Постанова

від 11.09.2006 по справі 24/111пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

24/111пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.09.2006 р.                                                                                    справа №24/111пн

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Стойки  О.В.

суддівДзюби  О.М., Шевкової  Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача:Шевченко С.А. за довіреністю,

від відповідача:Денщик В.І. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області

на постанову  господарського суду

Донецької області

від16.06.2006 року

по справі№24/111пн

за позовомКомунального підприємства "ЖЕК №1" м.Слов"янськ Донецької області

доВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка

провизнання недійсним протоколу №21 від 01.02.2006р.

ВСТАНОВИВ:

У березні  2006р. до Господарського суду звернулось Комунальне підприємство "ЖЕК №1" м.Слов"янськ Донецької області (позивач) з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області  (відповідач) про визнання недійсним протоколу №21 від 01.02.2006р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.06.2006 р.   позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач  не погодився з прийнятим судом першої інстанції рішенням  та  звернувся  до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду та припинити  провадження по справі.

Скаржник у апеляційній скарзі  посилається  на те, що   судом порушені  норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 12 ГПК України, ст. 20 ГК України, ст. 16. ЦК України.

Позивач вважає рішення суду законним  та обґрунтованим.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає за наступних підстав.    

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений Договір №1057 від 10.03.2004р., відповідно до якого  відповідач постачав  на адресу позивача електричну енергію.

Представниками відповідача було здійснено перевірку  дотримання Правил користування  електричною енергією затверджених  постановою НКРЕ України від 31.07.96р. №28 (у  редакції постанови НКРЕ України від  17.10.05р. №910) (далі-Правила) позивачем  в приміщенні, яке  розташовано за  адресою м. Слов»янськ, вул. Чубаря,61.

За результатами перевірки  було складено Акт про порушення  споживачем «Правил  користування  електричною  енергією»№016193 від  26.01.06р., яким  встановлено порушення Правил, а саме самовільне  приєднання  струмоприймачів до  мереж енергопостачальної організації.

За приписами  пунктів 6.41 Правил користування електроенергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником   постачальника електричної енергії, від якого  споживач одержує  електричну  енергію, або  електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється  двосторонній акт порушень.

У порушення вказаної норми, даний акт було складено в однобічному порядку, у відсутності представника позивача.

На засіданні комісії Слов»янського  РЕМ було  розглянуто  Акт №016193 від  26.01.06р. та складено Протокол №21 від 01.02.2006р., яким постановлено  видати рахунок за актом  та  повідомлення про відключення у  випадку  не оплати  акту та надати роз»яснення по п. 6.42 ПКЕЕ та методики розрахунку акта. Вищевказані порушення вимог Правил при складанні акту комісією не були враховані.

За приписами п. 6.42 Правил на підставі  акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань  комісії з  розгляду актів про порушення визначаються  обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та  виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для  сплати відповідно до законодавства України.

Відповідачем  було  виписано позивачу рахунок від 31.01.06р. на оплату за  Актом №016193 на  загальну суму 25953,25грн. З вищенаведеного вбачається, що рахунок  було  виписано  за день  до засідання комісії  по  розгляду Акту та прийняття рішення про  видання рахунку.

Також під час засідання  комісії не було визначено  обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Отже, комісією  не були  виконані  вимоги  п. 6.42 Правил та рахунок  на оплату Акту  було виписано не на підставі рішення комісії.

Відповідно до п.6.42 Правил рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10  робочих днів після вручення протоколу споживачу, за винятком випадків оскарження цього  рішення в судовому порядку. Пунктами 6.41,43 Правил, саме комісією відповідача на підставі акту визначаєтсья обсях недоврахованої електричної енергії, сума збитків та виписуються розрахункові документи, несплата яких у встановлений строк тягне негативні наслідки у вигляді відключення постачання енергії, то саме рішення комісії може бути предметом оскарження в судовому порядку.

             Отже є безпідставним ствердження відповідача про те, що рішення комісії не тягне за собсобю ніяких обов”язкових наслідків для сторін.

              Відповідно до ст.20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Дослідивши зміст позовних вимог, судова колгія вважає, що позивачем фактично оскаржується рішення комісії, що викладене у відповідному протоколі,  а не сам протокол, як документальна форма для фіксації певного процесу. Зміст мотивувальної та резулятивної частини рішення суду першої інстанції також містить вказання на дослідження саме цього предмету позовних вимог. Отже доводи відповідача про оскарження тільки протоколу є безпідставними, оскільки сам відповідач припустився помилки при оформленні спірного документу, не надавши у викладеному рішенні відповідних чітких  реквізитів відповідно до вимог п.6.41-43 Правил.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем вищевказаних вимог Правил при прийнятті рішення, що викладено в протоколі  №21 від 01.02.06р., суд  першої  інстанції дійшов правильного  висновку визнавши його недійсним, тобто таким, що не тягне за собою відповідних обов”язкових наслідкив для сторін, що передбачені Правилами.

На підставі вищенаведеного, висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, доказаним матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду.

            З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2006р.у справі №24/111пн ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення Господарського суду слід залишити    без змін, а  апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на відповідача  по справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2006р.у справі №24/111пн залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2006р.у справі №24/111пн –без змін.

Головуючий          Стойка  О.В.

Судді:          Дзюба  О.М.

          Шевкова  Т.А.

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС