Постанова

від 26.10.2007 по справі 8/542ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/542ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26.10.07                                                                                 Справа № 8/542ад.

Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Старобільського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, місто Луганськ,

до Відкритого акціонерного товариства  «Старобільське автотранспортне підприємство 10907», місто Старобільськ Луганської області,

про стягнення  штрафних санкцій у сумі 3400 грн. 00 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

за участю прокурора (заявника) -  Шидлаускас П.В., - посвідчення №129 від 09.10.06 року;

в присутності представників сторін:

від позивача –Орлянко Д.Ю. –головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність №15-П/07 від 01.08.07 року;

від відповідача  – Іус В.І. – директор, -  паспорт ЕМ №402918, вид. Старобільським РВ УМВСУ у Луганській області 15.12.99 року, наказ №40-к від 12.10.06 року, -

                                                           в с т а н о в и в :  

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення  з відповідача  штрафних санкцій у  сумі 3400 грн. 00 коп., застосованих до нього на підставі постанови Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку  (далі –ЛТУ ДКЦПФР, - позивач) №307-ЛУ від 01.09.06 року.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 18.09.07 року, за участю прокурора та представників сторін.

          На підставі ст. 150 КАСУ розгляд справи було відкладено з 12 жовтня до 26 жовтня 2007 року –у зв'язку з неявкою відповідача.

Прокурор та представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та п. 2.-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому його задоволено судом.

          У судовому засіданні, яке відбулося 26.10.07 року, прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі.

          Представник відповідача позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від10.10.07 року), посилаючись на те, що щодо підприємства господарським судом Луганської області 25.08.05 року порушено справу №21/88-б про банкрутство, а тому у підприємства немає правових підстав для надання звітності про свою фінансову діяльність.

          І.Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши обставини справи, додатково надані  матеріали,   суд дійшов  наступного.

18.08.06 року ЛТУ ДКЦПФР встановлено, що Відкритим акціонерним товариством «Старобільське автотранспортне підприємство 10907» (далі –ВАТ «САТП 10907», - відповідач) допущено правопорушення на ринку цінних паперів, яке полягає в тому, що ним, на порушення вимог  Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій, затвердженого рішенням ДК ЦПФР від 09.06.98 року №72 (зі змінами та доповненнями) (далі –Положення №72), -  у встановлений термін –до 25.07.2006 року - не подано до Луганського територіального управління ДКЦПФР інформацію щодо свого фінансового стану та результатів господарської діяльності  за ІІ квартал 2006 року .

У такий спосіб ВАТ порушило вимоги ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та пунктів 1.2, 1.3, 1.6 та 3.2 Положення №72.

У зв'язку з цією обставиною ЛТУ ДКЦПФР 01.09.06 року, на підставі пункту 14 статті 8, статей 9,11 та 12  Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», видано постанову  №307-ЛУ, якою щодо Товариства застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тобто 3400 грн., які запропоновано сплатити на користь Державного бюджету України у 15-деннний термін.

01.09.06 року за вих. №3327-1 спрямоване на адресу Товариства та отримано його уповноваженою особою, - представник відповідача не заперечив цього факту.

Згідно наданих до позову доказів, відповідач цю постанову не оскаржив та не оспорив, вона є чинною на час розгляду судового спору.

Штрафні санкції ним не сплачені.

          ІІ.Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з таких підстав.

1.Як вбачається з матеріалів справи, Позивач наклав на Відповідача штраф за порушення на ринку цінних паперів у повній відповідності до ЗУ від 30.10.1996 року №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»(далі –ЗУ №448/96-ВР).

            Так, обов'язок відповідача надавати спірну звітність закріплено у Положенні №72, згідно якому:

1.2.  Емітенти  -  професійні  учасники  ринку цінних паперів (юридичні  особи,  які здійснюють професійну діяльність з торгівлі цінними  паперами, депозитарну діяльність, розрахунково-клірингову діяльність, діяльність з управління цінними паперами, діяльність з

ведення  реєстру  власників  іменних  цінних паперів, діяльність з організації  торгівлі  на  ринку  цінних паперів), банки, страхові компанії,    інститути    спільного   інвестування   (корпоративні

інвестиційні  фонди або пайові інвестиційні фонди) та підприємства -   емітенти  облігацій  подають  звіти  до  центрального  апарату Комісії.  

          1.3. Емітенти,  які не визначені в п.1.2,  подають  звіти  до територіального управління Комісії згідно з їх місцезнаходженням.

         1.4. Звітним періодом для складання звіту є календарний  рік. Перший  звітний рік новоствореного емітента може бути меншим за 12 місяців,  він ураховується з дати державної реєстрації емітента до 31  грудня звітного року включно.  Емітент подає звіт до 30 квітня

року, наступного за звітним.

          1.5. Звіт подається в електронній та паперовій формах. Звіт у паперовій формі формується як друкована копія електронного  звіту, який  зшивається,  засвідчується  підписом  керівника  емітента  і скріплюється печаткою емітента.

1.6. Звіт  вважається   прийнятим,   якщо   він   поданий   у електронній   та   паперовій   формах,  відповідає  вимогам  цього Положення,  друкована копія звіту за складом інформації відповідає електронній   формі  звіту,  звіт  зареєстрований  у  електронному журналі прийнятих звітів і про це зроблено відмітку на  титульному аркуші звіту емітента (додаток 2).

         Звіт вважається  поданим  своєчасно,   якщо   він   прийнятий Комісією в термін до 30 квітня включно.

            Звіт, який не  прийнято  до  30  квітня  включно,  вважається поданим несвоєчасно.

          Пунктом 3.2 Положення №72 встановлено, що  за  ненадання,  несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації емітент несе відповідальність  відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

2.З огляду на викладене, згідно ст.7 Закону №448/96-ВР до повноважень ДКЦПФР входить виявлення порушень на ринку цінних паперів та вжиття заходів до їх усунення.

Факт вчинення порушення на ринку цінних паперів з боку ВАТ «САТП 10907»позивачем належним чином документально доведено.

Право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, - передбачено пунктом 14 ст. 8 вищезгаданого Закону.

Порушення на ринку цінних паперів виявлено уповноваженою на те посадовою особою ЛТУ ДКЦПФР (ст.9 ЗУ №448/96-ВР).

Відповідальність юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо неправдивої інформації полягає у накладенні на них штрафу у розмірі до 1000 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян (абз. 4  частини 1 ст. 11 названого Закону).

Судом встановлено, що порушень вимог ст.12 ЗУ №448/96-ВР, якою регламентовано порядок накладення штрафів за порушення юридичними особами правил діяльності на ринку цінних паперів, при застосуванні штрафних санкцій до відповідача - не припущено, тобто з матеріалів справи вбачається, що позивачем законно та обґрунтовано застосовано штрафні санкції щодо Тресту.

Позивачем не порушено також вимоги ст. 250 Господарського кодексу України в частині терміну застосування штрафних санкцій за порушення порядку здійснення господарської діяльності.

3.Досліджуючи доводи відповідача про неправомірність позовних вимог у зв'язку з тим, що щодо підприємства  господарським судом Луганської області порушено справу про банкрутство, суд не погоджується з ними з таких підстав.

Відповідачем надано до матеріалів справи ухвалу вищеназваного суду  від 25.08.05 року про порушення провадження по справі №21/88-б - за заявою Управління Пенсійного фонду України у Старобільському районі Луганської області до ВАТ «САТП 10907»–про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою того ж суду від 24.07.06 року затверджено план санації боржника.

Станом на час розгляду цього спору провадження по справі не завершено.

З огляду на цю обставину суд при вирішенні спору керується Законом України від 14 травня 1992 року №2343-XII № «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –ЗУ с№2343-ХІІ).

У статті 1 цього Закону надано поняття мораторію, який вводиться судом у разі порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: мораторій на задоволення  вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),  термін виконання  яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на  забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частинами 4-6 того ж Закону встановлено, що  мораторій  на  задоволення  вимог   кредиторів   вводиться одночасно  з порушенням провадження у справі про банкрутство,  про

що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів  та інших  документів,  за  якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф,  пеня),  не застосовуються інші  санкції  за  невиконання  чи  неналежне  виконання  грошових зобов'язань   і  зобов'язань  щодо  сплати  страхових  внесків  на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування  та інші види

загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і  зборів  (обов'язкових  платежів).       

Мораторій  на  задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів  щодо  відшкодування  збитків,  що  виникли  у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань,  у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.

Дія  мораторію  на   задоволення   вимог   кредиторів   не поширюється на виплату заробітної плати,  аліментів, відшкодування шкоди,  заподіяної  здоров'ю   та   життю   громадян,   авторської винагороди.

           Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що  здійснюється  боржником  у  порядку,  встановленому статтею 14 цього Закону,  або керуючим  санацією  згідно  з  планом  санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості,  встановленому  статтею  31  цього Закону.

          Як встановлено частиною 17 ст. 13 Закону №2343-ХІІ, з дня винесення господарським судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника  або  органів  управління  боржника розпоряднику  майна  протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація боржника,  печатки і штампи,  матеріальні  та інші цінності.

          А частиною 6 ст. 17 того ж Закону до числа обов'язків керуючого  санацією віднесено організацію ведення бухгалтерського і  статистичного  обліку та фінансової звітності.

Тобто порушення справи про банкрутство та введення мораторію не звільняють акціонерне товариство від обов'язку надавати обов'язкову інформацію, встановлену:

законами України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»та «Про цінні папери та фондову біржу»(ст. 40 одноіменного Закону у редакції, чинній після 12.05.06 року),

вищецитованим Положенням №72.   

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено факт безпідставного невиконання відповідачем вимоги про сплату до державного бюджету накладеного на нього штрафу.

4. Частиною 3 ст.11 ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»передбачено, що штрафи, накладені за правопорушення на ринку цінних паперів, стягуються у судовому порядку.

Відповідач не спростував позовні вимоги.

Прокурор та позивач, які є суб'єктами владних повноважень, належним чином довели законність та обґрунтованість своїх дій, рішень та позовних вимог, а тому суд вважає, що за таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 ст.94 КАС України суд не стягує з відповідача судові витрати.

          На підставі викладеного, ст.ст. 7, 8, 9, 11 та 12 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, керуючись ст.ст.94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Старобільське автотранспортне підприємство №10907», ідентифікаційний код 03113354, яке знаходиться за адресою: місто Старобільськ, вул. Кірова, 69 Луганської області, - на користь Державного бюджету України штрафні санкції у сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

          Згідно ч. 4 ст. 167 КАСУ у судовому засіданні 26.10.07 року за згодою прокурора та представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 30.10.2007 року.

Суддя                                                                                          А.П.Середа