ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
30 червня 2011 р. Справа 8/56/2011/5003
Господарський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Грабика В.В.,
при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,
розглянувши в приміщенні суду справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1)
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" (код ЄДРПОУ 13318695, 24600, смт. Крижопіль, вул. К. Маркса, 44, Вінницька область)
про відшкодування збитків у сумі 13 050 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю
від відповідача: Голотюк Г.А. - директор, ОСОБА_4 - за довіреністю
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з ТОВ “Горизонт” 13 050 грн. збитків.
Позов обґрунтовано наступним. 01.07.2002 р. між ТОВ “Горизонт” та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оперативної оренди нежилого приміщення. Згідно п.6.1. термін дії договору становить з 01.07.2002 р. по 01.07.2003 р.. Відповідно до умов договору (п.6.5.) у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору по закінченню терміну дії протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий строк і на тих же умовах. Відповідно до ст.284 ГК України, який набув чинності з 01.01.2004 р., істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційний відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Договір оперативної оренди нежилого приміщення від 01.07.2002 р. не містить таких істотних умов. Отже, починаючи з 01.01.2004р. по січень місяць 2010 р. договір оперативної оренди нежилого приміщення від 01.07.2002 р. є неукладеним, а тому сплата за оренду приміщення в межах строку позовної давності в сумі 13 050 грн. підлягає поверненню позивачу. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.
Ухвалою від 06.05.2011 р. порушено провадження у справі № 8/56/2011/5003 з призначенням її до розгляду на 14.06.2011 р..
В наданих суду письмових поясненнях відповідач проти позову заперечив та вказав наступне. Так як договір від 1 липня 2002 року не відповідав вимогам чинного законодавства, виникла необхідність в заміні чинного договору оренди новим договором. Відповідну пропозицію з проектом договору ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом 12.01.2009р. та 26.01.2009р.. На призначені дати для узгодження умов договору та для його підписання ОСОБА_1 не з'явився отже договір вважається неукладеним. Оскільки дія договору закінчувалася 30.06.2009р., то 29.04.2009р. відповідач був повідомлений про це рекомендованим листом. Як вбачається із договору від 1 липня 2002 року, підписаного сторонами, в ньому не міститься всіх істотних умов договору. Крім того в договорі оренди, в розділі розміру орендної плати містяться незастережені виправлення. Також відповідно до п.6.1. договору він діяв з 1 липня 2002 року по 1 липня 2003 року. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору по закінченні терміну його дії, дія його продовжується на той самий термін і на тих самих умовах (п.6.5 договору). Тобто договір діяв до 1 липня 2004 року, а тому позивач безпідставно займав приміщення в нежитловій будівлі (бар-магазин), № 21 по вул. Чабанюка в смт. Крижополі, яке належить ТОВ “Горизонт” (а.с.26-30, т.1).
09.06.2011 р. представником позивача подано до суду пояснення, в яких позивач стосовно внесення змін до договору від 01.07.2002 р. пояснив наступне. У зв'язку з набуттям чинності ГК України та ЦК України всі проекти договорів готувались власником об'єкту нерухомого майна ТОВ "Горизонт". ФОП ОСОБА_1 не є юридично обізнаним про необхідність переукладання договору, тому сам особисто пропозиції щодо внесення змін до договору ФОП ОСОБА_1 не готував (а.с.59, т.2).
У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів та з огляду на клопотання представника позивача, ухвалою суду від 14.06.2011 р. розгляд справи відкладено на 30.06.2011 р..
30.06.2011 р. представником позивача подано до суду письмові пояснення, в яких щодо повернення частини коштів в сумі 5 500 грн., згідно наданих відповідачем платіжних доручень, позивач зазначив, що дані кошти ФОП ОСОБА_1 не отримувались та були повернуті поштовим відділенням ТОВ "Горизонт". Стосовно письмових пропозицій ТОВ "Горизонт" щодо перукладання договору в 2008-2009 році з метою приведення договору у відповідність до норм чинного законодавства, слід звернути увагу на наступне: проект договору оренди нерухомого майна від 01.08.2008 р. не містить таких істотних умов як: складу і вартості майна з урахуванням її індексації, розміру та індексації орендної плати, умови викупуп майна; проект договору оренди будинку та споруди датований 2009 роком не містить таких істотних умов як: індексація вартості майна, індексація орендної плати, порядок використання амортизаційних відрахувань, умови викупу орендованого майна.
