Рішення

від 20.09.2006 по справі 16/257-06-7012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/257-06-7012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2006 р.Справа  № 16/257-06-7012

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:      Булгаров О.О. по дов. б/н від 08.11.2005 р.;

Від відповідачів:

- виконавчого комітету Овідіопольської селищної ради:        не зявився;

- Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області: Нестерова М.В. по дов. № 1/9/01-1034 від 26.04.2006 р.;

- Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  закритого акціонерного товариства “Україна” до виконавчого комітету Овідіопольської селищної ради; Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області; Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію об'єктів нерухомості, -  

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Україна” ( далі по тексту ЗАТ “Україна”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до виконавчого комітету Овідіопольської селищної ради, Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності  на наступні об'єкти нерухомості: тваринницьку ферму №1, яка розташована за адресою смт Овідіополь, вул. Залізнична, 1; гуртожиток, що знаходиться по вул. Леніна, 85-б в смт Овідіополь; адміністративний будинок по вул. Дзержинського, 134 в смт Овідіополь; газовий будинок, який знаходиться по вул. Залізничній, 1-б в смт Овідіополь; житловий будинок, розташований по вул. Леніна, 93 у смт Овідіополь та дитячий садок, який знаходиться за адресою: смт Овідіополь, вул. Шевченка, 2 та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на вказані об'єкти. Свої вимоги позивач обґрунтовує правомірністю набуття права власності закритим акціонерним товариством “Україна” на вказані об'єкти нерухомості.

Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації у відзиві на позовну заяву  вих. № 570 від 31.07.2006р.  заперечує проти заявлених до нього позовних вимог, посилаючись на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на спірні об'єкти нерухомості. Крім того, Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації просить суд визнати його неналежним відповідачем у даній справі, оскільки позивач в установленому законом  порядку  не звертався до нього з заявою про реєстрацію права власності на спірні об'єкти нерухомості.

Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області у відзиві на позовну заяву, наданою представником останньої у судовому засіданні 02.08.2006р., заперечує проти заявлених до неї позовних вимог та просить суд в позові  ЗАТ “Україна” відмовити повністю, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Заявою, наданою представником позивача у судовому засіданні 06.09.2006р., позовні вимоги були уточнені в частині визначення спірного об'єкту нерухомості, розташованого по вул. Дзержинського, 134 в смт Овідіополь як магазин-житловий будинок.

Крім того, 20.09.2006р. представником ЗАТ “Україна”  були додатково уточнені  індивідуальні ознаки спірних об'єктів нерухомості,  у зв'язку з чим, позивач просить визнати за ним право власності на  наступні об'єкти нерухомості: тваринницьку ферму №1, загальною площею 21520,5 кв.м, яка розташована за адресою смт Овідіополь, вул. Залізнична, 1; гуртожиток, загальною площею 1172,3 кв.м, що знаходиться по вул. Леніна, 85-б в смт Овідіополь; магазин-житловий  будинок по вул. Дзержинського, 134 в смт Овідіополь, загальною площею 191,7 кв.м; газовий будинок, загальною площею 60,2 кв.м, який знаходиться по вул. Залізничній, 1-б в смт Овідіополь; житловий будинок, загальною площею 341,1 кв.м, розташований по вул. Леніна, 93 у смт Овідіополь та дитячий садок, загальною площею 723,3 кв.м, який знаходиться за адресою: смт Овідіополь, вул. Шевченка, 2 та зобов'язати Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію вказаних об'єктів.   

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог ЗАТ “Україна”, згідно заяви про уточнення позовних вимог, наданою у судовому засіданні  20.09.2006 року , є остаточною, у зв'язку з чим відповідно до ст. 22 ГПК України приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в ній вимог.

Виконавчий комітет Овідіопольської селищної ради був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду представник останнього в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області від 12.07.1999р. ( свідоцтво №04057209Ю0010181 ) було зареєстровано ЗАТ “Україна”.

