Рішення

від 14.03.2008 по справі 11/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ 

14.03.2008                                                            

Справа  № 11/11

За

позовом  Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хуст

до

відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю „Комора ЛТД”,            м. Ужгород

про 

стягнення 21632,14 грн.                                                           

Суддя  Л.М. Якимчук 

Представники:

від

позивача -  не з"явився. 

від

відповідача - не

з"явився.

СУТЬ

СПОРУ: приватний

підприємець ОСОБА_1, м. Хуст (далі -позивач) звернувся з позовом до товариства

з обмеженою відповідальністю „Комора ЛТД”, м. Ужгород (далі -відповідач), з

урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.03.08, про стягнення

21632,14 грн., в т.ч.  20916,95 грн.

основної заборгованості за поставлений товар та 

715,19 грн.  пені згідно договору

поставки №127/933  від 03.01.07.

Позивач

просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач не в повному обсязі

оплатив поставлений йому товар згідно договору поставки, внаслідок чого в нього

виникла та рахується прострочена заборгованість.

Відповідач

позовні вимоги визнав частково, на суму 17793,08 грн. основного боргу.

Заслухавши

пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та  додатково подані докази, суд встановив:

Між

позивачем (постачальник по договору) та відповідачем (покупець по договору)

01.01.07 укладено договір поставки №127/933 (далі -договір), згідно якого

позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач зобов'язався в порядку та на

умовах визначених договором прийняти товар і оплатити його вартість за цінами,

зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в

специфікації.

На

виконання договору та на підставі видаткових накладних №ПП-186 від 17.01.07

позивач поставив, а відповідач отримав товар на суму 801,30 грн., №ПП-270 від

24.01.07 на суму 2759,00 грн., №ПП-389 від 01.02.07 на суму 1512,00 грн.,

№ПП-458 від 07.02.07 на суму 643,00 грн., №ПП-560 від 14.02.07 на суму 2112,00

грн., №ПП-659 від 21.02.07 на суму 3818,00 грн., №ПП-724 від 23.02.07 на суму

1142,20 грн., №ПП-727 від 23.02.07 на суму 1425,60 грн., №ПП-823 від 02.03.07

на суму 2081,60 грн., №ПП-880 від 06.03.07 на суму 2068,00 грн., №ПП-962 від

13.03.07 на суму 2876,00 грн., №ПП-1067 від 21.03.07 на суму 3409,60 грн.,

№ПП-1143 від 27.03.07 на суму 673,00 грн., №ПП-1182 від 30.03.07 на суму

1056,00 грн., №ПП-1240 від 03.04.07 на суму 606,20 грн., №ПП-1351 від 13.04.07

на суму 1543,30 грн., №ПП-1464 від 19.04.07 на суму 1071,90 грн., №ПП-1609 від

27.04.07 на суму 1979,00 грн., №ПП-1696 від 03.05.07 на суму 1744,00 грн.,

№ПП-1887 від 15.05.07 на суму 2881,00 грн., №ПП-2075 від 30.05.07 на суму

2258,00 грн., №ПП-2243 від 07.06.07 на суму 6013,83 грн., №ПП-2364 від 14.06.07

на суму 2355,20 грн., №ПП-2548 від 27.06.07 на суму 4023,40 грн., №ПП-2717 від

06.07.07 на суму 2715,80 грн., №ПП-2891 від 18.07.07 на суму 4082,40 грн.,

№ПП-3270 від 10.08.07 на суму 4190,45 грн., №ПП-3603 від 30.08.07 на суму

4910,70 грн.   Всього позивачем

поставлено відповідачу товару на загальну суму                66751,28 грн. По видаткових

накладним (повернення) №К-0000160 від 18.04.07,             №К-0000456 від 25.10.07 відповідачем

було повернуто позивачу товар на загальну суму 1513,33 грн.

У п.

7.4. договору зазначено, що оплата за товар здійснюється в українській

національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на

банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 (тридцять)

днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття

товару. При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату

поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде

складати не менше, чим 500,00 грн. з кожного магазину.

Згідно

ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -

постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)

другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти

вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже,

відповідач за поставлений товар зобов'язаний був сплати позивачу суму 65237,95

грн. (66751,28грн. - 1513,33 грн.). Однак, як вбачається з детального

розрахунку оплати за поставлений товар, підтвердженого даними банківських

виписок, зробленого позивачем та наданого суду, відповідачем проведено оплату

за поставлений товар частково у сумі 44321,00 грн.

Отже,

відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати за  поставлений йому товар у повному обсязі не

виконав, у зв'язку з чим у нього виникла та рахується прострочена

заборгованість в сумі 20916,95 грн.   

(65237,95 грн. - 44321,00 грн.).

Відповідно

до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин                                                  

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

З

огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 20916,95

грн. основної заборгованості підлягає задоволенню.

Позовні

вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст.

32, 33, 34 ГПК України.

Позивач,

керуючись ст. ст. 1, 2 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне

виконання грошових зобов'язань” та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, за

прострочення оплати за поставлений товар, за період з 01.10.07 по 17.01.08

нарахував відповідачу пеню, що згідно розрахунку становить -715,19 грн.

Стаття

1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” визначає, що платники 

грошових  коштів сплачують  на 

користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в 

розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Тобто, розмір пені повинен

бути визначений сторонами у договорі.

Отже,

проаналізувавши положення договору, суд прийшов до висновку відмовити позивачу

у  вимозі 

про стягнення з відповідача пені у розмірі        715,19 грн., оскільки  така не передбачена договором.

Згідно

з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню

207,89 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та   114,1 грн. - на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

На

підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85

Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.   Позов задоволити  частково.

2.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Комора ЛТД”           (м. Ужгород, вул. Українська, 58,

код 34547276) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер

НОМЕР_1):

- суму

20916,95 грн. основної заборгованості;

- суму

207,89 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та                     суму 114,1 грн. у

відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати

наказ.

3. В

решті позовних вимог відмовити.

Рішення

суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території

України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                    

Л. М. Якимчук