Рішення

від 06.05.2008 по справі 15/236-06-6536

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/236-06-6536

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "06" травня 2008 р.Справа  № 15/236-06-6536

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                               Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників:

від прокуратури –                не з'явився,   

від позивача –                      Рахнянська С.В.;

від  відповідачів:

1) ДП „Одеський механічний завод” –Штанько П.І.;

2) ТОВ „Залізничтехніка” –Кісленко І.В.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства „Одеський механічний завод” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” про визнання недійсним договору купівлі-продажу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” до Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного підприємства „Одеський механічний завод” про визнання права власності на частину будівлі, –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2006 року Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства „Одеський механічний завод” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” про визнання недійсним договору від 08.07.2002 р. купівлі-продажу будівлі заводу з допоміжними приміщеннями загальною площею 4003,0 кв.м., що складає 74/100 частин від усієї площі споруд ДП „Одеський механічний завод”, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23. В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на наступне.

Ухвалою господарського суду Одеської області у справі № 17-2-2-32-2-21/7019 від 14 квітня 2005 року прокуратуру Суворовського району м. Одеси було залучено до участі у справі про банкрутство Державного підприємства „Одеський механічний завод”. 10 травня 2005 року на адресу прокуратури Суворовського району м. Одеси надійшло повідомлення (вих. № 7019) господарського суду Одеської області щодо розпродажу майна підприємства-банкрута по заниженим цінам.

В процесі перевірки законності процедури банкрутства ДП „Одеський механічний завод” були виявлені факти розпродажу майна державного підприємства в процедурі санації за  низькими цінами, що призводить до незаконного переходу права власності на державне майно до приватних осіб, припинення діяльності державного підприємства та неможливості задоволення кредиторських вимог, в тому числі величезної заборгованості по заробітній платі.

Так, прокурор вказує, що 08 липня 2002 року ДП „Одеський механічний завод” та ТОВ „Залізничтехніка” уклали договір купівлі-продажу будівель старого заводу з допоміжними приміщеннями загальною площею 4003,0 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Надоховською Т.О. за реєстровим № 1183. Вартість об'єкта визначена сторонами у розмірі 74871 грн. на підставі оцінки, визначеної ТОВ „Інститут експертизи та управління власністю”. При цьому прокурор вказує, що необхідність продажу чотириповерхового адміністративно-виробничого корпусу, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23, була передбачена текстом плану санації дії ДП „Одеський механічний завод”. Однак, в такому вигляді план санації не було затверджено судом. Більш того, після внесення змін до плану санації, схвалених рішенням комітету кредиторів та остаточного затвердження плану санації судом (ухвала від 09.01.2002 р.), з пункту 3 підрозділу 1 Розділу 2 плану санації, який передбачав перелік майна, яке підлягало реалізації в процедурі санації, будівля, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23, була виключена.

Також прокурор зазначає, що первинний текст плану санації містив відомості про балансову (залишкову) вартість чотириповерхової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23, яка становила 903 172,54 грн. Проте, ринкова вартість зазначеної будівлі є значно вищою. Однак, відповідачі при укладенні угоди про відчуження будівель старого заводу з допоміжними приміщеннями загальною площею 4003,0 кв.м. визначили ціну у розмірі 74 871 грн.

Таким чином, прокурор вважає, що укладена відповідачами угода є незаконною, оскільки її укладання не було передбачено планом санації, а також її укладання порушило права держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, до якого відноситься ДП „Одеський механічний завод”, так як основний майновий актив підприємства продано за значно нижчою ціною.

В якості підстав позовних вимог прокурор посилається на ст. 49 Цивільного кодексу УРСР ( в редакції 1963 р.), згідно якої недійсною визнається угода якщо вона укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. При цьому прокурор вказує, що метою укладення угоди було незаконне привласнення ТОВ „Залізничтехніка” будівель заводу з допоміжними приміщеннями загальною площею 4003,0 кв.м, які є державною власністю.