Як вбачається з п. 1.2 Статуту ЗАТ “Україна”, зареєстрованого у новій редакції Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 30.01.2004р. за № 04057209Ю0020798, ЗАТ “Україна” створене шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства “Україна” (далі по тексту КСП “Україна”) та є правонаступником прав та обов'язків останнього.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14.02.1992р.  № 2114-XII із змінами та доповненнями  у разі поділу підприємства до  новостворених  підприємств переходять  за роздільним актом (балансом) у відповідних  частинах майнові права і обов'язки  реорганізованого підприємства.

На виконання наведених вимог законодавства України 23.07.1999р. КСП “Україна”  на баланс ЗАТ “Україна” були передані активи на загальну суму 20.293тис. грн., у тому числі основні засоби за первісною вартістю 19919,0 тис. грн. та пасиви –загальну суму 20.293тис.грн., що підтверджується витягом з протоколу спільного засідання правління КСП “Україна” та ЗАТ “Україна” від 23.07.1999р. та розподільчим балансом підприємства.

Як вбачається з акту пооб'єктної передачі основних засобів за рахунком 01 з балансу КСП “Україна” на баланс ЗАТ “Україна” станом на 01.07.1999р., позивачу було передано, зокрема,  тваринницьку ферму № 1, дитячий садок, гуртожиток, житловий будинок, магазин-житловий будинок та  об'єкти газифікації села.

Відповідно п.п. 10 п.б ст. 30 Закону України від 21.05.1997р. № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” із змінами та доповненнями до відання виконавчих органів  сільських,  селищних,  міських рад належать делеговані повноваження  з обліку   та   реєстрації  відповідно  до  закону  об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до виконавчого комітету Овідіопольської селищної ради з проханням зареєструвати за ним право власності на спірні об'єкти нерухомості.  Однак, посилаючись на відсутність відповідного розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації, виконавчим комітетом Овідіопольської селищної ради позивачу було відмовлено у здійсненні реєстрації права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до голови Овідіопольської районної державної адміністрації з проханням визнати за ним  право власності на вищевказані об'єкти нерухомості та видати відповідне розпорядження, що підтверджується листами  № 134 від 29.06.2005р., № 142 від 04.07.2005р., № 189 від 28.09.2005р., № 68 від 27.04.2006р.

Однак, посилаючись на те, що спірні об'єкти нерухомості підлягають безоплатній передачі до комунальної власності, листом за вих. № 1/12/01-1318 від 26.05.2006р. Овідіопольською районною державною адміністрацією позивачу було відмовлено у визнанні за ним права власності на спірне майно.

Згідно ч. 1, 3 ст. 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р.  №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями) Україна   законодавчо   забезпечує   громадянам, організаціям  та  іншим  власникам  рівні  умови   захисту   права власності. Захист  права  власності  здійснюється, у тому числі,  господарським судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України від 16.01.2003р. № 435-IV  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право  оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вважаючи відмову виконавчого комітету Овідіопольської селищної ради та  Овідіопольської районної державної адміністрації такою, що порушує  права ЗАТ “України” та   не дозволяє  позивачу, як власнику зазначених об'єктів нерухомості, у повному обсязі реалізувати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, останній звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання за ним  права власності на спірні об'єкти нерухомості та  зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на вказані об'єкти.

Згідно із ст.5 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”  від 14.02.1992р.  № 2114-XII із змінами та доповненнями у  разі поділу підприємства до  новостворених підприємств переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних  частинах майнові права і обов'язки  реорганізованого підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 ЦК України від 16.01.2003р. № 435-IV у  разі  перетворення  до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до ст. 12 Закону України  “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. N 1576-XII із змінами та доповненнями товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;  продукції, виробленої товариством в результаті  господарської діяльності; одержаних доходів;  іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями) об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його члені, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах не заборонених законом.