В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для отримання відповіді з відділення пошти щодо надходження коштів на адресу позивача.
Суд, заслухавши представників сторін, відмовив у задоволенні даного клопотання з огляду на вимоги ст.69 ГПК України та за відсутності клопотання про продовдження строку розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові, а також зазначив про те, що позивач не направляв свої письмові пропозиції відповідачу з метою приведення запропонованого проекту у відповідність з вимогами чинного законодавства.ФОП ОСОБА_1 користувався приміщенням до липня 2010р. і звільнив його за декілька днів до складання державним виконавцем акту.
Представники відповідача позов не визнали з підстав вказаних у письмових поясненнях, а також вказали про те, що вважали, що з 01.07.2008р. договір оренди припинив свою дію, а тому кошти які надходили від ФОП ОСОБА_1 за період з липня 2008р. по грудень 2009р. повертали йому на адресу с.Соколівка, вул.Терешкової,15, поштовими переказами, завірені копії яких долучено до матеріалів справи.
При розгляді справи в судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
26.09.1995 року між регіональним відділенням ФДМУ по Вінницькій області та товариством покупців Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт" було укладено договір купівлі-продажу майна № 114 (а.с.6-11, т.2).28.11.1995 року між сторонами вказаного договору було підписано акт-прийому-передачі державного майна цілісного майнового комплексу Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт" (а.с.14,15, т.2). 28.11.1995р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України товариству покупців було видано свідоцтво про власність за реєстраційним № 107 на майно Крижопільського державного комунального підприємства побутового обслуговування населення "Горизонт" (а.с.150 т.1).
01.07.2002 р. між ТОВ “Горизонт” та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оперативної оренди нежилого приміщення. Договором передбачено наступне: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення , площею 180 м.кв., що знаходиться за адресою: вул.Чабанюка, 21 і належить орендодавцю на праві колективної власності, інші основні засоби та малоцінний інвентар, склад і вартість яких зазначено в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1.); вступ орендаря у користування майном настає після підписання даного договору та акту прийому-передачі (п.2.1.); передача майна в оперативну оренду та його повернення здійснюється за вартістю, вказаною в акті прийому-передачі (п.2.3.); майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту про фактичне повернення, якщо орендар допустив погіршення стану майна чи його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцю завдані збитки (п.2.4.); орендна плата становить 500 грн. за 1 кв.м площі (п.3.1.); вартість комунальних послуг (водо-, енерго-, теплопостачання, телефонний, факсимільний, поштовий зв'язок тощо), інші витрати, пов'язані з утриманням приміщень, сплатою податку за землю тощо, відшкодовуються щомісяця орендарем у фактичних затратах, пов'язаних з орендою майна водночас з орендною платою згідно з рахунком орендодавця (п.3.3.); орендар зобов'язується своєчасно, не пізніше 10 числа звітного місяця і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату та плату за комунальні послуги та інші платежі згідно п.3 даного договору (п.п.4.1., 4.1.2.); за порушення терміну перерахування коштів, встановленого в п.4.1.2. Даного договору, орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочення, за кожен день прострочки (п.5.1.1.); договір діє з 01.07.2002 р. по 01.07.2003 р. (п.6.1.); у випадку відсутності заяви однієї з сторін про припинення договору по закінченні терміну дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах (п.6.5.).Згідно додатку до договору оренди від 01.07.2002 р. з 01.04.2008 р. орендна плата становить 950 грн. за один місяць (т.2 а.с.5).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.12.2009 р. у справі № 7/201-09, яке набуло законної сили на підставі постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2010р., частково задоволено позов ТОВ "Горизонт" до ФОП ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна та зобов"язано відповідача звільнити нежитлове приміщення загальною площею 178,4 м.кв. по вул. Чабанюка,21 в смт. Крижопіль Крижопільського району Вінницької області,стягнуто судові витрати та припинено провадження в частині стягнення 2400грн. заборгованості по орендній платі.Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
01.07.2002 року між ТОВ "Горизонт" (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оперативної оренди нежитлового приміщення, згідно п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 180 м2, що знаходиться за адресою: вул.Чабанюка, 21 і належить Орендодавцю на праві колективної власності. Доказів звільнення орендованого приміщення відповідачем на момент проведення судового засідання 01.12.2009 року суду не надано.Як встановлено судом договір оренди був укладений між сторонами 01.07.2002 року строком на 1 рік –до 01.07.2003 року, але в подальшому за відсутності заяв сторін неодноразово продовжувався згідно п.6.5 Договору.Разом з тим, судом встановлено, що 27.04.2009 року позивачем було подано заяву відповідачу в якій останній вказував про відсутність намірів продовжувати договір оренди на новий строк з 01.07.2009 року та просив орендаря в зв'язку з цим звільнити орендоване приміщення. Факт одержання вказаного листа не заперечується відповідачем.Беручи до уваги викладене суд дійшов висновку про те, що договір оренди укладений між сторонами 01.07.2002 року припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку на який його було укладено.
