Рішення

від 08.05.2008 по справі 4-25/2-08-30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4-25/2-08-30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2008 р.Справа  № 4-25/2-08-30

За позовом   Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Надія";  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліяга"  

про стягнення 51610грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Пушкарська О.В.-  по довіреності;

Від відповідача: ГалеваяД.М.- по довіреності

СУТЬ СПОРУ: ТОВ ”Агрофірма ”Надія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача  заборгованості за виконану роботу в сумі 51610 грн.          

           Розпорядженням від 04.02.08р.,за № 57-р в зв”язку з закінченням повноважень судді Малярчук І.А., призначеної на посаду судді господарського суду Одеської області у межах п”ятерічного строку  Указом Президента України від 03.02.03року № 58/2003 «Про призначення суддів», передано справу №25/2-08-30 на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою від 11.02.08р., справа була прийнята суддею Літвіновим С.В. до провадження .   

Відповідач надав відзив на позов , в якому  проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві.

          Позивач надав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 18800грн., 1121,82грн. –3% річних, пеню - 17300грн., та 4587,30грн.- індекс інфляції.

          02.04.08р., відповідач надав відзив на уточнення до позовної заяви, в якому проти уточнень заперечує з підстав викладених у відзиві.

          09.04.08р., відповідач надав до суду доповнення до відзиву на уточнення до позовної заяви.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд, -

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Між ТОВ ”Агрофірма ”Надія” та ТОВ „Аліяга” було укладено договір № 13 від 29 червня 2004р., договір №33 від 02 вересня 2004 р., та договір №13 від 22 червня 2005р.,   на виконання сільськогосподарських робіт згідно з якими позивач зобов”язався виконати сільськогосподарські роботи а відповідач зобов”язався прийняти та сплатити виконану роботу.

Позивач виконав усі покладенні на нього зобов”язання  про що свідчать підписані уповноваженими представниками сторін акти прийому-передач, на підставі яких було виставлено відповідачу рахунки.

          Оплата за виконані роботи , згідно пункту 5.2. договорів повинна була проводитися після закінчення робіт , згідно з підписаним актом виконаних робіт.

Відповідачем було сплачено 82320грн., з яких 67320 грн., по договору № 13 від 22.06.05р., та 15000грн., також по договору № 13 від 22.06.05р., по якому заборгованості вже не було, в зв”язку з чим позивач зарахував останню суму як оплату по двум іншим договорам.

Враховуючи вищевикладане борг відповідача становить 51610 грн.  

        31.03.08р. надав уточнення до позовної заяви в зв”язку з частковим погашенням суми боргу відповідачем, та просить стягнути з відповідача суму основного боргу 18800грн., 1121,82грн. –3% річних та 4587,30грн.- індекс інфляції.

          Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню - 17300грн., т.я. при порушенні термінів розрахунків, передбачених в п. 5.2. цього Договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% неоплаченої вартості виконаних робіт за кожний день прострочення розрахунків.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін  суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на підставі слідуючого:

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Таким чином,  підлягає стягненню сума основного боргу за виконані роботи складає 18800 грн..

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржнику який прострочив виконання грошового зобов'язання нараховано три процента річних, в розмірі 1121,82грн., та   індекс інфляції в розмірі 4587,30грн. які підлягають задоволенню.

Згідно  ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.  Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання  за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст. 549 ЦК України).

За розрахунком позивача пеня, яка підлягає стягненню з відповідача складає 17300грн.  

Відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

А тому суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 5000 грн., в зв”язку з тим, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками позивача.

Заперечення викладені відповідачем у відзиві щодо спливу строку позовної давності по заборгованості за договором № 33 від 02.09.05р. в сумі 18800грн. судом до уваги не приймається, т.я. згідно зі ст.. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов”язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Як зазначає відповідач у відзиві, 11.11.05р. він частково сплатив заборгованість позивача за договором №33 від 02.09.04р. в сумі 15000грн. чим підтвердив визнання свого боргу, такими діями перервав перебіг позовної давності.

Також судом не приймаються до уваги твердження відповідача щодо здійснення оплати відповідно до акту приймання передачі від 09.09.04р. так як це спростовується матеріалами справи.

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача слід задовольнити частково в сумі основного боргу 18800грн., пеню - 5000грн., 1121,82грн. – 3% річних та 4587,30грн.- індекс інфляції .

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В  И  Р  І  Ш  И  В  :

1. Позов задовольнити частково  .

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Аліяга” (Одеська область, Харцизький район, с.Новохолмське код 25426770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Надія” (Одеська обл., смт. Миколаївка, вул. Калініна,11-А ) код 20982695, суму основного боргу 18800грн., пеню - 5000грн., 1121,82грн. –3% річних та 4587,30грн.- індекс інфляції, державне мито 285,09грн. та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 82,60грн.

Рішення підписано 13.05.08р.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня

його підписання.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

                Суддя                                                                                       Літвінов С.В.