчити про його нед ійсність чи нікчемність, зва жаючи на приписи статті 241 ЦК У країни. В даній постанові суд ом встановлено про безпідста вність позиції відповідача щ одо визначення спірного прав очину як такого, що укладений з метою, яка завідомо супереч ить інтересам держави і сусп ільства та даною постановою від 13.07.2010 р. по справі № 2а-8807/10/2670 зад овольнив повністю позов Спіл ьного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі ТОВ.

Також в наявній в матеріала х справи ухвалі Київськог о апеляційного адміністрати вного суду від 21.10.2010 р. по справі № 2а-8807/10/2670 за апеляційною ска ргою ДПІ у Дарницькому район і м. Києва на постанову Окружн ого адміністративного суду м . Києва від 13.07.2010 р. в адміністрат ивній справі за позовом Спіл ьного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі ТОВ до ДПІ у Дарницькому райо ні м. Києва про визнання проти правними та скасування подат кових повідомлень-рішень, за значено, що податкові наклад ні, виписані на виконання дог овору № 03/12-2007 ТМ від 03.12.2007 р. та дого вору № 01/12-2007 TM від 01.12.2007 р., були офор млені відповідно до Закону № 168/97-ВР та Наказу ДПА України "Пр о затвердження форми податко вої накладної та порядку її з аповнення" від 30.05.1997 р. № 165, зареєс трованого в Міністерстві юст иції України 23 червня 1997 року з а № 223/2037. Колегія суддів в ухвалі від 21.10.2010 р. по справі № 2а-8807/10/2670 заз начила, що на момент укладенн я договорів позивача з ТОВ "Те рмілюкс" та видачі податкови х накладних, останні були зар еєстровані платниками подат ку на додану вартість, рішень про анулювання реєстрації п латників ПДВ не приймалось.

Відтак, рішенням суду апеля ційної інстанції встановлен о, що Спільне українсько-німе цьке підприємство "Марком" у ф ормі ТОВ мало усі законні під стави для відображення подат кового кредиту по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Термілюкс", та відображення в алових витрат по договорах з цим контрагентом.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Ко дексу адміністративного суд очинства України передбачен о, що у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб' єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони: на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України; з використанн ям повноваження з метою, з як ою це повноваження надано; об ґрунтовано, тобто з урахуван ням усіх обставин, що мають зн ачення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо ( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням пр инципу рівності перед законо м, запобігаючи несправедливі й дискримінації; пропорційно , зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Податкові накладні, виписа ні на виконання угод, біли офо рмлені відповідно до Закону України «Про податок на дода ну вартість»та Наказу ДПА Ук раїни «Про затвердження форм и податкової накладної та по рядку її заповнення»від 30 тра вня 1997 № 165.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість»право нара хування податку та складання податкових накладних надаєт ься виключно особам, зареєст рованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Зазначений Закон не став ить в залежність отримання б юджетного відшкодування пла тником податків від податков ого обліку (стану) і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання від' ємн ого значення суми поширюєтьс я виключно на окремо взятого платника податків і не стави ть цей факт у залежність від р озрахунків з бюджетом третіх осіб.

Суд звертає увагу, що на мом ент укладення договорів пози вача з ТОВ «Термілюкс»та вид ачі податкових накладних, ос танній був зареєстрований пл атником податку на додану ва ртість, рішення про анулюван ня реєстрації платника ПДВ н е приймалось.

Доказів невиконання зобов ' язань перед бюджетом ТОВ « Термілюкс»та притягнення до відповідальності за порушен ня податкового законодавств а відповідачем не надано.

Заперечення відповідача щ одо позову спростовується ви щенаведеним та оцінюються су дом критично, оскільки остан ній не довів правомірність п рийнятого податкового повід омлення-рішення.

Відтак, позивач мав достатн ьо законних підстав для відо браження податкового кредит у по податкових накладних, от риманих від ТОВ «Термілюкс»т а відображення валових витра т по договорах з цим контраге нтом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до в исновку про необхідність ска сувати податкове повідомлен ня-рішення Державної податко вої інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 20 вересня 201 0 р. № 0002682307/0/34483, а понесені позиваче м судові витрати по сплаті су дового збору при зверненні д о суду згідно зі ст. 94 КАС Украї ни підлягають присудженню з Державного бюджету на його к ористь.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Код ексу адміністративного судо чинства України, Окружний ад міністративний суд міста Киє ва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Спільного украї нсько-німецького підприємст ва "Марком" у формі товариства з обмеженою відповідальніст ю задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним і скасу вати податкове повідомлення -рішення Державної податково ї інспекції у Дарницькому ра йоні м. Києва від 20 вересня 2010 р. № 0002682307/0/34483.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн . присудити на користь Спільн ого українсько-німецького пі дприємства "Марком" у формі то вариства з обмеженою відпові дальністю за рахунок Державн ого бюджету України.

Постанова набирає зако нної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинс тва України, після закінченн я строку на апеляційне оскар ження, встановленого Кодексо м адміністративного судочин ства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеля ційної скарги судове рішення , якщо його не скасовано, набир ає законної сили після повер нення апеляційної скарги, ві дмови у відкритті апеляційно го провадження або набрання законної сили рішенням за на слідками апеляційного прова дження.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з а правилами, встановленими с т. ст. 185-187 Кодексу адміністрати вного судочинства України, ш ляхом подання через суд перш ої інстанції апеляційної ска рги.

Головуючий Суддя Н.В. Клочкова

Судді О.П. Огурцов

С.К. Каракашьян