18/254(14/437)
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.10.2006 року Справа № 18/254(14/437)
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Семендяєвої І.В.
суддів Бойченка К.І.
Медуниці О.Є.
секретар судового засідання: Наумов Б.Є.
за участю представників сторін:
від позивача: Чередниченко М.С.,
представник за довіреністю,
довіреність від 04.10.06 № 76;
від відповідача: Бондар Д.І., юрисконсульт,
довіреність від 09.06.06 № 340,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства
„Перевальський м”ясопереробний завод”,
м. Перевальсьск Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 15.08.06 (підписано 21.08.06)
у справі № 18/254 (14/437) (суддя Корнієнко В.В.)
за позовом Єнакіївської міської державної лікарні
ветеринарної медицини, м. Єнакієве
Донецької області
до відповідача Закритого акціонерного товариства
„Перевальський м”ясопереробний завод”,
м. Перевальсьск Луганської області
про стягнення 5424 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Єнакіївська міська державна лікарня ветеринарної медицини, м. Єнакієве Донецької області (далі за текстом - позивач) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Перевальсьский м”ясопереробний завод”, м. Перевальсьск Луганської області (далі за текстом –ЗАТ „Перевальський м”ясопереробний завод”, відповідач) про стягнення матеріальної шкоди у сумі 5149 грн. 00 коп., яка заподіяна пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо –транспортної пригоди (далі - ДТП) та 275 грн. 00 коп. вартості проведеної експертизи.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.09.05 у справі № 14/437 залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Чередниченко Михайла Степановича, м. Єнакієве; третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Нефьодова Сергія Сергійовича, м. Перевальськ Луганської області.
Рішенням від 21.10.05 у справі № 14/437 господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у сумі 3616 грн. 00 коп., державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.; в решті вимог позову відмовив.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.12.05 у справі № 14/437 рішення суду першої інстанції від 21.10.05 скасовано, провадження припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.05.06 по даній справі рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Рішенням від 15.08.06 у справі № 18/254 (14/437) господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у сумі 3432 грн. 66 коп., витрати по оплаті вартості експертної оцінки в сумі 183 грн. 33 коп., державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.; в решті вимог позову відмовив.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду Луганської області у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує, що прийняте судом першої інстанції рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; що висновки, викладені у даному рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.09.06 для розгляду апеляційної скарги ЗАТ „Перевальський м”ясопереробний завод” призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Семендяєва І.В., суддя –Зуєвич А.М., суддя –Медуниця О.Є.
Відповідно до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний господарський суд ухвалою від 05 вересня 2006 року у справі № 18/254 (14/437) прийняв апеляційну скаргу відповідача до апеляційного провадження.
У зв'язку з відрядженням судді Зуєвич А.М. розпорядженням від 04.10.06 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду виключено із складу судової колегії суддю Зуєвич А.М. та введено до складу колегії суддю Бойченка К.І.
Відзивом позивач вважає, що суд першої інстанції прийняв законне рішення, правильно встановив обставини ДТП, наявність та розмір вини учасників ДТП.
Частина 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційного подання і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Місцевий господарський суд вірно встановив обставини справи та зробив обґрунтований висновок про часткове задоволення позовних вимог Єнакіївської міської державної лікарні ветеринарної медицини до Закритого акціонерного товариства „Перевальський м”ясопереробний завод” про стягнення матеріальної шкоди у сумі 5149 грн. 00 коп., яка заподіяна пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо –транспортної пригоди та 275 грн. 00 коп. вартості проведеної експертизи.
Як встановив суд першої інстанції та свідчать матеріали справи, 03.09.04 приблизно о 08 годині 15 хвилин на автодорозі Донецьк - Авдєєвка відбулося зіткнення автомобілів (ДТП) марки "ИЖ-2717", державний номер 066-10АО, який належить відповідачу, яким керував його працівник –водій Нефьодов С.С., та "Мазда-323", державний номер 059-54ЕН, який належить позивачу, яким керував начальник Управління державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве Чередниченко М.С.
Внаслідок дорожньо-транспортної події обидва автомобілі (позивача та відповідача) отримали пошкодження.
