Постанова
від 11.04.2011 по справі 15/64-10
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/64-10

   

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р.                                                           Справа № 15/64-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Тимошенко О.М.

судді                                                   Савченко Г.І. ,

 судді                                                   Грязнов В.В.   

при секретарі Новак Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Рибаченко А.В., Рибаченко І.В.

від відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТзОВ "Турбівський ХПК" на рішення господарського суду Вінницької області від 15.10.10 р. у справі № 15/64-10

за позовом Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбівський ХПК"

про про стягнення  44415,23 грн.

В судовому засіданні 21.03.2011 року оголошувалась перерва до 11.04.2011 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.10.2010 року у справі № 15/64-10 (суддя Лабунська Т.І.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженрою відповідальністю "Турбівський хлібоприймальний комплекс" на користь комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" 40659,99 грн. основного боргу, 351,07 грн. процентів річних, 590,81 грн. інфляційних втрат, 416,01 грн. витрат по сплаті державного мита, 221,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні вимог про стягнення 2349,56 грн. пені відмовлено.

Ухвалою суду від 01.11.2010 року № 15/64-10 виправлено описки в мотивувальній та резолютивній частинах рішення від 15.10.2010 року. Зокрема вказано, що вірною вважати суму боргу ТОВ "Турбівський ХПК" в розмірі 30159,99 грн. та 3% річних в сумі 349,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє змінити, задоволивши позовні вимоги в сумі 12133,87 грн. основного боргу, 121,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 64,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити. Обгрунтовуючи вимоги скаржник зазначає, що судом не були враховані часткові сплати боргу на суму 10500,00 грн., а також суд дійшов помилкового висновку щодо правомірного застосування позивачем двоставкового тарифу. Просить також вирішити питання про стягнення витрат на поалту послуг адвоката в сумі 3000,00 грн.

В судовому засіданні 21.03.2011 року представник відповідача підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та просить її задоволити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити останню без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 15.10.2010 року без змін. Зазначає, що застосування двоставкового тарифу здійснено на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради № 919 від 22.04.2008 р., яке є обов'язковим для виконання на відповідній території. Відтак, рішення суду прийняте з врахуванням всіх обставин справи та є обгрунтованим і законним.

В судових засіданнях представники позивача підтримали заперечення та просять відмовити в задоволенні скарги.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що  апеляційну скаргу слід задоволити, а рішення господарського суду Вінницької області від 15.10.2010 р. у справі № 15/64-10 змінити виходячи з наступного.

23 лютого 2005 року було укладено договір № 841 між ТОВ "Турбівський ХПК" та Державним підприємством "Вінницькі теплові мережі" про постачання теплової енергії в гарячій воді (а.с. 84-89).

Юридична особа - Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі" припинена шляхом реорганізації у формі перетворення.

Стаття 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або в результаті ліквідації.

Статтею 108 ЦК України передбачено що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі" було перетворено в Комунальне підприємство "Вінницькі теплові мережі" (а.с. 100).

Листом від 26 жовтня 2009 року № 15-2-156 Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі" повідомило ТОВ "Турбівський ХПК" про достроковий розрив дії договору № 841 від 23 лютого 2005 року в ч. 1 "Предмет договору" (а.с. 50).

Частина 1 "Предмет договору" містить в собі положення: "Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором" (а.с. 84).

Всі права та обов'язки Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" перейшли до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі".

Позивач - Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницямісктеплоенерго"  не є правонаступником Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі", а є самостійною юридичною особою.

Згідно Акту приймання-передачі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", який затверджений Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 16 жовтня 2009 року № 2320, передано у комунальну власність цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" (а.с. 78).

12 листопада 2009 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято Рішення № 2618 про надання дозволу КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на проведення розрахунків за теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання для всіх категорій споживачів мікрорайонів, які раніше отримували послуги від котельні по вул. К. Маркса, 18 А (ТОВ ВКП "Моріс"), ДП "Вінницькі теплові мережі" та котельні по вул. Данила Нечая, 55 (ВАТ "Будматеріали") (а.с. 82).

