Рішення

від 26.02.2008 по справі 8/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.08                                                                                 Справа № 8/18

Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора Ленінського району міста Луганська в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при УМВС України у луганській області, місто Луганськ,  

до Приватного підприємства «ВУМК»,  місто Луганськ,  -

про стягнення 390 грн. 00 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

за участю прокурора (заявника) –Грек М.В., - посвідчення №390 від 30.01.07 року;

в присутності представників сторін:

від позивача – Іванова Ю.О. - юрисконсульт, -довіреність №14/1-2660/Мт  від 06.11.07 року,

від відповідача –не з'явився, -  

встановив:

           суть спору: прокурором в інтересах позивача заявлено вимогу про стягнення   з  відповідача:

           заборгованості за надані охоронні послуги у сумі 390,00 грн. (основний борг);

          судових витрат у розмірі 220,00 грн., у т.ч.: державного мита у сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118,00 грн.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 12 лютого до 26  лютого 2008 року –у зв'язку з неприбуттям відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.02.08 року, прокурор та представник позивача позов підтримали у повному обсязі та звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, заяву про розгляд справи без участі його представника до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно матеріалам справи (позовна заява) місцезнаходженням відповідача є місто Луганськ, пл. Героїв Великої вітчизняної війни, 1, кв. 29.

28.01.08 року судом на цю адресу за вих. №52 спрямовано ухвалу суду про призначення справи до судового слухання.

Оператором поштового зв'язку повернуто до суду письмове повідомлення про вручення вищеназваного поштового відправлення, на якому мається підпис уповноваженої особи відповідача про його отримання.

У зв'язку з неявкою відповідача до судового засідання судом 13.02.08 року за вих. №104 на юридичну адресу відповідача (згідно довідці державного реєстратора виконавчого комітету Луганської міської ради АВ №026750 від 06.02.08 року - такою адресою є місто Луганськ, вул. Радянська, 59-а, кв. 1), - однак оператором поштового зв'язку це поштове відправлення до суду не повернуто.

Будь-які інші дані щодо юридичної адреси та місцезнаходження відповідача у справі відсутні.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення.

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, - в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

З матеріалів справи вбачається, що жодної з вищеперелічених підстав для повернення поштових відправлень до суду - немає.

З огляду на викладене суд вважає, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового слухання, а  тому, керуючись частиною 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, розглянув справу по суті  за наявними в ній  матеріалами.

І.Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

1. 01.06.04 року між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України у Луганській області (далі –Охорона), - з одного боку, - та Приватним підприємством «ВУМК»(далі –Замовник), -  з іншого боку, - укладено договір №5-Т/2127, за умовами  якого Охорона зобов'язується по виклику з мобільного телефону Замовника направити наряд  міліції Охорони на об'єкт Замовника, який розташований за адресою: місто Луганськ, вул. Лутугинська, 139, - для вжиття заходів реагування протягом дії даного договору (п. 1.1 договору).

Замовник зобов'язаний вчасно здійснювати оплату за даним договором (п. 2.2.2).

Замовник компенсує Охороні витрати, пов'язані з помилковим  викликом наряду міліції у розмірі 50 гривень за кожен такий виклик. Помилковим викликом  вважається виклик ГЗ ПЦО на об'єкт Замовника без необхідності (п.3.2).

За невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених  цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п.3.3).

Замовник щомісяця, не пізніше 15-го числа місяця. перераховує на розрахунковий рахунок Охорони суму, визначену Протоколом  узгодження ціни (у тому числі –ПДВ 20%) на підставі акту виконаних робіт. У випадку несплати за послуги Охорони до 15-го числа поточного місяця даний договір вважається припиненим з 1-го числа  наступного місяця до повного погашення заборгованості (п. 4.1).

У випадку зміни норм витрат, пов'язаних з реагуванням ГЗ ПЦО, у т.ч. при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що тягнуть зміни суми витрат на реагування, сума договору змінюється за узгодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди (п.4.2).

Даний договір укладається терміном на 1 рік і набирає чинності з дня його підписання. Припинення дії договору з будь-якої причини раніше встановленого терміну може бути здійснено кожною із сторін, з письмовим повідомленням іншої сторони не менше, ніж за 15 днів.

Якщо за 15 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не зажадала його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же термін (п.6.1).

До договору 01.06.04 року сторони підписали Протокол узгодження ціни, згідно якому  оплата за охорону об'єкта здійснюється Замовником щомісяця у розмірі 250 грн., у тому числі ПДВ –41,66 грн.

Загальна сума даного договору (за рік) складає 3000 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 500 грн.

На виконання умов договору Охороною у серпні 2007 року надано Замовнику охоронних послуг на суму 250,00 грн., що підтверджується актом №ГР-0001758 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за серпень 2007 року.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за послуги охорони станом на 01.10.07 року,  з урахуванням суми залишку боргу, не погашеного у попередні періоди, сума боргу становила 500,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Замовником не вжито заходів до повного погашення  суми боргу, у зв'язку з чим станом на 16.01.08 року (дати звернення прокурора з позовом до суду) вона складає 390,00 грн., що, крім вищезгаданих документів,  підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи розрахунком суми заборгованості на 01.12.07 року.

ІІ.Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Як сказано у ст.11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

           Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника   виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).          

        Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

           Відповідно до п. 3 статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  - сплата неустойки.

          Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не

встановлено договором або законом.

          Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

          Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

Частинами 1-3 статті 623 Цивільного кодексу передбачено, що боржник, який порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Розмір  збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

         Збитки визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення

позову,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Суд може задовольнити вимогу про відшкодування  збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

          Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

         Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

         Договором  може  бути  встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити

виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 2.2.2, 4.1 та 4.2 договору.

          Однак відповідач у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим  порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що  якщо договором передбачено  надання послуг за плату, замовник  зобов'язаний оплатити  надану йому послугу  у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного цивільного законодавства України.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 47-1,49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Приватного підприємства «ВУМК», ідентифікаційний код 31444113, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Радянська, 59-а, кв. 1, - на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України у Луганській області, ідентифікаційний код 08596831, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Леніна, 30, - заборгованість  у сумі  390  (триста дев'яносто) грн. 00 коп.

3.Стягнути з Приватного підприємства «ВУМК», ідентифікаційний код 31444113, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Радянська, 59-а, кв. 1, - на користь Державного бюджету України на:

р/р 31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО: 24046582, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку –095, - державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп.; наказ видати Ленінській міжрайонній держаній податковій інспекції у місті Луганську;

р/р3121125970006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у луганській області, МФО 804013, ОКПО:24046582, код бюджетної класифікації –22050000, символ звітності банку –259, -  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.;  видати наказ.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 26.02.08 року за згодою прокурора та представника позивача  оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Рішення  може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –27 лютого 2008 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа