Постанова

від 13.05.2008 по справі 7/307-07-7914

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/307-07-7914

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 травня 2008 р.                                                                                    № 7/307-07-7914  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіРазводової С.С. (доповідач по справі),

суддівДунаєвської Н.Г., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Підприємства-фірми "ДОКС"

нарішення господарського суду Одеської області від 27.11.07р.  

у справі№ 7/307-07-7914

за позовом ТОВ "Одеські курчата"

доПідприємства-фірми "ДОКС"

пророзірвання договору купівлі-продажу майна та повернення майна

За участю представників сторін

від позивача     Шкуренко Л.В. дов. від 16.04.08р. № 06/Юр,

від відповідача не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2007 року ТОВ  “Одеські курчата” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Підприємства-Фірми “ДОКС” про розірвання договору купівлі-продажу майна від 15 березня 2006 року та повернення дослідно-промислової установки по виробництву суміші амінокислот.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.11.2007 року у справі № 7/307-07-7914 (суддя Лепеха Г.А.) позов задоволено, розірвано договір купівлі-продажу дослідно-промислової установки по виробництву суміші амінокислот від 15 березня 2006 року, зобов'язано відповідача повернути позивачу дослідно-промислову установку по виробництву суміші амінокислот, яка розташована за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Краснопільської сільської ради, 20-й км. Старокиївського шосе, під № 1-а, загальною площею –3051,2 кв.м., основною площею –2 036,9 кв.м., що розташована на земельній ділянці площею - 4 300 кв.м.

Суд в обгрунтування прийнятого рішення посилається на ст. 651 Цивільного кодексу України.

 Не погоджуючись із рішенням господарського суду першої інстанції, Підприємство-Фірма “ДОКС” звернулося до  Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.11.2007 року у справі № 7/307-07-7914 та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судом  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

Господарським судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору від 15.03.2006 року передано відповідачеві нерухоме майно вартістю 1 584 000 грн.,  у тому числі ПДВ –264 000 грн. При цьому відповідач не розрахувався з позивачем.

Суд встановив, що пунктом 11 вказаного договору встановлено, що у разі прострочення платежу Покупець (Підприємство-Фірма “ДОКС”) зобов'язується сплатити Продавцеві (ТОВ  “Одеські курчата”) пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення. Якщо прострочення триває понад 90 днів Продавець вправі вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Крім того, суд встановив, що 31.12.2006 року закінчився строк, наданий відповідачеві для розрахунку по договору.

Зобов'язанням, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

        Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Статтями 691, 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

           Місцевий господарський суд,  приймаючи оскаржуване рішення, дійшов підставного висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та договір у відповідності до вимог ст. 651 Цивільного кодексу України підлягає розірванню, оскільки в порушення п. 2 договору від 15.03.2006 року відповідачем не було сплачену вартість придбаного ним майна.

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права і підстав для його зміни або скасування не має.

 На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -       

                                    П О С Т А Н О В И В:    

1.           Касаційну скаргу Підприємства-фірми "ДОКС" залишити без задоволення.

    2.    Рішення господарського суду Одеської області від 27.11.07р.  по справі   №  7/307-07-7914 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                           С.С. Разводова

Судді                                                                                                 Н.Г. Дунаєвська

                                                                                                          С.С. Самусенко