Постанова

від 29.06.2011 по справі 2а-5424/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловсь кого, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2011 р. № 2а-5424/11/1370

Львівський окружний адмі ністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засідань Кукси В.А.

представників:

від позивача - Навро цький А.І.,

від відповідача - Демі дюк В.В.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватног о підприємства (надалі ПП) «Ма рторест»до Державної податк ової інспекції (надалі ДПІ) у С ихівському районі м.Львова п ро визнання протиправним та скасування податкових повід омлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ПП «Марторест»звернул ося до Львівського окружного адміністративного суду з по зовом про визнання протиправ ними та скасування податкови х повідомлень-рішень від 06.04.2011 р оку за №0001202321 та від 06.05.2011 року за № 0001192321, прийнятих ДПІ у Сихівсько му районі м.Львова.

Позивач в позовній за яві стверджує, що господарсь кі операції між ним та контра гентами здійснювались на під ставі укладених договорів. О крім того, продовжує позивач , усі контрагенти останнього на момент укладення договор ів та виконання робіт були як юридичними особами, так і пла тниками податку на додану ва ртість, а тому мали право на н арахування податку на додану вартість та складання подат кових накладних.

Позивач явку повнова жного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач в запереченні на позовну заяву вважає, що пе ревіркою встановлена відсут ність фактичного придбання т оваро-матеріальних цінносте й, робіт, послуг без мети наста ння реальних наслідків та от римання безпідставної вигод и, що полягає в заниженні пода тку на прибуток та безпідста вному формуванню податковог о кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні предс тавник відповідача проти поз ову заперечив, просить в його задоволенні відмовити, поси лаючись на те, що оспорювані п одаткові повідомлення-рішен ня та рішення про застосуван ня штрафних (фінансових) санк цій є законними та обґрунтов аними.

Заслухавши пояснення пред ставника відповідача, розгля нувши матеріали справи, досл ідивши надані докази, суд даю чи правову оцінку спірним пр авовідносинам виходив з наст упного.

За результатами позаплано вої виїзної перевірки ПП «Ма рторест»з питань дотримання вимог податкового законодав ства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2 010 року, валютного та іншого за конодавства за період з 01.01.2008 ро ку по 31.12.2010 року органом державн ої податкової служби складен о акт від 21.04.2011 року за №781/23-209/34904753 та прийнято податкові повідомл ення-рішення:

- від 06.05.2011 року за №0001192321, я ким позивачу збільшено суму грошового зобов' язання з по датку на прибуток приватних підприємств в розмірі 72475 грн. 00 коп., в тому числі: за основни м платежем - 57980 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санк ціями (штрафами) - 14495 грн. 00 коп. ;

- від 06.04.2011 рік за №0001202321, яки м позивачу визначено суму по даткового зобов' язання з по датку на додану вартість в ро змірі 58045 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 46436 грн . 00 коп. та за штрафними (фінансо вими) санкціями - 11609 грн. 00 коп.

Перевіркою встановл ено:

- порушення п.1.31 ст.1, п.4.1.1, п.4.1, пі дп.11.3.1 ст.11 Закону України «Про о податкування прибутку підпр иємств»від 28 грудня 1994 року №334/9 4-ВР, в редакції чинній на моме нт спірних правовідносин, в р езультаті чого підприємство м занижено податок на прибут ок на загальну суму 57980 грн. 00 коп .;

- порушення п.1.4 ст.1, підп.3.1.1 п.3.1 с т.3, п.4.2 ст.4 Закону України «Про п одаток на додану вартість» в ід 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, в реда кції чинній на момент спірни х правовідносин, в результат і чого занижено податок на до дану вартість на загальну су му 46436 грн. 00 коп.

Згідно з висновків пе ревіряючих, договори купівлі -продажу щодо постачання тов арно-матеріальних цінностей , виконання робіт, послуг, які укладалися між ПП «Марторест »та його контрагентами, не сп ричинили реального настання правових наслідків з огляду на те, що у підприємства відсу тні товаро-супроводжуючі док ументи, що підтверджують фак т транспортування та поставк и товарів, контрагенти позив ача не звітують до органів де ржавної податкової служби, с відоцтва про сплату податку на додану вартість частини к онтрагентів анульовано, а що до інших порушені справи про банкрутство.

Даючи правову оцінку спір ним правовідносинам, суд вра хував наступні обставини спр ави та норми чинного законод авства.

Щодо порушень оподаткуван ня прибутку підприємств.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону Украї ни «Про оподаткування прибут ку підприємств», валові витр ати виробництва та обігу (дал і - валові витрати) - сума будь-я ких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здій снюваних як компенсація варт ості товарів (робіт, послуг), я кі придбаваються (виготовляю ться) таким платником податк у для їх подальшого використ ання у власній господарській діяльності.

У відповідності до вимог пі дп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті, до склад у валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплаче них (нарахованих) протягом зв ітного періоду у зв'язку з під готовкою, організацією, веде нням виробництва, продажем п родукції (робіт, послуг) і охор оною праці, у тому числі витра ти з придбання електричної е нергії (включаючи реактивну) , з урахуванням обмежень, уста новлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї ст атті.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 ці єї ж статті передбачено, що не належать до складу валових в итрат будь-які витрати, не під тверджені відповідними розр ахунковими, платіжними та ін шими документами, обов'язков ість ведення і зберігання як их передбачена правилами вед ення податкового обліку.

У відповідності до наявни х в матеріалах справи докуме нтів ПП «Марторест»перебува ло у господарських відносина х з ТзОВ «ВО «Фактор», ПП «Колг ри», ПП «Промагростиль», ТзОВ «Антраль», ТзОВ «Брілон», ТзО В «ТПГ «Дилема»з приводу куп івлі-продажу промислових тов арів, зокрема килимів, пінопл асту, дверних замків, прогумо ваних плащів, тощо.

В підтвердження обставин виконання між наведеними ст оронами господарських опера цій позивачем представлено п латіжні доручення, податкові накладні, накладні та видатк ові, які долучені до матеріал ів справи.

Також, дотримуючись п ринципу офіційного з'ясуванн я всіх обставин у справі, судо м досліджено обставини викор истання позивачем у господар ській діяльності товару, при дбаного у вищезгаданих контр агентів. Зокрема, в матеріала х справи наявні податкові на кладні, довіреності на отрим ання товарно-матеріальних ці нностей, накладні, які виписа ні ДТГО «Львівська залізниця »та свідчать про використанн я придбаного позивачем товар у у своїй подальшій господар ській діяльності.

Таким чином, наявними в ма теріалах справи первинними б ухгалтерськими документами підтверджується реальність придбання позивачем товарно -матеріальних цінностей з по дальшим їх використанням поз ивачем у своїй господарській діяльності та спростовують висновки органу державної по даткової служби про неправом ірність включення витрат на оплату таких послуг до склад у валових витрат підприємств а.

Посилання ж відповідача на відсутність товаро-супровод жуючих документів спростову ються поясненнями представн ика позивача про те, що згідно усних домовленостей обов' я зок транспортування та доста вки товарів було покладено н а продавців.

При цьому, судом враховано т е, що оскільки позивачем тран спортні витрати не включалис ь до складу валових витрат, зб ереження транспортних накла дних для нього не є обов' язк овим.

Твердження органу державн ої податкової служби про неп одання контрагентами підпри ємства податкової звітності та невідображення взаємовід носин з останнім також не мож уть впливати на правомірніст ь формування останнім валови х витрат, оскільки платник по датку не повинен нести наслі дків невиконання постачальн иком його зобов' язань зі сп лати податку і в результаті с плачувати податок на додану вартість другий раз, а також с плачувати пеню.

Дана позиція суду викладе на також у рішенні Європейсь кого Суду з прав людини від 22 с ічня 2009 року у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/ 03) в якому суд зазначив, що так і вимоги стануть надмірним т ягарем для платника податку, що порушить справедливий ба ланс, який повинен підтримув атися між вимогами суспільно го інтересу та вимогами захи сту права власності.

Також, судом встановлено та підтверджено матеріалами сп рави, що на час здійснення гос подарських операцій контраг енти позивача були зареєстро вані як платники податку на д одану вартість та не були при пинені у встановленому закон ом порядку.

Окрім того, в аті перевірк и допущено помилку при зазна ченні дати анулювання свідоц тва платника податку на дода ну вартість ПП «Колгри», оскі льки, як вбачається з витягу з офіційного веб-сайту ДПА Укр аїни, таке анулювання було зд ійснене 27.05.2010 року.

Крім того, перелік правочин ів, які є нікчемними як такі, щ о порушують публічний порядо к, визначений статтею 228 ЦК Укр аїни, згідно якої правочин вв ажається таким, що порушує пу блічний порядок, якщо він був спрямований на порушення ко нституційних прав і свобод л юдини і громадянина, знищенн я, пошкодження майна фізично ї або юридичної особи, держав и, Автономної Республіки Кри м, територіальної громади, не законне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посяг ають на суспільні, економічн і та соціальні основи держав и, зокрема: правочини, спрямов ані на використання всупереч закону комунальної, державн ої або приватної власності; п равочини, спрямовані на неза конне відчуження або незакон не володіння, користування, р озпорядження об' єктами пра ва власності українського на роду - землею як основним на ціональним багатством, що пе ребуває під особливою охорон ою держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статт я 14 Конституції України); прав очини щодо відчуження викрад еного майна; правочини, що пор ушують правовий режим вилуче них з обігу або обмежених в об ігу об' єктів цивільного пра ва тощо.

Усі інші правочини, спрямов ані на порушення інших об' є ктів права, передбачені інши ми нормами публічного права, не є такими, що порушують публ ічний порядок.

Дана позиція викладена у По станові Пленуму Верховного С уду України №9 від 06.11.2009 року «Пр о судову практику розгляду ц ивільних справ про визнання правочинів недійсними».

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікч емності правочину в акті пер евірки покликався саме на ст .228 ЦК України, наведені обстав ини враховуються судом при п рийнятті судового рішення.

Таким чином, наявні в матері алах справи докази не підтве рджують висновки органу держ авної податкової служби щодо безтоварності господарськи х операцій між позивачем та Т зОВ «ВО «Фактор», ПП «Колгри» , ПП «Промагростиль», ТзОВ «Ан траль», ТзОВ «Брілон», ТзОВ «Т ПГ «Дилема».

Також не можна залишити поз а увагою і той факт, що в акті п еревірки містяться розбіжно сті, які полягають у викладен ні в мотивувальній частині а кту одних норм, а у висновках і нші.

Щодо порушень оподаткува ння податком на додану варті сть.

Як передбачено п.1.7 ст.1 Закон у України «Про податок на дод ану вартість»(чинного на мом ент виникнення спірних право відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податк у має право зменшити податко ве зобов'язання звітного пер іоду, визначена згідно з цим З аконом.

Відповідно до підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податко вий кредит звітного періоду визначається виходячи із дог овірної (контрактної) вартос ті товарів (послуг), але не вищ е рівня звичайних цін, у разі я кщо договірна ціна на такі то вари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товар и (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сп лачених) платником податку з а ставкою, встановленою пунк том 6.1 статті 6 та статтею 81 цьог о Закону, протягом такого зві тного періоду, зокрема, у зв'яз ку з придбанням або виготовл енням товарів (у тому числі пр и їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяль ності платника податку.

Не підлягають включенню д о складу податкового кредиту , згідно з підп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 даного Закону, суми сплаченого (нара хованого) податку у зв'язку з п ридбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими на кладними чи митними декларац іями (іншими подібними докум ентами згідно з підпунктом 7.2. 6 цього пункту).

У відповідності до підп.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, дато ю виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг);

У відповідності до вимог п ідп.7.2.6 п.7.2 ст.7 згаданого Закону , зокрема, податкова накладна видається платником податку , який поставляє товари (послу ги), на вимогу їх отримувача, т а є підставою для нарахуванн я податкового кредиту.

Як передбачено 7.4.4 цього ж За кону, якщо платник податку пр идбаває (виготовляє) матеріа льні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаютьс я для їх використання в госпо дарській діяльності такого п латника, то сума податку, спла ченого у зв'язку з таким придб анням (виготовленням), не вклю чається до складу податковог о кредиту.

Окрім того, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про под аток на додану вартість” пла тник податку - особа, яка згідн о з цим Законом зобов'язана зд ійснювати утримання та внесе ння до бюджету податку, що спл ачується покупцем, або особа , яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначе ні у підп. „а”, „в”, „г”, „д” п.10.1 ст.10 вищезазначеного Закону , відповідають за дотримання достовірності та своєчасно сті визначення сум податку, а також за повноту та своєчасн ість його внесення до бюджет у відповідно до закону (п. 10.2 с т. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення в ід сплати) при фактичному зді йсненні господарської опера ції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюдже тного відшкодування.

Стаття 19 Конституції встано влює, що органи державної вла ди та органи місцевого самов рядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України .

Отже, податкові органи не мо жуть нараховувати податок на додану вартість при несплат і цього податку продавцем, ос кільки чинне законодавство н е встановлює підстав для так ого нарахування.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду У країни викладеною у постанов і від 26.09.2006 року.

Орган державної податково ї служби вважає, що господарс ькі операції між позивачем т а його контрагентами є безто варними та нікчемними, оскіл ьки відсутні товаро-супровод жуючі документи, які б підтве рджували фактичне отримання останнім та використання у г осподарській діяльності тра нспортно-матеріальних цінно стей.

Судом встановлено, що позив ачем на підтвердження обгрун тованості віднесення до скла ду податкового кредиту сум п одатку на додану вартість за перевірені періоди було над ано податкові накладні, що зн аходяться в матеріалах справ и, які не мають недоліків та, п орядок заповнення яких, відп овідав встановленому чинним законодавством.

Також, матеріалами справи п ідтверджено використання по зивачем придбаних товарів у своїй господарській діяльно сті.

Зазначені обставини давал и право позивачу включити су му податку на додану вартіст ь до кладу податкового креди ту.

Оцінка мотивам органу держ авної податкової служби про безтоварність та нікчемніст ь господарських операцій над авалась вище.

Також не можна залишити поз а увагою і той факт, що в акті п еревірки містяться розбіжно сті, які полягають у викладен ні в мотивувальній частині а кту одних норм, а у висновках і нші.

З огляду на те, що судом вста новлено відсутність занижен ня позивачем сум грошових зо бов' язань з податку на приб кток підприємств та з податк у на додану вартість, позовні вимоги про визнання протипр авними та скасування податко вих повідомлень-рішень є під ставними та обґрунтованими , а тому адміністративний поз ов підлягає задоволенню в по вному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КА С України, такі належить прис удити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольни ти повному обсязі.

2. Визнати протиправни ми та скасувати, прийняті Дер жавною податковою інспекціє ю у Сихівському районі м.Льво ва, податкові повідомлення-р ішення від 06.04.2011 року за №0001202321 та в ід 06.05.2011 року за №0001192321.

3. Стягнути з Державного бюд жету України на користь Прив атного підприємства «Мартор ест»(код ЄДРПОУ 34904753), що знаходи ться за адресою м.Львів, вул.Ен ергетична, 22а/5, 3 грн. 40 коп. судов ого збору.

4. Постанова набирає за конної сили після закінчення строку подання заяви про апе ляційне оскарження, встановл еного цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо бул о подано заяву про апеляційн е оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк , встановлений цим Кодексом, п останова набирає законної си ли після закінчення цього ст року. У разі подання апеляцій ної скарги судове рішення, як що його не скасовано, набирає законної сили після поверне ння апеляційної скарги, відм ови у відкритті апеляційного провадження або набрання за конної сили рішенням за насл ідками апеляційного провадж ення. Якщо строк апеляційног о оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова с уду не набрала законної сили .

5. Апеляційна скарга н а постанову суду першої інст анції подається протягом дес яти днів з дня її проголошенн я. У разі застосування судом ч астини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття по станови у письмовому провадж енні апеляційна скарга подає ться протягом десяти днів з д ня отримання копії постанови . Якщо суб'єкта владних повнов ажень у випадках та порядку, п ередбачених частиною четвер тою статті 167 цього Кодексу, бу ло повідомлено про можливіст ь отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеля ційне оскарження постанови с уду обчислюється з наступног о дня після закінчення п'ятид енного строку з моменту отри мання суб'єктом владних повн оважень повідомлення про мож ливість отримання копії пост анови суду.

Повний текст пос танови виготовлений та підпи саний 29 червня 2011 року.

Суддя В.Я.Мартинюк