Також прокурор вважає, що в порядку реституції незаконно відчужені будівлі ДП „Одеський механічний завод” повинні бути повернуті у державну власність, а кошти в розмірі  74 871 грн., отримані ДП „Одеський механічний завод” від ТОВ „Залізничтехніка”, повинні бути стягнуті в доход держави.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2006 р. було порушено провадження у справі № 15/236-06-6536.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного підприємства „Одеський механічний завод” про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частину будівлі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2006 р. у справі № 15/236-06-6536 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” до Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного підприємства „Одеський механічний завод” про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 08.07.2002 р і визнання права власності на частину будівлі прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні 16.08.2006 р. представник прокуратури звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі № 15/2236-06-6536 до вирішення цивільної справи № 2-300/04 за позовом Савченка Миколи Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який є предметом спору у даній справі.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2006 р. провадження у справі № 15/236-06-6536 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею цивільної справи № 2-300/04 за позовом Савченка Миколи Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.07.2002 р. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” до Савченка Миколи Михайловича про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.07.2002 р. та визнання права власності на нежитлові виробничі приміщення і усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2008 р. провадження у справі № 15/236-06-6536 поновлено у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В засіданні суду 31.03.2008 р. представник ТОВ „Залізничтехніка” уточнив зустрічні позовні вимоги та просив суд визнати право власності ТОВ „Залізничтехніка” на 74/100 частин будівлі, що складається з літер А, Б, В, Г, Д, Д-1, Д-2, Е-3, К, К-1, К-2, К-3, Л, Л-1, М, Н, загальною площею 4003, кв.м, що знаходяться в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, 23.

Відповідач - ДП „Одеський механічний завод” позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.38-41 т. 1), посилаючись на те, що твердження прокурора про те, що продаж будівель старого заводу не був передбачений планом санації, що продаж відбувся за заниженою ціною, а також що угода про це порушила інтереси держави, є безпідставними.

Відповідач –ТОВ „Залізничтехніка” позовні вимоги не визнає у зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури та сторін, господарський суд встановив наступне.

Ухвалою арбітражного суду Одеської області суду від 03.10.2000 р. за заявою ДПІ у Ленінському районі м. Одеси було порушено провадження у справі № 17-2-21/7019 про банкрутство ДП „Одеський механічний завод”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2001 р. у справі № 17-2-21/7019 (а.с. 42 т. 1) була відкрита процедура санації ДП „Одеський механічний завод”, призначено керуючим санацією боржника директора  ДП „Одеський механічний завод” –Штанька П.І., припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2002 р. у справі № 17-2-21/7019 затверджено в цілому погоджений з власником майна боржника та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника –ДП „Одеський механічний завод” (із змінами та доповненнями до нього), за винятком пункту 4 Розділу 3 плану, зобов`язано керуючого санацією Штанька П.І. вирішувати питання про юридичне оформлення права власності інвесторів на передбачену планом санації частину майна ДП „Одеський механічний завод”, як умову їх участі в процедурі санації, у відповідності з чинним законодавством.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2002 р. у справі № 17-2-21/7019 затверджено схвалені комітетом кредиторів та узгоджені з Регіональним агентством з питань банкрутства зміни та доповнення від 14.05.2002 р. до плану санації боржника –ДП „Одеський механічний завод”.

На підставі плану санації у справі № 17-2-21/7019 від 17.10.2000 р. (із змінами і доповненнями), схваленого рішенням кредиторів 08.11.2001 р., погодженого Міністерством транспорту України та затвердженого ухвалою господарського суду Одеської області від 09.01.2002 р.,  08 липня 2002 року між ДП „Одеський механічний завод” в особі керуючого санацією та ТОВ „Залізничтехніка” був укладений договір купівлі-продажу 74/100 частин будівель Одеського механічного заводу, які складаються з літер А, Б, В, Г, Д, Д-1, Д-2, Е-3, К, К-1, К-2, К-3, Л, Л-1, М, Н, загальною площею 4003, кв.м, що знаходяться в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, 23, за ціною у розмірі 74 871 грн., визначеною проведеною ТОВ „Інститут експертизи та управління власністю” оцінкою. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Надоховською Т.О. за реєстр. № 1183. Виконання ТОВ „Залізничтехніка” своїх зобов'язань щодо сплати вартості об'єкту підтверджується наявною в матеріалах справи випискою Одеського центрального відділення ПІБ (а.с. 28 т. 1).   

Як вказує прокурор у позові, укладена відповідачами угода є незаконною, оскільки її укладання не було передбачено планом санації, а також її укладання порушило права держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, до якого відноситься ДП „Одеський механічний завод”, так як основний майновий актив підприємства продано за значно нижчою ціною.

Між тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи, плану санації, затверджений судом із змінами і доповненнями, з пункту 3 підрозділу 1 Розділу 2 плану санації, який передбачав перелік майна, що підлягало реалізації в процедурі санації, будівля, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23, була виключена.

Отже, виходячи з викладеного, ДП „Одеський механічний завод” в особі керуючого санацією було відчужено майно, яке не було передбачено планом санації, тобто таке відчуження відбулось без відповідних правових підстав. При цьому слід зазначити, що відчужене майно належало державі на праві власності.       

Щодо вартості вказаної нерухомості, то слід зазначити, що первинний текст плану санації містив відомості про балансову (залишкову) вартість чотириповерхової будівлі розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23, яка становила 903 172,54 грн.

Проте, ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2003 р. у справі №17-2-21/7019 про банкрутство ДП „Одеський механічний завод” була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено було Одеському НДІ судових експертиз та зобов`язано директора інституту призначити експерта для її проведення, на вирішення експертизи було поставлено питання щодо визначення ринкової вартості об`єктів, які раніше входили до складу майна ДП „Одеський механічний завод”, станом на момент їх продажу, а також на час винесення ухвали.

Як вказують відповідачі, згідно висновку експертизи, проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23, склала 206 378,00 грн. У зв'язку з чим ТОВ „Залізничтехніка” було запропоновано ДП „Одеський механічний завод” доплату різниці між первісною та новою ціною вартості майна у розмірі 131 507 грн., внаслідок чого сторонами були укладені в ході розгляду справи про банкрутство мирові угоди, що підтверджується відповідачами. Однак, ТОВ „Залізничтехніка” різниця вартості придбаного об'єкту не була сплачена.

Отже, виходячи з викладених обставин, суд погоджується з доводами прокурора про продаж ДП „Одеський механічний завод” в особі керуючого санацією державного майна за значно нижчою ціною.      

Враховуючи те, що відчуження будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23, не було передбачено планом санації ДП „Одеський механічний завод”, та те, що продаж вказаної будівлі був здійснений за значно нижчою ціною, ніж реальна ринкова вартість об'єкту, що не спростовано відповідачами, суд вважає, що укладена відповідачами угода щодо купівлі-продажу вказаного об'єкту нерухомості є такою, що суперечить інтересам держави, адже було неправомірно відчужене державне майно.

У зв'язку з набранням з 01.01.2004 р. чинності Цивільним кодексом України суд зазначає, що згідно з Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Оскільки спірна угода була укладена та права і обов'язки сторін за цією угодою припинились до набрання чинності Цивільним кодексом України суд застосовує положення Цивільного кодексу УРСР.

Виходячи зі змісту ст. 49 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 р., чинної на момент укладення вказаної угоди), угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, визнається недійсною. При цьому ст. 49 Цивільного кодексу УРСР визначено, що  якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін –в  разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другою сторони стягується в доход держави все одержане нею і все  належне з неї першій стороні на  відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Як зазначено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28 квітня 1978 р. з наступними змінами "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" дія ст. 49 Цивільного кодексу УРСР поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Таким чином, на підставі вищевикладеного укладений відповідачами договір купівлі-продажу від 08.07.2002 р. підлягає визнанню недійсним. При цьому відповідно до ст. 59 Цивільного кодексу УРСР угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Також в порядку реституції придбане ТОВ „Залізничтехніка” за вказаним договором нерухоме майно підлягає поверненню у власність держави в особі ДП „Одеський механічний завод”, отримані ДП „Одеський механічний завод” від ТОВ „Залізничтехніка” грошові кошти у розмірі 74 871 грн. як вартість нерухомого майна підлягають стягненню в доход держави.    

Щодо зустрічних вимог ТОВ „Залізничтехніка” про визнання за ним права власності на 74/100 частин будівлі, які складаються з літер А, Б, В, Г, Д, Д-1, Д-2, Е-3, К, К-1, К-2, К-3, Л, Л-1, М, Н, загальною площею 4003,0 кв.м, що знаходяться в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, 23, суд зазначає наступне.

У зв'язку з визнанням недійсним договору  купівлі-продажу від 08.07.2002 р., згідно якого ТОВ „Залізничтехніка” придбало 74/100 частин будівлі заводу, відповідно відсутні підстави для визнання за товариством права власності на вказаний об'єкт нерухомості.

При цьому факт визнання рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 20.09.2004 р. по цивільній справі № 2-300/04 г. договору  купівлі-продажу від 08.07.2002 р. дійсним судом до уваги не приймається, оскільки договір визнано дійсним з інших підстав, а саме: з підстав наявності у ТОВ „Залізничтехніка” відповідного права на укладення вказаного договору  за відсутності згоди одного з засновників товариства.       

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси цілком обґрунтовані, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ТОВ „Залізничтехніка” є безпідставними та не підлягають задоволенню.     

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів, відповідно до вимог ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відносяться за рахунок відповідачів солідарно.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Державного підприємства „Одеський механічний завод” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” про визнання недійсним договору купівлі-продажу задовольнити.

2. ВИЗНАТИ недійсним укладений між Державним підприємством „Одеський механічний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” договір купівлі-продажу від 08.07.2002 року, посвідчений приватним нотаріусом Надоховською Т.О. за реєстр. № 1183.

3. СТЯГНУТИ з Державного підприємства „Одеський механічний завод” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23; код ЄДРПОУ 01056333) на користь держави Україна вартість нерухомого майна у розмірі 74 871/сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одна/грн. 00 коп., отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” згідно укладеного договору купівлі-продажу від 08.07.2002 р.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 5; код ЄДРПОУ 31850124) повернути у власність держави в особі Державного підприємства „Одеський механічний завод” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23; код ЄДРПОУ 01056333) 74/100 частин будівлі Одеського механічного заводу, які складаються з літер А, Б, В, Г, Д, Д-1, Д-2, Е-3, К, К-1, К-2, К-3, Л, Л-1, М, Н, загальною площею 4003,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23.  

5. СТЯГНУТИ з Державного підприємства „Одеський механічний завод” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23; код ЄДРПОУ 01056333) до державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200) витрати по держмиту в сумі 42/сорок дві/грн. 50 коп.

6. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 5; код ЄДРПОУ 31850124) до державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200) витрати по держмиту в сумі 42/сорок дві/грн. 50 коп.

7. СТЯГНУТИ з Державного підприємства „Одеський механічний завод” (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 23; код ЄДРПОУ 01056333) до бюджету (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, р/р 31217259700008 МФО 828011 КБК 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 59/п'ятдесят дев'ять/грн. 00 коп.

8. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” (65490, Одеська область, м. Теплодар, вул. Комунальна, 5; код ЄДРПОУ 31850124) до бюджету (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, ЄДРПОУ 23213460, р/р 31217259700008 МФО 828011 КБК 22050000) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 59/п'ятдесят дев'ять/грн. 00 коп.

9. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничтехніка” до Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного підприємства „Одеський механічний завод” про визнання права власності на частину будівлі відмовити.    

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 12.05.2008 р.   

                              Суддя                                                                                       Петров В.С.