Постанова
від 07.06.2011 по справі 2203/11/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2011 р. № 2-а-2203/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромексперт"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромексперт", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати не чинним (скасувати) податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від «15»вересня 2010 року N 0002462330/0 (від «22»жовтня 2010 року N 0002462330/1, від «03»грудня 2010 року №0002462330/2), яким ТОВ «Укрпромексперт»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток; визнати не чинним (скасувати) податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському і районі м. Харкова від «15»вересня 2010 року N 0002472330/0 (від «22»жовтня 2010 року N 0002472330/1, від «03»грудня 2010 року №0002472330/2), яким ТОВ «Укрпромексперт»визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість; стягнути (присудити) відповідно до ст. 94 КАСУ на користь ТОВ «Укрпромексперт»з Державного бюджету України судові витрати –3,40 грн. судового збору.

В обґрунтування позову вказано, що податкові наслідки операції з продажу запчастин покупцю ПП «БФ Одрі»у деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість відображено ТОВ «Укрпромексперт»своєчасно та у відповідності до діючого законодавства України, а вимоги податкового органу стосовно необхідності сторнування валових витрат і податкового кредиту є безпідставними та незаконними.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що усі документи надані позивачем підписані від імені ПП „БФ Одрі" невстановленою особою, що свідчить про їх фальшивість, та надані для перевірки не можуть бути визнані первинними документами, на підставі яких проводиться бухгалтерський та податковий облік підприємства.

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ „Укрперомексепрт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 01.09.2010р. №2543/23-304/31796921 яким було встановлено порушення позивача, а саме: п.п. 7.2.3, п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р.9 що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість на суму 768221 грн., та п.5.1, п.п. 5.2.1, п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994р., що призвело до заниження податку на прибуток за 2008р. на суму 160150 грн. тобто внесення до податкового кредиту сум, на підставі податкових накладних підписаних невстановленою особою, що є порушенням п.п. 7.4.5. ст.. 7 Закону України „Про ПДВ".

На підставі висновків перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.09.2010р. №0002462330/0 про сплату податку на прибуток та №0002472330/0 про сплату податку на додану вартість.

За результатами розгляду первинної скарги рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 18.10.10р. №9916/10/25-016, та за результатами розгляду повторних скарг Рішеннями ДПІ у Харківській області від 22.11.2010р. №4373/10/25-203, ДПА України від 09.02.2011 p..№2689/6/25-0115 (вручено 02.03.2011р.) податкові повідомлення-рішення від 15.09,2010р. №0002462330/0, №0002472330/0 залишені без змін.

Суд зазначає, що підставою для винесення оскаржених податкових повідомлень рішень є твердження відповідача, а саме той факт, що з поданої позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за травень-червень 2009 року встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ „Арткас" та ПП „Априммет".

В ході перевірки ТОВ «Укрпромексперт»встановлено взаємовідносини з ТОВ «Арткас», код ЄДРПОУ 33146740 згідно за даними АІС «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України »стан контрагента є З - Прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Згідно з даними АІС «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»(Додаток 5) при співставленні задекларованого податкового кредиту ТОВ «Укрпромексперт»та податкового зобов'язання ТОВ «Арткас»за травень та червень 2009 року встановлено відхилення у сумі 648 127,81 грн.

А також встановлено взаємовідносини з ПП «Априммет», код ЄДРПОУ 35930480 згідно за даними АІС «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України »стан контрагента є 0 - Основний платник.

Згідно з даними АІС «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (Додаток 5) при співставленні задекларованого податкового кредиту ТОВ «Укрпромексперт»та податкового зобов'язання ПП «Априммет»за березень 2010 року встановлено відхилення у сумі 60 720,00 грн.

Враховуючи вищенаведену інформацію встановлено віднесення підприємством ТОВ «Укрпромексперт»до складу податкового кредиту сум по операціям з підприємствами ТОВ «Арткас»та ПП «Априммет»які у періоді взаємовідносин з ТОВ «Укрпромексперт»подали податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2009 року, березень 2010 року, які прийняти до відома та як недійсні (подана податкова декларація яка не визнана як податкова звітність). Отже підприємствами ТОВ «Арткас»та ПП «Априммет»до теперішнього часу не задекларували свої податкові зобов'язання.

Факт не декларування ТОВ «Арткас»та ПП «Априммет»у податкових зобов'язаннях ТОВ «Укрпромексперт»свідчить про відсутність об'єкту оподаткування який виникає при проведенні вказаними підприємствами фінансово-господарських операцій.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що зазначений податковий кредит сформовано ТОВ «Укрпромексперт» на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від постачальників ПП «Априммет»(№892 від 29.06.10р.) та ТОВ «Арткас»(№7041 від 07.05.09р., №290501 від 29.05.09р., №120699 від 12.06.09р., №160607 від 16.06.09р., №2561 від 09.06.09р., №1806 від 18.06.09р., №1807 від 26.06.09р., №300612 від 30.06.09р.)

Придбані у ТОВ «Арткас» і ПП «Априммет» запчастини та обладнання були використані ТОВ «Укрпромексперт»в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а саме були реалізовані ТОВ «НВП «ТМК»(згідно накладних від 27.05.2010р. №УЭ-0000012, від 29.05.09р. №УЭ-0000005, від 16.06.09р. №УЭ-0000007), ТОВ «НВП «Укрресурс»(згідно накладної від 12.06.09р. №УЭ-0000009), ТОВ «КомСвіт»(згідно накладних від 07.05.09р. №УЭ-0000003, від 26.06.09р. №УЭ-0000010, від 05.08.09р. №УЭ-0000013) на загальну суму 4489927,26 грн. (у тому числі 748321,21 грн. ПДВ).

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем було надано копії первинних документів які підтверджують реальне здійснення господарських операцій та розрахунку за них на підставі яких позивачем було включено до податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Арткас» і ПП «Априммет» , зазначені обставини відповідачем не заперечувались.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Що стосується посилання відповідача на ту обставину, що декларації з податку на додану вартість ТОВ «Арткас» і ПП «Априммет» за травень, червень 2009 року, березень 2010 року не визнані як податкова звітність, які прийняти до відома та як недійсні то суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не прийняття (невизнання) податкової звітності ТОВ «Арткас» і ПП «Априммет» за травень, червень 2009 року, березень 2010 року, не може свідчити про недійсність укладених та виконаних угод між позивачем та ТОВ «Арткас» і ПП «Априммет».

Так, підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Арткас» і ПП «Априммет»останні знаходились в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також були платниками податку на додану вартість, а отже мали право на видачу податкових накладних.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.3.1. п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з: передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом;

Вимогами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскільки судом було встановлено реальність проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Арткас» і ПП «Априммет» на підставі яких позивач визначені суми податкового кредиту то висновки відповідача, щодо порушення позивачем положень п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97 –ВР є неправомірними.

Що стосується висновків в акті перевірки, а саме: що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Укрпромексперт»у 2008 р. було реалізовано товар вартістю 640600 грн. (без ПДВ) на адресу підприємства ПП «БФ Одрі». Перевіркою зроблено висновок, що позивач повинен був відобразити у рядку 01.2 «Приріст балансової вартості запасів»Декларації з податку на прибуток за 2008р. суму 640600 грн. як запаси, використані не у господарській діяльності, та відсторнувати 128120 грн. податку на додану вартість зі складу податкового кредиту з ПДВ у жовтні 2008 p., як таку, що не пов'язана із господарською діяльністю, оскільки згідно пояснення, наданого директором ПП «БФ Одрі»ОСОБА_1, що невстановлені особи, використовуючи її як підставну особу, створили юридичну особу - ПП «БФ Одрі». Також вона повідомила, що будь-яку діяльність як керівник БФ «Одрі»не вела, податкову звітність до інспекції не подавала, первинні документи не підписувала, то з вказаним висновком відповідача суд погодитись не може.

Як було встановлено судом Ленінська МДПІ у м. Луганську звернулась до суду з позовом до ПП «БФ «Одрі»про припинення юридичної особи, визнання недійсним запису про державну реєстрацію. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2009 року у задоволенні позову Ленінської МДПІ у м. Луганську відмовлено. Апеляційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2009 року у справі № 2-а-21003/09/1270 залишено без задоволення.

Судом також встановлено, що на виконання умов договору від 29.05.2008р. №29/05-01 ПП «БФ Одрі»перерахувало на рахунок ТОВ «Укрпромексперт»аванс за товар платежами: 18.07.08р. у сумі 153744 грн. 21.07.08р. у сумі 47074 грн., 26.09.08р. у сумі 24250 грн., 29.09.08р. у сумі 34549 грн., 24.10.08р. у сумі 314151 грн., 27.10.08р. у сумі 73220 грн. Зі свого боку ТОВ «Укрпромексперт»на виконання договірних зобов'язань відвантажило ПП «БФ Одрі» вали-шестерні (креслення №2-196487-04): 02.10.08р. у кількості 1 одиниці на суму 153744 грн., 16.10.08р. у кількості 1 одиниці на суму 153744 грн., 29.10.08р. у кількості 3 одиниць на суму 461232 грн. (з ПДВ).

Формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат по операціях з придбання товару, який у подальшому був відвантажений ПП «БФ Одрі», підтверджується відповідними первинними документами (постачальник ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод»): видатковими накладними від 02.10.08р. № АМ/08/850, від 07.10.08р. № АМ/08/850-1, від 29.10.08р. №АМ/08/850-2, податковими накладними від 26.05.08р. №8052609, від 11.06.08р. №8061106, від 26.06.08р. №8062612, від 18.07.08р. №8071805 (копії додаються). Відповідно до них у складі валових витрат ТОВ «Укрпромексперт»було відображено суму 631250 грн., до складу податкового кредиту включено 126250 грн.

Суд зазначає, що фактичність розрахунків та виконання робіт за вище зазначеною угодою відповідачем не заперечувався та підтверджується матеріалами справи