Згідно наданих позивачем платіжних документів ним за період з лютого 2008р. по грудень 2009р. було сплачено позивачеві орендної плати в сумі 13 050грн. (т.1 а.с. 11-22).
Згідно наданих відповідачем копій платіжних доручень, відповідачем поверталася позивачу орендна плата, яка сплачувалася з липня 2008р. (а.с.47-56, т.2).
29.07.2010р. державним виконавцем Крижопільського РУЮ при примусовому виконанні Наказу 7/201-09, виданого господарським судом Вінницької області 18.12.2009р. встановлено, що ОСОБА_1 об 11 год в приміщенні по вул.Чабанюка,21 в смт. Крижопіль відсутній, приміщення позначене на плані під літ. "А", поверх 1 закрите та при виконанні не відкривалося. Стягувачем додатково замкнуто на навісний замок та опломбовано печаткою ВДВС Крижопільського РУЮ.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якого порушено.Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов"язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (стаття 763 ЦК України).
Згідно ст.16ч.2 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ч.1,2 ст.16 ЦК України).
Згідно ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Згідно ст.35ч.2 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом договір оренди між сторонами був укладений 01.07.2002 року строком на 1 рік –до 01.07.2003 року, але в подальшому за відсутності заяв сторін неодноразово продовжувався згідно п.6.5 договору. Рішенням господарського суду Вінницької області від 01.12.2009 р. у справі № 7/201-09, яке набуло законної сили на підставі постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 31.03.2010р., встановлено, що договір оренди від 01.07.2002р., укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Горизонт", припинив свою дію з 01.07.2009р., а не з будь-якої іншої дати про що зазначали сторони у позові та письмових поясненнях на позов. Отже кошти сплачені ФОП ОСОБА_1 ТОВ "Горизонт" по договору оренди за період з 01.07.2002р. по 01.07.2009р. є орендною платою і правові підстави для їх повернення відсутні.Таким чином, твердження позивача про те, що договір припинив свою дію з 01.01.2004р. і з цього часу у відповідача були відстуні правові підстави для прийняття орендної плати, а сплачені ним кошти слід розцінювати як шкоду, спростовуються фактами, встановленими судовим рішенням у справі №7/201-09.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача збитків у вигляді коштів, які були сплачені після 01.07.2009р., то в її задоволенні також необхідно відмовити, оскільки відповідачем надані докази - платіжні доручення, які підтверджують факт повернення отриманих від позивача коштів за вказаний період, а також з огляду на зміст акту державного виконавця та пояснень представника позивача в судовому засіданні про те,що позивач продовжував користуватися приміщенням до липня 2010р.,включно.При цьому позивач на надав доказів тому, що повернуті йому кошти не отримані ним саме з вини відповідача, що є обов"язковою передумовою та однією із складових цивільноправової відповідальності за спричинену позадоговірну шкоду (ст.1166 ЦК України), а також не довів в установленому законом порядку факт неправомірності дій відповідача,наявність шкоди, причинний зв"язок між протиправною поведінкою та шкодою.Відповідно до змісту ст.1166ч.1 ЦК України для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1)протиправної поведінки(дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки (шкоди); 3) причинного зв”язку між протиправною поведінкою і шкодою; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. Лише наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди, про що наголошував Верховний Суд України в постановах від 20.12.2010р.(справа №06/113-38) та 27.12.2010р.(справа №9/67-38)
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.. 4-2 - 4-4, 32-34, 43, 44, 49,69, 85, 86, 115 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт" про стягнення збитків в сумі 13 050 грн..
Суддя Грабик В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 липня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.06.2011 |
Оприлюднено | 06.07.2011 |
Номер документу | 16568102 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Грабик В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні