ЖИТОМИРСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан
Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2006 р.
Справа № 14/126-06
Житомирський
апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів:
Іоннікової І.А.
Черпака Ю.К.
при
секретарі Луцику
С.В. ,
за
участю представників сторін:
від
позивача: Чижевська Н.В. - директор,
Гайдей
Р.М., довіреність №02-40/671 від 28.09.2006 р.,
Притула Л.В.,
довіреність №02-40/670 від 28.09.2006 р.,
від
відповідача: не з'явився.
В
судовому засіданні прийняла участь прокурор Чирко Н.В., посвідчення№43 від
14.04.2003 року.
розглянувши
апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Родюча Нива" (с.Пеньківка Томашпільського району
Вінницької області)
на
постанову господарського суду Вінницької області
від
"25" квітня 2006 р. у справі
за
позовом прокурора Томашпільського району в інтересах держави в особі
Томашпільського районного центру зайнятості (смт.Томашпіль Вінницькоїобласті)
до
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Родюча
Нива" (с.Пеньківка Томашпільського району Вінницької області)
про
стягнення 9842,21 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Томашпільського району в інтересах держави в особі
Томашпільського районного центру зайнятості звернувся до господарського суду з
позовом про стягнення з СТОВ "Родюча Нива" 9842,21 грн. недоїмки по
сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття.
В ході розгляду справи позивач відмовся від позовних вимог в
частині стягнення заборгованості в розмірі 1479,54 грн. у зв'язку з частковою
сплатою відповідачем боргу.
Постановою господарського суду Вінницької області від 25 квітня 2006
року у справі №14/126-06 позов задоволено частково в сумі 8362,67 грн.
Стягнуто з СТОВ "Родюча Нива" 8362,67 грн. недоїмки на користь Фонду загальнообов'язкового
страхування на випадок безробіття в особі Томашпільського районного центру
зайнятості.
Провадження у справі щодо стягнення заборгованості в сумі 1479,54
грн. закрито.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, СТОВ "Родюча
Нива" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену
постанову та прийняти нове судове рішення, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що Томашпільський районний центр
зайнятості не є органом стягнення та не уповноважений здійснювати заходи з
погашення податкового боргу, а отже не має права звертатися до господарського
суду з позовом про стягнення заборгованості по внесках на
загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу вважає
доводи, викладені у скарзі безпідставними.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Колегія суддів вважає, що неприбуття в судове засідання
відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце апеляційного
розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Прокурор та представники позивача проти апеляційної скарги
заперечують, просять залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Заслухавши представників позивача, прокурора, дослідивши матеріали
справи, апеляційний господарський суд встановив.
Томашпільським районним центром зайнятості проведено перевірку
правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових
внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття сільськогосподарським товариством з обмеженою
відповідальністю "Родюча Нива" (с.Пеньківка Томашпільського району
Вінницької області) за період з 01.04.2003 року по 01.09.2005 року, про що
складено акт №50 від 20.09.2005р. (а.с.13-15).
Перевіркою встановлено, що
відповідач має заборгованість по страховим внескам в сумі 12212,75 грн.
та по пені - 965,74 грн.
Згідно акта звірки розрахунків станом на 13.04.2006 р. відповідач
має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) в
розмірі 8362,67 грн.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський
суд вважає скаргу необґрунтованою, з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України "Основи законодавства України
про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14.01.1998
року та п. 1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування на випадок безробіття" від 11.01.2001 року (далі -
Закон) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
- це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне
забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за
рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування
на випадок безробіття.
Згідно ст.12 Закону виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття є виконавчим органом
правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція
Фонду та її робочі органи ведуть реєстр платників страхових внесків, провадять
збір страхових внесків, контролюють правильність нарахування, своєчасність
сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття,
представляють інтереси Фонду в судових та інших органах. Функції робочих
органів виконавчої дирекції Фонду покладаються, зокрема на міські, районні,
міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Абз.11 ч.2 ст.19 Закону України "Про зайнятість
населення" встановлено, що державна служба зайнятості має право стягувати
з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми
прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду
сприяння зайнятості населення.
П.3 ст.17 цього Закону передбачено, що роботодавці та застраховані
особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання
роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати
та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату
і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.
Відповідно до п.1 ст.38 Закону роботодавець несе відповідальність
за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність
сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що
сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у
тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або
неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим
органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки
Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну
суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Відповідач, як роботодавець, є платником внесків до Фонду
загальнообов'язкового Державного соціального страхування України на випадок
безробіття, а згідно п.2 ст.35 Закону, роботодавець, як страхувальник,
зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові
внески.
Ч.2 ст.38 Закону визначено, що несплачені в строк страхові внески,
пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій,
передбачених цією статтею, не застосовується.
Згідно ст.39 Закону спори, що виникають із правовідносин за цим
Законом, вирішуються в судовому порядку.
Доводи відповідача про те, що позивач не є органом стягнення та не
уповноважений здійснювати заходи з погашення податкового боргу не є
переконливими, оскільки включення органів фондів загальнообов'язкового
державного соціального страхування у перелік контролюючих органів, не змінює
статусу внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття, у зв'язку з чим вони не можуть вважатися податком чи збором
у розумінні законів України про оподаткування і не можуть стягуватись в іншому
порядку, ніж це передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Прокурор Томашпільського району в межах наданих законодавством
повноважень звернувся в інтересах Томашпільського районного центру зайнятості з
позовом про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття,
позовні вимоги про стягнення 8362,67 грн. підтверджуються належними доказами,
відповідно є обґрунтованими.
З огляду на викладене, постанова господарського суду Вінницької
області від 25 квітня 2006 року у справі №14/126-06 прийнята з додержанням норм
матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не
вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254,
п.п.6-7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного
судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Вінницької області від 25 квітня
2006року у справі залишити без змін, а
апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Родюча Нива" - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту
проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до
адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня
складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий
суддя Веденяпін
О.А.
судді:
Іоннікова І. А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 6 прим.
1-
в справу
2-3-
сторонам
4-5
прокурорам
6-
в наряд
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 166430 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Веденяпін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні