Ухвала

від 20.03.2008 по справі 22-а-1876/2008

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції/Донецький 

окружний       адміністративний           суддя   Білак С.В.  

справа 2а- 3496/07

Доповідач  -Г.А.Колеснік              Категорія 50

донецький

апеляційний адміністративний суд

     У

Х В А Л А

Іменем України

20березня 

2008р                                                                    

Справа 22-а-1876/08

 Донецькій апеляційний адміністративний суд у

складі колегії суддів :  головуючого  -судді Колеснік Г.А.., суддів Ханової Р.Ф. ,

Ляшенко Д.В. , при  секретарі  - Білоус К.І.,

 розглянувши адміністративну  справу  

за  позовом  ОСОБА_1до 

управління праці  та соціального

захисту населення  Гірницької районної

адміністрації Макіївської  міської ради

Донецької  області про перерахунок і

стягнення  щорічної  допомоги на оздоровлення  ,-

за апеляційною  скаргою управління праці та соціального

захисту населення  Гірницької районної

адміністрації Макіївської міської 

ради  Донецької  області 

на  постанову  Донецького окружного адміністративного

суду      від  20.12.2007року ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1звернувся 

до суду  з позовом  про стягнення з управління праці та

соціального захисту населення    

щорічної  допомоги  на оздоровлення  , виходячи 

з  норм   Закону України “Про статус і соціальний  захист 

громадян, які  постраждали  внаслідок 

Чорнобильської катастрофи  за  2005 -2007роки  - 4935 грн..

Постановою  

Донецького окружного адміністративного суду    від 20.12.2007року   позов  

ОСОБА_1.  задоволено  частково. Стягнуто  допомога 

на оздоровлення за - 2005, 2007    

роки  у  розмірі 

3 620 гр.  У стягненні  грошової допомоги  за  2006  рік 

-відмовлено. Суд  першої

інстанції  виходив  з того ,що Законом України “  Про статус 

та  соціальний  захист громадян, які  постраждали 

внаслідок Чорнобильської 

катастрофи передбачена 

виплата  щорічної  допомоги 

постраждалим 1 категорії , інваліду 2 групи у розмірі  5 

мінімальних  заробітних  плат. Дія 

Закону на 2006  рік  зупинена і тому  в цій 

частині  позову  відмовлено.

Управління 

праці  та соціального захисту

населення  Гірницької районної

адміністрації Макіївської міської ради Донецької області  подало 

апеляційну  скаргу  на 

рішення  місцевого суду , просить

скасувати  рішення суду першої  інстанції, як незаконне, ухвалити нову  постанову і  

відмовити  ОСОБА_1. у позові.

Обґрунтована   

скарга    тим,  що   

судом  першої інстанції  порушені 

норми матеріального права при вирішенні  

позову. Згідно Закону “ Про статус 

і соціальний  захист

громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи” 

застосування  норм  цього Закону проводиться у порядку,

встановленому  Кабінетом Міністрів

України. Відповідно  до Постанови

Кабінету Міністрів України  №  836 

від  26.07.1996року    постраждалому 1 категорії , інваліду 2

групи виплачується  допомога  на 

оздоровлення    у 2005 -2007

роках     - 120 гр.  Позивачу 

в таких   розмірах  і виплачена допомога.  Це 

повністю відповідає  нормам

Конституції України  , Закону “ Про

державний  бюджет на 2005 рік “  та Закону “Про бюджет  на 

2006  рік”  а також 

Бюджетному Кодексу ,згідно яким  

усі  компенсації  і виплати проводяться  з бюджету 

тільки в межах  бюджетних

асигнувань.

У судове 

засідання  апеляційного суду

сторони не прибули ,  про час

розгляду  справи  повідомлені 

належним  чином.

Апеляційний 

адміністративний  суд, перевіривши

матеріали справи та  доводи апеляційні  скарги, 

вважає,  що   апеляційна скарга   управління 

праці  і соціального захисту  населення   

-   не підлягає      задоволенню.

Судом  першої  інстанції 

правильно  встановлено,  що 

позивач  є   учасником ліквідації наслідків аварії на

Чорнобильської АЕС   як  постраждалий 

1  категорії , інвалідом  2 

групи   внаслідок  Чорнобильської катастрофи    і 

має  право  отримувати щорічно  допомогу  

на  оздоровлення  згідно 

Закону “Про статус та соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи “ в розмірі  5 

мінімальних  заробітних  плат.

 Висновки суду  першої 

інстанції   про розміри  мінімальних 

зарплат , які повинні  бути

виплачені  позивачеві,   відповідають   нормам  

Закону “Про статус  та

соціальний  захист громадян,  які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи “ 

і   судом   правильно 

нараховані суми  щорічної допомоги

на оздоровлення , виходячи з мінімальної заробітної  плати, 

яка  діяла на момент  виплати 

допомоги  позивачу  .

  З матеріалів

справи вбачається,  що  допомога  

у 2005  році виплачувалась  у розмірах, 

які  не відповідають  Закону. Судом стягнута недоплачена  сума згідно норм Закону і  зарахована суми,  які позивач 

отримав на оздоровлення  за

цей  період.

Доводи управління 

праці та соціального захисту населення про те,  матеріальна допомога виплачувалась  виходячи з фінансових можливостей  у державі та 

розмірів ,  які  встановлені 

постановою Кабінету  Міністрів України

№ 836  від 26.07.1996року  ,  а з

2005  року  розмір 

допомоги  був  підвищений 

Постановою  Кабінету  Міністрів України  № 562 

від  12.07.2005  року, не можуть бути  взяти до уваги, як необґрунтовані.

Законом  “Про

державні  соціальні стандарти  та Державні соціальні  гарантії”  

передбачено,  що   мінімальний 

розмір  заробітної  плати 

визначається  виключно  Законами України. При цьому  Закони , які 

встановлювали  мінімальні

заробітні плати , не містили обмежень щодо застосування   норм статті 

48  Закону  “  Про

статус  та соціальний  захист громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”.

Стягнення 

недоплаченої  допомоги за 2007

рік   судом обґрунтовано   застосовано, 

виходячи з  рішення

Конституційного суду України  від

9.07.2007року,  яким визнані  неконституційними положення  Закону “ Про державний  бюджет України на 2007 рік”  про внесення 

змін до ст.. 48 Закону “ Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи”.

Виходячи з принципу адміністративного судочинства

-верховенства права  та пріоритетності  законів 

над  підзаконними нормативними

актами ,  яким є  Постанова Кабінету  Міністрів  

України ,   при вирішення  даного спору 

треба  застосовувати   безпосередньо  норму 

ст..  48  названого вище  Закону  

“Про  статус  і соціальний 

захист  громадян,  які 

постраждали внаслідок 

Чорнобильської катастрофи”  №

796-ХП.

Доводи 

апеляційної  скарги про  те, що  

ст.. 62  Закону  “ Про статус 

та соціальний  захист громадян,

які  постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи” питання  обчислення розміру виплат віднесено  до компетенції Кабінету  Міністрів є 

також  необгрунтованими, оскільки  Законом  

це  не передбачено,  і навпаки, Законом передбачено обов,язок  Кабінету 

Міністрів України здійснювати застосування  цих норм Закону.

Слід   врахувати, 

що Закони України   про  щорічні 

державні   бюджети ,  крім 

Закону  “Про  державний бюджет  на 2006 

рік “     не  містили будь-яких обмежень щодо можливостей

застосування розміру мінімальної 

заробітної  плати з метою

реалізації  статті 48 Закону № 796-ХП.

При таких 

обставинах судова колегія 

вважає,  що   судом першої 

інстанції  повно і всебічно

встановлені обставини справи і рішення 

винесене з  додержанням  норм 

матеріального права,  підстав  для 

його скасування  чи  зміни 

не має .

Керуючись  ст..ст..

198,  200 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд-

                                          У Х В

А Л И В:

Апеляційну скаргу  

управління праці  та  соціального захисту населення  Гірницької районної адміністрації

Макіївської  міської ради  Донецької 

області   -  залишити 

без задоволення. 

 Постанову   Донецького окружного адміністративного  суду   

від  20 грудня 2007 року   про 

часткове  задоволення  позову 

ОСОБА_1-залишити  без  змін. 

 Ухвала набирає

законної сили з дня  проголошення   та 

може  бути оскаржена  протягом 

місяця у касаційному  порядку  безпосередньо 

до   Вищого адміністративного суду

України.

Колегія 

суддів                                    

Г.А.Колеснік

                 Р.Ф.Ханова

Д.В.Ляшенко