Постанова

від 07.06.2011 по справі 5016/747/2011(12/39)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5016/747/2011(12/39)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 5016/747/2011(12/39)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:   Ярош А.І.,

Суддів:   Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання:  Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Лях Н.В.

від відповідача 1: не з'явився, належним чином повідомлений.

від відповідача 2: не з'явився, належним чином повідомлений.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АЛЬТКОМ”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19 квітня 2011 року

у справі №5016/747/2011(12/39)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кворум-Нафта”

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АЛЬТКОМ”

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроІнтер”

про стягнення коштів у сумі 270 379грн. 68коп.

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Кворум-Нафта” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „АЛЬТКОМ” (далі –відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю „АгроІнтер” (далі –відповідач 2), в якому просить з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог стягнути солідарно з відповідачів 257348,86грн. в тому числі: заборгованість за поставлений товар – 169999,91грн., інфляційну складову суму боргу, розраховану з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 70587,98грн., 3% річних за весь час прострочення сплати боргу –16770,23грн. та витрати по оплаті державного мита в сумі 2573,48грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” порушені зобов'язання по договору купівля-продажу №2/31 від 01.02.2008р. в частині розрахунку за отриманий товар, а ТОВ „АгроІнтер”  невиконані зобов'язання за договором поруки № П/2008-12 від 30.12.08р.  

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19 квітня 2011 року у справі № 5016/747/2011(12/39) (суддя Семенов А.К.) позов задоволено повністю.

Приймаючи рішення, господарський суд Миколаївської області виходив з того, що відповідачем-1 не доведено, що договір поруки є неправомірним і стягнення боргу повинно здійснюватись тільки за рахунок позивача. Отже, позовні вимоги щодо стягнення 169999,91грн. боргу, 8839,87грн. сума, на яку збільшено борг з урахуванням інфляційних процесів за період з 28.03.2008р. по 15.03.2011р., 18539,90грн. річних за період з 28.03.2008р. по 15.03.2011р. підлягають задоволенню повністю.

Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ „Кворум Нафта” у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ”,  вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права з посиланням на те, що про укладення договору поруки № П/2008-12 від 30.12.2008р., йому стало відомо лише після отримання ухвали господарського суду першої інстанції про порушення провадження у даній справі. Контактів з ТОВ „АгроІнтер” не мав та не має, а тому не володіє інформацією чому ТОВ „АгроІнтер” виступив Поручителем по зобов'язанням ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ”  перед ТОВ „Кворум-Нафта” за договором купівлі-продажу (поставки) № Р-2/31 від 01.02.2008р. Скаржником не надавалось ніяких доручень ТОВ „АгроІнтер” щодо вчинення останнім дій по поручительству у відносинах між позивачем та відповідачем-1 та не покладав на ТОВ „АгроІнтер” виконання свого обов'язку за договором купівлі-продажу (поставки) № Р-2/31 від 01.02.2008р.. Також апелянт зазначав, що відповідно до п.п.8.1, 9.6 договору купівлі-продажу інформація за договором та права і обов'язки за договором не можуть передаватися третім особам. До цього, апелянт стверджує, що суд не звернув увагу , що рахунок –фактура №285 від 20.03.2008р. не відповідає умовам договору купівлі-продажу.

ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ”, в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений. Після засідання до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від представника ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ”. Мотивуючи дане клопотання представник ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” посилається на хворобу,  підтвердження якої суду не надано.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ „Кворум-Нафта”, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник ТОВ „АгроІнтер”, в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 лютого 2008 року між ТОВ „Кворум-Нафта” (продавець, позивач) та ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” (покупець, відповідач-1) був укладений договір купівлі продажу №Р-2/31, відповідно до якого продавець зобов'язаний передати (поставити), а покупець прийняти і оплатити товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру і загальна вартість якого визначається сторонами в специфікаціях, які є доповненням до договору та є невід'ємною частиною (а.с.11-14).

Відповідно до п. 3.2. вище зазначеного договору Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку.

На виконання умов договору ТОВ „Кворум-Нафта” було поставлено ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” дизельне паливо та бензин на загальну суму 328899,85грн., що підтверджується податковою накладною (а.с. 25) та рахунку –фактури (а.с. 27).

ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” за отриманий товар розрахувалось частково.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ „Кворум-Нафта” та ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” заборгованість складала 259999,97грн. (а.с.28), після чого відбувалося часткове погашення заборгованості.  

30 грудня 2008р. між ТОВ „Кворум-Нафта” (кредитор, позивач) та ТОВ „АгроІнтер” (поручитель, відповідач-2) було укладено договір поруки № П/2008-12, відповідно до кого ТОВ „АгроІнтер” поручився перед ТОВ „Кворум-Нафта” за виконання ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” (відповідач-1) обов'язку щодо оплати за відвантажені паливно-мастильні матеріали, включаючи сплату основного боргу, інфляційних збитків, 3% річних згідно Договору № Р-2/31 від 01.02.2008р. (а.с.35-36)

Пунктом 1.2. Договору поруки у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.  

Відповідно до п.3.1.Договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов'язань по оплаті отриманого товару позивач має право пред'явити вимогу про сплату суми заборгованості, що існує на момент пред'являння такої вимоги до поручителя (ТОВ „АгроІнтер”), з урахуванням інфляції та 3% річних за час прострочення платежу.

ТОВ „Кворум-Нафта” звернулось до ТОВ „АгроІнтер” з вимогою про погашення заборгованості в межах договору поруки № П/2008-12 від 30 грудня 2008 року. (а.с. 37-38), але заборгованість не була сплачена.

Відповідно до ч.1 ст.ст.541, 543, 546, 554 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

  Таким чином, місцевим господарським судом правильно встановлено, що стягнення боргу повинно здійснюватись солідарно з обох відповідачів.

Доводи апелянта про те, що йому нічого не було відомо про договір поруки, та  про те, що  договором купівлі-продажу передбачена письмова згода сторони про передачу прав та обов'язків третім особам, не свідчать про неправомірність договору поруки, оскільки відповідно до ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доводи представника ТОВ „Торговий дім „АЛЬТКОМ” про можливе звернення ТОВ «АгроІнтер»з претензіями до нього у майбутньому є надуманими, не підтверджені належними доказами, тому не можуть бути прийняті судовою колегією.

          Довід апелянта про невідповідність рахунку договору купівлі-продажу не звільняє  від оплати заборгованості, яка була визнана актом звірки розрахунків між сторонами по договору.

          За приписами ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ч. 1, 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Таким чином, рішення суду щодо стягнення 169999,91грн. боргу, 8839,87грн. сума, на яку збільшено борг з урахуванням інфляційних процесів за період з 28.03.2008р. по 15.03.2011р., 18539,90грн. річних за період з 28.03.2008р. по 15.03.2011р. є законним і обгрунтованим.

          Довід апелянта про неправильність розрахунку інфляційних збитків та 3% річних не відповідає дійсності, так як даний розрахунок відповідає вимогам Рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України від 03.04.1997р.. Також апелянтом не було надано іншого обгрунтованого розрахунку заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 Господарського процесуального кодексу  України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19 квітня 2011 року. по справі №5016/747/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 14.06.2011р.

Головуючий суддя                                                                       А.І. Ярош

Суддя                                                                                                    О.О. Журавльов

Суддя                                                                                               М.В. Михайлов