Рішення

від 17.04.2008 по справі 17/955/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/955/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" квітня 2008 р.                                                 Справа №  17/955/07

м. Миколаїв    

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Петренко В.В., голова;

від відповідача –не з»явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/955/07

за позовом фермерського господарства  „Юрвіал”, Миколаївська область, смт. Арбузинка, провул. Піонерський, 2,   

до товариства з обмеженою відповідальністю „Агронафтосервіс”, Миколаївська область м. Нова Одеса, вул. Решетєєва, 79-А,

про: витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство  „Юрвіал” звернулося  до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агронафтосервіс” про витребування майна.

Позивач в ході розгляду справи змінив підстави позову в порядку  ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтовуючи це наступним:  

26.03.2007 року між фермерським господарством «Юрвіал»та товариством з обмеженою відповідальністю «Агронафтосервіс»був укладений договір на поставку нафтопродуктів.

Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України (істотні умови договору) при укладенні господарського договору сторонами не було погоджено предмет та ціну договору.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України, зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених господарським Кодексом

Згідно ст.ст. 228, 236 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

10 вересня 2007 року фермерське господарство «Юрвіал»шляхом видачі коштів готівкою під звіт оплатило через касу заправної станції ТОВ «Агронафтосервіс»               (ст. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області) вартість бензовозу дизельного пального в кількості 4 845 літрів по ціні 3,68 грн. за 1 літр на суму 17 829 грн. 60 коп. та масла моторного марки „М10Г2К" в кількості 100 літрів по ціні 5,00 грн. за 1 літр на суму 500 грн. Всього оплата становила 18 329 грн. 60 коп.

Погоджуючись з представником відповідача, відповідно до відзиву на позовну заяву, що це була окрема господарська операція, яка взагалі не мала відношення до умов нікчемного договору № АН-0000423 та у відповідності до ст.ст.206 та 633 Цивільного кодексу України мав місце публічний усний правочин.

Відповідно до ст.206 Цивільного кодексу України  юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Даний документ у вигляді фіскального чека ПБ 57016567 за № 1353 було надано підзвітній особі ФГ «Юрвіал»через розрахунково-касовий апарат заправної станції відповідача на підтвердження укладення усного публічного договору, адже Публічним є договір, в якому одна сторона—підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів (ст.633 ЦК України).

Таким чином публічний усний правочин в вигляді купівлі-продажу відповідно до ст.ст.656, 662 Цивільного кодексу України передбачав зобов'язання передати покупцеві товар, визначений договором, який у продавця є на момент укладання договору, або набутий в майбутньому.

Статтею 663 (Строк виконання обов'язку передати товар) передбачено, що Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, —відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу передбачено обов'язок продавця негайного виконання, але продавець - відповідач (ТОВ «Агронафтосервіс») зволікає з переданням оплаченого товару станом на момент судового розгляду -07.02.2008р., незважаючи й на претензійну вимогу від 22.10.2007 року.

Відповідно до ст.ст. 536 та 693 ЦКУ за користування чужими коштами боржник повинен сплатити 3% річних від суми боргу всього –1 332 грн. 84 коп.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити змінені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечення на змінені позовні вимоги заперечення не надав, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився.

Вивчивши матеріали справи,  суд приходить до наступного:

10.09.2007 р. позивач передав відповідачу готівкою суму 18 329 грн.60 коп. за дизпаливо у кількості  4845 літрів та масло М 10 Г2 К 100 літрів, що підтверджується  фіскальним  чеком № 1353.

Згідно наданого акту звірки  взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печатками сторін, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 18 329 грн.60 коп., що співпадає з вищезазначеним фіскальним чеком (сума).

          В матеріалах справи наявна претензія позивача від 22.10.2007 року щодо відповідача повернути сплачені грошові кошти у сумі 18 329 грн.60 коп. у зв‘язку з тим, що відповідачем не поставлено товар, зазначений  у фіскальному чеку.  

          Відповідач доказів погашення заборгованості в ході розгляду не надав.  

          Крім того, позивач клопоче в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача три проценти річних  у розмірі  1332 грн. 11 коп., що підтверджується наданим розрахунком позивача.  Відповідно до приписів зазначеної статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов‘язання.  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором. Враховуючи наведене, ці позовні вимоги задоволенню не підлягають , оскільки в даному випадку це майновий спір і позивач вимагає стягнення не грошових коштів, а певного товару.        

         Відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному  виконанні  зобов'язання  сторони  повинні виконувати  свої  обов'язки  одночасно,  якщо  інше не встановлено договором,  актами цивільного законодавства,  не випливає із  суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

          Сторона, яка  наперед  знає,  що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у  зобов'язанні  свого          обов'язку  або за наявності очевидних підстав вважати,  що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або  виконає його  не  в  повному  обсязі,  друга  сторона  має  право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

          Якщо  зустрічне  виконання  обов'язку  здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

             Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну підстав позову, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

          Керуючись ст. ст. 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-          

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги фермерського господарства  „Юрвіал” задовольнити частково.

2.          Стягнути  з товариства з обмеженою відповідальністю „Агронафтосервіс” (м. Нова Одеса, вул. Решетеєва, 79-а, код 32320018 )  дизельного пального 4 845 літрів та     100 літрів моторного масла «М10Г2К», 183 грн. 29 коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь  фермерського господарства  „Юрвіал”, смт. Арбузинка, пров. Піонерський, 2 (код 33434657).

3.          В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        С.М.Коваль