Постанова

від 09.06.2011 по справі 2а-798/11/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.06.11

Справа №2а-798/11/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

суддя - Водяхін С.А.;

секретар –Філімонцева О.В.,

за участю:

представника позивача –Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності -  ОСОБА_1, довіреність № 07/1 від 02 серпня 2010 року;

представника відповідача –Севастопольського національного технічного університету – ОСОБА_2, довіреність № 90-01/769 від 23 травня 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Севастопольського національного технічного університету про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Севастопольське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до суду з адміністративним позовом до Севастопольського національного технічного університету про стягнення заборгованості у розмірі 340 962,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення пункту 2.8 Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25 лютого 1009 року № 16 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 квітня 2009 року під № 394/16410 (далі за текстом Порядок № 16) використовував перераховані йому Севастопольським міським відділенням Фонду соціального страхування з  тимчасової втрати працездатності кошти у розмірі 227 308,00 грн. за відсутністю діючій ліцензії. Рішенням Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 1 від 25 січня 2011 року до Севастопольського національного технічного університету за вказане порушення застосовані на підставі пункту 1 статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обмовленими похованням»штрафні санкції у розмірі 113 564,00 грн. та відповідач зобов’язаний відшкодувати до бюджету Фонду суму страхових коштів у розмірі 227 308,00 грн. Проте зазначені суми до бюджету Фонду не сплачені.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні з мотивів викладених у адміністративному позові.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив суд  закрити провадження у справі з тих підстав, що санаторій-профілакторій є самостійним відокремленим структурним підрозділом університету, яким і були отримані та використані кошті перераховані Севастопольським міським відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У зв’язку з чим вважає, що Севастопольський національний технічний університет є неналежним відповідачем.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини між власниками санаторіїв-профілакторіїв, відокремленими підрозділами власників і органами Фонду щодо санаторно-курортного лікування застрахованих осіб і членів їх сімей відокремлених підрозділів власника, яке здійснюється за рахунок коштів Фонду, регулюються спеціальним законодавством у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, зокрема, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням»від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі Закон № 2240).

Відповідно до статті 1 Закону № 2240 загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символіку, що затверджується правлінням Фонду. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону N 2240 рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими особами.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону № 2240 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Згідно зі частиною п’ятою зазначеної статті робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення. Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.

Статтею 20 Закону № 2240 встановлено, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються, зокрема  на фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків.

Відповідно до статті 48 Закону № 2240 за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Механізм та порядок реалізації положень закріплених статтею 48 вказаного Закону встановлені Порядком часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок N 16), який затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 16 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 квітня 2009 року за № 394/16410.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку № 16 власниками санаторіїв-профілакторіїв, що частково фінансуються за рахунок коштів Фонду згідно з Порядком часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду, є підприємства, установи, навчальні заклади та організації (далі - власник). Часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду відповідно до пункту 1.3 зазначеного розділу здійснюється в межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею "Оздоровчі заходи" та кошторисами програм відділень Фонду щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей із зазначеною метою.

Розділом ІІ Порядку № 16 встановлені умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Так, пунктом 2.1 розділу ІІ порядку № 16 встановлено, що санаторій-профілакторій відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 N 385 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за N 892/7180, належить до санаторно-курортних закладів, основною функцією яких є надання послуг, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням та оздоровленням застрахованих осіб і членів їх сімей, студентів та учнів професійно-технічних закладів.

Згідно з пунктом 2.6 зазначеного Порядку санаторій-профілакторій повинен бути відокремленим підрозділом підприємства, установи, навчального закладу або організації та діяти на основі положення про нього, затвердженого власником санаторію-профілакторію або уповноваженим ним органом.

Пунктом 2.8 розділу ІІ Порядку передбачено, що власник повинен мати ліцензію Міністерства охорони здоров'я України на право провадження медичної практики, а санаторій-профілакторій - акредитаційний сертифікат.

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону:

господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

Згідно пункту 26 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає господарська діяльність з медичної практики.

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку часткове фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду здійснюється відповідно до кошторису санаторію-профілакторію за формою 15-ФСС з ТВП, заповненого згідно з додатком 2 до Порядку, який затверджується власником та погоджується виконавчою дирекцією відділення Фонду.

Кошти Фонду згідно із затвердженим кошторисом відповідно до пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку щомісяця перераховуються на рахунок санаторію-профілакторію: або власником за рахунок нарахованих страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; або виконавчою дирекцією відділення Фонду відповідно до договору, укладеного із власником санаторію-профілакторію, при прийнятті рішення правлінням Фонду або його відділення щодо централізації коштів Фонду для часткового фінансування санаторію-профілакторію.