Згідно висновку судової експертизи від 30.11.04, складеному Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз на підставі постанови Єнакіївського міського суду (по адміністративній справі по факту ДТП), обидва водія порушили Правила дорожнього руху та могли уникнути зіткнення.
Частково задовольняючи позов Єнакіївської міської державної лікарні ветеринарної медицини, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги наявність висновку судової експертизи від 30.11.04, складеного Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, та встановив, що у скоєні вищевказаної ДТП вина водія автомобілю "Мазда-323" (Чередниченко М.С.) співвідноситься до вини водія автомобілю "Москвич-2717" (Нефьодова С.С.) як 2:1; також висновок експерта-товарознавця Любченка В.І. від 06.10.04 (звіт про експертну оцінку № 2/6/10/04; свідоцтво від 15.02.02 № 165) автомобілю марки "Мазда-323", який належить позивачу, в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної події заподіяна матеріальна шкода у розмірі 10297,98 грн.
Місцевим господарським судом достатньо досліджені взаємовідносини юридичних осіб та водіїв, які керували транспортними засобами та стали учасниками ДТП, про що зазначалось в постанові Вищого господарського суду України у справі 14/437 ( такий номер мала дана справа при розгляді позовної заяви та винесення рішення у справі від 21.10.05, вказаною постановою це рішення було скасовано і справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції).
Позивач є власником автомобілю, що підтверджується біржовим договором купівлі –продажу від 11.12.02 № 252876 та свідоцтвом ДАІ про реєстрацію від 17.12.02 № 562271 (а. с. 27, т. 1).
Позивач є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 12.11.03 № 691520, яке видано державним реєстратором виконавчого комітету Єнакіївської міської ради та діє згідно Положенню про Єнакіївську міську державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженому начальником Управління ветеринарної медицини в Донецькій області, є правонаступником Єнакіївського міського підприємства (лікарні) ветеринарної медицини, яке було зареєстроване як юридична особа 22.08.94, що підтверджується довідкою Донецького обласного управління статистики від 14.01.04 № 7-25-191 (а. с. 119, т. 2).
Біржовий договір купівлі-продажу від 11.12.02 № 252876 свідчить про придбання у приватного підприємця Лаухіна О.М. автомобіль марки “Мазда-323”, 1997 року випуску, номер кузову BG1062173767.
Відповідач на підставі договору від 09.10.02 № 47 придбав у ТОВ “Укрпромінвест-Авто” автомобіль марки “ИЖ-2717”автофургон, державний номер 066-10АО, та є власником вказаного автомобілю, що підтверджується вищевказаним договором, актом вводу в експлуатацію від жовтня 2002 року (без точної дати) та свідоцтвом ДАІ про реєстрацію від 19.10.02 № 150243 (а. с. 107, 108, т. 2).
При скоєні ДТП автомобілем відповідача керував працівник відповідача –водій Нефьодов С.С. (наказ відповідача від 11.02.03 про прийняття на роботу водієм Нефьодова С.С. та копія витягу з трудової книжки Нефьодова С.С., залучені до матеріалів справи, а. с. 91-2, т. 2), а автомобілем позивача керував начальник Управління державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве Чередниченко М.С.
Позивач 28.04.03 на підставі договору від 18.04.03 з додатковими угодами від 30.04.03 та від 10.04.04, передав свій автомобіль “Мазда-323” на невизначений строк в безоплатне користування Управлінню державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве, що підтверджується вказаним договором з додатковими угодами, а також актом прийому-передачі майна від 28.04.03, який підписаний повноважними представниками сторін за договором.
Оскільки наказом по Управлінню державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве від 30.08.04 № 32 за власним бажанням був звільнений водій Управління Гридин Р.П. (оригінал наказу залучено до матеріалів справи, а. с. 113, т. 2), цим же наказом на час відсутності у штаті водія, у випадку виробничої необхідності, право використання автотранспорту залишив за собою начальник Управління державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве Чередниченко М.С., який мав посвідчення водія серії ЯНВ № 102300.
