Рішення

від 22.05.2008 по справі 6/20-08(41/98-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/20-08(41/98-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.08р.

Справа № 6/20-08(41/98-08)

За первісним позовом  Корпорації "Донбаська паливно-енергетична компанія", м. Донецьк 

до  Дочірнього підприємства "Славяна" закритого акціонерного підприємства"Славяна", с. Курилівка, Петриківський район, Дніпропетровська область 

про стягнення 181 177,50 грн.

та

За зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Славяна" закритого акціонерного підприємства "Славяна", с. Курилівка, Петриківський район, Дніпропетровська область 

до  Корпорації "Донбаська паливно-енергетична компанія", м. Донецьк 

про визнання специфікації недійсною

Суддя  Коваленко О.О.

Представники:

  Від позивача: Дехта Р.В., довіреність б/н від 12.05.08 р.

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

          Розглядається первісна позовна заява Корпорації "Донбаська паливно-енергетична компанія", м. Донецьк-далі по тексту-позивача за первісним позовом- до Дочірнього підприємства "Славяна" закритого акціонерного підприємства "Славяна", с. Курилівка, Петриківський район, Дніпропетровська область-далі по тексту-відповідача за первісним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п.5.2 договору №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, за не поставку відповідачем позивачу мазуту топочного 100 (за якісними показниками: волога не більш 1%, сірка не більш 2,5%) у кількості 1450,0 тонн на загальну суму 3 623 550,00 грн. з ПДВ (далі-продукція) неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості непоставленої продукції, що складає 181 177,50 грн.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 811,77 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача..04.2008р.

Відповідач відзив на позов надав, проти позовних вимог позивача заперечує в повному обсязі посилаючись на те, що:

- в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору №КП/2007/11/19-1, і на яку посилається позивач, немає вказівок на службове становище осіб, які її підписали та їх прізвищ, що є порушенням вимог ст. 207 ЦК України і не створює обов`язку для відповідача виконати зобов`язання;

- позивач в порушення п.5 ст. 54 ГПК України не надав обґрунтованого розрахунку суми, що стягується. України в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.05.2008р. для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

10.04.2008р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) на підставі ст. 60 ГПК України звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, у якій просить суд визнати недійсною специфікацію до договору №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що в тексті специфікації немає вказівок на службове становище осіб, які її підписали та їх прізвищ, що є порушенням вимог ст. 207 ЦК України і не створює обов`язку для відповідача виконати зобов`язання та є підставою для визнання правочину у вигляді специфікації до договору недійсною.

14.04.2008р. ухвалою суду зустрічний позов прийнятий до розгляду та проводиться сумісно з розглядом первісного позову по справі №6/20-08(41/98-08).

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) 15.05.2008р. проти зустрічної позовної заяви заперечує, вважає вимоги відповідача безпідставними, зазначив, що відповідач  (позивач за зустрічним позовом) як після укладення сторонами договору №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р., так і до звернення позивача до суду з позовом про стягнення  181 177,50грн, з позовом про визнання правочину (договору та специфікації) недійсним не звертався, а тільки після подачі позивачем основного позову звернувся із зустрічним позовом оспорюючи факт укладання правочину у вигляді специфікації від 19.11.2007р. до договору №КП/2007/11/19-1.

04.03.2008року на підставі ст. 77 ГПК України слухання справи було відкладено до 01.04.2008року з тих підстав, що відповідач без поважних причин у судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав.

01.04.2008року на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву до 15.05.2008року для надання сторонами додаткових  доказів в обґрунтування  своїх позовних вимог і своїх заперечень.

Відповідач у судове засідання 15.05.2008р. не з`явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи повідомлений.

15.05.2008р. на підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №КП/2007/11/19-1, у відповідності до п.1.1 умов якого відповідач зобов`язався поставити у власність позивача нафтопродукти, в асортименті, кількості, в строки, за ціною та за якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі та специфікаціях.

Згідно специфікації від 19.11.2007р. до договору, підписаної повноважними представниками сторін, відповідач зобов`язався протягом листопада 2007 року поставити позивачеві мазут топочний марки 100 (за якісними показниками: волога не більш 1%, сірка не більш 2,5%) у кількості 1450,0 тонн на загальну суму 3 623 550,00 грн. з ПДВ на умовах DDP, згідно "Інкотермс-2000" - (49112, м.Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 1, ст. Придніпровськ Придніпровської залізниці, 453209 Придніпровська ТЕС ОАО "Днепроэнерго", код - 1902).

Відповідач в порушення умов договору та підписаної специфікації протягом листопада 2007 року продукцію за зазначеними в специфікації реквізитами не поставив, у зв`язку з чим позивач 13.12.2007р. за № 02-03/2606 звернувся до відповідача з претензією, у якій вимагав поставити продукцію та протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії та  перерахувати позивачу неустойку в сумі 181 177,50 грн. у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції. Факт отримання претензії повноважним представником відповідача 14.12.2007 р. підтверджується поштовим повідомленням УДППЗ „Укрпошта” № 3017835, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом, у якому на підставі п.5.2 договору №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, за не поставку відповідачем позивачу мазуту топочного марки  100 (за якісними показниками: волога не більш 1%, сірка не більш 2,5%) у кількості 1450,0 тонн на загальну суму 3 623 550,00 грн. з ПДВ, просить суд стягнути з відповідача на його користь неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції, що складає 181 177,50 грн. відмовившись від прийняття виконання відповідачем зобов`язання по поставці продукції на умовах та в кількості, передбачених в договорі та специфікації до нього.

