Постанова

від 05.10.2006 по справі 43/14-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/14-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 жовтня 2006 р.                                                                                   № 43/14-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М. Остапенка,Є. Борденюк, В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Енергосоюз”

на постановувід 11.07.2006 року

Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 43/14-06

за позовомТОВ “Фортуна-97”

доТОВ “Енергосоюз”

простягнення 327 201,70 грн.

В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

          ТОВ “Фортуна-97” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ “Енергосоюз” 327 201,70 грн. заборгованості за договором                    № 155-КП від 01.10.2002 року та додатковою угодою № 1 від 02.01.2003 року до нього, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань.

          17.05.2006 року відповідачем подана заява про вжиття запобіжних заходів шляхом витребування у позивача наступних документів: статуту                              ТОВ “Фортуна-97”; протоколу рішення загальних зборів ТОВ “Фортуна-97”, яким було обмежено повноваження на укладення господарських договорів посадової особи, що підписала договір № 155-КП від 01.10.2002 року.

          В обґрунтування поданої заяви ТОВ “Енергосоюз” посилається на утруднення реалізації ним права на зустрічний позов у зв'язку з відмовою ТОВ “Фортуна-97” у наданні відповідачеві копій вищевказаних документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2006 року у справі № 43/14-06 (С. Прохоров) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ                 “Енергосоюз” про вжиття запобіжних заходів, враховуючи, що відповідачем не надано доказів неможливості реалізації права на зустрічний позов, та не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року (колегія суддів: Ю. Такмаков, С. Барбашов, О. Плужник) ухвала господарського суду Харківської області від 17.05.2006 року у справі № 43/14-06 залишена без зміни.

При ухваленні оскаржуваної постанови господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що заява відповідача не містить передбачених статтею 43-1 Господарського процесуального кодексу України підстав вжиття запобіжних заходів, так, зокрема, ТОВ “Енергосоюз” не наведено обставин щодо реальної загрози порушення його права на подання зустрічного позову.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ “Енергосоюз” посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень процесуальних норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Згідно з ч. 2 ст. 43-3 ГПК України до заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що заявником не доведено наявності підстав для вжиття запобіжних заходів та реальної загрози порушення його права на зустрічний позов.

Також матеріалами справи підтверджується, що ТОВ “Енергосоюз” не було додано до заяви про вжиття запобіжних заходів доказів сплати державного мита у встановлених законом порядку і розмірі (а. с. 103).

Відповідно до імперативних вимог ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові доказі чи додатково перевіряти докази.

Частиною 6 статті 43-4 ГПК України передбачено, що у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

За наведених обставин, оскаржувані судові рішення є обґрунтованими і законними та підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119—11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                        ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ “Енергосоюз” залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року у справі № 43/14-06 залишити без зміни.

    Головуючий, суддя                                                              М. Остапенко

    Судді:                                                                                          Є. Борденюк

                                                                                                     В. Харченко