Пунктом 3.9 Порядку передбачені підстави припинення часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду, яке здійснюється на підставі наказу Виконавчої дирекції Фонду за умови, зокрема, звернення виконавчої дирекції відділення Фонду при: відсутності коштів у власника на господарське утримання санаторію-профілакторію терміном більше двох місяців; відсутності ліцензії Міністерства охорони здоров'я України на право провадження медичної практики або акредитаційного сертифіката; невідповідності рівня матеріально-технічної бази та лікувально-профілактичного обслуговування в санаторії-профілакторії вимогам, передбаченим для санаторно-курортних закладів; неповерненні коштів Фонду, що були витрачені санаторієм-профілакторієм з порушенням вимог Порядку.

У разі припинення часткового фінансування санаторію-профілакторію при встановленні факту використання ним коштів Фонду з порушенням Порядку відповідно до пункту 3.10 порядку № 16 відновлення його часткового фінансування за кошти Фонду здійснюється згідно з наказом Виконавчої дирекції Фонду за зверненням виконавчої дирекції відділення Фонду після повернення у повному обсязі коштів Фонду, використаних їх одержувачем не за цільовим призначенням, на поточний рахунок виконавчої дирекції відділення Фонду.

Контроль за використанням коштів Фонду санаторіями-профілакторіями за призначенням здійснюють Виконавча дирекція Фонду та виконавчі дирекції відділень Фонду пункт 5.1 розділу У Порядку № 16).

Кошти Фонду, що були витрачені санаторієм-профілакторієм з порушенням вимог Порядку, згідно зі пунктом 5.2 розділу У Порядку № 16 повинні бути повернені на рахунок виконавчої дирекції відділення Фонду в десятиденний термін з дня отримання відповідного рішення.

Статтею 30 Закону № 2240 встановлена відповідальність за порушення порядку використання страхових коштів.

Так, відповідно до частини першої зазначеної статті страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно зі частиною четвертою статті 30 Закону № 2240 право розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники виконавчих дирекцій відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, керівники районних, міжрайонних, міських, районних у містах виконавчих дирекцій відділень Фонду.

З системного аналізу вищевказаних норм діючого законодавства вбачається, що однією з визначальних умов часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є наявність у власника санаторію-профілакторію діючий ліцензії Міністерства охорони здоров'я України на право провадження медичної практики, яка засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку. У разі невиконання цієї умови та здійснення діяльності без наявності ліцензій або з простроченою ліцензією часткове фінансування Фондом санаторію-профілакторію припиняється, а витрачені у цей період профілакторієм кошти Фонду мають бути повернені на рахунок виконавчої дирекції відділення Фонду в десятиденний термін з дня отримання відповідного рішення. До того ж до правопорушника застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від неправомірно отриманої та витраченої суми страхових коштів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом у ході судового розгляду, що Севастопольський національний технічний університет 10 грудня 2001 року зареєстрований Гагарінською державною адміністрацією у м. Севастополі як юридична особа, ідентифікаційний код 02070973, місце знаходження: 99053, м. Севастополь, вул. Університетська, б. 33, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 65) та довідкою Севастопольського міського управління статистики (а.с. 33).

Відповідач діє на підставі Статуту, затвердженого Першим заступником Міністра освіти і науки України 24 листопаду 2008 року, державну реєстрацію проведено 22 грудня 2008 року  за № 10761050003000585 (а.с. 66 –79).

Севастопольським національним технічним університетом був створений у якості відокремленого підрозділу (філії) без права юридичної особи Санаторій-профілакторій Севастопольського національного технічного університету, видами діяльності якого є діяльність санаторно-курортних організацій та медична практика, що підтверджується довідкою Управління статистики у місті Севастополі (а.с. 34, 116).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 26 січня 2011 року за № 60 було затверджено зміни до Статуту Університету, якими санаторій-профілакторій було віднесено до структурних підрозділів Університету (а.с. 80 -84).

Санаторій-профілакторій відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалісті з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 листопаду 2002 року за № 892/7180, належить до санаторно-курортних закладів, основною функцією яких є надання послуг, пов’язаних із санаторно-курортним лікуванням та оздоровленням застрахованих осіб і членів їх сімей, осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, та учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Рішенням Міністра охорони здоров’я України від 14 вересня 2005 року за № 203 Севастопольському національному технічному університету була видана ліцензія серії АБ № 292952 на право провадження медичної практики строком дії з 14 вересня 2005 року по 14 вересня 2010 року (а.с. 28), а санаторію-профілакторію Севастопольського національного технічного університету 15 грудня 2008 року видний акредитаційний сертифікат серії МЗ № 007561 терміном дії з 26 листопаду 2008 року по 26 листопада 2011 року (а.с. 29).