Додатково, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 1 811,77 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Згідно п.5.2 умов договору передбачено, що в разі не поставки (недопоставки) продукції в строки, обумовлені відповідною специфікацією, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо  інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт непоставки відповідачем продукції в строк, обумовлений відповідною специфікацією, тобто протягом листопада 2007 року повністю підтверджується матеріалами справи, претензією позивача від 13.12.2007р. за № 02-03/2606, у якій він вимагав від відповідача поставити продукцію та протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати позивачу неустойку в сумі 181 177,50 грн. у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції, яку відповідач отримав згідно поштового повідомлення УДППЗ „Укрпошта” № 3017835 14.12.2007 р., але залишив без відповіді і задоволення, у зв`язку з чим і виникло зобов`язання у відповідача сплатити позивачеві неустойку на підставі п.5.2 договору у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції, що складає в сумі 181 177,50 грн.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено невиконання відповідачем перед позивачем зобов`язань за договором по поставці позивачеві мазуту топочного 100 (за якісними показниками: волога не більш 1%, сірка не більш 2,5%) у кількості 1450,0 тонн на загальну суму 3 623 550,00 грн. з ПДВ на умовах DDP, згідно "Інкотермс-2000", то позовні вимоги позивача стягнення з відповідача на його користь неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції, що складає 181 177,50 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1 811,77                     грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і тому підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову.

10.04.2008р. відповідач (позивач за зустрічним позовом) на підставі ст. 60 ГПК України звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, у якій просить суд визнати недійсною специфікацію до договору №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на те, що в тексті специфікації немає вказівок на службове становище осіб, які її підписали та їх прізвищ, що є порушенням вимог ст. 207 ЦК України і не створює обов`язку для відповідача виконати зобов`язання та є підставою для визнання правочину у вигляді специфікації до договору недійсною.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) 15.05.2008р. проти зустрічної позовної заяви заперечує, вважає вимоги відповідача безпідставними, зазначив, що відповідач  (позивач за зустрічним позовом) як після укладення сторонами договору №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р., так і до звернення позивача до суду з позовом про стягнення  181 177,50грн, з позовом про визнання правочину (договору та специфікації) недійсним не звертався, а тільки після подачі позивачем основного позову звернувся із зустрічним позовом оспорюючи факт укладання правочину у вигляді специфікації від 19.11.2007р. до договору №КП/2007/11/19-1.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст. 266 Господарського кодексу України загальна кількість товарів,  що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються   специфікацією за згодою сторін, якщо  інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення  правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що зустрічний позов відповідача про визнання недійсною специфікації до договору №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р. з посиланням на те, що  в тексті специфікації немає вказівок на службове становище осіб, які її підписали та їх прізвищ, що є порушенням вимог ст. 207 ЦК України і не створює обов`язку для відповідача виконати зобов`язання та є підставою для визнання правочину у вигляді специфікації до договору недійсною слід визнати необґрунтованим, документально недоведеним  і таким що не підлягає задоволенню оскільки перелік обставин для  визнання правочину недійсним,  зазначений у ст. 203 ЦК України,  є вичерпним і позивач по зустрічній позовній заяві  його не назвав і у відповідності з вимогами ст. 215 ЦК України даний право чин не може бути визнаний недійсним, що підтверджує і сам позивач у своїй зустрічній позовній заяві з посиланням на ст. 215 ЦК України.

Крім цього оспорювана специфікація була підписана та скріплена печаткою на підставі довіреності  разом з договором однією повноважною особою і оскільки договір і специфікація є невід'ємною частиною один одного, то оспорювати специфікацію з цих підстав без оспорювання самого договору є порушенням ст. 207 ЦК України.

Щодо судової практики про визнання правочину недійсним, то Вищий господарський суд України в своїй постанові від 05.06.2007р., ухвалою Верховного Суду України від  07.06.2007р. залишеної в силі, зазначив, що при схваленні дій після укладання угоди, тобто конклюдентних дій, відповідно до норми ст. 63 ЦК УРСР угода є дійсною з моменту її укладання.

Таким чином, у суда відсутні правові підстави про визнання специфікації, що є невід`ємною частиною договору №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р.- вважати недійсною.

Посилання Відповідача (позивача за зустрічним позовом) на те, що в специфікації не вказані прізвища, службове становище осіб, які підписали специфікацію також не є підставою для визнання її недійсною, так як чинним законодавством не передбачено підстав визнати правочин недійсним в зв`язку з відсутністю в правочині інформації щодо прізвищ, службового становища осіб, які його підписали.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2).

Договір №КП/2007/11/19-1 від 19.11.2007р. та специфікацію до нього, яка є невід`ємною частиною договору, були підписані від Позивача повноважним представником, який діяв на підставі довіреності від 28.08.2007р. та засвідчені печаткою. Таким чином, слід дійти висновку, що договір та специфікація були підписані повноважним представником, повноваження якого на укладення правочинів підтверджені довіреністю.

Витрати по зустрічному позову слід покласти на Відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,63,202,203,207,215,525,526,612 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,60,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача за первісним позовом задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Славяна" закритого акціонерного підприємства "Славяна" (51840, Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Курилівка, вул. Польова, 1, п/р 26001301170495 в ПІБ м. Дніпродзержинськ, МФО 305501, код ЄДРПОУ 24990668) на користь Корпорації "Донбаська паливно-енергетична компанія" (83055, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 11, п/р 26007301779612 у філії "ГУ Промінвестбанку" в Донецькій обл., МФО 334635, код ЄДРПОУ 33654855) 181 177,50 грн. (сто вісімдесят одна тисячі сто сімдесят сім гривень 50 коп.) - неустойки, 1 811,77 грн. (одна тисяча вісімсот одинадцять гривень 77 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по зустрічному позову покласти на відповідача (позивача за зустрічним позовом).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя

 О.О. Коваленко

Рішення підписано - 19.05.2008р.