Постанова

від 09.03.2011 по справі 2а-19169/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 09 березня 2011 року           17:08           № 2а-19169/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., при секретарі Рагімовій Н.А., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 09.07.2010 р. № 11997/9/10-209),

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю " Сток сервіс"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 2 249 209,15 гривень,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сток сервіс»(далі –відповідач, ТОВ «Сток сервіс») про стягнення заборгованості у розмірі 2 249 209,15 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 січня 2011 року відкрито скорочене провадження у даній справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

21 січня 2011 року було постановлено ухвалу про перехід до загального провадження відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 08 лютого 2011 року.

Ухвала про перехід до загального провадження та повістка про виклик направлялись відповідачу за наявною в матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та вважаються врученими відповідно до ч. 8 ст. 35, ч. 3 ст. 167 КАС України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судові засідання 08 лютого, 22 лютого та 09 березня 2011 року уповноважений представник відповідача не з’явився; відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Сток сервіс»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 20 грудня 20097 року (код за ЄДРПОУ 35632215) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП за № 7359 від  21.05.2010 р.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства у розмірі 2 249 209,15 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- самостійно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 14.01.2010р. № 639513, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток з юридичних осіб у розмірі 394,00 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 12.04.2010р. № 86440, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток з юридичних осіб у розмірі 3,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 20.04.2010 р. № 0011981505/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток у розмірі 23,64 грн., яке направлено відповідачу поштою з повідомленням про вручення;

- податкового повідомлення-рішення від 17.09.2010 р. № 0006912304/0 про нарахування податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 2 243 208,00 грн., з яких 1 495 472,00 грн. –основного платежу та 747 736,00 грн. –штрафних (фінансових) санкцій, яке направлено відповідачу поштою з повідомленням про вручення;

- самостійно поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 р. від 02.06.2010 р. № 203316, в якому відповідачем визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 1504,00 грн.;

- самостійно поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010 р. від 02.06.2010 р. № 203314, в якому відповідачем визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 1413,00 грн.;

- самостійно поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010 р. від 24.06.2010 р. № 233912, в якому відповідачем визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 3066,00 грн.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення було отримано відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи корінці податкових-повідомлень рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Враховуючи те, що податкові зобов’язання відповідача виникли у період з січня по вересень 2010 року, коли був чинним Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Пункт 1.11 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ визначає, що податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова декларація)   -  документ,  що  подається  платником  податків  до контролюючого  органу  у  строки,  встановлені  законодавством, на підставі  якого  здійснюється  нарахування  та/або сплата податку, збору.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.1. ст. 5 та пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкові зобов’язання за вищевказаними податковим повідомленням-рішенням та податковими деклараціями є узгодженими, відповідно, у день отримання відповідачем вказаних повідомлень-рішень (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень) та з дня подання відповідних податкових декларацій. При цьому, податкові зобов’язання, самостійно визначені в податкових деклараціях, оскарженню в адміністративному або судовому порядку не підлягають ( п. 5.1. Закону № 2181).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 зазначеної статті, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки вищевказані суми податкових зобов’язань (з урахуванням сум штрафних (фінансових) санкцій) не були сплачені відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, суми податкових зобов’язань набули статусу податкового боргу.

Виходячи з положень Закону № 2181 право на стягнення податкового боргу виникає після надіслання (вручення) контролюючим органом першої та другої податкових вимог платникові податків (про що вказано також у Інформаційному листі ВАСУ від 24.12.2010 р. № 1843/11/13-10).

Згідно з пп. 6.2.1. – 6.2.4. п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків першу та другу податкові вимоги, які вважаються врученими, якщо їх передано під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (ч. 4 п. 6.2.4 Закону № 2181).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з дотриманням вимог пп. 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 надіслав відповідачу поштою першу податкову вимогу № 1/2036 від 24.02.2010 р. на суму 35,15 грн. та другу податкову вимогу № 2/5404 від 25.05.2010 р. на суму 38,15 грн., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до положень пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Положеннями підпункту 20.1.8. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи станови 2 249 209,15 гривень, що підтверджується довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.03.2011 р. № 2476/9/24-209, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сток сервіс» (ідентифікаційний номер 35632215; адреса: м. Київ, вул. Підвисоцького, 10/10, кім. 61) на користь Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 2 249 147, 36 гривень (на рахунок № 31112029700007 в УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києва, код 26077922), заборгованість по податку на прибуток підприємств у розмірі 61, 79 гривень (на рахунок № 31110009700007 в УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києва, код 26077922).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 18  березня 2011 року