Зазначеним рішенням надано дозвіл КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" проводити розрахунки за теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання для всіх категорій споживачів, які раніше отримували послуги, зокрема від Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" за тарифами затвердженими Рішенням виконавчого комітету міської ради від 23 липня 2009 року № 1647 "Про затвердження двоставкових тарифів на теплову енергію опалення та одноставкових тарифів на підігрів води та гаряче водопостачання для населення" що виробляється КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та від 23 липня 2009 року № 1656 "Про затвердження двоставкових тарифів на теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання бюджетних організацій та інших споживачів", що виробляється КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" (а.с. 83).

Матеріалами справи стверджується, що ні попередній договір №5841 від 01 листопада 2009 року, ні основний договір № 5841 від 01 квітня 2010 року (а.с. 5-10; 74) не підписані споживачем теплової енергії в гарячій воді - ТОВ "Турбівський ХПК".

Що стосується зобов'язання яке виникло на підставі договору № 841 від 23 лютого 2005 року між Державним підприємством "Вінницькі теплові мережі" та ТОВ "Турбівський ХПК", то слід вказати на наступне: п. 10.1 Договору передбачає строк його дії до 31 грудня 2005 року. Пункт 10.4 передбачає, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією із сторін (а.с. 87).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що цей договір не можна вважати пролонгованим, оскільки Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі" письмово заявило про його розірвання в листі № 15-2-156 від 26 жовтня 2009 року (а.с. 50), зокрема в ч. 1 "Предмет договору", а тому не можна стверджувати факт правонаступництва за цим Договором до Комунального підприємства "Вінницькі теплові мережі", в яке було реорганізовано Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі".

Поряд з цим, при винесенні вищенаведеного рішення суд першої інстанції ото тожнив організаційно-господарське зобов'язання КП ВМР „Вінницяміськтеплоенерго" проводити розрахунки із споживачами за теплову енергію, опалення, піді грів води та гаряче водопостачання за двоставковими тарифами, які виникли у да ного суб'єкта господарювання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 174 ГК України, згідно акту управління господарською діяльністю - рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.11.2009 р. № 2618, яким позивачу був наданий дозвіл на прове дення вищенаведених розрахунків за тарифами, затвердженими рішенням цього ж органу місцевого самоврядування від 23.07.2009 р. № 1656 „Про затвердження двоставкових тарифів за теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопоста чання для бюджетних організацій та інших споживачів", що виробляється КП ВМР „Вінницяміськтеплоенерго", із майново-господарським зобов'язанням ТОВ „Тур бівський ХПК" проводити розрахунки за отриману теплову енергію саме за двоста вковими тарифами із врахуванням приєднаного теплового навантаження, яке в свою чергу може виникнути лише на підставі укладеного між сторонами даної справи господарського договору, тобто на підставі п. З ч. 1 ст. 174 ГК України.

Вищенаведений висновок суду є помилковим та таким, що зроблений без вра хуванням положень чинного законодавства України, а саме:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасни ками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з ураху ванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (бо ржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника вико нання його обов'язку. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися на лежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обоє 'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів циві льного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Згідно ст. 629 ЦК України, дого вір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енер гію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'я заний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енерге тичного обладнання, що ним використовується. Відповідно до ч. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", від 24.06.2004 р. № 1875-ІУ плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги роз раховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Положеннями ст. 30 даного Закону визначено, що державне регулювання цін/тарифів базується на основних принципах, до яких, зокрема, належить нормативне регулювання на дання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвер дженими в установленому законом порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. № 955 затверджено „Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання те плової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води". Відповідно до п. 9 названого Порядку в редакції постанови КМУ від 24.10.2007 р. підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 7 Закону України „Про житлово-комунальні по слуги" від 24.06.2004 р. № 1875-ІУ, до повноважень органів місцевого самовряду вання у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до закону. Статтею 13 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005 р. № 2633-ІУ встановлено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання нале жить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР, до повноважень виконавчих органів сільських, селищ них, міських рад віднесено повноваження на встановлення в порядку і межах, ви значених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транс портних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями кому нальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установле ному порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 12.11.2009 р. № 2618, КП ВМР „Вінницяміськтеплоенерго" був наданий дозвіл на проведення вищенаведених розрахунків за тарифами, затвердженими рішенням цього ж органу місцевого самоврядування від 23.07.2009 р. № 1656 „Про затвердження двоставкових тарифів за теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопоста чання для бюджетних організацій та інших споживачів", що виробляється КП ВМР „Вінницяміськтеплоенерго". У відповідності до вказаного рішення введено двоставковий тариф, а саме, крім плати за одиницю споживання теплової енергії (Гкал) для надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопоста чання, передбачено плату за одиницю приєднаного теплового навантаження з централізованого опалення та гарячого водопостачання у місяць упродовж року (Гкал/год).