Відповідно до статті 48 Закону № 2240 та пункту 3.4 Порядку № 16 19 квітня 2010 року між Севастопольським міським відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Замовник), Севастопольським національним технічним університетом (Власник) та Санаторієм-профілакторієм Севастопольського національного технічного університету (Виконавець) був укладений договір № 21, строком дії до 31 грудня 2010 року, відповідно до якого Виконавець зобов’язується надати протягом строку дії договору послуги із санаторно-курортного лікування особам, які навчаються у вищому навчальному закладі –Севастопольському національному технічному університеті, відповідно до затвердженого Власником та погодженого із Замовником кошторису санаторію-профілакторію, що частково фінансується за рахунок коштів Фонду. Замовник зобов’язується здійснити часткове фінансування Виконавця на організацію лікування, харчування, культобслуговування, проведення медичних консультацій спеціалістами, оплату праці та підвищення кваліфікації медичних працівників, оплату послуг та інших видатків виконавця відповідно до Порядку часткового фінансування санаторіїв-профілакторіїв за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 року № 16, а Власник зобов’язується здійснювати господарське утримання виконавця.

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 договору № 21 від 19 квітня 2010 року Власник, зокрема, зобов’язаний: мати ліцензію Міністерства охорони здоров’я України на право провадження медичної практики; протягом місяця від дати закінчення дії ліцензій Міністерства охорони здоров’я України надати Замовнику повідомлення та копію оновленого документу.

Пунктом 3.6 зазначеного договору Виконавець зобов’язаний використовувати кошті за цільовим призначенням, бути відокремленим підрозділом Власника та діяти на основі положення, затвердженого Власником або уповноваженим ним органом, мати поточний рахунок, відкритий Власником в установі банку для надходження та здійснення витрат за коштами Фонду, мати акредитацій ний сертифікат Міністерства охорони здоров’я України, а також відповідати вимогам, передбачений Порядок № 16 та нормативно-правовим актам України для закладів такого типу.

Відповідно до підпункту 3.6.17 пункту 3.6 розділу ІІІ договору Виконавець зобов’язаний повернути на рахунок Замовника кошти Фонду, що були витрачені не за цільовим призначенням, або з порушенням вимог Порядку № 16, в десятиденний термін з дня отримання відповідного рішення.

У ході судового розгляду справи встановлено, що Севастопольським міським відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до 29 грудня 2010 року здійснювалось часткове фінансування санаторію-профілакторію Севастопольського національного технічного університету відповідно до кошторису, який затверджується власником і узгоджується з  виконавчою дирекцією відділення.

Так, на розрахунковий рахунок санаторію-профілакторію Севастопольського національного технічного університету позивачем у період з вересня 2010 року по листопад 2010 року були перераховані кошти на часткове фінансування у загальному розмірі 225 000 грн., а саме: платіжними дорученнями № 766 від 22 вересня 2010 року у розмірі 100 000,00 грн., № 962 від 27 жовтня 2010 року у розмірі 70 000,00 грн. та № 1054 від 02 листопаду 2010 року у розмірі 55 000,00 грн. (а.с. 30 –32).

Наказом виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 29 грудня 2010 року № 177-ос виконавчу дирекцію Севастопольського міського відділення Фонду було зобов’язано припинити часткове фінансування за рахунок коштів Фонду санаторію-профілакторію Севастопольського національного технічного університету у зв’язку із відсутністю у власника санаторію-профілакторію діючої ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право провадження медичної практики, також вжити заходів щодо повернення коштів Фонду, перерахованих санаторію-профілакторію Севастопольського національного технічного університету для здійснення його часткового фінансування за рахунок коштів Фонду з 15 вересня 2010 року (а.с. 25 –26).

Копія зазначеного наказу 06 січня 2011 року за вих.  № 06-04/9 була направлена на адреси Севастопольського національного технічного університету та санаторію-профілакторію університету, та того же числа отримана останніми (а.с. 27).

У період з 06 січня 2011 року по 10 січня 2011 року ревізійною групою виконавчої дирекції Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена позапланова перевірка цільового використання коштів Фонду санаторієм-профілакторієм Севастопольського національного технічного університету  за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки встановлено, що санаторієм-профілакторієм Севастопольського національного технічного університету у порушення пункту 2.8 розділу ІІ Порядку № 16 були використані кошті Фонду в сумі 227 308,00 грн., у тому числі остаток по соціальному страхуванню на 01 жовтня 2010 року –102 308,00 грн., з врахуванням фінансування за платіжним дорученням № 766 від 22 вересня 2010 року у сумі 100 000,00 грн., фінансування за платіжним дорученням № 962 від 27 жовтня 2010 року –70 000,00 грн. та фінансування за платіжним дорученням № 1054 від 02 листопаду 2010 року –55 000,00 грн.,  за відсутністю у власника (Севастопольського національного технічного університету) діючий ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право здійснення медичної практики, строк дії якої закінчився 14 вересня 2010 року включно.