Статтею 49 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо  інше  не  буде  встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом. Згідно ч. 1, 2 ст. 4 зазначеного Закону  встановлено, що власник  на  свій  розсуд  володіє,  користується  та розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які  дії, що не  суперечать закону.  Він  може  використовувати  майно  для здійснення  господарської та  іншої, не забороненої законом, діяльності,  зокрема, передавати його безоплатно  або  за  плату у володіння і користування іншим особам.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право  власності набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із  закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що позивач є правонаступником КПС “Україна”, спірні об'єкти нерухомості були прийняті ним на баланс та на протязі тривалого часу знаходяться на його утриманні,  суд доходить висновку, що позивач у встановленому законом порядку набув право власності на  спірні об'єкти нерухомості.

Судом не приймаються до уваги посилання Овідіопольської районної державної адміністрації на  положення ч. 8 ст. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14.02.1992р.  № 2114-XII із змінами та доповненнями, відповідно до яких об'єкти  соціальної  сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного   будівництва,   а   також    внутрішньогосподарські меліоративні  системи  підприємств,  що  не  підлягали  паюванню в процесі  реорганізації  цих  підприємств  та  передані  на  баланс підприємств-правонаступників,  підлягають  безоплатній передачі до комунальної власності  в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з наступних підстав.

Відповідно до положень п. 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 р. N 1253  (далі по тексту - Порядок), об'єктами передачі у комунальну власність, зокрема, є об'єкти соціальної сфери,  житлового фонду,  у тому  числі незавершеного будівництва: житлові будинки   (разом   із  вбудованими  та  прибудованими нежитловими приміщеннями), житлові приміщення в інших будівлях, що належали   колективним   сільськогосподарським  підприємствам,  та гуртожитки; навчальні заклади  (заклади  дошкільної,   повної   загальної середньої, професійно-технічної освіти тощо);  заклади охорони  здоров'я - лікувально-профілактичні заклади, фельдшерсько-акушерські  пункти,  сільські  лікарські  амбулаторії тощо  (крім  санаторіїв,  профілакторіїв,  будинків  відпочинку та аптек); заклади культури   -    клуби,    будинки    культури    тощо (крім кінотеатрів); заклади фізичної  культури  та  спорту  (стадіони,  спортивні зали,  інші об'єкти та споруди,  призначені  для  занять  фізичною культурою і спортом); заклади побутового обслуговування (перукарні, лазні тощо); зовнішні мережі електро-,  тепло-,  газо-,  водопостачання та водовідведення,  а також інженерні будівлі та споруди,  призначені для  обслуговування  об'єктів  соціальної  сфери,  житлового фонду (бойлерні,  котельні,  каналізаційні  та   водопровідні   споруди, обладнання тощо); сільські дороги.

Таким чином, тваринницька ферма №1, загальною площею 21520,5 кв.м, яка розташована за адресою смт Овідіополь, вул. Залізнична, 1  взагалі не відноситься до об'єктів соціальної сфери,  житлового фонду, перелік яких приводиться вище.

Крім того, згідно п. 3 зазначеного Порядку рішення  про  передачу  об'єктів   соціальної   сфери   та житлового   фонду,   у   тому   числі  незавершеного  будівництва, приймається відповідною  сільською,  селищною,  міською  радою,  а внутрішньогосподарської  меліоративної системи,  які передаються у спільну власність територіальних громад,  - районною,  якщо об'єкт знаходиться  в  межах території району,  або обласною радою,  якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.

Відповідно до положень п. 4 Порядку ініціаторами  передачі  об'єктів  у  комунальну  власність можуть  бути  місцеві  органи  виконавчої влади,  органи місцевого самоврядування,  підприємства-правонаступники,  на  балансі   яких перебувають об'єкти. У разі   коли  ініціатором  передачі  об'єктів  у  комунальну власність є  місцевий орган виконавчої  влади, орган місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником.

Відповідно до положень п. 7 Порядку передача  оформляється  актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до цього Порядку, який складається  у  чотирьох примірниках та підписується головою і членами комісії з  питань передачі об'єктів у комунальну власність, обов'язок утворити яку  та  призначати  її голову покладений, відповідно до положень п. 5 Порядку, на виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до п. 5 Порядку право власності  на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Однак, до теперішнього часу, ні Овідіопольська селищна рада, ні Овідіопольська районна державна адміністрація не зверталися до позивача  із  пропозицією передати спірні  об'єкти соціальної сфери та  житлового фонду до комунальної власності.

Звертаючись до приведених вище по тексту законодавчих норм та проаналізувавши ситуацію, яка склалася  між сторонами по даній  справі, суд доходить висновку, що позивачем у встановленому законом порядку було набуто право власності  на спірні об'єкти нерухомості.

Слід зазначити, що позивачем будь-яких дій стосовно передачі спірних об'єктів до комунальної власності здійснено не було. Із дій органів місцевого самоврядування випливає висновок про фактичну відмову останніх від прийняття у комунальну власність зазначених об'єктів соціальної сфери та житлового фонду.

Відповідно  до  статті  1  Закону  України "Про державну реєстрацію речових  прав  на  нерухоме  майно  та   їх   обмежень" від 01.07.2004 року N 1952-IV з наступними змінами та доповненнями  відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,  що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме майно та їх обмежень.

Отже, названі у  цьому  Законі  органи  єдиної системи  реєстрації  відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами   про   офіційне   визнання  права  власності  на  об'єкт нерухомого  майна,  пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу  України  Оскільки відповідно   до   пункту  5  розділу  V  "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме  майно  та  їх  обмежень" від 01.07.2004 року  N 1952-IV з наступними змінами та доповненнями  до створення єдиної системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру  прав  у  складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами  бюро технічної  інвентаризації,  останні  можуть  бути  відповідачами у таких справах.   

Наведене свідчить про безпідставність  твердження Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації щодо неможливості останнього виступати  відповідачем по даній справі.

Приймаючи до уваги правомірність набуття права власності позивачем на спірні об'єкти нерухомості, суд доходить висновку про наявність правових  підстав для задоволення позовних вимог ЗАТ “Україна” в частині визнання за ним права власності на тваринницьку ферму №1, загальною площею 21520,5 кв.м, яка розташована за адресою смт Овідіополь, вул. Залізнична, 1; гуртожиток, загальною площею 1172,3 кв.м, що знаходиться по вул. Леніна, 85-б в смт Овідіополь; магазин-житловий  будинок по вул. Дзержинського, 134 в смт Овідіополь, загальною площею 191,7 кв.м; газовий будинок, загальною площею 60,2 кв.м, який знаходиться по вул. Залізничній, 1-б в смт Овідіополь; житловий будинок, загальною площею 341,1 кв.м, розташований по вул. Леніна, 93 у смт Овідіополь та дитячий садок, загальною площею 723,3 кв.м, який знаходиться за адресою: смт Овідіополь, вул. Шевченка, 2.

При цьому, якщо право власності на нерухоме майно  відповідно до закону підлягає державної реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 1.3  Тимчасового положення про порядок реєстрації  прав   власності  на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р.  №6/5  та зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387, з послідуючими змінами та доповненнями (далі по тексту Положення) реєстрацію  прав власності  на нерухоме майно здійснюють  комунальні  підприємства  бюро  технічної    інвентаризації.  

Згідно п.  1.1 Положення  цей нормативно-правовий акт визначає  порядок   реєстрації   прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямований на забезпечення визнання та захисту цих прав,  створення умов  для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.  При цьому, у відповідності до 1.2 Положення його дія  поширюється на всю територію України та є обов'язковим  для  виконання  громадянами, міністерствами, іншими  центральними і  місцевими   органами   виконавчої  влади  та  органами  місцевого самоврядування,   підприємствами,    установами   й   організаціями незалежно від форм власності, тобто  державна  реєстрація прав власності на об'єкти нерухомості  є обов'язковим елементом  при виникненні, зміні або припиненні права власності на нерухоме майно, а також складовою частиною цивільних правовідносин, пов'язаних з реалізацією права власності.  