У відповідності до п. 1.4 Правил розрахунку двоставкового тарифу на теп лову енергію та гарячу воду, затверджених наказом Державного комітету будів ництва, архітектури та житлової політики України № 191 від 08.09.2000 р. (чин ний на момент правовідносин, що виникли між сторонами по справі), двоставко вий тариф на теплопостачання - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового на вантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 6 ГК України до одного із загальних принципів господарю вання відноситься заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Відповідно до ч. З ст. 5 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встанов леного правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

В силу п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених поста новою КМУ від 03.10.1997 р. № 1198 користування тепловою енергією допуска ється лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між: спожива чем та теплопостачальною організацією. Положеннями ст. 24 Закону України „Про теплопостачання" від 02.06.2005 р. № 2633-ІУ передбачено, що основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з тепло постачальною організацією.

Згідно п. 1.5 Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітек тури та житлової політики України № 191 від 08.09.2000 р. приєднане теплове на вантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюються договором між: теплопостачальною організацією та спожива чем про використання теплової енергії та гарячої води.

В свою чергу відповідний проект договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 5841 від 01.04.2010 р. Відповідач по справі отримав лише 29 кві тня 2010 р. із супровідним листом Позивача від 29.04.2010 р. № 565-вз. Зміст до датків № 1 та № 4 до Даного Договору встановлював обсяги постачання теплової енергії Споживачу та величину теплового навантаження на опалення.

Таким чином, зважаючи на те, що величина теплового навантаження, як того вимагає зміст п. 1.5. Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітек тури та житлової політики України № 191 від 08.09.2000 р., шляхом укладення відповідного договору сторонами по справі визначена не було (проект договору отриманий Споживачем в кінці опалювального сезону після припинення подачі теплоносія Відповідачу) КП ВМР „Вінницяміськтеплоенерго" по відношенню до ТОВ „Турбівський ХПК»неправомірно застосовувались двоставкові тарифи за те плопостачання та виставлялись в рахунках до оплати нарахування за приєднане теплове навантаження в період часу із 01.11.2009 р. по 01.06.2010 р.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення коштів в сумі 18026,12 грн. (сума приєднаного теплового навантаження, обрахована позивачем за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2010 р.) задоволенню не підлягають.

Разом з цим висновок суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу без врахування плати за приєднане теплове навантаження є правомірним, оскільки теплопостачання відповідачу забезпечувалось і частково оплачувалось останнім, про свідчать наявні в матеріалах справи докази (акти виконаних робіт, платіжні доручення про оплату наданих послуг).

Однак апелянт зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення не було враховано ряд документів, що свідчать про часткове погашення боргу відповідачем, а саме: платіжне доручення № 473 від 25.06.2010 р., платіжне доручення № 482 від 07.07.2010 р., платіжне доручення № 503 від 26.07.2010 р., платіжне доручення № 505 від 28 липня 2010 р., платіжне до ручення № 506 від 30.07.2010 р., платіжне доручення № 538 від 26.08.2010 р., пла тіжне доручення № 539 від 27.08.2010 р., платіжне доручення № 593 від 12.10.2010 р. на загальну суму 10 500,00 (десять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) грн. Таким чином суд першої інстанції неправомірно стягнув основний борг в розмірі 40659,99 грн.