Вказаний факт документально зафіксований актом позапланової перевірки цільового використання коштів Фонду санаторієм-профілакторієм Севастопольського національного технічного університету, який частково фінансується за рахунок коштів Фонду, № 1 від 14 січня 2011 року, який вручений під підпис головному лікарю санаторію-профілакторію 20 січня 2011 року (а.с. 16 –17) та отриманий Севастопольським національним технічним університетом згідно зі поштовою карткою 25 січня 2011 року (а.с. 18 –19).

На підставі вказаного акту перевірки 25 січня 2011 року виконавчою дирекцією Севастопольського міського відділення Фонду відповідно до пункту 1 статті 30 Закону № 2240 та пункту 5.2 розділу У Порядку № 16 прийнято рішення № 1 про застосування до санаторію-профілакторію Севастопольського національного технічного університету фінансової санкції за порушення порядку використання страхових коштів  у сумі 113 564,00 грн., а саме: 50% від неправомірно використаної суми (227 308,00 х 50%). До того ж зазначеним рішенням Санаторій-профілакторій Севастопольського національного технічного університету зобов’язано відшкодувати до бюджету Фонду у повному обсязі неправомірно використані суми страхових коштів у розмірі 227 308,00 грн. (а.с. 20 -21).

Рішення виконавчої дирекції Фонду від 25 січня 2011 року № 1 направлено на адреси Севастопольського національного технічного університету та санаторію-профілакторію університету 25 січня 2011 року за вих. № 06-04/74, та отримане останніми згідно з картками поштового відділення зв’язку 27 січня 2011 року (а.с. 22 –24).

Відповідачем приймались мери щодо оскарження у судовому порядку вказаного рішення Фонду, проте ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 08 квітня 2011 року по справі № 2а-1152/11 адміністративний позов Севастопольського національного технічного університету залишений без розгляду у зв’язку з пропуском встановленого строку звернення до суду.

Таким чином, судом встановлено, що у період з 15 вересня 2010 року по 29 грудня 2010 року позивачем у межах часткового фінансування на розрахунковий рахунок відокремленого підрозділу без права юридичної особи Севастопольського національного технічного університету –санаторію-профілакторію зазначеного університету, були перераховані кошті з врахуванням залишку на 01 жовтня 2010 року у загальному розмірі 227 308,00 грн., які використані останнім у період відсутності у власника (Севастопольського національного технічного університету) діючої ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право провадження медичної практики, що є порушенням пункту 2.8 Порядку № 16 щодо умов часткового фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та підставою для застосування відповідно до пункту 1 статті 30 Закону № 2240 та пункту 5.2 розділу У Порядку № 16 штрафних санкцій.

Отже, дії позивача щодо застосування до санаторію-профілакторію Севастопольського національного технічного університету фінансової санкції за порушення порядку використання страхових коштів та зобов’язання останнього відшкодувати до бюджету Фонду у повному обсязі зазначені кошті, повністю узгоджуються з  вимогами діючого законодавства, а тому є правомірними.

Проте, на час звернення з позовом до суду неправомірно використана відповідачем сума страхових коштів у розмірі 227 308,00 грн. до бюджету Фонду не повернута, штрафні санкції у сумі 113 564,00 –не сплачені.

Щодо посилань відповідача на безпідставність пред’явлення до нього вимог за даним позовом як до неналежного відповідача, оскільки кошти Фонду використовувались санаторієм-профілакторієм, який є самостійним структурним підрозділом, суд зазначає, що відповідно до статей 95 Цивільного кодексу України та 64 Господарського кодексу України відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення та ін.) без права юридичної особи не мають правосуб’єктності. Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 розділу І Положення про санаторій-профілакторій від 15 травня 2004 року власником санаторію-профілакторію є Севастопольський національний технічний університет; санаторій-профілакторій є структурним підрозділом університету та підпорядковується його керівнику. До того ж вказаний факт підтверджується довідками Севастопольського міського управління статистики (а.с. 33, 34). Тобто у даному випадку особою відповідальною за зобов’язаннями санаторію профілакторію Севастопольського національного технічного університету, як відокремленого підрозділу без права юридичної особи, є саме Севастопольський національний технічний університет як головне підприємство, а тому зазначені вище доводи відповідача не заслуговують уваги суду.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем у ході судового розгляду надані належні та допустимі докази, які підтверджують законність його дій. У свою чергу доводи відповідача не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду та спростовуються обставинами встановленими судом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Севастопольського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасових втрати працездатності до Севастопольського національного технічного університету про стягнення заборгованості у розмірі 340 962,00 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 112, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Севастопольського національного технічного університету на користь Севастопольського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25600013019695 у відділенні «Севастопольська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 26015111) заборгованості у розмірі 340 962,00 грн. (триста сорок тисяч дев’ятсот шістдесят дві гривни).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 14 червня 2011 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                                                             С.А. Водяхін