Постанова

від 20.06.2011 по справі 20/5007/37/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/5007/37/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р.                                                           Справа № 20/5007/37/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Тимошенко О.М.

судді                                                   Савченко Г.І. ,

 судді                                                   Грязнов В.В.   

при секретарі Яковлєв Д.В.

за участю представників сторін:

від органу прокуратури - не з'явився

від позивача 1 - не з'явився

від позивача 2 - не з'явився

від відповідача 1 -  не з'явився

від відповідача 2 - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача приватної агрофірми "Дружба" на рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.11 р. у справі № 20/5007/37/11

за позовом Прокурор Черняхівського району в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації; Головного управління Держкомзему у Житомирській області

до Приватної агрофірми "Дружба"

до Черняхівської районної державної адміністрації Житомирської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Черняхівської РДА

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.05.2011 року у справі № 20/5007/37/11 (суддя Гнисюк С.Д.) позов задоволено. Визнано  недійсним  розпорядження голови Черняхівської районної державі адміністрації №296 від 01.09.2004 р. "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право оренди на земельні ділянки". Визнано недійсним розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації №102 від 04.05.2005р. "Про передачу в оренду земельних ділянок". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.07.2005 р., укладений між Черняхівською районною державною адміністрацією та приватною агрофірмою "Дружба". Стягнуто з Черняхівської районної державної адміністрації дохід Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з приватної   агрофірми   "Дружба" в дохід Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги  відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - приватна агрофірма "Дружба" подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати з викладених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема вказує, що межі наданих ПАФ "Дружба" в оренду земельних ділянок встановлювались в натурі не лише згідно технічної документації, а й раніше: при передачі в оренду цих ділянок реформованому КСП "Дружба" Видиборської сільської ради, на базі якого створено ПАФ "Дружба"; опис меж цих земель є по хмелерадгоспу "Дружба", правонаступником якого було КСП "Дружба" с. Видибор. Це підтверджується картою до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) реформованого КСП "Дружба", розробленою Інститутом землеустрою Української Академії аграрних наук та Державним актом  на право постійного користування землею КСП "Дружба", наданих господарському суду. Зміни цільового призначення цих земель не відбулося, використання орендованих земель здійснюється відповідно до умов укладеного договору оренди земельної ділянки від 14.07.2005 р., а тому відсутні будь-які підстави для визнання цього договору недійсним. Господарським судом неправомірно застосовано ст.ст. 210-211 Земельного кодексу України, оскільки ні ПАФ "Дружба", ні Черняхівською РДА не було порушено вимог чинного законодавства при укладенні договору оренди землі від 14.07.2005 р. та прийнятті вищезазначених розпоряджень Черняхівської РДА. При цьому судом не враховано, що ПАФ "Дружба" самостійно на частину орендованої земельної ділянки по договору від 14.07.2005 р. вже зроблено і проведено 02.07.2009 р. в ДЗК проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 37,7011 га на території Видиборської сільської ради для ведення хмелярства. Не враховано також, що головним управлінням Держкомзему у Житомирській області зареєстровано у встановленому порядку спірний договір оренди землі від 14.07.2005 р. та додаткову угоду до нього як такі, що укладені відповідно до норм чинного законодавства України.

Прокурор Черняхівського району у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що Черняхівська РДА при видачі розпоряджень порушила вимоги ст.ст. 20, 50 та 51 Закону України "Про землеустрій" та не врахувала вимоги п. 1 ч. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що стало підставою для визнання розпоряджень недійсними. Вказує також, що прокурорм району при подачі позову до ПАФ "Дружба" ставилось питання про визнання недійсними розпоряджень голови Черняхівської РДА та договору оренди землі, укладеного на підставі даних розпоряджень, а не про припинення права користування земельною ділянкою, як зазначає скаржник.

Позивачі 1 та 2, а також відповідач 2 письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.

Зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази не витребовувались, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги без участі представнків сторін - за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2011 р. у справі № 20/5007/37/11 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2004 року розпорядженням голови Черняхівської районної державної адміністрації № 296 "Про надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право оренди на земельні ділянки" надано згоду приватній агрофірм „Дружба" на виготовлення технічної документації із землеустрок щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право оренди на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва попередньою площею 164,1 га. за рахунок земель резерву Видиборської сільської ради (ас.8).

Розпорядженням голови Черняхівської районної державної адміністрації № 102 від 04.05.2005 р. приватній агрофірмі „Дружба" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, які надаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 157,1864 га за рахунок земель резерву Видиборської сільської ради та передано в довгострокову оренду терміном на 49 років земельні ділянки загальною площею 157,1864 га. для ведення підсобного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель резерву Видиборської сільської ради (а.с.9)

14.07.2005р. між Черняхівською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та приватною фірмою "Дружба" (далі - орендар) був укладений договір оренди землі (далі - договір) (а.с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи в оренду були передані землі з резервного фонду Зороківської сільської ради.

