Рішення

від 01.07.2011 по справі 7/5027/605/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/5027/605/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2011 р.           Справа № 7/5027/605/2011.

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю “Дилмет”

до відповідача   Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажсервіс 1”

про стягнення заборгованості –4172,70 грн.

Суддя                                             О.С. Тинок

Секретар судового засідання       А.В. Кошман

Представники:

від позивача –Бобик Й.Б. –представник (доручення від 01.06.2011 року)

від відповідача –Лазуткин О.Д. –представник (доручення № 19 від 20.06.2011 року), Любонько А.В. –представник (доручення № 18 від 20.06.2011 року)

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дилмет” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажсервіс 1” про стягнення заборгованості у сумі 4172,70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору № 46 від 11 жовтня 2010 року та згідно видаткових накладних він здійснив поставку будівельних матеріалів на суму 7543776,12 грн., а відповідач прийняв їх та зобов'язувався оплатити. Далі позивач стверджує, що відповідач частково оплатив за поставлені йому будівельні матеріали суму у розмірі 7539603,42 грн., в результаті чого станом на 01 червня 2011 року існує заборгованість у сумі 4172,70 грн., яка підтверджується укладеним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків.

У судовому засіданні 29 червня 2011 року представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що визнає позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 4172,70 грн. в повному розмірі.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

29 червня 2011 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 01 липня 2011 року на 11:15 годин.

Після оголошення у судовому засіданні перерви, 29 червня 2011 року Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією в Чернівецькій області подано до суду письмове клопотання про залучення її в якості третьої сторони по справі, так як рішення з господарського спору по зазначеній справі може вплинути на правильність формування відповідачем податкового кредиту з ПДВ за рахунок позивача.

Сокирянська ОДПІ в Чернівецькій області вищевказане клопотання мотивує тим, що нею проводиться планова документальна перевірка відповідача, а також тим, що позивач має ознаки фіктивності.

Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Так, Сокирянська ОДПІ в Чернівецькій області не надала суду беззаперечних доказів (вирок, рішення суду) щодо фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю “Дилмет”, а лише вказала на ознаки її фіктивності. Тому, Сокирянська ОДПІ в Чернівецькій області не надала суду належних доказів, які б підтверджували, що рішення з господарського спору по даній справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї з сторін.

При цьому, не обґрунтованим є клопотання Сокирянської ОДПІ в Чернівецькій області про її залучення в якості третьої сторони по справі, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо вчинення процесуальних дій стосовно залучення в якості третьої сторони.

Отже, враховуючи те, що Сокирянська ОДПІ в Чернівецькій області не надала суду вищезазначених доказів в підтвердження обставин на які вона посилається, суд дійшов висновку відмовити у задоволення клопотання про залучення в якості третьої сторони по справі.

01 липня 2011 року у судовому засіданні позивач звернувся до суду з письмовою заявою про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що в поданій позовній заяві ним допущені арифметичні помилки щодо загальної суми поставлених товарів та загальної суми оплати за поставлені товари, а тому уточнює ці данні та зазначає, що за період дії договору поставив та передав відповідачу будівельні матеріали на загальну суму 6612012,68 грн., а відповідач частково оплатив поставлений товар в загальній сумі 6607839,98 грн., і просить суд врахувати дану заяву при розгляді спору.

01 липня 2011 року в 14:45 годин у судовому засіданні було оголошено перерву до 01 липня 2011 року на 16:15 годин.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

11 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Дилмет” та товариством з обмеженою відповідальністю “Будмонтажсервіс 1” укладено  договір № 46, а 31 березня 2011 року додаткову угоду № 1 до договору № 46 від 11 жовтня 2010 року.

Так, згідно умов даного договору та на підставі видаткових накладних позивач здійснив поставку будівельних матеріалів, а відповідач прийняв означені будівельні матеріали, про що свідчать довіреності на отримання цінностей та підписи уповноважених представників на видаткових накладних.

Однак, відповідач оплату за отримані будівельні матеріали у відповідності до умов договору в повній мірі не провів, в результаті чого у нього перед позивачем по видатковій накладній № 767 від 31 травня 2011 року існують зобов'язання щодо оплати за поставлені будівельні матеріали у розмірі 4172,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а також складеними між сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 31 грудня 2010 року та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2011 року, які без заперечень підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 1.1. договору № 46 від 11 жовтня 2010 року передбачає, що на умовах даного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Пунктами 3.1., 3.3. договору № 46 від 11 жовтня 2010 року встановлено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється щомісячно. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5-ти банківських днів з моменту фактичної поставки товару та отримання покупцем видаткової накладної.

Отже, відповідач зобов'язання щодо сплати за поставлені будівельні матеріали у відповідності до умов договору належним чином в повній мірі не виконав, а тому повинен сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 4172,70 грн.

Судові витрати з оплати державного мита у сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями  4-2, 4-3, 22, 27, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтажсервіс 1” –Чернівецька обл., м. Новодністровськ, мікрорайон „Сонячний”, буд. 20, кв. 21, код 35876701 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Дилмет” –м. Київ, вул. Овруцька, буд. 28, офіс 1, код 36530683 - заборгованість у сумі 4172,70 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.          Відмовити Сокирянській ОДПІ в Чернівецькій області в задоволенні клопотання про залучення в якості третьої сторони.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 04 липня 2011 року.

                   Суддя                                                                  О.С. Тинок