Постанова

від 20.05.2008 по справі 11/412н

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/412н

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 травня 2008 р.                                                                                    № 11/412н  

Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

головуючого  судді                                               Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                  Кочерової Н.О.,

розглянувши                   касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"  в особі Луганської філії на рішення господарського суду Луганської області від 09.10.2007р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 17.01.2008р.

у  справі                       №11/412н господарського суду  Луганської області

за позовом                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Союз"

до відповідача            Товариства з обмеженою відповідальністю

"Луганське енергетичне об'єднання"

про                                визнання відсутності права

за участю представників:

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Союз" -  не з'явилися;

ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" –Яковлев Д.О.

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Союз" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом та просило суд визнати недійсним протокол №18 від 08.06.2007р. засідання комісії Луганської філії  ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" щодо розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що зазначений протокол складений з порушенням вимог Правил користування електричною енергією, які зареєстровані постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.96р. №28 та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006р. №562.

Відповідач у справі –ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії у відзиві на позов просив провадження у справі припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.  При цьому, відповідач посилався на те, що оскаржуваний акт –рішення комісії не має обов'язкового характеру для позивача і не є актом вимоги щодо недійсності якого можуть бути предметом розгляду у господарському суді. Також у відзиві на позов відповідач відхиляє доводи позивача про невідповідність прийнятого рішення, зафіксованого у протоколі,   чинному законодавству (а.с.23-25).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, позивачем змінено предмет позову. Відповідно до поданої заяви від 17.08.2007р., він просить визнати відсутність права на складання розрахунку споживання недоврахованої електроенергії та нарахування суми завданих збитків за актом про порушення споживачем Правил користування електричною енергією №101294 від 21.05.2007р. (а.с.31-32).

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.10.2007р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду першої інстанції визнано відсутнім у ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" право на складання розрахунку споживання недоврахованої електричної енергії та нарахування суми завданих збитків за актом про порушення споживачем Правил користування електричною енергією від 21.05.2007р. №101294 (а.с.98-100).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що акт №101294 від 21.05.2007р. складений необґрунтовано, без дотримання вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим відповідач безпідставно прийняв рішення про  донарахування позивачу недоврахованої електричної енергії.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 17.01.2008р. рішення господарського суду Луганської області від 09.10.2007р. скасовано та прийнято нове рішення щодо визнання недійсним рішення комісії з розгляду акта від 21.05.2007р. №101294 про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №18 від 08.06.2007р. (а.с.169-177).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення у даній справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- позивачем помилково подано заяву про зміну предмету спору до суду першої інстанції, а суд першої інстанції безпідставно її прийняв;

- рішення комісією прийнято на підставі акта порушення Правил користування електричною енергією, який складено з порушенням встановлених вимог;

-позивача не повідомлено належним чином про час і  дату засідання комісії, на який прийнято рішення, порушено порядок вручення протоколу споживачу, надання йому протоколу розрахунку величини вартості та розрахункових документів для оплати недоврахованої електроенергії.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у позові.

Вимоги поданої касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

В силу ч.3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, Луганський апеляційний господарський суд допустив порушення вказаної норми процесуального права, оскільки фактично розглянув вимоги, які не були предметом розгляду під час вирішення спору по суті судом першої інстанції.

Так, позивачем первісно були заявлені вимоги щодо визнання недійсним протоколу №18 від 08.06.2007р. комісії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії щодо розгляду акту №101294 від 21.05.2007р. про порушення Правил користування електричною енергією.

Однак, вимоги позивачем змінено відповідно до поданої заяви, у якій він просив суд визнати відсутність у відповідача права на складання розрахунку споживання недоврахованої електроенергії та нарахування суми завданих збитків за актом (а.с.31-32).

Рішення, яке переглядалось в апеляційному порядку, прийнято судом першої інстанції саме відповідно до змінених позивачем вимог, які були предметом розгляду у суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, не повторно розглядав справу, а фактично розглянув вимоги позивача, які не були  предметом розгляду у суді першої інстанції.

Крім того, розглядаючи вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення, оформленого протоколом, які заявлені в апеляції (а.с.115-116), суд апеляційної інстанції також не взяв до уваги те,що заявлені позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в господарському суді з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, в силу п.10 ч.2 ст.16 ЦК, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.20 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Виходячи із змісту вищевказаних норм права, особа може звернутись за захистом свого права шляхом визнання недійсними актів, прийнятих також іншими органами або суб'єктами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають, змінюються або припиняються з прийняттям такого акту.

Згідно ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам визначений ст.12 ГПК України, разом з тим, наведений перелік не є вичерпним, оскільки, в силу п.1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті.

Зокрема, згідно вказаної норми, господарським судам підвідомчі, справи у спорах про визнання недійсними актів, з підстав, зазначених у законодавстві.

Разом з тим, рішення комісії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом, не є тим актом, дійсність якого може бути предметом оскарження в господарському суді, оскільки під терміном "акт" у ст.12 ГПК України, розуміють юридичну форму рішень державних чи  інших органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і який має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Оскаржуване рішення комісії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії, оформлене протоколом, не носить характеру обов'язкового до виконання позивачем, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією.

Відповідно до п.6.43 Правил користування електричною енергією, споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. При цьому, спірні питання, які виникають між сторонами, при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

За таких обставин, рішення комісії безпосередньо не тягне для споживача негативних правових наслідків у вигляді примусового стягнення вартості додаткового обсягу електроенергії.

Оскаржене рішення комісії, оформлене протоколом, може бути оцінено у сукупності з іншими письмовими доказами  під час розгляду позову про стягнення вартості недоврахованої електроенергії, або звернення позивача з позовом про зобов'язання відповідача поновити поставку електроенергії. (також див. постанову ВСУ від 12..06.2007р. у справі №3/576н).

Не можуть бути самостійним предметом розгляду вимоги позивача, які розглянуті по суті судом першої інстанції, щодо визнання відсутності права на складання розрахунку споживання недоврахованої електричної енергії та нарахування суми завданих збитків за актом  №10 1294 від 21.05.2007р. про порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ст.1 ГПК України,  підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить фактично встановити факт відсутності у позивача права на вчинення певних  дій.

Разом з тим, вимога щодо встановлення або спростування  певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога –спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Так, відповідно до ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у т.ч. щодо приватизації майна, та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім  спорів, визначених у цій нормі;

-  справи про банкрутство;

- справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

-  справи що виникають з корпоративних відносин.

Із змісту вказаної норми вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у пп.2,3 ч.1 ст.12 ГПК України. Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право.

Наявність чи відсутність права на нарахування електроенергії за актом про порушення Правил користування електричною енергією може досліджуватись, зокрема, під час розгляду спору про стягнення вартості електроенергії, обсяг якої донараховано, або зобов'язання поновити постачання електричної енергії тощо.

Враховуючи зазначене, провадження у даній справі порушено судом першої інстанції безпідставно, що залишено без уваги апеляційною інстанцією, у зв'язку з чим прийняті у цій справі судові акти підлягають скасуванню, а провадження у справі –припиненню на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", позивачу підлягає поверненню з державного бюджету державне мито, сплачене у зв'язку з оплатою державним митом:

- позову у розмірі 85грн. - позивачу;

- апеляційної та касаційної скарг у загальному розмірі 85грн. – відповідачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47, 80, 1115, 1117, 1119- 11111, 11113 ГПК України, колегія суддів                                        

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії задовольнити частково.

2.          Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 17.01.2008р. та рішення господарського суду Луганської області від 09.10.2007р. у справі №11/412н скасувати.

3.          Провадження у справі припинити.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Союз" з державного бюджету державне мито у розмірі 85грн., перераховане в рахунок оплати позовної заяви.

5.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в особі Луганської філії з державного бюджету державне мито у загальному розмірі 85грн., перераховане в рахунок оплати апеляційної та касаційної скарг державним митом.

6.          Доручити видати довідки на виконання пп.4,5 резолютивної частини даної постанови господарському суду Луганської області.

          Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                 Васищак І.М.                       

                                                                                     Кочерова Н.О.