Постанова

від 03.10.2006 по справі 16/165/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/165/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"03" жовтня 2006 р. Справа № 16/165/06

Колегія   суддів   Одеського   апеляційного   господарського  суду   у   складі:

Головуючого                                                                       Лашина В.В.

Суддів :                                                                                Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка О.Л.

при секретарі                                                                      Ковальчук Р.Л.

за участю представників сторін:

          від позивача –Васильченко О.В., довіреність №01-11/34 від 17.01.06р.

          від відповідача –Яжборовський М.О., довіреність №1 від 19.06.06р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Безпека”

на постанову господарського суду Миколаївської області від 27.06.2006р.  

зі справи № 16/165/06

за позовом прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до товариства з обмеженою відповідальністю „Безпека”

про стягнення 4326,92 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів

В С Т А Н О В И Л А:

17.05.2006р. прокурор Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі –Миколаївське обласне відділення ФСЗІ) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Безпека” (далі –ТОВ „Безпека”) про стягнення 4326,92 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу по створенню  робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 27.06.2006 р. (суддя Фролов В.Д.) позов задоволений, з ТОВ „Безпека” на користь Миколаївського обласного відділення ФСЗІ стягнуто 4326,92 грн. штрафу.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, ТОВ „Безпека” в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на те, що Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не передбачений обов'язок працевлаштовувати інвалідів. Крім того, скаржник є платником єдиного податку, тому відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” платники єдиного податку не є платниками збору до Фонду соціального захисту інвалідів України.

Представник від прокуратури в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ „Безпека” становить 26 чоловік, то відповідач повинен був створити одне робоче місце і ввести його в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (26:100*4% = 1,04).

Згідно із п. 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 3.05.1995 р. № 314 із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України  № 19 від 10.01.2002 р. (далі - Положення про робоче місце інваліда) підприємства, установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно пункту  3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до п. 5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з наказом Державного комітету статистики України № 244 від 6.07.1998 р. “Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань працевлаштування та інструкції щодо їх заповнення” на підприємства, незалежно від форм власності та підпорядкованості, покладено обов`язок щомісячно надавати до регіональної державної служби зайнятості звіт за формою № 3-ПН “Про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках”, який містить інформацію про наявність вільних робочих місць, в тому числі вакансій для працевлаштування інвалідів.

Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись відповідними органами лише за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005рік, поданого відповідачем до Миколаївського обласного відділення ФСЗІ (а.с.5), інваліди на даному підприємстві не працювали.

Згідно листів головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації від 28.04.06р. та Миколаївського обласного центру зайнятості від 06.05.06р. /а.с. 6,7/ ТОВ „Безпека” протягом 2005року не подавало заяв або інформації про створені робочі місця для інвалідів.

Частиною 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати адміністративно-господарських санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Оскільки середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2005р. складала 4326,92 грн., тому сума адміністративно-господарських санкцій визначається згідно розрахунку: 4326,92 х 1=4326,92 грн.

Таким чином санкції, передбачені ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими ст. 20 Господарського кодексу України, які згідно із приписами п. 4 ст. 217 останнього, застосовуються у встановленому законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

ТОВ „Безпека” не виконало обов'язків, покладених на нього вимогами Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ, та не виконало встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів і не створило одне робоче місце, у зв'язку з чим Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів правомірно було нараховано на підставі ст. 20 зазначеного Закону України адміністративно-господарські санкції у сумі 4326,92грн.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про обґрунтованість висновків господарського суду при винесені постанови, про повне з'ясування останнім всіх обставин справи в їх сукупності та правильній юридичній оцінці.

Посилання ТОВ „Безпека” на те, що воно є платником єдиного податку, а тому відповідно до ст. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” не є платником збору до Фонду соціального захисту інвалідів України, судова колегія до уваги не приймає, оскільки цей Указ не містить в собі норм щодо звільнення платників єдиного податку від обов'язку по створенню робочих місць для інвалідів відповідно до встановленого ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” нормативу. Крім того, відповідно до вимог п. 1 ст. 239, п. 1 ст. 241 Господарського кодексу України органи державної влади та місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такий вид адміністративно-господарських санкцій як адміністративно-господарський штраф, під яким слід розуміти грошову суму, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 198-207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Безпека” залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 27.06.2006 р. по справі № 16/165/06 –без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                                            Лашин В.В.

Суддя                                                                                   Єрмілов Г.А.

            Суддя                                                                                   Воронюк О.Л.