Договір оренди землі згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 1 договору сторони узгодили, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення підсобного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Видиборської сільської ради.

Відповідно до п.2 договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 157,864 га., в тому числі сільськогосподарських угідь - 156,860 га., з них рілля -156,658 га., болото - 0,9206 га. із земель резервного фонду Видиборської сільської ради.

В ході проведеної прокуратурою району перевірки у Черняхівській РДА виявлені порушення земельного законодавства, що допущені при наданні в оренду земельної ділянки приватній агрофірмі „Дружба" на території Видиборської сільської ради Черняхівського району. Зокрема встановлено, ще розпорядженням голови Черняхівської РДА № 102 від 04.05.2005р. надано в користування на умовах оренди земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту, загальною площею 157,1864 га. терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тоді як попереднім розпорядженням голови Черняхівської РДА за № 296 від 01.09.2004р. надано дозвіл на виготовлення приватною агрофірмою "Дружба" технічної документації із землеустрою на площу землі - 164,1 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 3 ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 р. №586-ХІV, місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу   владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ч.2 ст.151  ГК України, порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст.124 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень), передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень), проект відведення земельної ділянки погоджується органом по земельних   ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 6 ст.123 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних розпоряджень), проект відведення земельної ділянки погоджується землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 20 Закону України "Про землеустрій" № 858-ІV від 22.05.2003 р., землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", невід'ємною частині договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпоряді документації" (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), обов'язковій державній експертизі підлягають проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведен земельних ділянок", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04р. № 677 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (далі - проект відведення земельної ділянки).

Відповідно до п.2 Порядку, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли:

земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається в користування або   безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення;

земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, на підставі  інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільої призначення;

земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 9 Порядку, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним      органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Відповідно до п. 10 Порядку, погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 11 Порядку, після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Докази проведення зазначеної експертизи в матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції підставно зазначив, що межі земельних ділянок, які передані в оренду в натурі на момент винесення оскаржуваних розпоряджень голови Черняхівської районної державної адміністрації та укладення договору оренди визначені не були, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, технічною документацією (а.с.40) та висновком Черняхівського районного відділу земельних ресурсів (а.с.70). Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Згідно вимог ч. 2  ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В порушення вищезазначених вимог  законодавства, без розроблення проекту відведення земельної ділянки і висновку державної   землевпорядної експертизи Черняхівська районна державна адміністрація не вправі була приймати рішення про затвердження технічної документації та передачу земельної ділянки в оренду приватній агрофірмі "Дружба".

Оспорювані розпорядження вимогам Конституції України та зазначеним нормативним актам не відповідають, а тому є незаконними.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Надання земельної ділянки в оренду з порушенням вимог чинного законодавства суперечить інтересам держави. Як передбачено ч. 1 ст. 21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підставність визнання спірних розпоряджень голови Черняхівської районної державної адміністрації № 296 від 01.09.2004 р., № 102 від 04.05.2005 р. недійсними.

Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, порушенням законодавства є, зокрема,  укладення угод з порушенням земельного законодавства.

Згідно вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,   іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в   момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Прийняте головою Черняхівської районної державної адміністрації незаконне Розпорядження № 102 від 04.05.2005 р. стало підставою для укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 14.07.2005 р.

Таким чином, зазначений договір оренди, укладений між Черняхівською районною  державною адміністрацією та приватною агрофірмою "Дружба" підлягає визнанню судом недійсним.

Судом першої інстанції обгрунтовано не взято до уваги посилання відповідача на те, що ПАФ "Дружба" самостійно на орендованої земельної ділянки по договору від 14.07.2005 р. вже зробила і провела 02.07.2009 р. в ДЗК проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки 37,7011 га. на території Видиборської сільської ради для ведення хмелярства, оскільки вищезазначений проект був розроблений у 2008 році, а договір оренди укладений 14.07.2005р. на підставі розпоряджень голови Черняхівської районної державної адміністрації виданих 01.09.2004 р. та 04.05.2005 р.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають  задоволенню. Доводи апеляційної скарги є безпідставними і необгрунтованими та спростовуються вищевказаним.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2011 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги приватної агрофірми "Дружба" від 26.05.2011 року № 78/08 відмовити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 16.05.2011 року у справі № 20/5007/37/11 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                       Тимошенко О.М.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.