Постанова

від 31.05.2011 по справі 2а-3942/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

в порядку скороченого провадження

м. Київ

 31 травня 2011 року           09:15           № 2а-3942/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді  Блажівської Н. Є. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом                          

ДПІ у Печерському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроторгсервіс-К»

предмет адміністративного позову

визнання недійсним статуту, припинення юридичної особи

В С Т А Н О В И В

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2011 року відкрито скорочене провадження а адміністративній справі № 2а-3942/11/2670. Як підтверджується відповіддю Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта»від 26 травня 2011 року № 3-24-357 поштову кореспонденцію 6 травня 2011 року було повернуто на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва «за закінченням терміну зберігання».

          Згідно з частиною 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

          У строк, визначений ухвалою суду, Відповідачем не надано заперечень на позов чи будь-яких інших заяв чи клопотань.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторгсервіс-К» зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією м. Києва від 10 листопада 2008 року за № 10701020000035097 за адресою: м. Київ, вул. П. Мирного, д.11.

Відповідно до частини 1 статті 33 Цивільного Кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам –правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації –за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб –засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 20.1.12 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Як зазначено Позивачем в позовній заяві, в ході проведеного ГВПМ ДПІ у Печерському р-ні м. Києва аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агроторгсервіс-К»було встановлено, що громадянка ОСОБА_1, яка значиться засновником та директором підприємства, фактично ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, а діяльність, спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, від імені підприємства ведеться не встановленими особами. Відповідно до пояснень ОСОБА_1, встановлено, що ТОВ «Агроторгсервіс-К»було зареєстроване в державних органах на підставі неправдивих відомостей про засновників підприємства та керівництва. Ніякого відношення до державної реєстрації та  при фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агроторгсервіс-К»зазначена особа не має внесків до статутного фонду не робила, підписів на жодному з фінансово-господарських документів ТОВ «Агроторгсервіс-К»не ставив.

Вищезазначене, на думку Позивача, свідчить про те, що статут ТОВ «Агроторгсервіс-К»містить неправдиві дані про формування статутного фонду підприємства, власника майна, директора та місцезнаходження товариства, при реєстрації ТОВ «Агроторгсервіс-К»була відсутня дійсна воля і волевиявлення осіб, ім’я яких зазначено в реєстраційних та установчих документах на отримання прав та обов’язків власника цього підприємства.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу на наступне.

  Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно частиною 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»установчі документи підписуються засновником підприємства, а відповідно до частини 5 статті 8 вказаного Закону – установчі документи не повинні містити положень, які суперечать законодавству.

Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший Порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом (стаття 87 Цивільного кодексу України).

Статтею 55-1 Господарського кодексу України встановлено ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою –підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

- зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- не зареєстровано у державних органах, якщо обов’язок реєстрації передбачено законодавством;

- зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Посилаючись на Протокол допиту свідка від 23 листопада 2009 року (копія якого міститься в матеріалах справи), Позивач вважає, що провадження ТОВ «Агроторгсервіс-К»фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників, у своїй сукупності дають підстави для визнання недійними реєстраційних документів даного товариства.

В той же час, Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Таким чином, для доведення в даній адміністративній справі факту провадження Відповідачем фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників, Позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б містили відповідну доказову інформацію.

В той же час, в підтвердження позовних вимог Позивач посилається лише на Протокол допиту свідка від 23 листопада 2009 року, відповідно до якого ОСОБА_1 надала інформацію щодо того, що вона за винагороду погодилася зареєструвати на своє ім’я юридичну особу, наміру займатися підприємницькою діяльністю не мала, жодних установчих документів товариства не підписувала.

Відтак, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до норм чинного кримінально-процесуального законодавства України, протокол допиту свідка є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, однак він не є належним документом, який засвідчує відповідні юридичні факти (тобто факти, які спричинюють виникнення, зміну та припинення юридичних прав та обов’язків у суб’єктів правовідносин).

Так, відповідно до статті 84 Кримінально-процесуального кодексу України при провадженні слідчих дій під час досудового слідства і дізнання, в судових засіданнях суду першої інстанції та апеляційного суду ведуться протоколи.

Статтею 145 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що про кожний допит обвинуваченого слідчий складає протокол з додержанням вимог статті 85 цього Кодексу.

В протоколі допиту зазначаються місце і дата допиту; посада та прізвище особи, яка проводила допит, і осіб, які були присутні при допиті; час початку і закінчення допиту; прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць, день і місце його народження; громадянство, національність, освіта, сімейний стан, місце роботи, рід занять або посада, місце проживання, судимість обвинуваченого та інші відомості про нього, що виявляться необхідними за обставинами справи.  Показання обвинуваченого та відповіді на поставлені йому запитання викладаються в першій особі і по можливості дослівно. По закінченні допиту слідчий пред'являє протокол обвинуваченому для прочитання. За проханням обвинуваченого він може бути прочитаний йому слідчим, про що зазначається в протоколі. Обвинувачений має право вимагати доповнення протоколу і внесення до нього поправок. Ці доповнення і поправки підлягають обов'язковому занесенню в протокол. Протокол підписують обвинувачений і слідчий. Якщо протокол написаний на кількох сторінках, обвинувачений підписує кожну сторінку окремо. Якщо в допиті обвинуваченого брали участь прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, захисник або інші особи, вони також підписують протокол (стаття 145 Кримінально-процесуального кодексу України).

В той же час, відповідно до частини 2 статті 74 Кримінально-процесуального кодексу України показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Згідно з статтею 65 Кримінально-процесуального кодексу України доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

В розумінні кримінально-процесуального законодавства України, належними засобами, які б підтверджували відповідні юридичні факти, є, зокрема, відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

          Однак, таких належних доказів Позивачем суду не надано, як і не надано жодних інших документів, які б містили інформацію про те, що при створенні юридичної особи ТОВ «Агроторгсервіс-К»було допущено порушення вимог чинного законодавства України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про те, що Позивачем не надано доказів на підтвердження існування зазначеної ним в позовній заяві підстави для припинення юридичної особи Відповідача та визнання недійсним його статуту.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що задоволенню не підлягають.

        Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 158, 159, 160, 161, 162, 1832 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

                                         П О С Т А Н О В И В

          В задоволенні адміністративного позову –відмовити повністю.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

            Суддя                                                                                              Н. Є.  Блажівська