38/60
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.05.08 р. Справа № 38/60
Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.
при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СІОН” м.Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДонОптіТех” м.Донецьк
про стягнення 151 526грн.93коп.
за участю
представників сторін:
від позивача: Косолап О.В. адвокат за дов. № б/н від 04.03.2008р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СІОН” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДонОптіТех” м. Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 73 832грн.20коп., неустойки у розмірі 36 495грн.95коп., 3% річних у розмірі 6 183грн.70коп., індексу інфляції у розмірі 35 015грн.08коп., а всього 151 526грн.93коп.
Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача витрат по оплаті правових послуг адвоката у розмірі 5000грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 23/05-05 від 23.05.2005р.
23.04.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 18.04.2008р. № 22-10/1142, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „ДонОптіТех” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 32885582) та знаходиться за адресою: 83048, м.Донецьк, Київський район, вул.Університетська, 65, кв.34, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу господарського суду повернувся конверт з поштовим повідомленням №9006440 з відміткою “організація вибула”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.
Позивач у судовому засіданні 06.05.2008р. звернувся до господарського суду з клопотанням, в якому просить суд всі процесуальні документи направляти на юридичну та фактичну адреси відповідача, яке судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.
19.05.2008р. позивач у судовому засіданні надав уточнення позовних вимог б/н від 13.05.2008р., в яких він відмовився від стягнення неустойки та просить стягнути з відповідача суму основного боргу 73832,20 грн., інфляційні в сумі 36180,93 грн. та 3% річних в сумі 6195,84 грн., останні вимоги позовної заяви оставляє та підтримує.
Крім того, позивач надав суду докази направлення уточнень відповідачу – квитанцію № 5190 від 14.05.2008 р., яка судом розглянута та залучена до матеріалів справи.
Уточнення позовних вимог судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.
Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
23.05.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СІОН” м.Дніпропетровськ (за договором – покупець, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДонОптіТех” м.Донецьк (за договором – постачальник, далі – відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 23/05-05 (далі – Договір), згідно якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити у встановленому порядку товар, вказаний у специфікаціях, які є невід'ємною частиною діючого договору.
Відповідно до п.2.1 постачальник зобов'язується поставити товар покупцю протягом 15-ти календарних днів з моменту отримання передплати.
Розділом 3 договору сторони передбачили порядок оплати, а саме: оплата вартості поставленого товару здійснюється покупцем шляхом передплати у розмірі 100% від вартості відвантаженого товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою відвантаження товару вважається дата, вказана в залізничній накладній.
Розділом 5 сторони передбачили відповідальність сторін, а саме: при порушенні строків поставок або взаєморозрахунків за поставлений товар, винна сторона сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки виконання зобов'язань (пункт 5.2 договору).
Пунктом 7.1 передбачено, що договір набирає чинності із дня його підписання та дії до 31.12.2005р.
Суд вважає договір купівлі-продажу № 23/05-05 від 23.05.2005р. укладеним згідно вимог ст. 638 ЦК України.
На виконання вимог договору, позивач платіжним дорученням №449 від 30.05.2005р. здійснив 100% передплату за товар згідно рахунку №23/05-05-01 від 30.05.2005р. у розмірі 73 832грн.20коп. (у тому числі ПДВ).
Але у порушення умов договору, відповідач товар позивачу так і не поставив.
У зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №б/н від 07.03.2008р., в якій позивач вимагав у термін 7 днів повернути суму передплати у розмірі 73 832,20грн., але відповідач залишив її без реагування.
Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконані зобов”язання щодо поставки товару та передплата у розмірі 73 832грн.20коп. не сплачена, позивач просить суд стягнути її з відповідача.
Позивач наполягав на стягненні з відповідача неустойки у розмірі 36 495грн.95коп., але звернувся до суду із уточненням позову у порядку статі 22 ГПК України від 13.05.2008р., в якому уточнив свої позовні вимоги та від вимоги про стягнення неустойки у розмірі 36 495грн.95коп. відмовився.
Крім того, позивач просить суд, з урахуванням уточнень позову, стягнути з відповідача суму індексу інфляції у розмірі 36180,93грн., 3% річних у розмірі 6195,84грн. та витрати по оплаті правових послуг адвоката у розмірі 5000грн.
Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу № 23/05-05 від 23.05.2005р., розрахунок ціни позову, клопотання від 06.05.2008р., специфікацію №1 до договору, платіжне доручення №449 від 30.05.2005р., рахунок №23/05-05-01 від 30.05.2005р., претензію №б/н від 07.03.2008р., договір про надання адвокатських послуг від 04.03.2008р., свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю №1508, уточнення позову від 13.05.2008р., правовстановлюючі документи тощо.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.
Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Вимога позивача щодо повернення суми передплати була залишена відповідачем без реагування та відповіді.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався з позивачем за умовами укладеного договору, його вимога щодо стягнення суми боргу у розмірі 73 832 грн.20коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються відповідачем.
У зв'язку із відмовою позивача від позову в частині стягнення неустойки у розмірі 36 495грн.95коп., суд вважає, що провадження у справі слід припинити в цій частині.
Вимоги позивача по стягненню інфляційних у сумі 36180,93 грн. та 3% річних у сумі 6 195грн.84коп. не підлягають задоволенню, оскільки застосування норм по ст.625 ЦК України передбачено тільки у випадку наявності прострочення виконання грошового зобов'язання, а у даному випадку відповідач взяв на себе договірні зобов'язання по поставці товару.
Статтею 44 ГПК України чітко визначений склад судових витрат. Встановлено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2008р. між підприємством позивача та адвокатом Косолап Олександром Валерійовичем укладено договір про надання правових послуг адвоката № б/н.
04.03.2008р. платіжним дорученням №409 підприємством позивача було перераховано адвокату Косолап О.В. 5000грн.
У судових засіданнях інтереси підприємства позивача представляв саме Косолап Олександр Валерійович, який є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1508.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, оплата послуг адвоката повинна бути задоволена пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 49 ГПК України у сумі 2 436 грн.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 693 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 78, п. 4 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СІОН” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДонОптіТех” м.Донецьк про стягнення боргу у розмірі 73 832грн.20коп., 3% річних у розмірі 6 195грн.84коп., індексу інфляції у розмірі 36 180грн.93коп., задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДонОптіТех” м.Донецьк (83048, м. Донецьк, вул. Університетська,65/34, п/р 260000175 в ТОВ “Банк Перспектива”, МФО 335903, ЄДРПОУ 32885582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СІОН” м.Дніпропетровськ (юридична адреса: 49101, м. Дніпропетровськ, вул.Свердлова,6/200, фактична адреса: 49017, м.Дніпропетровськ, вул.Авіаційна,19/47, р/р 26001060146809 в КБ “Приват-Банк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 31965174) заборгованість у розмірі 73 832грн.20коп., витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 2 436 грн., держмито у сумі 738,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 57,49грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 36 495грн.95коп. у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
В решті позову відмовити.
Рішення оголошено у судовому засіданні 19.05.2008року.
Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Надруковано 3 примірника:
1 – до справи
2—сторонам у справі
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2008 |
Оприлюднено | 30.05.2008 |
Номер документу | 1654115 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні