Постанова

від 13.05.2008 по справі 20-7/321-11/194-5/339-11/368

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-7/321-11/194-5/339-11/368

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 травня 2008 р.                                                                                    № 20-7/321-11/194-5/339-11/368  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Ахтіар"

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2007 року

у справі№ 20-7/321-11/194-5/339-11/368 Господарського суду міста Севастополя

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Ахтіар"

доВідкритого акціонерного товариства "Севастопольського автотранспортного підприємства 14330",Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія 14328"

провизнання недійсним договору

за участю представників сторін:

позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача –1не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача –2не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 06.11.2007 року (суддя: Дмитрієв В.Є.) у справі № 20-7/321-11/194-5/339-11/368 Господарського суду міста Севастополя позов задоволено.

Визнано недійсним договір № 51 про виконання робіт по технічному утриманню автотранспорту від 11.10.2006, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялтинська автотранспортна компанія 14328" з моменту його укладення.

Стягнуто  з Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330" на користь Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Ахтіар" державне мито в розмірі 42,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтинська автотранспортна компанія 14328" на користь Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Ахтіар" державне мито в розмірі 42,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2007 року (судді: Котлярова О.Л. –головуючий, Антонова І.В., Ткаченко М.І.) рішення Господарського суду міста Севастополя від 06.11.2007 року у справі № 20-7/321-11/194-5/339-11/368 скасовано. У позові відмовлено.

Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення  Господарського суду міста Севастополя від 06.11.2007 року у справі № 20-7/321-11/194-5/339-11/368 залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу тим, що постанова прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач - 2 у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а постанову без змін.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України  Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та  постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 11.10.2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія –14328" було укладено договір про виконання робіт по технічному утриманню автотранспорту № 51 (далі - Договір).

Відповідно до розділу першого Відкрите акціонерне товариство "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330" взяло на себе зобов'язання для автомобілів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялтинська транспортна компанія –14328" проводити передрейсовий та післярейсовий технічний огляд з реєстрацією в журналі виходу автомобілів; проводити передрейсовий медичний огляд водіїв; виконувати ТО1, ТО2, ПР згідно додаткової заявки та подальшій калькуляції;  надавати стоянку яка охороняється згідно додаткової заявки та подальшій калькуляції.

Як вбачається з договору та встановлено судами, Договір з боку Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330" був підписаний головою Правління, Кириченко Г.В.

Відповідно до пункту 14.2 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330" голова правління має право укладати господарські угоди.

Статтею 179 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарські  зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із статтею 180 зазначеного вище Кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Врахувавши викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірний договір є господарським договором, а відтак, вірно відзначив, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо обов'язкового ухвалення договору відповідними органами управління Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330", оскільки в даному випадку відсутні істотні умови договору оренди нерухомого майна або автотранспорту підприємства.

Правомірним вважає колегія суддів і висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що лист Спостережної ради Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330" від 29.11.2006 року не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки як вірно відзначено судом, Спостережна рада посилається на договір про передачу земельної ділянки, але спірний Договір не має будь-яких посилань на земельну ділянку, а навпаки спрямований на виконання робіт з технічного утримання автотранспорту.

Згідно із приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 зазначеного Кодексу зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір,  який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Отже, за таких обставин колегія суддів вважає, що  суд апеляційної інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що до компетенції голови правління Відкритого акціонерного товариства "Севастопольське автотранспортне підприємство - 14330" віднесено питання стосовно підписання  господарських договорів, що підтверджується Статутом підприємства та не потребує попередньої згоди з боку Спостережної ради.

Згідно із частиною 3 статі  215 Цивільного кодексу України якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на зазначене, апеляційним господарським судом правомірно відзначено, що спірний Договір не зачіпає інтереси Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Ахтіар", оскільки останній не є стороною Договору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Твердження заявника викладені в касаційній скарзі, не приймаються Вищим господарським судом України, оскільки вони зводяться до переоцінки встановлених апеляційним господарським судом обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає, що підстав для скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2007 року в даному випадку немає, а тому касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Ахтіар" задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

 Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство "Ахтіар" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.12.2007 року у справі № 20-7/321-11/194-5/339-11/368 Господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          А. Полянський

                                                                                         Г. Фролова