З приводу зазначеного суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до ухвали від 01.11.2010 року № 15/64-10 місцевим господарським судом було виправлено в рішенні від 15.10.2010 року, а саме: вважати суму боргу ТОВ "Турбівський ХПК" в розмірі 30159,99 грн. та 3% річних в сумі 349,20 грн. Таким чином, суд першої інстанції врахував сплату коштів відповідачем в розмірі 10500,00 грн. (40659,99 - 10500,00 = 30159,99).

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що загальна сума заборгованості ТОВ „Турбівський ХПК" перед КП ВМР „Вінницяміськтеплоенерго" за спожитті по слуги з теплопостачання за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2010 р. становить 12 133,87 (дванадцять тисяч сто тридцять три гривні 87 коп.) грн., а саме:

30159,99 - 18 026,12 грн. = 12 133,87 грн., де

30159,99 грн. - сума основного боргу відповідача встановлена судом першої інстанції; 18 026,12 грн. - сума приєднаного теплового навантаження, обрахована позивачем за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2010 р., при відсутності жодних визначених чинним законодавством України підстав. 12 133,87 грн. - сума основного боргу відповідача за спожитті послуги з теплопостачання за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2010 р., яка визнається останнім у повному обсязі. Зазначена сума основного боргу в розмірі 12133,87 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 527 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України.

Суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 2349,56 грн. задоволенню не підлягають, оскільки правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання не укладено в письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Поряд з цим суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України збитків від інфляції в сумі 590,81 грн. та 3% річних в сумі 351,07 грн. також не підлягають задоволенню, оскільки їх обрахунок здійснено від суми боргу, яка не визнана судом обгрунтованою.

Таким чином, з огляду на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, рішення від 15.10.2010 року у справі № 15/64-10 підлягає зміні. Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі 12133,87 грн. В решті вимог слід відмовити.     

Відповідно ст. 49 ГПК України суд апеляційної інстанції проводить новий розподіл судових витрат з урахуванням розміру пропор ційно задоволених позовних вимог. Розмір пропорції складає 27,3%. Відтак, з відповідача по справі підлягають стягненню 121,25 грн. - витрат по сплаті державного мита, 64,43 грн. ви трат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Разом з цим, з огляду на задоволення судом апеляційної скарги, на позивача покладаються судові витрати відповідача, а саме: 230,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги та 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Щодо витрат на оплату послуг адвоката суд відзначає, що останні підтверджені договором № 01/23-101 від 21.10.2010 року про надання юридичних послуг, актом № 1 прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2010 р., платіжним дорученням № 626 від 10.11.2010 року просплату коштів адвокату Балтаку Д.О. в сумі 3000,00 грн., копією свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю № 558 на ім'я Балтака Дмитра Олеговича.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівський ХПК" від 01.11.2010 року задоволити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 15.10.2010 року у справі № 15-64-10 змінити. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівський хлібоприймальний комплекс" (22513, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, вул. Миру, 20, код 31780293) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя 13, код 33126849) 12 133,87 грн. - основного боргу; 121,25 грн. - витрат на сплату державного мита; 64,43 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інших частинах в позові відмовити."

3. Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя 13, код 33126849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівський хлібоприймальний комплекс" (22513, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, вул. Миру, 20, код 31780293) - 230,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги та 3000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

4. На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

5.  Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

6. Матеріали спракви скеровуються в господарський суд Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                       Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.  

 

СудРівненський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення11.04.2011
Оприлюднено08.07.2011
Номер документу16573160
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —15/64-10

Ухвала від 07.02.2011

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Тимошенко О.М.

Ухвала від 17.09.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Тісецький С.С.

Ухвала від 06.11.2014

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Лабунська Т.І.

Ухвала від 29.03.2010

Господарське

Господарський суд Харківської області

Лаврова Л.С.

Ухвала від 12.01.2015

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Постанова від 07.04.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Корнілова Ж.O.

Ухвала від 31.03.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Корнілова Ж.O.

Ухвала від 17.03.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Постанова від 28.01.2015

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 26.12.2014

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні