Постанова

від 28.07.2006 по справі 11/277-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28.07.2006р.

м.Київ

№ 11/277-А

За позовом

Державної податкової інспекції у

Святошинському районі м. Києва

до

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,

третя особа

Святошинська районна у м. Києві

державна адміністрація,

про

припинення підприємницької

діяльності.

Суддя  Євсіков О.О.

Секретар судового засідання

Зайченко А.С.

Представники:

від позивача        

- Кучер К.В. (предст. за дов.);

від відповідача    

- не з'явилися;

від третьої особи

- не з'явилися;

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС

України в судовому засіданні 28.07.2006 о 10 год. 40 хв.

 проголошено вступну та

резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі

відкладено на 03.08.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторін після

проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні

28.07.2006 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 

167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про

припинення підприємницької діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1.

Ухвалою від 26.06.2006 відкрито

провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання

на 17.07.2006.

Ухвалою від 17.07.2007 справу

призначено до судового розгляду на 28.07.2006.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач в супереч вимогам законодавства не подає протягом більше року до

державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової

звітності, що відповідно до ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію

юридичних та фізичних осіб-підприємців” є підставою для постановлення судового

рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Відповідач та третя особа відзивів

на позовну заяву не надали, явку своїх представників в судове засідання не

забезпечили.

У зв'язку з нез'явленням

представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи

відкладався, ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до

судового розгляду, а також повістки-виклики направлялися відповідачу за всіма

наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних

та паспортних документах.

Справа розглядається судом за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем

документи і матеріали, заслухавши 

пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні

обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають

юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський

суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач -Суб'єкт підприємницької

діяльності -фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Ленінградською районною

державною адміністрацією м. Києва 10.04.2000, про що зроблено запис у журналі

реєстраційних справ за НОМЕР_1 та видано свідоцтво про державну реєстрацію

суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.

Станом на день розгляду спору

відповідач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у

Святошинському районі м. Києва (зареєстрований 10.04.2000).

З наданих позивачем відомостей

вбачається, що відповідач з моменту реєстрації, тобто більше року, не подає до

державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової

звітності.

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України

“Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991 (зі змінами та

доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані

подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно

до законів декларації,  бухгалтерську

звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою

податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.

4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (зі

змінами та доповненнями) платник податків самостійно обчислює суму податкового

зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених

підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2,  а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС

України кожна  сторона  повинна 

довести  ті  обставини, 

на  яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 вказаного

Кодексу доказами   в   адміністративному  судочинстві 

є  будь-які фактичні дані, на

підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що

обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші

обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані

встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх

представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків

експертів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 70

КАС України належними  є докази, які

містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази,

які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими

іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає

спору.

Отже, на підтвердження подання до

державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової

звітності відповідач мав би надати суду або примірники відповідних довідок зі

штампом канцелярії податкового органу про їх прийняття, або докази про їх

відправлення поштою, або докази про подання декларацій та розрахунків в

електронній формі.

Однак таких доказів відповідач суду

не надав.

Таким чином, суд вважає

встановленим факт неподання відповідачем до державної податкової служби

податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року.

Як встановлено судом, шляхом

неподання до державних податкових органів та інших держаних органів відповідно

до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і

відомостей відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності,

встановлені п. 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” від

25.06.1991 року № 1251-ХІІ (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 238

Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами

правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть

бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого

самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи

організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення

правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 247

Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання

діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути

застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної

реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації

суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.

У відповідності до ст. 46 Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” від

15.05.2003 № 755-ІV (зі змінами  та

доповненнями) підставами для постановлення судового рішення про припинення

підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця, зокрема, є неподання

протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій,

документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 1 та 6 ст. 59

Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання

здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування

державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону

України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ

(зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право

звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою)

про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З урахуванням наведених норм, а

також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових

декларацій та документів фінансової звітності більше одного року; вказані дії

порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської

діяльності та є підставою для припинення підприємницької діяльності такого

суб'єкта господарювання шляхом скасування його державної реєстрації; враховуючи

право органів державної податкової служби звертатися до суду з заявою (позовною

заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької

діяльності, вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають

задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС

України кожна  сторона  повинна 

довести  ті  обставини, 

на  яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Заперечень проти позову відповідач

суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь

суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за

відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із

залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий

збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71,

158-163 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний

код НОМЕР_2, АДРЕСА_1), зареєстрованого Ленінградською районною державною

адміністрацією м. Києва НОМЕР_1, у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з

банкрутством.

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному

обсязі за правилами, встановленими ст. 

ст.  185-187 КАС України, шляхом

подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним

поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову надіслати державному

реєстратору Солом'янському району міста Києва для внесення до Єдиного

державного реєстру запису про судове рішення та для здійснення заходів з

припинення підприємницької діяльності суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи.

Суддя                                                                                                       

                  О.О. Євсіков

Дата складення та підписання

постанови в повному обсязі -03.08.2006