Договір про безоплатне користування автомобілем від 18.04.03 та додаткові угоди до нього від 30.04.03, від 10.04.04 (а. с. 64, т. 1), не визнані судом недійсними, наказ по Управлінню державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве, яким право використання автотранспорту надане начальнику Управління державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве Чередниченко М.С., не скасований та не визнаний судом недійсним.
На час, коли відбулося ДТП, начальник Управління державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве Чередниченко М.С. виконував свої службові обов'язки (знаходився на роботі), що підтверджується письмовими поясненнями Чередниченко М.С. від 14.10.05 та подорожнім листом службового легкового автомобілю від 03.09.04 (оригінал подорожнього листа залучено до матеріалів справи, а. с. 69, т. 2).
Як зазначено вище, внаслідок дорожньо-транспортної події обидва вказані автомобілі (позивача та відповідача) отримали пошкодження.
В ході розгляду Єнакіївським міським судом адміністративної справи (за адміністративним матеріалом про притягнення до адміністративної відповідальності Чередниченко М.С. за порушення Правил дорожнього руху) була призначена судова експертиза.
Висновком судової експертизи від 30.11.04 № 5479/18 (а. с. 139, т. 2), складеним Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, була встановлена вина двох учасників ДТП (копія висновку судової експертизи, яка завірена Єнакіївським міським судом, залучена до матеріалів справи).
На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:
- як згідно з вимогами Правил дорожнього руху слід було діяти у даній дорожній обставині водію автомобілю „МАЗДА –323” Чередниченко М.С.?
- чи мав водій Чередниченко М.С. технічну можливість запобігти дану пригоду?
- як згідно з вимогами Правил дорожнього руху слід було діяти в даній дорожній обставині водію автомобілю „Москвич –2717” Нефьодову С.С.?
- чи мав водій Нефьодов С.С. технічну можливість запобігти дану пригоду?
Стосовно першої частини питання згідно проведеного експертом –автотехніком Давидовичем О.О., який був попереджений за дачу заздалегідь неправдивого висновку, був зроблений висновок про те, що у даній дорожній пригоді водій автомобілю „Мазда –323”, державний номер 059-54ЕН, Чередниченко М.С., здійснюючи виїзд на головну дорогу, повинен був діяти згідно з вимогами п. 16. 11 Правил дорожнього руху.
У дорожній обставині, яка склалася, технічна можливість запобігання ДТП у водія Чередниченко М.С. обґрунтовувалась виконанням вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху; у даному випадку при виконанні вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху водій Чередниченко М.С. мав технічну можливість запобігти дане ДТП.
Стосовно другої частини питання водій автомобілю „Москвич 2717”, державний номер 066-10АО, Нефьодов С.С., поновлюючи рух, повинен був переконатися у безпеці своїх дій, тобто повинен був діяти згідно з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху.
У дорожній обставині, яка склалася, технічна можливість запобігання ДТП у водія Нефьодов С.С. обґрунтовувалась виконанням вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху; у даному випадку при виконанні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху водій Нефьодов С. С. мав технічну можливість запобігти дане ДТП.
Оскільки порушення Правил дорожнього руху з боку водія Чередниченко М.С. є більш суттєвим, чим порушення з боку водія Нефьодова С.С., вина обох водіїв співвідноситься як 2:1.
Постановою Єнакіївського міського суду від 02.12.04 адміністративна справа відносно Чередниченко М.С. була припинена у зв'язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, відсутні адміністративні справи як у відношенні водія Нефьодова С.С., так і у водія Чередниченко М.С., суд оцінює всі поданні сторонами докази у сукупності.
Висновком спеціаліста товарознавця від 17.09.04 було встановлено, що шкода, заподіяна автомобілю відповідача, складає 2835,32 грн.
В лютому 2005 року відповідач пред'явив до Управління державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве (начальник якого керував автомобілем позивача в момент ДТП) позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2985,32 грн., яка заподіяна йому автомобілем “Мазда-323” при ДТП.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.03.05 по справі № 23/385 (а. с. 59, т. 1), яке набрало законної сили, з Управління державної ветеринарної медицини у м. Єнакієве на користь відповідача була відшкодована матеріальна шкода в сумі 1990,21 грн.