На думку суду, реєстрація прав власності  фактично представляє собою остаточний  етап оформлення  правовстановлюючих  документів  будь-яким  суб'єктом  на будь-який  об'єкт внаслідок чого,  відсутність державної реєстрації права власності не  лише позбавляє суб'єкта цивільних правовідносин права у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх повноважень як власника нерухомості, а також є порушенням вимог чинного законодавства України з приводу обов'язкової реєстрації прав власності на об'єкти нерухомості.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність правових  підстав для задоволення позовних вимог ЗАТ “Україна” в частині зобов'язання Овідіопольське  районне бюро технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності позивача на спірні об'єкти нерухомості.

Підсумовуючи вищезазначене, суд оцінює позовні вимоги ЗАТ “Україна” обґрунтованими та такими, що базуються на законних підставах, у зв'язку з чим підлягаючими  задоволенню у повному обсязі відповідно до ст.ст. 108, 328 ЦК України, ст.ст. 4, 26,48, 49Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями), ст. 12 Закону України  “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. N 1576-XII (із змінами та доповненнями),  п.п. 1.1, 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації  прав   власності  на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р.  №6/5  та зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387(з послідуючими змінами та доповненнями).

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на рахунок позивача за  його клопотанням згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:          

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за закритим акціонерним товариством “Україна”  /67801, Одеська область, смт Овідіополь, вул.. Дзержинського, р/р 260018461 в ОФ АППБ „Аваль” м. Одеса, МФО 328351,  код ЄДРПОУ 30504160 / право власності на тваринницьку ферму №1, загальною площею 21520,5 кв.м, яка розташована за адресою смт Овідіополь, вул. Залізнична, 1; гуртожиток, загальною площею 1172,3 кв.м, що знаходиться по вул. Леніна, 85-б в смт Овідіополь; магазин-житловий  будинок по вул. Дзержинського, 134 в смт Овідіополь, загальною площею 191,7 кв.м; газовий будинок, загальною площею 60,2 кв.м, який знаходиться по вул. Залізничній, 1-б в смт Овідіополь; житловий будинок, загальною площею 341,1 кв.м, розташований по вул. Леніна, 93 у смт Овідіополь та дитячий садок, загальною площею 723,3 кв.м, який знаходиться за адресою: смт Овідіополь, вул. Шевченка, 2.

3.          Зобов'язати Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації /67800, Одеська область, смт Овідіополь, вул. Суворова, 2-а, код ЄДРПОУ 13911045/ здійснити реєстрацію права власності закритого акціонерного товариства “Україна”  /67801, Одеська область, смт Овідіополь, вул.. Дзержинського, р/р 260018461 в ОФ АППБ „Аваль” м. Одеса, МФО 328351,  код ЄДРПОУ 30504160 /на тваринницьку ферму №1, загальною площею 21520,5 кв.м, яка розташована за адресою смт Овідіополь, вул. Залізнична, 1; гуртожиток, загальною площею 1172,3 кв.м, що знаходиться по вул. Леніна, 85-б в смт Овідіополь; магазин-житловий  будинок по вул. Дзержинського, 134 в смт Овідіополь, загальною площею 191,7 кв.м; газовий будинок, загальною площею 60,2 кв.м, який знаходиться по вул. Залізничній, 1-б в смт Овідіополь; житловий будинок, загальною площею 341,1 кв.м, розташований по вул. Леніна, 93 у смт Овідіополь та дитячий садок, загальною площею 723,3 кв.м, який знаходиться за адресою: смт Овідіополь, вул. Шевченка, 2.

Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

      Рішення підписане 06.10.2006р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.