Рішення

від 21.06.2011 по справі 18/044-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/044-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" червня 2011 р.                                                                  Справа № 18/044-11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.М.», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоттей Україна», м.Васильків

про стягнення 263392,56 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Гаврилюк С.В.

від відповідача: Чепелюк В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.М.»(далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоттей Україна»(далі – відповідач) про стягнення 263392,56 грн.

Провадження у справі №18/044-11 порушено відповідно до ухвали суду від 04.05.2011 року та призначено справу до розгляду на 17.05.2011 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 17.05.2011 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався на 31.05.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.05.2011 року проти позову заперечив та подав відзив на позовну заяву. Представник позивача у судовому засіданні подав додаткові письмові пояснення. Розгляд справи відкладався до 21.06.2011 року.

В судовому засіданні 21.06.2011 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на недоведеність позивачем факту користування спірним майном.

В судовому засіданні 21.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором оренди приміщень № 3-3/2008 від 25.02.2008 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.М.»(орендодавець)  та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хоттей Україна»(орендар).

Згідно з п. 1 Договору Орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в оренду  приміщення (яке знаходиться в приміщенні за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, 21-й км Житомирського шосе, 7) загальною площею 239,1 кв.м під складські приміщення.

Як передбачено п. 3 Договору, приміщення що орендується, вважається переданим  в оренду з моменту підписання акту прийому-передачі, в якому зазначається також стан приміщення.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору оренди приміщень № 3-3/2008 від 25.02.2008 року передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення площею 239,1 кв.м. згідно Акту прийому-передачі від 01.03.2008 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Також, позивач надав суду зведений акт вартості  будівель та споруд приміщення за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, 21-й км Житомирськоого шосе, 7, який містить поверховий план  та експлікацію внутрішніх площ приміщення.

Відповідно до п. 5 Договору розмір орендної плати  складає 30,60 грн. за 1 кв.м (з ПДВ) і  орендна плата  сплачується  не пізніше 7 числа  кожного поточного місяця за відповідний місяць оренди. Враховуючи передачу в оренду приміщення площею 239,1 кв.м, вартість оренди такого приміщення складає 7316,46 грн. на місяць.

Пунктом 4 Договору передбачено термін оренди з 01.03.2008 року по 28.02.2009 року, також визначено, що якщо жодна сторона в термін 30  діб до закінчення Договору не заявить про намір його розірвати, Договір пролонгується на 1 рік.

Як стверджує позивач, відповідачем з моменту прийняття приміщення в оренду і до дати подання позову орендні платежі не сплачувались, заяви про розірвання Договору оренди не подавались, приміщення з оренди не поверталось.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вартість орендного користуванням спірним майном за  36 місяців  в сумі 263392,56 грн.

Відповідач проти позову заперечував, як вбачається з відзиву та наданих в ході розгляду спору пояснень, відповідач вважає, що Договір оренди є неукладеним, оскільки не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, зокрема, щодо складу і вартості майна та використання амортизаційних відрахувань.

Відповідач пояснив, що вважаючи Договір оренди неукладеним, він не приступав до використання спірного майна. Крім того, про неукладеність Договору також свідчить Акт від 28.03.2008 року позивача про не допуск відповідача на об'єкт. Відповідач вважає, що за відсутності підписаних між сторонами  актів про надання послуг з оренди (актів виконаних робіт) виключається факт користування орендованим майном.

Дослідивши заперечення відповідача, судом встановлено, що Договір оренди є укладеним  в частині умов, які визначені сторонами в такому Договорі, зокрема, щодо предмету, майна, ціни, строків сплати тощо. Про згоду з викладеними в Договорі умовами свідчать підписи сторін та їх печатки на такому Договорі.

Крім того, опосередковано про визнання відповідачем Договору укладеним свідчать його звернення до суду про розірвання спірного Договору.

Щодо наданого відповідачем акту від 28.03.2008 року про не допуск на орендовану територію для розвантаження, судом встановлено, що відповідний Акт є разовим і свідчить саме про використання відповідачем орендованого майна за визначеним  у Договорі призначенням в якості складських приміщень.

Як з'ясувалось в ході розгляду спору, відповідний Акт був складений  у зв'язку з технічними обмеженнями перебування на території спірного приміщення великогабаритного транспорту.

Відповіддно до ст. 759 Цивільного кодексу України  за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В розумінні ст. 760 Цивільного кодексу України  предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Як вбачається з умов Договору оренди, предметом є нежитлове  (складське) приміщення площею 239,1 кв.м в приміщенні за адресою , про яке позивачем надано план.

Статтею 762 Цивільного кодексу України  передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як встановлено судом, позивач на виконання ст. 765 Цивільного кодексу України  передав майно наймачеві (відповідачу) у встановлений  в Договорі строк за Відповідним Актом.

З огляду на встановлені судом обставини, між сторонами фактично розпочались відносини оренди,  оскільки майно було передано в оренду  відповідачу.

Відповідно до норми ст. 785 Цивільного кодексу України  у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, згідно з п. 8 Договору  передбачено повернення майна з оренди  за актом приймання-передачі.

Доказів припинення орендних відносин відповідачем не надано, зокрема, відповідного Акту про повернення майна позивачу.

За відсутності Акту про повернення майна з оренди, майно вважається  таким, що перебуває у володінні та користуванні відповідача за Актом прийому-передачі від 01.03.2008 року, складеним у зв'язку з виконанням Договору оренди приміщень № 3-3/2008 від 25.02.2008 року.

Посилання відповідача на необхідність підписання щомісячний актів надання послуг з оренди (виконаних робіт) безпідставні. Зокрема, чинне цивільне законодавством, яке регулює відносини найму, передбачає виникнення орендних відносин з моменту  отримання майна  в оренду за відповідним Актом приймання-передачі, та припинення таких відносин з моменту повернення наймачем орендованого майна   за Актом приймання-передачі.

Орендні відносини не є відносинами з надання послуг чи виконання робіт і не передбачають присутності чи активної участі орендодавця, а відтак не вимагають щомісячного засвідчення шляхом підписання  відповідних актів. Вимоги про засвідчення відносин оренди шляхом щомісячного підписання актів також не передбачені умовами Договору оренди приміщень № 3-3/2008 від 25.02.2008 року.

Інших заперечень проти позову, зокрема, щодо періоду нарахування та  сум нарахованої орендної плати відповідачем не надано. Заяв про застосування строків давності також суду не надано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно  з  ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона  повинна вжити  усіх заходів, необхідних для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання  є підставою для застосування  господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено зобов'язання відповідача сплатити заборгованість по орендній платі  в сумі  263392,56 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.   Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоттей Україна»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул.Декабристів, 42, кВ. 39, код 34842252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.М.» (01035, м.  Київ, вул. Урицького, 27/5, кВ. 24, код 34842252)  263392,56 грн. заборгованості з орендної плати, 2634 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

             Суддя                                                                                                  Кошик А. Ю.