Постанова

від 15.04.2008 по справі 22/222-07-4889

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/222-07-4889

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 15 квітня 2008 р.                                                                                    № 22/222-07-4889  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився, належно повідомлений про час і місце слухання справи

відповідачівМанаєнко Ю.В. - директорОксюти В.В. дов. від 24.09.2007 року

третіх осібне з'явилися, належно повідомлені про час і місце слухання справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виробничо –торгівельної фірми "ОЛТіС" товариство з обмеженою відповідальністю

на постанову від 04.12.2007 року Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 22/222-07-4889 господарського суду Одеської області

за позовомВиробничо –торгівельної фірми "ОЛТіС" товариство з обмеженою відповідальністю

доСелянського (фермерського) господарства "Топольницький"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "МЧК"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1.Відділ державної виконавчої служби Фрунзівського районного управління юстиції;2.Управління агропромислового розвитку Фрунзівської районної державної адміністрації3.Затишанська селищна рада

простягнення 105 тон озимої пшениці 4 –го класу вартістю 80850,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виробничо –торгівельна фірма "ОЛТіС" товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Топольницький", Товариства з обмеженою відповідальністю "МЧК", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу державної виконавчої служби Фрунзівського районного управління юстиції про визнання права приватної власності на посів озимої пшениці загальною площею 50 га на полі, належному СФГ "Топольницький", звільнення посівів озимої пшениці з –під арешту, накладеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області.

20.06.2007 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій останній просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЧК" 105 тон озимої пшениці 4- го класу, вартістю 80850, 00 грн., посилаючись на те, що відповідно до акта опису та арешту майна від 16.04.2007 року серії АА № Ю518 описані і арештовані посіви озимої пшениці на суму 100000,00грн. загальною площею 50 га на полі належному СФГ "Топольницький" згідно викопіровки зі схеми землекористування Затишанської селищної ради земель запасу, були передані на відповідальне зберігання представнику Tовариства з обмеженою відповідальністю "МЧК" (відповідача), у зв'язку з поданням позову про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту, виконавче провадження в частині звернення стягнення на вказані вище посіви пшениці підлягало обов'язковому зупиненню на підставі пункту 7 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, позивач зазначив, що Tовариство з обмеженою відповідальністю "МЧК (відповідач) в ніч з 19 на 20 червня 2007 року зібрало урожай озимої пшениці та звернув його на свою користь, тому вказані обставини викликають необхідність змінити предмет позову, оскільки відсутні в натурі описані й арештовані посіви озимої пшениці на полі площею 50 га, яке перебувало в суборенді позивача по договору від 05.09.2006 року з СФГ "Топольницький". Кількісні та вартісні показники цього майна визначаються виходячи з обставин, встановлених ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2007 року у справі № 29/337-05-9995, якою було змінено спосіб виконання рішення господарського суду і звернено стягнення на майно відповідача СФГ "Топольницький", зокрема, і на пшеницю з поля загальною площею 50 га, належному СФГ "Топольницький" відповідно до акту опису й арешту майна від 16.04.2007 року. Вказаною ухвалою визначено, що середня урожайність пшениці у Фрунзівському районі становить 21 центнер з 1 га і стягненню підлягають з арештованого поля 105 тон, а середня вартість однієї тони пшениці 4-го класу з урахуванням ПДВ складає 770 грн. Виходячи з цього, Tовариство з обмеженою відповідальністю "МЧК" неправомірно привласнило з належного позивачу за договором суборенди землі поля площею 50 га озиму пшеницю 4-го класу у кількості 105 тон (21 центнер : 10 х 50 га), а її вартість становить 80850,00 грн. (105 тон х 770 грн.).

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.08.2007 року позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Tовариство з обмеженою відповідальністю "МЧК" на користь Виробничо –торгівельної фірми "ОЛТіС" товариства з обмеженою відповідальністю 105 тон озимої пшениці 4- го класу вартістю 80850,00грн. та відповідні судові витрати.

Судове рішення вмотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЧК" всупереч статті 25 Закону України "Про оренду землі", статтям 387, 391 Цивільного кодексу України зібрало урожай озимої пшениці на земельній ділянці 50 га, розташованій на території Затишанської сільської ради Фрунзівського району Одеської області, і звернув його на свою користь, в той час як позивач згідно пункту 30 договору суборенди землі від 05.09.2006 року має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору, отримувати доходи.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЧК" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 року скасоване.

У позові відмовлено.

Виробничо –торгівельна фірма "ОЛТіС" товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 року, а рішення господарського суду Одеської області від 03.08.2007 року залишити без змін.

Скаржник посилається на те, що постанова апеляційного суду винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статті 14 Закону України "Про фермерське господарство", статті 93 Земельного кодексу України , статті 8, 20 Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про виконавче провадження".

Також на думку заявника, питання реєстрації договорів суборенди землі на день укладення договору оренди регулювались Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року №2073 та Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року №174.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція виходить з обставин встановлених судом першої та апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій позивач звернувся з позовом про визнання права приватної власності на посіви озимої пшениці загальною площею 50 га на полі, належному СФГ "Топольницький" та звільнення посівів озимої пшениці з –під арешту, накладеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області.

Також, судами встановлено, що позивач, завою від 20.06.2007 року змінив предмет позову та просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЧК" 105 тон озимої пшениці 4- го класу, вартістю 80850, 00 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач, зокрема, вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Предмет позову –це певна матеріально –правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права.

Підстава позову –це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачають права позивача на одночасну зміну предмету та підстав позову.

Аналогічна позиція викладена у пункті 3.7 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України".

Зазначені вимоги залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд вказані недоліки не виправив та прийняв постанову, якою переглянув спір по суті вимог, змінених позивачем заявою від 20.06.2007 року.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають  юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти  обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Одеської області від 03.08.2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 року у справі № 22/222-07-4889 господарського суду Одеської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Касаційну скаргу Виробничо –торгівельної фірми "ОЛТіС" товариство з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                  Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Л. Рогач