Постанова

від 13.08.2008 по справі 6/20-08(41/98-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/20-08(41/98-08)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2008                                                                                   Справа № 6/20-08(41/98-08)  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Прудникової  Г.В.

за участю представників:

від позивача: Скрипник Т.В., довіреність №б/н  від 01.07.08,  представник;

представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Славяна” закритого акціонерного підприємства “Славяна”, село Кирилівка на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2008 року у справі №6/20-08(41/98-08);

за первісним позовом Корпорації “Донбаська паливно-енергетична компанія”, місто Донецьк;

до  Дочірнього підприємства “Славяна” закритого акціонерного підприємства “Славяна”, село Курилівка, Петриківський район, Дніпропетровська область;

про стягнення 181177,5 гривень.

та

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства “Славяна” закритого акціонерного підприємства “Славяна”, село Курилівка, Петриківський район, Дніпропетровська область;

до Корпорації “Донбаська паливно-енергетична компанія”, місто Донецьк;

про визнання специфікації недійсною.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Корпорації “Донбаська паливно-енергетична компанія”, місто Донецьк звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача Дочірнього підприємства “Славяна” Закритого акціонерного товариства “Славяна” на його користь неустойку у виді штрафу в розмірі 181177,5 гривень та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов Договору-постачання №КП/2007/11/19-1 від 19 листопада 2007 року відповідач прийняв на себе зобов'язання по постачанню протягом листопаду 2007 року підприємству позивача, нафтопродуктів.

Однак з моменту укладання договору до дійсного моменту часу відповідач не виконав своїх зобов'язань по постачанню продукції.

Оскільки відповідач порушив умови постачання продукції, погоджені сторонами, то відповідач повинен сплатити позивачу неустойку у виді штрафу в розмірі 181177,5 гривень, передбачену пунктом 5.2 укладеного договору.

В супереч заявлених позовних відповідач подав зустрічний позов про визнання специфікації по ціні та якісними характеристиками до укладеного договору постачання недійсною.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач вважає, відсутній сам факт укладання правочину у вигляді специфікації до договору.  

Рішенням господарського суду у справі №6/20-08(41/98-08) від 15 травня 2008 року (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволено в повному обсязі.

Стягнути з відповідача на користь позивача 181177,5 гривень, судові витрати.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи наданими позивачем було доведено невиконання відповідачем перед позивачем зобов'язань за договором по поставці, то позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції, що складає 181177,5 гривень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, тому неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що господарський суд не дав оцінку тому, що недійсність правочину при порушенні умов цієї статті прямо не встановлена законом, але відповідно до п.3 ст.215 ЦК України одна з сторін може оспорювати його дійсність з підстав, встановлених законом і суд може визначити цей правочин недійсним.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обґрунтовані, тому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарський суд у судовому засіданні встановив, що між сторонами по справі було укладено договір-постачання  №КП/2007/11/19-1, від 19 листопада 2007 року у відповідності якого до пункту 1.1 відповідач зобов'язався поставити у власність позивача нафтопродукти, в асортименті, кількості, в строки, за ціною та за якісними характеристиками, погодженими сторонами в договорі та специфікаціях.

Відповідно до специфікації до договору, підписаної повноважними представниками сторін, відповідач зобов'язався протягом листопада 2007 року поставити позивачеві мазут топочний марки 100.

Відповідач в порушення умов договору та підписаної специфікації протягом листопада 2007 року продукцію за зазначеними в специфікації реквізитами не поставив.

У зв'язку з чим 13 грудня 2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією за №02-03/2606, у якій вимагав поставити продукцію та протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії та перерахувати позивачу неустойку в сумі 181177,5 гривень у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції.

Факт отримання претензії повноважним представником відповідача 14 грудня 2007 року, підтверджується поштовим повідомленням УДППЗ “Укрпошта” за №3017835, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Відповідно до пункту 5.2 укладеного договору-постачання від 19 листопада 2007 року за №КП/2007/11/19-1, укладеного між сторонами, за не поставку відповідачем позивачу відповідних нафтопродуктів на загальну суму 3623550 гривень з ПДВ, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції, яка складає 181177,5 гривень відмовившись від прийняття виконання відповідачем зобов'язання по поставці продукції на умовах та в кількості, передбачених в договорі та специфікації до нього.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог оскільки, відповідач в порушення умов договору та підписаної специфікації протягом листопада 2007 року продукцію не поставив, за зазначеними в специфікації реквізитами.

На виконання умов договору 13 грудня 2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією за № 02-03/2606, у якій вимагав поставити продукцію та протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії, та перерахувати позивачу неустойку в сумі 181177,5 гривень у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції.

Матеріалами справи було підтверджено факт отримання претензії 14 грудня 2007 року, повноважним представником відповідача, поштовим повідомленням УДППЗ “Укрпошта” за №3017835, яку відповідач залишив без відповіді і задоволення.

Відповідно до статті 550 ЦК України, право на неустойку виникає  незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2 укладеного договору-постачання передбачено, що в разі не поставки (недопоставки) продукції в строки, обумовлені відповідною специфікацією, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5% від вартості не поставленої продукції.

Як було вказано вище відповідач в порушення умов договору та підписаної специфікації продукцію, не поставив.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що факт непостачання відповідачем продукції в строк, обумовлений відповідною специфікацією, повністю підтверджується матеріалами справи.

Стосовно зустрічного позову то судова колегія також вважає його безпідставним, тому що, зустрічний позов відповідача про визнання недійсної специфікації, є необґрунтованим, та документально не підтвердженим, а тому непідлягаючий задоволенню.

Оскільки відповідач не привів жодних з передбачених статтею 203 ЦК України, підстав для визнання угоди недійсної, перелік яких, приведений у даній статті, та є вичерпним.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Славяна” закритого акціонерного підприємства “Славяна”, село Кирилівка, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15 травня 2008 року у справі №6/20-08(41/98-08), залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський  

          Судді                                                                                В.В. Швець

                                                                                                        О.В. Чус

Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 18.08.08 року.