При цьому, господарський суд прийняв до уваги висновок судової експертизи від 30.11.04, складений Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз, та встановив, що у скоєні вищевказаної ДТП вина водія автомобілю “Мазда-323” (Чередниченко М.С.) співвідноситься до вини водія автомобілю “Москвич-2717” (Нефьодова С.С.) як 2:1.
З вищевказаним рішенням господарського суду сторони по справі № 23/385, в тому числі і відповідач по даній справі, повністю погодилися, дане рішення сторонами не оскаржувалось.
Суд вважає неможливим не прийняти до уваги висновки господарського суду Донецької області, які наведені ним у рішенні від 10.03.05 по справі № 23/385, так як господарським судом Донецької області вже були досліджені ці ж самі обставини ДТП і відносно них зроблені певні висновки, при цьому з цими висновками погодився відповідач по даній справі і не оскаржив рішення суду.
Господарський суд Донецької області при розгляді справи № 23/385 дійшов до висновку, що у скоєні ДТП винуваті водії обох автомобілів, і тому відповідати за заподіяну шкоду повинні обидва підприємства; вина водія автомобілю “Мазда-323” (Чередниченко М.С.) співвідноситься до вини водія автомобілю “Москвич-2717” (Нефьодова С.С.), як 2:1. З цим висновком погодився суд першої інстанції.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 3 ст. 1188 Цивільного кодексу України).
Згідно висновкам експерта-товарознавця Любченка В.І. від 06.10.04 (звіт про експертну оцінку № 2/6/10/04; свідоцтво від 15.02.02 № 165) автомобілю марки “Мазда-323”, який належить позивачу, в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної події заподіяна матеріальна шкода у розмірі 10297,98 грн.; вказані висновки експерта-товарознавця не скасовані та не визнані недійсними.
В матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того, що відповідач в процесі розгляду даної справи звертався з клопотанням про призначення судової товарознавчої та автотехнічної експертизи. Крім того, проведення товарознавчої експертизи на даний час неможливо, оскільки автомобіль „Мазда - 323” вже відремонтований .
З відповідача на користь позивача підлягає до відшкодування матеріальна шкода в сумі 3432,66 грн., яка заподіяна позивачу в результаті дорожньо-транспортної події (з урахуванням співвідношення вини водіїв 2:1, тобто із загального розміру шкоди –10297,98 грн., дві її частини в сумі 6865,32 грн. покладаються на самого позивача, а одна частина в сумі 3432,66 грн. –на відповідача). Позивачем 09.11.04 експерту-товарознавцю Любченку В.І. була сплачена вартість експертних послуг в сумі 550 грн., що підтверджується платіжним дорученням позивача від 09.11.04 № 682. Враховуючи, що вказані витрати позивач зазнав в результаті протиправних дій особи, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки, яке перебуває у власності відповідача, а також враховуючи співвідношення вини водіїв 2:1, вимоги про стягнення з відповідача витрат по оплаті вартості експертних послуг підлягають задоволенню на суму 183,33 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до відшкодування матеріальна шкода в загальній сумі 3615,99 грн. В решті вимог (до відшкодування заявлена шкода в загальній сумі 5424 грн.) позов не підлягає задоволенню в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю решти вимог.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду від 15.08.06 у справі № 18/254 (14/437) ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою слід покласти на заявника скарги.
Зайве сплачене державне мито у розмірі 17 грн. слід повернути із державного бюджету України відповідачу згідно вимог Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” на підставі довідки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 81 1, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Перевальський м”ясопереробний завод”, м. Перевальськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 15.08.06 у справі № 18/254 (14/437) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 15.08.06 у справі № 18/254 (14/437) залишити без змін.
3. Доручити господарському суду Луганської області видати Закритому акціонерному товариству „Перевальський м”ясопереробний завод” довідку про повернення із державного бюджету України зайве сплачене за платіжним дорученням від 28 серпня 2006 року № 5180 державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 17 грн. 00 коп.
Відповідно ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя І.В. Семендяєва
Суддя К.І. Бойченко
Суддя О.Є. Медуниця
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 165721 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Семендяєва І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні