Ухвала

від 08.05.2008 по справі 10693-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10693-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206

УХВАЛА

08.05.2008Справа №2-6/10693-2007

                   (попередній №2-27/10693-2007)

Суддя Господарського суду АР Крим Шкуро В.М., розглянувши заяву Кримського республіканського підприємства „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії”, м.Євпаторія,

про визнання наказу господарського суду АР Крим від 27.08.2007р. таким, що не підлягає виконанню повністю у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Привіз на Південної”, смт.Чорноморське,

до Кримського республіканського підприємства „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії”, м.Євпаторія,

про видачу виконавчого документу на виконання рішення третейського суду.

                                                                п р е д с т а в н и к и:

Від позивача – Малахов П.В., представник, дов.від 01.08.2007р.

Від відповідача – Жила Д.О., юрист, дов.№67 від 10.01.2008р.

встановив:

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.08.2007р. задоволено заяву ТОВ „Привіз на Південної” про видачу виконавчого документу на виконання рішення третейського суду по вирішенню конкретного спору  від 25.10.2006р. за позовом ТОВ „Привіз на Південної” до               ТОВ „Чорноморське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення” про визнання права власності.

27.08.3007р. господарським судом АР Крим видано наказ на примусове виконання вищезазначеного рішення третейського суду наступного змісту „Визнати права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Привіз на Південної”  на нерухоме майно, що складається з нежитлових будівель, що розташоване за адресою: Україна, АР Крим, смт.Чорноморське, вул.Южна, 56: літ. „А”- 963,3 кв.м., літ. „Б”- 849,5 кв.м., частина літ. „В”- 549,6 кв.м., літ. „Г”- 59,5 кв.м., літ. „Д”- 36,7 кв.м., літ. „Е”- 7,1 кв.м.,  літ. „Ж”- 164,9 кв.м. і нежитлових приміщень нафтобази, розташованих за адресою: Україна, АР Крим, смт.Чорноморське, вул.Щорса, 19” (т.1, а.с.52).  

В господарський суд АР Крим надійшла заява Кримського республіканського підприємства „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії”  про визнання наказу господарського суду АР Крим від 27.08.2007р. таким, що не підлягає виконанню повністю.

Вимоги заяви ґрунтуються на положеннях ч.4 ст.117 ГПК України та мотивовані тим, що наказ на примусове виконання рішення третейського суду від 27.08.2007р. виданий помилково, оскільки вказане рішення не потребує вчинення Кримським республіканським підприємством „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії” певних дій, зокрема здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Привіз на Південної” у запереченнях на заяву КРП „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії” зазначило, що визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню повністю або частково можливе лише у разі коли його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наказ господарського суду АР Крим від 27.08.2007р. виданий за заявою ТОВ „Привіз на Південної” з метою здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке визнане за позивачем рішення третейського суду по вирішенню конкретного спору від 25.10.2006р.

Правомірність видачі виконавчого документа обумовлена положеннями ст.55 Закону України „Про третейські суди”, оскільки виконання зазначеного рішення третейського суду потребує вчинення КРП „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії” дій по відповідній реєстрації, тобто його видача не є помилковою. Аналогічна позиція відображена у листі Міністерства юстиції України №19-32/1 від 09.01.2007р.

Дослідивши доводи сторін і надані ними докази, суд вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини п'ятої  статті 124 Конституції України тільки судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В свою чергу відповідно до Закону України „Про третейські суди” третейські суди приймають рішення тільки від свого імені (стаття 46), а самі ці рішення, ухвалені в межах  чинного  законодавства,  є  обов'язковими лише для сторін спорів. Забезпечення  примусового  виконання  рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних  судів  і  державної  виконавчої  служби  (стаття  57 Закону „Про третейські суди”, пункт 1 частини другої статті 3 Закону України „Про виконавче провадження”). Отже,  третейський розгляд  не  є  правосуддям,  їх рішення не є актами правосуддя,  а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції. Рішення  третейських судів є лише актами недержавної юрисдикційної  діяльності  з  вирішення  спорів сторін у сфері цивільних і господарських відносин.

Відповідно до ст.55 Закону України „Про третейські суди” рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Оскільки розгляд третейськими судами справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, згідно із пунктом 6 ст.6 Закону України „Про третейські суди” взагалі виключається, це положення слід розуміти так, що виконавчий документ видається компетентним судом у разі якщо є потреба у примусовому виконанні рішення, тобто є необхідність у вчинення зазначеними органами та їх службовими особами дій, які направлені на примусове виконане рішення третейського суду зобов'язальною стороною. Видача виконавчого документу на зобов'язання особи, яка не є зобов'язальною стороною (не сторона третейського розгляду) вчинити певні дії, є неприпустимим.   

В свою чергу, рішення третейського суду про визнання права власності за своєю природою як акт недержавної юрисдикційної діяльності, спрямоване на встановлення юридичного факту у сфері цивільних і господарський відносин і взагалі не потребує примусового виконання зобов'язальною стороною.

Опосередкованим підтвердженням зазначеної позиція є діючий порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності юридичних осіб на нерухоме майно, що знаходиться на території України підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Під поняттям державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав на  нерухоме майно та їх обмежень.

Визначений статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” вичерпний перелік документів для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, містить лише рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили. Рішення третейського суду до таких документів не віднесено.  

Посилання представника ТОВ „Привіз на Південної” на Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5), є неспроможним, оскільки відповідно до частини 7 Прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” норми Тимчасового положення мають застосовуватися виключно в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, наслідком відсутності потреби у вчинені КРП „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії” певних дій за рішенням третейського суду по вирішенню конкретного спору  від 25.10.2006р., мала бути відмова господарського суду АР Крим у прийнятті заяви ТОВ „Привіз на Південної” про видачу виконавчого документа. Але оскільки така заява прийнята до розгляду і видано наказ, слід визнати, що наказ видано помилково.  

Щодо посилання представника ТОВ „Привіз на Південної” на лист Міністерства юстиції України №19-32/1 від 09.01.2007р., то суд з урахування викладеного вище та на підставі частини 2 статті 4 ГПК України не застосовує його при вирішенні спору.  

Частиною 4 ст.117 ГПК України передбачено, що господарський суд, у разі якщо наказ  було видано помилково, господарський суд визнає  наказ  таким,  що  не  підлягає виконанню  повністю або частково.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви Кримського республіканського підприємства „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії”  та як наслідок необхідність визнання наказу господарського суду АР Крим від 27.08.2007р. у цій справі таким, що не підлягає виконанню повністю.

Керуючись ст.ст.86, ч.4 ст.117 ГПК України, суд -  

УХВАЛИВ:

Заяву Кримського республіканського підприємства „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії” про визнання наказу господарського суду АР Крим від 27.08.2007р. таким, що не підлягає виконанню повністю, задовольнити.

Визнати наказ господарського суду АР Крим від 27.08.2007р. у справі №2-27/10693-2007  таким, що не підлягає виконанню повністю.

Копії даної  ухвали направити на адреси:

–          ТОВ „Привіз на Південної” – смт.Чорноморське, вул.Південна, 56;

–          КРП „Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м.Євпаторії” – м.Євпаторія. вул.Некрасова, 45

рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.