Постанова

від 21.06.2011 по справі 2а-18587/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 21 червня 2011 року           15:43           № 2а-18587/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Качура І.А. при секретарі судового засідання  Черненко О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренейссанс Констракшн"

до

 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про

 визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.08.2010р. №0006132312/0, №0006142312/0, від 20.09.2010р. №0006132312/1,№0006142312/1

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 23.04.10 №б/н)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.від 21.01.10 №184/9/10-214)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Констракшн»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.08.2010р. №0006132312/0, № 0006142312/0, від 20.09.2010р. №0006132312/1, №0006142312/1.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.06.2011 року о 15 год. 43 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

          Позивач  - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Констракшн»звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень –рішень.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що  між ним та ПП «СКС-Буд» укладено договір та виконано за ним всі земляні роботи по перепрофілюванню існуючої виробничої бази під рибопереробний комплекс. Виконання робіт підтверджено належним і в повному обсязі. На момент проведення перевірки всі податкові отримані від ПП «СКС-Буд»були наявні і містили всі необхідні реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про  податок на додану вартість». Крім того позивач зазначає,  ПП «СКС-Буд»мало і має необхідний обсяг цивільної правоздатності, оскільки на момент виконання договору і на теперішній час включене до ЄДРПОУ, про що свідчить витяг з ЄДР. В відповідності до ст. 91 Цивільного кодексу України мало спеціальний дозвіл –ліцензію на виконання  будівельних робіт серіє АВ №359939, видану на підставі Наказу Мінрегіонбуду від 19.12.2007р. №15-Л. Також позивач посилаючись на пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України  «Про податок на додану вартість»зазначає, що закон визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку –відсутності податкової накладної. Інших підстав для не включення  до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон не передбачає. Таким чином вважає, що маючи всі необхідні податкові накладні, правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені виконавцеві у складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені виконавцеві у складі ціни придбання земляних робіт.

          За таких підстав позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення неправомірними, та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені  під час проведеної перевірки  порушення призвели до порушення позивачем пп.7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України №168/97 «Про податок на додану вартість»,  призвели до заниження податку на додану вартість  на загальну суму194614 грн., а порушення пп.5.1., пп.5.3.9 п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»призвело до заниження податку на прибуток на суму 243268 грн. З огляду на зазначене, виявлене порушення відповідач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними, та  просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду про  наступне.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Констракшн»(далі - позивач)  щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «СКС-Буд»за період з 01.04.2008р. по 01.10.2008р.

За результатами перевірки складено акт від 02.08.2010р. №2000/23-12/32254160 яким встановлено порушення пп.7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України №168/97 «Про податок на додану вартість»,  призвели до заниження податку на додану вартість  на загальну суму194614 грн., а порушення пп.5.1., пп.5.3.9 п.5.3. ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»призвело до заниження податку на прибуток на суму 243268 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.08.2010р. №0006132312/0, № 0006142312/0, від 20.09.2010р. №0006132312/1, №0006142312/1.

          З огляду на зазначене суд акцентує увагу на наступному.          

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «СКС-БУД»укладено договір підряду №016-8/РК від 20.05.2008р.  згідно якого: ПП «СКС-Буд»зобов’язувався на власний ризик з використанням свого обладнання та матеріалів здійснити земляні роботи по перепрофілюванню існуючої виробничої бази під рибопереробний комплекс, згідно із затвердженою Договірною ціною (додаток №1 до Договору) на загальну суму 1100000,00грн, а позивач зобов'язувався прийняти та  оплатити виконані роботи.

На виконання умов договору позивачем отримано послуги (земляні роботи по перепрофілюванню існуючої виробничої бази під рибопереробний комплекс), на що отримано такі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ травень, червень, липень, серпень 2008р.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за надані послуги (земляні роботи по перепрофілюванню існуючої виробничої бази під рибопереробний комплекс) проводились у безготівковій формі згідно платіжних доручень на загальну суму 1167684,21грн. в т.ч.ПДВ-194614,03грн.:

Відповідно договору підряду №016-8/РК від 20.05.2008р. за надані послуги (земляні роботи по перепрофілюванню існуючої виробничої бази під рибопереробний комплекс) між ПП «СКС-БУД»(код ЄДРПОУ 35380415) та позивачем складені акти приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 1167684,21грн. в т.ч.ПДВ-194614,03грн.

В судовому засіданні представник відповідача акцентував увагу суду на тому, що Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове слідство у кримінальній справі № 24-85, яку порушено за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.209, ч.2 ст.205, ч.2.3 ст.358 КК України за фактами повторного вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, то перебувало легалізації (відмиванню) доходів. Досудовим слідством у справі встановлено, то невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності створено ряд юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності, з метою здійснення незаконних операцій з переводу безготівкових коштів у готівку. До числа вказаних суб'єктів підприємницької діяльності відноситься ПП «СКС-Буд» (код ЄДРПОУ 35380415).

Відповідно довідки ДПА у м. Києві № 193/9/29-013 ДСК від 17.03.2010р. керівником та засновником ПП «СКС-Буд»(код ЄДРПОУ 35380415) з 12.09.2007р. по 03.03.2009р. значився - ОСОБА_3, з 03.03.2009р. по даний час - ОСОБА_4.

В той же час будучи допитаним як свідок ОСОБА_3 показав, то ПП «СКС-Буд»(код ЄДРПОУ 35380415) зареєстроване на його ім'я без його відома. До фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства він жодного відношення не має. Документів з реквізитами ПП «СКС-Буд»(код ЄДРПОУ 35380415) він не готував та не підписував.

Досудовим слідством у справі встановлено, що позивачем перераховано на  адресу ПП «СКС-Буд»(код ЄДРПОУ 35380415) грошові кошти за начебто надані послуги.

19.01.2010 у ТОВ «Ренейссанс Констракшн»проведено виїмку оригіналів бухгалтерських документів щодо взаємовідносин із ПП «СКС-Буд». Оглядом вилучених документів встановлено, що всі документи від імені ПП «СКС-Буд» підписані від імені ОСОБА_3

З метою перевірки показів ОСОБА_3 у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу з метою ідентифікації виконавця підписів виконаних від його імені.

Відповідно до висновку експерта від 27.04.2010 №287 підписи від імені директора ПП «СКС-Буд»- ОСОБА_3 в оригіналах бухгалтерських документів вилучених у позивача виконані не ним, а іншою особою. Зазначеним висновком підтверджується факт включення позивачем до податкового кредиту витрат по сплаті податку, що фактично не підтверджені документально, так як документи від імені «СКС-Буд»підписані не уповноваженою на те особою і не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Статтею 2 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за№168/704,   первинні   документи   -   це   письмові   свідоцтва,   що   фіксують   та підтверджують    господарські    операції,    включаючи    розпорядження    та    дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних па підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно пп. 3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: „поставки товарів та послуг місце надання яких знаходиться на митній території України ...". Продаж (поставка) товарів (робіт, послуг), згідно п. 7.1 ст.7 Закону, здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку, відповідно до п. п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітнім податковим документом і одночасно розрахунковим документом згідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року N 244) усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати продаж товару (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та підтверджується відповідними податковими накладними.

Згідно п. п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України №168/97, яким визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового  періоду  та  сумою  податкового  кредиту  такого  звітного  податкового періоду.

Згідно п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються

передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори

та інші обов'язкові платежі.

Підпунктом 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України від 21.12.2000р №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами і доповненнями) визначено, що у випадках коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюються від їх імені.

Отже, несплачений позивачем податок на додану вартість внаслідок неправомірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Тобто, на порушення п. п. 7.2.4. п.7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 пункту 7.4, п. п. 7.7.1. п. 7.7., ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року N 244, позивачем віднесено у періоді, що перевіряється, до складу податкового кредиту ПДВ в травні 2008р. в сумі 55000,00 грн., в червні 2008р. в сумі 130319,00грн., в липні 2008р. в сумі 5519,00 грн., в серпні 2008р. в сумі 3776,00грн, всього в сумі 194614,03грн. на підставі податкових накладних, які містять реквізити ПП «СКС-Буд»але не виписувались посадовим чи службовими особами цього підприємства, уповноваженими на вчинення таких дій, чим занизило суму податку на додану вартість, належного до перерахування в бюджет в сумі 194614,03грн.

Відповідно п.п.5.1 ст.5 Закону України №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (травень, червень, липень, серпень 2008р.), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно до вимог п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, яким визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, тому прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними, а заявлені позовні вимоги таким, що не підлягають до задоволення.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;  2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);  4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно;   6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;  10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

              Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні позовних вимог відмовити.

2.          Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя                                                                                                І.А. Качур