Рішення

від 30.06.2009 по справі 2-1492/09

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ГОРЛІВКИ

справа №2-1492/09

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009 року Калінінський районний суд міста Горлівка Донецької області у складі: головуючого - судді Шиповича В.В.

при секретарі Гордус О.В.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод Реммаш" про стягнення суми заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у травні 2009 року звернулася до суду з позовною заявою до ВАТ „Горлівський завод „Реммаш" вказавши що працювала у відповідача з січня 2005 року по 22 вересня 2008 року на посаді конструктора. При звільненні залишилася не сплаченою їй заборгованість по заробітній платі у сумі 1281, 99 гривень. Вказана сума не сплачена до теперішнього часу. Крім того ОСОБА_1 вважала, що діями відповідача по затримці виплати заробітної плати їй заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що був порушений уклад її життя, вона вимушена була позичати гроші у друзів, не могла забезпечити свою родину продуктами харчування, ліками, у грошовому виразі оцінює заподіяну моральну шкоду в 1000 гривень.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, підтвердила обставини викладені у позовній заяві. Додатково пояснила, що раніше не зверталася до суду оскільки сподівалася на добровільну виплату відповідачем належних їй сум заробітної плати.

Представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково. Не оспорювала наявність заборгованості ВАТ „Горлівський завод „Реммаш" по заробітній платі перед позивачем у сумі 1281, 99 гривень. Заперечувала проти відшкодування моральної шкоди позивачу вважаючи, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду із цими вимогами, а крім того факт заподіяння позивачу моральної шкоди не доведено.

Суд заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

ОСОБА_1 працювала у відповідача з 04.01.2005 року по 22.09.2008 року на посаді конструктора, що підтверджується відомостями її трудової книжки (а.с. 5-7). Звільнена 22.09.2008 року за ст. 36 п.5 КЗпП України у зв’язку з переведенням на інше підприємство.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України „Про оплату праці" заробітна плата сплачується працівникам регулярно, але не менше двох разів на місяць. За змістом ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно довідки ВАТ «Горлівський завод «Реммаш» за період серпень-вересень 2008 року заборгованість відповідача перед ОСОБА_1 по заробітній платі складає 1281, 99 гривень (а.с. 8).

Зазначена сума заборгованості по заробітній платі не оспорюється сторонами та залишається не сплаченою на момент розгляду справи у суді, а отже підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися до суду за вирішенням трудового спору в тримісячний строк з дня коли узнав чи мав узнати про порушення свого права.

ОСОБА_1 про порушення свого права на отримання повного розрахунку при звільненні довідалася у день звільнення, - 22 вересня 2008 року.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року № 4 до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках передбачених трудовим законодавством застосовується тримісячний строк звернення до суду (ст. 233 КЗпП України).

Підстав для поновлення позивачу строку на звернення до суду передбаченого ст. 233 КЗпП України для заявления вимог про відшкодування моральної шкоди суд не вбачає, оскільки ОСОБА_3 не надано переконливих доказів того, що вона мала об’єктивні перешкоди для звернення до суду у встановлені законом строки, а отже у задоволенні вимог позивача про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Судові витрати у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь держави відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи встановлено для розглядуваної справи на рівні 250 гривень Порядком оплати та Розмірами витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених Постановою КМУ від 21.12.2005 року № 1258 (зі змінами та доповненнями внесеними Постановою КМУ від 13.04.2007 року № 627 та Постановою КМУ від 14.04.2009 року № 361).

На підставі ст. ст. 115-116, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 24 Закону України „Про оплату праці", керуючись ст.ст. 10-11, 60-61, 88, 209, 212, 214-215, 218, 367 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод Реммаш" (код 00176408) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за серпень-вересень 2008 року у розмірі 1281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривня 99 копійок.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод Реммаш" про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Горлівський завод Реммаш" на користь держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 250 (двісті п’ятдесят) гривень.

Рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.