Рішення

від 14.06.2011 по справі 11/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/41

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.06.11 р.                                                                                 Справа № 11/41                               

за позовом   Дочірнього підприємства „Асканія Дістріб'юшн Дон” Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Трейдінг”, ЄДРПОУ 32756895, м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства „Краматорськ-Торг-Бакалія”,

                          ЄДРПОУ 30250431, м.Краматорськ

про стягнення 6 971 грн. 29 коп.

Суддя  Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство „Асканія Дістріб'юшн Дон” Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Трейдінг”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватне підприємство „Краматорськ-Торг-Бакалія”, м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 6 971,29 грн., у тому числі основний борг в сумі 3 502,70 грн., пеня в сумі 421,48 грн., інфляція в сумі 1124,37 грн. та 20% процентів річних в сумі 1922,74 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір постачання №2440/07 від 20.01.2007р., видаткові накладні, акт звірки заборгованості, розрахунок суми позову.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 20.01.2007р. між сторонами був підписаний договір постачання №2440/07, згідно з умовами якого позивач зобов'язався в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність відповідачу, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар (продукти харчування) в асортименті відповідно специфікації позивача (додаток №1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначаються сторонами у замовленні та вказуються у накладних (п.2.1 договору).

Згідно п.4.1 договору №2440/07 від 20.01.2007р. ціна договору складається із усіх сум накладних на товар, який постачається за даним договором окремими партіями.

Поставка товару здійснюється із застосуванням правил Інкотермс в редакції 2000р., в обсягу необхідному для виконання умов цього договору на умовах DDP (п.5.1 договору).

Відповідно до п.5.5 договору право власності на товар, а разом з ним і ризик його випадкової загибелі переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару.

Згідно з наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних №Гл-5674 від 22.05.2008р.,  №Гл-5824 від 27.05.2008р.,  №Гл-5825 від 27.05.2008р.,  №Гл-5826 від 27.05.2008р.,  позивачем було передано відповідачу товар на суму 3 502,70 грн. з урахуванням часткового погашення з боку відповідача.

Вказані вище накладні підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень або заперечень. Тобто, відповідач внаслідок підписання цих накладних повністю погодився з фактом та вартістю наданого позивачем товару.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписом п.4.2 договору поставки №2440/07 від 20.01.2007р. відповідач сплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, вказаний в договорі, або іншим способом, незабороненим чинним законодавством України.

Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 21 календарного дня з дати приймання товару позивачем, що вказана в накладній (п.4.3 договору).

За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач свої зобов'язання з оплати вартості отриманої сільськогосподарської техніки в сумі 3 502,70 грн. не виконав.

Зокрема, згідно з наданим до матеріалів справи актом звірки заборгованості за період з 01.01.2008р. по 30.09.2008р. та за період 01.11.2006 по 31.12.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором №2440/07 від 20.01.2007р. становить 3 502,70 грн.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.2 договору поставки №2440/07 від 20.01.2007р. сторонами було узгоджено, що у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості за кожний день прострочення платежу.  

12.05.2011 року церез канцелярію господарського суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог,на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу, в частині нарахування інфляційних витрат у сумі 1096,35 грн.

Крім суми основного боргу позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України та п.7.2 договору поставки №2440/07 від 20.01.2007р. за період з 01.07.2008р. по 01.02.2011р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 1096,35грн., 20% процентів річних в сумі 1922,74 грн. за періоди з 13.06.2008р. по 01.02.2011р., та з 27.05.2008р. по 01.02.2011р.

Згідно п.7.2 договору позивачем заявлені також вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 421,48 грн.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції, трьох процентів річних та пені є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав, в судові засідання на виклик суду не з'явився. Поважних причин невиконання вимог суду не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 6 943,27 грн., у тому числі основний борг в сумі 3 502,70 грн., пеня в сумі 421,48 грн., інфляція в сумі 1096,35 грн. та 20% процентів річних в сумі 1922,74 грн., підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства „Асканія Дістріб'юшн Дон” Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Трейдінг”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Краматорськ-Торг-Бакалія”, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 6 943,27 грн., у тому числі основний борг в сумі 3 502,70 грн., пеня в сумі 421,48 грн., інфляція в сумі 1096,35 грн. та 20% процентів річних в сумі 1922,74 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Краматорськ-Торг-Бакалія”, м.Краматорськ на користь Дочірнього підприємства „Асканія Дістріб'юшн Дон” Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Трейдінг”, м.Донецьк основний борг в сумі 3 502 грн. 70 коп., пеня в сумі 421 грн. 48 коп., інфляція в сумі 1096 грн. 35 коп. та три проценти річних в сумі 1922 грн. 74 коп., всього заборгованість 6943 грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 20.06.2011р.

Суддя                                                               Соболєва С.М.